Ухвала

від 31.05.2021 по справі 520/14476/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2021 р.Справа № 520/14476/2020

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/14476/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ТМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ТМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

06.05.2021 на рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вперше скаржник звернувся із апеляційною скаргою в межах строків встановлених КАС України, проте ухвалою суду від 02.04.2021 апеляційну скаргу було повернуто заявнику. У зв`язку з відсутністю фінансування апелянт не мав можливості сплатити судовий збір та невідкладно повторно звернутися з апеляційною скаргою.

Вказує, що відразу після сплати судового збору, Головне управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) у найкоротші терміни повторно подало апеляційну скаргу. Посилаючись на п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, відповідно до якого продовжуються процесуальні строки на період дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, просить визнати підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 18.01.2021 в порядку спрощеного провадження, копія судового рішення отримана скаржником 26.01.2021 (а.с. 150), апеляційна скарга вперше подана 16.02.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Доказів отримання копії зазначеної ухвали матеріали справи не містять.

06.05.2020 Головне управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) повторно подано апеляційну скаргу разом з платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як на поважність обставин пропуску строку апелянт зазначає, що у податкового органу була відсутня можливість сплатити судовий збір та невідкладно звернутися з апеляційною скаргою.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Судом встановлено, що апеляційна скарга повернута судом 02.04.2021, повторно з апеляційною скаргою податковий орган звернувся 06.05.2020.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності оскарження судового рішення у даній справі, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідних дій щодо сплати судового збору у період з 02.04.2021 (з дня постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги) по 05.05.2021 (по день сплати судового збору).

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 826/4431/16.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту VI "Прикінцеві положення" КАС України було внесено зміні, а саме: процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Таким чином процесуальні строки встановлені ст. 295 КАС України почали діяти з 07.08.2020.

Отже, зазначені апелянтом обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржником не наведено обставин, пов`язаних із запровадженням карантину, які створили неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, а саме: повторна подача до суду апеляційної скарги з 02.04.2021 (з дня постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги) по 06.05.2021 (дата подачі повторної апеляційної скарги).

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання неповажними підстав, наведених скаржником для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/14476/2020.

Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в порушення вимог наведеної статті заявником надано квитанцію, з якої вбачається, що судовій збір за подання апеляційної скарги апелянтом сплачено в неповному обсязі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогами немайнового характеру, заявленою юридичною особою, становить 4 204 грн. (2 х 2102 грн).

Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 6 306 грн. (150% від 4 204 грн.).

В порушення наведених норм, апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 грн.

Таким чином, заявнику апеляційної скарги належить надати до суду документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 153 грн. (6 306 грн. - 3 153 грн.).

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.

Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/14476/2020 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 520/14476/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ТМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова