Постанова

від 27.05.2021 по справі 819/2366/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 819/2366/17

адміністративне провадження № К/9901/6804/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року (суддя Баб`юк П.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (судді: Сеник Р.П. (головуючий), Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.) у справі №819/2366/17 за позовом Приватного агропромислового підприємства Березина до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне агропромислове підприємство Березина (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дії контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства в період з 11.09.2017 по 15.09.2017 як похідної від незаконної документальної планової перевірки в період з 14.07.2017 по 03.08.2017 та документальної позапланової виїзної перевірки позивача в період з 21.11.2017 по 27.11.2017 як похідної від незаконної документальної планової перевірки в період з 14.07.2017 по 03.08.2017; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2017 №0010272200, №0010292200, №0010312200.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Підприємством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які містять всі обов`язкові реквізити та свідчать про використання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та паливно - мастильних матеріалів у власній господарській діяльності. Вказує, що кошти зі спецрахунку ПДВ використано за цільовим призначенням, а саме для придбання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та паливно - мастильних матеріалів. Також зазначає, що зміни у податкових зобов`язаннях контрагента мали місце вже після подання позивачем податкової декларації за квітень 2014 року, а тому позивачем у вересні 2014 року було подано уточнюючу декларацію та, відповідно, зменшено суму від`ємного значення, що включається до податкового кредиту на 42 663 грн, а тому твердження відповідача в акті перевірки від 04.12.2017 про завищення від`ємного значення на вказану суму є безпідставним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 13.12.2017 №0010272200, №0010292200, №0010312200. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в період з 11.09.2017 по 15.09.2017 та документальної позапланової виїзної перевірки в період з 21.11.2017 по 27.11.2017 відмовлено.

4. Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що надані позивачем документи підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, а тому висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення є безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 10.08.2017 №5190/19-00-14-01/30834431, з урахуванням акту перевірки від 22.09.2017 № 6207/19-00-14-01/30834431 та від 04.12.2017 №7422/19-00-14-01/30834431.

Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 13.12.2017:

- №0010272200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 303002 грн за порушення п. 44.1 ст. 44, пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;

- №0010292200, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) на 197611 грн;

- №0010312200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2187704,44 грн за порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11.

Висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог законодавства вмотивовано наступним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0010272200 зазначено, що позивачем в порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ занизило податкові зобов`язання по "скороченій" податковій декларації в результаті не нарахування податкових зобов`язань по операціях зі списання міндобрив та засобів захисту рослин, використання в господарській діяльності яких не підтверджено первинними документами, оскільки у таких відсутні реквізити що підтверджують суть здійснених господарських операцій всього в сумі 160797 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0010292200 відповідач зазначає, що перевіркою відображеного показника залишку від`ємного значення встановлено його завищення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2016 року у сумі 1399 грн; за лютий 2016 року у сумі 1196 грн; за березень 2016 року у сумі 66118 грн; за квітень 2016 року у сумі 143906 грн; з травень 2016 року у сумі 184624 грн; за червень 2016 року у сумі 197611 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0010312200 зазначено, що перевіркою встановлено списання коштів зі спеціального рахунку постачальникам за паливно - мастильні матеріали, засоби захисту рослин та міндобрива. Використання даних коштів не підлягає під визначення пп. 209.15.1 п 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, оскільки для перевірки не надано підтверджуючих документів, які свідчать про використання в господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин та міндобрив, а саме: актів на списання палива із врахуванням пробігу та норм списання, актів списання міндобрив із зазначенням полів, площ та культур, фактичної дати використання. Відповідно до вказаного підтвердити використання даних коштів, перерахованих постачальникам за паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та міндобрив для використання у господарській діяльності не є можливим.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Підприємством надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Підпункт г) пункту 198.5 статті 198.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

10.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.4. Пункт 209.2 статті 209.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

18. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ та нецільового використання коштів зі спеціального рахунку. Так, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій.

Судами встановлено використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, що підтверджено первинними документами, зокрема, актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, помісячні звіти про списання палива на автомобіль, узагальнюючих річні звіти по використанню паливно - мастильних матеріалів, накладні-вимоги на відпуск, лімітно-забірні картки.

19. Посилання контролюючого органу на те, що в актах про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 28.08.2015 №67, від 29.08.2015 №68, від 24.11.2015 №80, від 30.04.2016 №35 та від 21.05.2016 №36 відсутні обов`язкові реквізити, а саме, не вказано номер поля та площі, на яку внесено мінеральні добрива та засоби захисту рослин, що не дає змогу ідентифікувати зміст та обсяг господарської операції, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на наступне.

Судами встановлено що, позивачем 04.10.2017 подано заперечення №365 на акт перевірки, в яких зазначено, що у вказаних актах не було проставлено номерів та площі полів в результаті методологічної помилки. При цьому, до вказаних заперечень було надано копії актів, у яких вказаний недолік було виправлено.

При цьому, суди правильно вказали, що наявність такої помилки жодним чином не свідчить про відсутність відповідної операції, адже, всі обов`язкові та необхідні реквізити передбачені законодавством у вказаних актах наявні. Крім того, як вже зазначалось вище відсутність окремих реквізитів у первинних документах є лише окремим недоліком та не може спростовувати наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на відсутність таких актів та складення їх після проведення перевірки з метою приховання факту неведення бухгалтерського обліку є необґрунтованими, оскільки акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин були надані під час перевірки, про що свідчить акт перевірки.

20. Також суди обґрунтовано не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на не підтвердження первинними документами операцій зі списання паливно-мастильних матеріалів (ПММ).

Як встановлено судами, ПАП Березина було розроблено власні документи, на підставі яких здійснювалось списання. Наказом ПАП "Березина" № 9/1 від 01.04.2013 Про підставу списання пального встановлено що, з метою обліку господарських операцій з використання та списання ПММ, затверджено форму звіту про списання пального для автомобілів ПАП Березина та зобов`язано бухгалтерію здійснювати списання пального на підставі таких звітів.

Крім того, наказом ПАП Березина № 8/1 від 11.03.2013 "Про використання паливно - мастильних матеріалів", з метою узагальнення вищевказаного обліку господарських операцій, використання та списання ПММ, затверджено форму узагальнюючого звіту по використанню паливно-мастильних матеріалів.

Зазначений звіт містить узагальнюючу інформацію за рік, деталізовану по місяцях та по кожному транспортному засобу та водію щодо кількості використаних ПММ та конкретні види та обсяги робіт на конкретному полі, виконані відповідною технікою.

Посилання відповідача на те, що ПАП Березина має вести поденний облік використання ПММ не відповідає вимогам законодавства, адже жодними нормами не встановлено такого обов`язку для суб`єктів господарювання. Крім того, типова форма актів списання ПММ та лімітно - забірних карток на отримання матеріальних цінностей (форма № ВЗСГ-1), затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 №929 не передбачає графи щодо об`єктів, на яких використовуються відповідні ПММ.

Таким чином, списання ПММ здійснювалося з урахуванням положень Наказу № 9/1 від 01.04.2013 на підставі звітів про списання пального для автомобілів, а інформація про їх використання щоквартально узагальнювалась у відповідних звітах, затверджених Наказом від 11.03.2013 № 8/1, які надавались під час перевірки згідно опису.

Таким чином, списання ПММ здійснювалося з належним підтвердженням первинними документами, які містять всі обов`язкові реквізити, встановленні Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, цільове використання списаних ПММ додатково підтверджується узагальнюючими звітами ПАП Березина , які містять всю необхідну інформацію щодо кількості використаного пального, виду та обсягу робіт для виконання яких воно використовувалось, номери полів, де працювала відповідна техніка, а тому, містить достатню інформацію для підтвердження факту використання ПММ у власній господарській діяльності ПАП Березина .

21. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів про безпідставність прийняття контролюючим органом податкові повідомлення - рішення від 13.12.2017 №0010272200 та №0010312200.

22. Щодо податкового повідомлення-рішення №0010292200 від 13.12.2017, яким зменшено розмір від`ємного значення, що включається до податкового кредиту з ПДВ на 197611 грн Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність його прийняття з огляду на те, що як встановлено судами позивач самостійно виправив недоліки та помилки попередніх декларацій подавши уточнюючі розрахунки та відобразивши уточнені показники в податкових деклараціях за наступні податкові періоди, проте контролюючим органом вказаного при проведенні перевірки враховано не було.

Крім того, Суд зазначає, що в касаційній скарзі, окрім опису порушень, які на думку контролюючого органу привели до завищення розміру від`ємного значення ПДВ, відсутні будь - які доводи, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права в зазначеній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 819/2366/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова