Постанова

від 28.05.2021 по справі 420/14851/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14851/20 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Дата і місце ухвалення 25.02.2021р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 09.11.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1045/1849/НП/ФС/250 від 09.11.2020р., якою на позивача накладено штраф в розмірі 80 000,00 грн. за порушення п.п.1, 3 п.10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019р. №823.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що згідно вимог чинного законодавства під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноважені ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування. При цьому, інспекційне відвідування здійснюється в присутності об`єкта відвідування, який повинен ознайомитись з його результатами, за бажанням надати пояснення чи викласти зауваження до акту інспекційного відвідування.

Апелянт вважає, що у порушення зазначених вище вимог, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не містить даних щодо пред`явлення інспекторами праці ФОП ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі службових посвідчень, як і не містить даних, що позивач або уповноважена нею особа були присутні під час інспекційного відвідування.

Апелянт вважає, що відповідачем не надано доказів того, що адміністратор закладу, в присутності якого, як зазначає відповідач було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, є уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 , враховуючи той факт, що в приміщенні кафе господарську діяльність здійснюють і інші суб`єкти господарювання.

Також на думку апелянта, відповідачем не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 або уповноважена нею особа не надали доступу посадовим особам Департаменту до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, або що безпосередньо наймані працівника позивача чинили перешкоди у здійсненні перевірки.

Крім цього, апелянт посилається на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про накладення штрафу, оскільки посадовою особою відповідача не було взято до уваги клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи з огляду на неотримання ФОП ОСОБА_1 жодного документу по справі крім повідомлення про її розгляд. Вважає, що зазначене позбавило її можливості надати пояснення та викласти свої зауваження.

Ще одним аргументом апелянта щодо протиправності оскаржуваної постанови є те, що на думку позивача, відповідачем неправомірно притягнуто її до відповідальності за абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, тоді як інспекційне відвідування було призначено щодо додержання вимог законодавства про працю України, зокрема, з питань оформлення трудових відносин, а не з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

З огляду на викладене апелянт просила просить скасувати рішення суду першої інстанції від 25.02.2021р. та прийняти нове судового рішення - про задоволення позову.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради від 06 жовтня 2020 року №291-п Про здійснення інспекційного відвідування призначено здійснення у період з 12.10.2020р. по 26.10.2020р. позапланового заходу контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю України, зокрема з питань оформлення трудових відносин. Фактична адреса здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , кафе Уютный дворик .

На підставі вказаного наказу, а також направлення на проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування від 15.12.2020 року № 291-02ОД1045/1849, 16.10.2020 року головний спеціаліст відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, інспектором праці Кузнярський Вадим Вадимович та головний спеціаліст відділу контролю за дотриманням законодавства про працю департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, інспектора праці Сичевой Андрій Вячеславович здійснили вихід за адресою: АДРЕСА_1 , кафе Уютный дворик , з метою проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .

В свою чергу, у той же день, 16.10.2020 року вказаними посадовими особами Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД1045/1849/НП/250, в якому причиною неможливості проведення інспекційного відвідування вказано ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, а також ненадання працівниками обєкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю.

В акті зазначено, що при спробі проведення заходу контролю адміністратором кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено інспекторам праці у доступі до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. Також зазначено, що після того, як інспектори праці повідомили про проведення інспекційного відвідування, працівники закладу у форменому одязі залишили приміщення об`єкта відвідування, що підтверджується відеофіксацією.

Також зазначено, що при спробі проведення заходу контролю адміністратором та працівниками кафе Уютный дворик було відмовлено інспекторам праці у наданні пояснень, а саме: відмовились назвати свої ПІБ для ідентифікації особи, що підтверджується відеофіксацією.

З огляду на викладене інспектори зазначили про встановлення порушення п.п.1, 3 п.10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019р. №823.

Судом першої інстанції встановлено, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД1045/1849/НП/250 був направлений на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 , проте не був вручений у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

23.10.2020 року позивачем отримано повідомлення №02-24/1539 про призначення розгляду справи про накладання штрафу на 09.11.2020 року об 11:00 год.

09.11.2020 року за вх. №991/02-00 на адресу Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради від представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Різниченко Ю.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи про накладання штрафу для ознайомлення із матеріалами справи.

У той же день, 09.11.2020 року директором Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради Макогонюком М.І. прийнято постанову №ОМС-ОД1045/1849/НП/ФС/250 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі і 80000,00 грн.

Листом від 12.11.2020 року № 02-24/1644 за підписом директора Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради повідомлено адвоката Різниченко Ю.О., що розгляд справи про накладання штрафу відбувся 09.11.2020 року, за результатами якого винесено постанову про накладання штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1045/1849/НП/ФС/250 у розмірі 80000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, ФОП ОСОБА_1 оскаржила її до суду першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

Відповідно до ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч.3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом б частини першої цієї статті, належать: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 26, статей 11, 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи лист Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 року № 6827/1/4-ДП-17, та з метою реалізації повноважень зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю України, рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2729-УІІ було створено Департамент аналітики та контролю Одеської міської ради та затверджено Положення про департамент. В подальшому, рішенням Одеської міської ради №5070-VII від 18.09.2019 р. було затверджено Положення про департамент аналітики та контролю Одеської міської ради у новій редакції.

Згідно Положення про департамент аналітики та контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 5070-VII від 18.09.2019 р., 1.1. Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради (далі - міська рада) і створений відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Департамент є уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно п. 2.1.1 Положення до основних завдань Департаменту відноситься здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на території м. Одеси.

Відповідно до пп. 2.2.2 Положення, з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю на території м. Одеси Департамент: 1) здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин; проводить інспекційні відвідування; здійснює діяльність щодо притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності в межах компетенції, визначеної чинним законодавством України.

Таким чином, відповідач є уповноваженим органом на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю на території м. Одеси.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 (далі - Порядок №823).

Згідно п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №823 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктом 8 Порядку №823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно п.п. 1, 3, 6 п.10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, серед іншого, мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення, 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до п. 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктом 13 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право, зокрема: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства.

В свою чергу, згідно п. 14 Порядку № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивачку було притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 80 000 грн. згідно абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

У відповідності до абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацом 8 частини другої статті 265 КЗпП України передбачено, що у разі вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків), - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Таким чином, на об`єкт відвідування покладено обов`язок допущення посадових осіб Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради до проведення інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю України, зокрема, з питань оформлення трудових відносин. У разі недопущення до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що 16.10.2020 року при спробі розпочати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності та зафіксувати приміщення кухні, дотримуючись санітарно-епідемічних норм, інспектор праці ОСОБА_2 , відповідно до п. 8 Порядку № 823, пред`явив адміністраторові закладу службове посвідчення та направлення на проведення заходу контролю у формі інспекційного відвідування від 15.10.2020р. № 291-02ОД1045/1849 та повідомив про предмет заходу контролю, а саме: з питання оформлення трудових відносин, що було зафіксовано засобами відеотехніки в ході інспекційного відвідування та знаходиться в електронному вигляді на диску для лазерних систем зчитування за №ОМС-ОД1045/1849/НП/250 та внесено до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.10.2020 року №ОМС-0 Д1045/1849/НП/250.

Крім того, керуючись пп. 3 п. 10 Порядку № 823, інспектор праці ОСОБА_2 намагався відібрати пояснення у офіціантів, одна з яких підтвердила працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 , а інша - чекала дозволу адміністратора, який так його і не надав. Після запиту інспектора праці ОСОБА_2 до адміністратора закладу з проханням надати доступ до приміщення кухні йому було відмовлено, не дивлячись на те, що інспектор праці зобов`язувався дотримуватись санітарно- епідеміологічних норм. В той же час, інспектором праці ОСОБА_3 проводилась відеофіксація іншого виходу з кухонного приміщення закладу, яке залишали працівники кухні закладу, які у зв`язку з проведенням заходу контролю заперечували будь-яке відношення до вказаного закладу та відмовлялись будь-яким чином коментувати свої дії чи надавати пояснення. Деякі перебували у форменому одязі.

Суд першої інстанції зазначив, що ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, а саме 16.10.2020 року при спробі проведення заходу контролю ФОП ОСОБА_1 , адміністратором закладу Уютный дворик інспектору праці ОСОБА_2 було відмовлено у доступі до кухонного приміщення, в якому ФОП ОСОБА_1 здійснює свою підприємницьку діяльність, що є порушенням пп.1 п.10 Порядку № 823, а відмова працівників закладу у форменому одязі, у тому числі і тих, які оперативно залишали приміщення кухні, надавати пояснення інспекторам праці департаменту, а саме назвати свої ПІБ з метою подальшої ідентифікації осіб, що також підтверджується відеозаписом та є порушенням пп.3 п.10 Порядку № 823.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Так, згідно наявного в матеріалах справи договору оренди від 26.06.2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , в оренді у позивача перебуває частина нерухомого майна кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 97,3 м 2 для розміщення літньої площадки та роботи кафе. Площі (частина приміщень, що орендуються), які займає ФОП ОСОБА_1 як орендар відмічені на плані, який додається до договору, шляхом штрихування.

У поданому позові позивач посилалась на те, що вона здійснює свою підприємницьку діяльність у приміщеннях, які передані їй в оренду, зокрема, в рамках приміщення кухні та частини залу.

Як з`ясовано в ході розгляду справи, та підтверджено відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву, у кафе Уютный дворик за адресою: АДРЕСА_2 господарську діяльність здійснюють декілька суб`єктів господарювання: ФОП ОСОБА_5 (РНОНПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Слід наголосити, що позивачка, звертаючись з позовом до суду, заперечувала вчинення нею або уповноваженою нею особою будь-яких дій, спрямованих на відмову інспекторам праці у доступі до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, а також у наданні пояснень, в тому числі щодо своїх ПІБ для ідентифікації особи.

З відеозапису виходу державних інспекторів на інспекційне відвідування до кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що інспектор Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, спілкуючись з особою, яка назвалась адміністратором закладу, не повідомив інспекційне відвідування якого суб`єкта господарювання здійснюється та не з`ясував чи особа, з якою спілкувався, уповноваженою посадовою особою ФОП ОСОБА_1 . Більш того, інспектор взагалі не з`ясував прізвище, ім`я та по батькові такої особи, тобто не ідентифікував особу, з якою спілкувався.

Докази присутності під час спроби проведення інспекційного відвідування самої позивачки відповідачем не надано.

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС0ОД1045/1849/НП/250 від 16.10.2020р. не містить даних щодо вчинення дій, які розцінені посадовою особою відповідача як створення перешкод у діяльності інспектора праці, саме позивачем або її уповноваженою особою.

Таким чином, відповідачем не надано доказів пред`явлення інспекторами праці ФОП ОСОБА_1 або уповноваженій нею посадовій особі службових посвідчень, як і не надано доказів того, що позивач або уповноважена нею посадова особа були присутні під час інспекційного відвідування за адресою: АДРЕСА_2 , кафе Уютный дворик .

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні позивачем або уповноваженою нею особою.

При цьому, з огляду на здійснення на об`єкті відвідування господарської діяльності декількома суб`єктами господарювання, висновок відповідача про ненадання саме працівниками ФОП ОСОБА_1 пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, з наданого до суду відеозапису навпаки вбачається, що одна з офіціанток на вимогу посадової особи відповідача повідомила про своє працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради не доведено у встановленому порядку належними та достатніми доказами порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.1, 3 п.10 Порядку №823, у зв`язку з чим постанова про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу №ОМС-ОД1045/1849/НП/ФС/250 від 09.11.2020р. не може вважатись законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

При вирішенні справи колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, де Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Також, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на встановлення судом апеляційної інстанції обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог позивача, колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку всім доводам позивача, викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 0.0.1954832041.1 від 23.12.2020 року.

При зверненні з апеляційною скаргою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1261,21 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 0.0.2055445259.1 від 17.03.2021 року.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , в даному випадку наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми сплаченого судового збору, тобто 3363,21 грн.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами №ОМС-ОД1045/1849/НП/ФС/250 від 09.11.2020 року.

Стягнути з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 41820248, 65026, м. Одеса, Польський узвіз, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) грн. 21 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук