ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/5386/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівської міської ради, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати п. 8 рішення Чернігівської міської ради №7/VIII від 28.04.2021 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам щодо відмови ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:02:046:0292), площею 0,0860 га, по АДРЕСА_1 для городництва;
поновити дію договору №1250/п від 27.07.2016 оренди земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:02:046:0292 між сторонами на новий термін до 31 березня 2026 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що жодних заяв щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору вона не надавала. Позивачка зверталася та здійснила всі залежні від неї дії для поновлення відповідного договору оренди землі. Протягом терміну дії договору оренди земельної ділянки позивачка належним чином виконував всі умови договору, використовувала земельну ділянку виключно відповідно до її цільового призначення, не вчиняла жодних дій, які б завдавали шкоди об`єкту оренди, вчасно та в повному обсязі сплачувала орендну плату.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Відповідно до п.п.1, 2, ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
У постанові від 20.09.2018 року (справа №816/389/15-а) Велика Палата Верховного Суду вказала, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
За нормами статей 125 і 126 ЗК та ст. 377 ЦК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України Про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Так, виходячи з положень ч.1 ст.374 ЦК України, ст.80, 83 ЗК при здійсненні повноважень власника землі орган місцевого самоврядування не є суб`єктом владних повноважень у значенні терміну вжитого у п.1 ч.1 ст.17 КАС України, а тому дані відносини є цивільними.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦПК України загальні суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів в порядку встановленому КАС України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12).
Питання підвідомчості земельних спорів за участю суб`єктів владних повноважень було предметом дослідження Конституційного Суду України. Так, згідно висновку, викладеного у рішенні від 01.04.2010 № 10-рп/2010 у справі № 1-6/2010, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень/нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії/, дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів. Виняток становлять публічно-правові спори, для яких законом прямо встановлений інший порядок.
Таким чином, зазначений висновок стосується справ, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій щодо оформлення та документального підтвердження вже наявного у особи права на землю. Тобто між сторонами у справі (однією з яких є орган місцевого самоврядування), відсутній спір про право.
Позивачка звернулась до адміністративного суду із позовом про поновлення дії договору оренди земельної ділянки №1250/п від 27.07.2016 (кадастровий номер 7410100000:02:046:0292), укладеного між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), що стосується законного інтересу позивачки, оскільки має переважне право на укладення договору оренди, тому правомірно очікувала на набуття права користування (оренди) такою земельною ділянкою.
29.07.2016 зареєстровано право оренди даної земельної ділянки строком до 31.03.2021 за ОСОБА_2 .
Згідно п. 6 договору оренди земельної ділянки №1250/п від 27.07.2016 після закінчення терміну дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий термін.
Як вбачається з матеріалів справи, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, відмовляючи в укладенні договору оренди земельної ділянки з позивачкою, не мав публічно-правових відносин саме з позивачкою, тому участь Чернігівської міської ради в якості відповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Отже, предметом спору у даній справі є захист речового права, яке порушено, на думку позивачки, органом місцевого самоврядування, який своїм рішенням не поновив термін договору оренди землі з позивачкою. По своїй суті, доведення позивачкою протиправності рішення відповідача є спором про доведення права на користування земельною ділянкою. Тому, щоб вирішити спір про протиправність рішення органу місцевого самоврядування, має бути розв`язано конкуренцію підстав виникнення права оренди на спірну земельну ділянку.
Отже, звертаючись до суду із цим позовом позивачка має намір усунути допущені, на її думку, органом місцевого самоврядування порушення свого переважного права на користування земельною ділянкою, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Враховуючи суть спірних правовідносин, приватно-правовий характер та суб`єктний склад сторін у справі, суд приходить до висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Оскільки такий виник із цивільних відносин, його вирішення віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, відповідно до підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, про відмову у відкритті провадження по справі.
Керуючись ст. 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У відкриті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення відмовити.
Роз`яснити позивачці, що даний спір відносить до юрисдикції місцевого загального суду.
Попередити позивачку, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тими самими вимогами, щодо яких постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Чернігівський окружний адміністративний суд.
Суддя О.Є. Ткаченко
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2021 |
Оприлюднено | 31.05.2021 |
Номер документу | 97265535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Ткаченко О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні