Постанова

від 27.05.2021 по справі 160/1955/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1955/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., м.Дніпро, повний текст рішення складено 15.06.2020 року) у справі №160/1955/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Г.Р.П. АСМУ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ТОВ Г.Р.П. АСМУ (далі по тексту - позивач або товариство) звернулось до суду з позовом до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області (Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській обалсті) (далі по тексту - відповідач або Управління), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2871/1856/АВ/ТД-ФС/571 від 25.11.2019 року, згідно з якою накладено штраф у розмірі 250380 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що цивільно-правові договори, укладені ТОВ Г.Р.П. АСМУ з директором та бухгалтером мають ознаки трудових, є типовими, передбачені класифікатором професій. Апелянт зазначав, що праця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мала постійний характер, з чітким підпорядкування правилам трудового розпорядку товариства, їм виплачувалась заробітна плата як найманим працівникам, здійснювався облік роботи, було проведено інструктаж щодо правил безпеки на підприємстві, були відповідальними за грошові кошти. Відносини позивача з найманими працівниками є трудовими а не цивільно-правовими. Позивач порушив вимоги ст.21, частин 1, 3 ст.24 КЗпП України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори на виконання певних робіт, тому, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. Відповідачем не спростовано факту дійсності (чинності) укладених між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 цивільно-правових договорів про надання послуг. До компетенції органів Держпраці не входить тлумачення змісту цивільно-правових договорів, а також визнання їх недійсності. Згідно умов договорів на надання послуг, укладених між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вбачаються всі ознаки, які притаманні цивільно-правовому договору, а саме фізичні особи за цивільно-правовими договорами самостійно організовували свою роботу, надавали послуги у зручний для них час, не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Суд першої інстанції вказував, що враховуючи предмет укладених договорів та поняття трудового договору, висновки відповідача про трудовий характер відносин між позивачем та зазначеними вище фізичними особами є помилковими.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі інформації, наданої в листі ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 28.08.2019 року № 17516/05-05/26 винесено наказ ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №685-і про призначення інспекційного відвідування ТОВ Г.Р.П. АСМУ з питань дотримання трудового законодавства.

На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 04.10.2019 року №349-н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні ОСОБА_3 в період з 07.10.2019 року по 21.10.2019 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ТОВ Г.Р.П. АСМУ з питань виявлення неоформлених трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати за юридичною адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами інспекційного відвідування, 21.10.2019 року складений акт №ДН2871/1856/АВ, в якому зафіксовано порушення частин 1, 2 ст.24 КЗпП України, зокрема не укладання трудових договорів у письмовій формі з працівниками. Встановлено, що протягом 2017-2019 років, ТОВ Г.Р.П. АСМУ , в особі учасника ОСОБА_4 (замовник) було укладено договір цивільно-правового характеру з ОСОБА_1 (виконавець) про надання послуг директора, ТОВ Г.Р.П. АСМУ , в особі директора ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір цивільно-правового характеру з ОСОБА_2 (виконавець) про надання послуг бухгалтера. Актом встановлено, що послуги, які надаються за договорами мають систематичний характер, зазначені професії підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, робота працівників фактично організовувалась ТОВ Г.Р.П. АСМУ , працівники несли матеріальну відповідальність, яка передбачена саме трудовими відносинами.

ТОВ Г.Р.П. АСМУ не погодившись з висновками акту подало до нього заперечення. Листом від 29.10.2019 року за вих.№ 91/4.1.-7 надана відповідь на заперечення.

25.11.2019 року на підставі акту від 21.10.2019 року №ДН2871/1856/АВ ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення на ТОВ Г.Р.П. АСМУ штрафу у розмірі 250380,00 грн. (30 (коефіцієнт) х 4173,00 грн. (мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року) х 2 особи = 250380,00 грн.).

29.10.2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесло припис про усунення виявлених порушень №ДН2871/1856/АВ/П, згідно п.1 якого позивача зобов`язано до 15.11.2019 року усунути порушення ч.3 ст. 24 КЗпП України щодо найманих працівників, які допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого в письмовій формі наказом та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до цивільно-правового договору, укладеного з ОСОБА_1 (виконавець) від 17.05.2017 року, з терміном дії з 17.05.2017 року по 31.12.2019 року, виконавець при виконанні умов даного договору зобов`язується надавати замовнику наступні послуги з управління в якості директора, а саме: організувати поточне керівництво товариством та вирішувати всі питання фінансово-господарської діяльності товариства, окрім тих, що віднесено до виключної компетенції загальних зборів, виступати від імені товариства перед третіми особами, визначати перспективи розвитку, здійснювати будь - які інші функції по управлінню справами, що не суперечить чинному законодавству України та статуту товариства (п.2.1). Правила трудового розпорядку замовника на виконавця не розповсюджуються (п.2.4). Сторонами підписані акти приймання-передачі послуг.

Відповідно до цивільно-правового договору, укладеного директором ТОВ Г.Р.П. АСМУ Набієвою Н.Д. з ОСОБА_2 (виконавець) від 18.05.2017 року, з терміном дії з 18.05.2017 року по 31.12.2019 року, виконавець при виконанні умов даного договору зобов`язується надавати замовнику послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку (п.2.1). Правила трудового розпорядку замовника на виконавця не розповсюджуються (п.2.4). Сторонами підписані акти приймання-передачі послуг.

Згідно частин 1- 4 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін

Відповідно статуту ТОВ А.Р.П. АСМУ вищим органом управління товариства є його учасник. У товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор, який: організує поточне керівництво товариством та вирішує всі питання фінансово - господарської діяльності товариства, окрім тих, що віднесено до виключної компетенції власника; встановлює штатний розклад працівників товариства. Виконавчий орган Товариства (директор) може бути обраний (призначений) зі складу учасників товариства. В цьому випадку учасник товариства може здійснювати управління товариством без укладання трудового договору (контракту), тимчасово і безкоштовно. Директор, який не є учасником Товариства, може бути прийнятий на роботу на умовах термінового або безтермінового договору (контракту), угоди, а також інших форм, регулюючих стосунки товариства з працівниками.

Згідно частин 1 - 4 ст.39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор , якщо статутом не передбачена інша назва.

Отже, директор товариства не може найматись для керівництва таким товариством шляхом укладання цивільно-правового договору.

Згідно ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 4, 10 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 19, 23 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.019 року №823 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема юридичними особами. Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Інспекційні відвідування проводяться з таких підстав, зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (в редакції на момент винесення постанови) цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та частинами 2-7 ст.53 Закону України Про зайнятість населення . Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі, зокрема акта перевірки, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому п.2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідно до статей 21, 23, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.626 та ч.1 ст.628, частин 1, 2 ст.837, ч.1 ст.839 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, основними ознаками трудового договору, є праця особи, яка підпорядкована внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, має систематичний характер, гарантовану оплату, виконання роботи певного виду (трудової функції), встановленням спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Замовляючи у ОСОБА_1 послуги з управління товариством, ТОВ Г.Р.П. АСМУ поклало на неї організаційно-фінансові функції товариства, які передбачають їх здійснення на постійній основі, у даному випадку ОСОБА_1 є посадовою особою товариства, яка здійснює керівництво товариством, укладає договори, розпоряджається коштами товариства, наймає та звільняє працівників, несе відповідальність за організацію на товаристві бухгалтерського та податкового обліку. Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов`язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов`язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично такий договір, який позивач називає цивільно-правовими, не є цивільно-правовими з урахуванням характеру виконаних робіт.

Отже, позивачем порушено ч.3 ст. 24 КЗпП України в частині фактичного допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та порядок повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу, за що на неї накладено штраф на підставі абз. 2 ч. 2ст. 265 КЗпП України. Таке порушення є доведеним з огляду на фіксацію, встановлено відсутність документів які б підтверджували офіційне працевлаштування ОСОБА_5 .

Стосовно договору, укладеного з ОСОБА_2 про надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку, виконавець взяв на себе обов`язок ведення бухгалтерського та податкового обліку, згідно якого послуги надавались у зручний для виконавця час, без підпорядкування його внутрішньому трудовому розпорядку товариства, за відповідну винагороду.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , він працює за трудовим договором в КЗ ДОБ СМЕ Дніпропетровської обласної ради на посаді економіста; бухгалтерські послуги ТОВ Г.Р.П. АСМУ надає у свій вільний від основної роботи час, зручний для нього. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено зворотного.

Отже, постанова про застосування штрафу №ДН2871/1856/АВ/ТД-ФС/571 від 25.11.2019 року за порушення вимог трудового законодавства щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 є неправомірною.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір мінімальної заробітної плати склав 4173 грн.

Встановлено, що Законом України від 12.12.2019 року №378-IX Про внесення змін до Кодексу законів про працю України , який набув чинності 02.02.2020 року внесено зміни до ч.2 ст.265 КЗпП України, згідно яких пом`якшено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю, а саме: юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законодавчі зміни, що відбулись після винесення постанови про застосування штрафу № ДН2871/1856/АВ/ТД-ФС/571 від 25.11.2019 року пом`якшують відповідальність. Тобто у разі пом`якшення відповідальності особи, закон має зворотню дію у часі.

Відповідальність за порушення, передбачене абзацем 2 (в новій редакції) ч.2 ст.265 КЗпП України передбачена у вигляді штрафу: 4173х10= 41730,00 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про не правомірність оскаржуваної постанови у частині штрафу, накладеного щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 . У частині накладення штрафу за оформлення трудових відносин з директором ОСОБА_1 постанова є правомірною, проте при визначені суми штрафу, необхідно враховувати пом`якшення відповідальності, встановлене Законом України від 12.12.2019 року №378-IX Про внесення змін до Кодексу законів про працю України .

Отже, підлягає скасуванню постанова ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2871/1856/АВ/ТД-ФС/571 від 25.11.2019 року у частині 208650 грн. (250380 грн. - 41730 грн.) = 208650 грн.

При вирішені спору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію викладену Верховним судом, зокрема у постанові від 24.10.2019 року у справі № 804/6962/17, від 04.09.2019 року у справі № 480/4515/18, від 18.08.2020 року у справі №808/3054/16, від 29.09.2020 року у справі № 804/2580/17, від 06.10.2020 року у справі № 813/434/17.

Згідно ч. 3, ч. 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Підлягають вішкодуванню частково на користь ТОВ Г.Р.П. АСМУ витрати на оплату судового збору, а саме: 1877,85 грн. (частина від задоволених позовних вимог від суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви - 3755,70 грн.).

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задволення позовних вимог.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року у справі №160/1955/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Г.Р.П. АСМУ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2871/1856/АВ/ТД-ФС/571 від 25.11.2019 року у частині 208650 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Г.Р.П. АСМУ (код ЄДРПОУ 41340747) судовий збір у сумі 1877,85 грн. (тисяча вісімсот сімдесят сім гривень 85 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова