Постанова

від 14.08.2006 по справі 10/204н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/204н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

14.08.2006 року                                                Справа № 10/204н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                            Перлова Д.Ю.

суддів                                         Іноземцевої Л.В.  

                                                  Якушенко Р.Є.

        за присутністю секретаря

        судового засідання                            Шабадаш Д.С.

        та за участю

        представників сторін:

        від позивача –                             Сімейко А.М., дов. від 27.02.06 б/н ,

                                                              Волошин А.Б.- заступник директора,

                                                              дов. від 12.09.05 б/н 

        від відповідача –                         не прибув

        розглянув у відкритому

        судовому засіданні

        апеляційної скарги          Малого приватного підприємства „Вєга”, м. Сєвєродонецьк

        на постанову           

        господарського суду                     Луганської області

        від           13.06.06

        у справі            №10/204н-ад ( головуючий суддя –Мінська Т.М., судді –Середа А.П., Ворожцов А.Г.)

       за позовом          Малого приватного підприємства „Вєга”,  м. Сєвєродонецьк

       до відповідача          Державної податкової інспекції у                    м. Сєвєродонецьку

       про                                                           визнання податкового повідомлення-

                                                               рішення нечинним

         Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснювалося за ініціативою суду відповідно до п. 2.1 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 06.07.05.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Мале приватне підприємство „Вєга” (далі –МПП „Вєга”), звернувся до господарського суду  Луганської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у  м. Сєвєродонецьку  (далі –ДПІ) від 06.03.06 № 0000342301/0 в частині відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі –ПДВ) у розмірі 7103 грн. 67 коп. (згідно наданої до суду 01.06.06 заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Постановою місцевого господарського суду від 13.06.06 у задоволені позову відмовлено. Мотивована дана постанова доведення відповідачем правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.03.06                                 № 0000342301/0, положеннями Закону України „Про податок на додану вартість” ( далі –Закон про ПДВ), в т.ч. ст.ст.7, також нормами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції встановив, що Закон про ПДВ розрізняє поняття формування податкового кредиту і суми від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, які пов'язані із процесом придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Місцевий господарський суд визнав, що віднесення суми ПДВ –7103 горн. 67 до складу податкового кредиту позивача в жовтні місяці 2005 року відповідає вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ.

Суд першої інстанції вважає, що при проведені попередньої оплати платник податку має право на податковий кредит і не має право на бюджетне відшкодування.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування постанови та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не навів власних доводів і аргументів відносно відмови в задоволенні позову, а лише зазначив про погодження з доводами відповідача. Позивач також посилається на положення ст. 7 Закону про ПДВ.

Відповідачем не використано  право на подання заперечень на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 191 Кодексу адміністративного судочинства України

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору від 07.10.05                        № 54/10/05, укладеного між МПП „Вєга” та ТОВ „Торговий дім „ВОК”, підрядник постачає обладнання для забезпечення центрального повітряного опалення, вентиляції та кондиціювання (виставковий зал, офісні приміщення та столова) приміщень по об'єкту: склад-магазин будівельних матеріалів, що знаходиться за адресою: м. Северодонецьк, вул. Заводська, 12-ж

На виконання п.4.3 вказаного вище договору позивач платіжним дорученням від 13.10.05 № 0946 перерахував ТОВ „Торговий дім „ВОК” авансовий платіж за придбання основних фондів у сумі 42622 грн., у т.ч. ПДВ –7103 грн. 67 коп.

По факту отримання зазначеного авансового платежу ТОВ „Торговий дім „ВОК” видало МПП „Вєга” податкову накладну від 13.10.05 № 4, згідно якої вбачається загальна сума з ПДВ –42622 грн., ПДВ –7103 грн. 67 коп.

За доводами позивача МПП „Вєга” в податковій декларації за листопад 2005 року вказану вище суму ПДВ заявило до бюджетного відшкодування.

21.02.06 ДПІ був складений акт № 224/23-23483024 про результати позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість МПП „Вєга” за листопад 2005 року (далі –акт перевірки). Згідно даного акту за декларацією позивача за листопад 2005 року перевіркою встановлено порушення пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, що призвело до завищення бюджетного відшкодування на суму 7193 грн. 47 коп. (7103 грн.67 коп. та 89 грн. 80 коп.).

На підставі акту-перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.06 № 0000342301/0, згідно якого відповідно до пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ виявлено відсутність права МПП „Вєга” на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації, у зв'язку  з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 7193 грн. 47 коп.

Згідно наданої позивачем до суду 01.06.06 заяви про зменшення розміру позовних вимог МПП „Вєга” оспорюється податкового повідомлення-рішення від 06.03.06 № 0000342301/0 тільки в частині відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7103 грн. 67 коп.

Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначає поняття податкового кредиту звітного періоду, який складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( ч.2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем підтверджена правомірність віднесення суми ПДВ –             7103 грн. 67 коп. до складу податкового кредиту позивача в жовтні місяці 2005 року у зв'язку із придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів, незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності МПП „Вєга” протягом жовтня.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо віднесення суми ПДВ –7103 горн. 67 до складу податкового кредиту позивача в жовтні місяці 2005 року та відповідності цього вимогам пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ.

Згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його               відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.  

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судом першої інстанції вірно помічено, що із даного загального правила є виключення, встановлені, зокрема, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, згідно пп. „а”  якого особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Місцевий господарський суд згідно з матеріалами справи також правильно зазначив, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Проте, судом першої інстанції невірно витлумачена вказана норма, тобто пп. „а” пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.

Обмежуючи право осіб, передбачених в пп. „а” пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, на бюджетне відшкодування, закон передбачає право усіх осіб на бюджетне відшкодування в разі нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів.

Податковий кредит нарахований саме внаслідок придбання позивачем основних фондів, що не оспорюється і податковим органом. Правильність донарахування податкового кредиту підтверджується відповідачем. Дата та порядок донарахування податкового кредиту визначено п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ.

Так, згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

          - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто Закон про ПДВ не пов'язує право на податковий кредит з фактичною поставкою товару. Отже, ця  обставина не може впливати і на бюджетне відшкодування, оскільки бюджетне відшкодування залежить від уже сформованого податкового кредиту.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що при проведені попередньої оплати при придбанні основних фондів платник податку має право на податковий кредит і не має право на бюджетне відшкодування. Закон про ПДВ таке застереження не містить.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7103 грн. 67 коп., тому що відповідно до обставин даної справи згідно авансового платежу у сумі  42622 грн. податковий кредит в сумі 7103 грн. 67 коп. нарахований внаслідок придбання основних фондів.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду прийнята без додержання норм матеріального права, не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню.

Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою підлягають компенсації позивачу за рахунок Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

          У судовому засіданні 14.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.

Повний текст постанови виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.           

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст.202, 205, 207, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Вєга” на постанову  господарського суду Луганської області від 13.06.06 по справі                       № 10/204н-ад задовольнити.

          2. Постанову господарського суду Луганської області від 13.06.06 по справі № 10/204н-ад скасувати.

          3. Позов задовольнити.

              Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у  м. Сєвєродонецьку  від 06.03.06 № 0000342301/0 в частині відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7103 грн. 67 коп.

           4. Стягнути з Державного бюджету України  на користь Малого приватного підприємства „Вєга”, м. Сєверодонецьк Луганської області,                 вул. Заводська, 12-Ж, ідентифікаційний код 23483024, 5 грн.10 грн. витрат за сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

         Доручити господарському суду Луганської області  надати відповідний виконавчий лист згідно з вимогами ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий                                                                      Д.Ю.Перлов

Судді                                                                                          Л.В.Іноземцева

                                                                                                       Р.Є. Якушенко