Постанова

від 17.05.2021 по справі 916/2424/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2424/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Сілаєва В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Терещенко Т.М., довіреність;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020, ухвалене суддею Лічманом Л.В. у м. Одеса, повний текст якого складено 28.12.2020

у справі №916/2424/20

за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

до відповідача: Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС

про: виселення та стягнення 1 308 143,80 грн, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС про:

виселення Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС із приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н:

стягнення з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС :

- орендної плати в розмірі 45 676,29 грн, станом на 24.07.2020: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 7 130,61 грн, 3 % річних, у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України - 1 131,55 грн, борг з урахуванням індексу інфляції - 1 228,83 грн; комунальних витрат в розмірі - 49 238,89 грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки - 4 553,73 грн, 3 % річних, у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України - 768,56 грн, борг з урахуванням індексу інфляції - 889,08 грн. Всього на суму 110 617,54 грн;

- 468 300,00 грн коштів за невиконання зобов`язання, визначеного умовами п. п. 5.3.13 договору оренди;

- штрафу у розмірі 6 - місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди в розмірі 540 000,00 грн;

- неустойки за користування приміщенням з 08.03.2020 по 24.07.2020 в розмірі 189 226,26 грн;

Позов мотивовано порушенням відповідачем умов п. п. 4.2, 5.3.6, 5.3.13 договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме: не сплата орендної плати та комунальних витрат, не здійснення ремонтних робіт, самовільне вчинення реконструкції приміщення та не передання приміщення за актом приймання-передачі (повернення з оренди) приміщення.

27.10.2020 Приватне підприємство СМАЙЛ СЕРВІС подало до суду відзив на позовну заяву, а 17.11.2020 письмові пояснення, згідно яких просило відмовити Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк у задоволені позовних вимог в частині: виселення відповідача, стягнення коштів за невиконання вимог п.п. 5.3.13 п.5.3 договору, стягнення 6-місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди в розмірі 540 000,00 грн, стягнення неустойки за користування приміщення з 08.03.2020 по 24.07.2020, стягнення за період з 08.03.2020 по 24.07.2020 орендної плати у розмірі 1 014,50 грн та відшкодування комунальних платежів у розмірі 15 024,00 грн, судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зазначивши, що:

- будь-які нарахування за договором оренди після припинення договору оренди, тобто після 08.03.2020 є безпідставними, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому договором оренди було здійснено дії, направлені на реалізацію права на розірвання договору в односторонньому порядку, а саме: направлено повідомлення про припинення договору, направлено підписаний акт приймання-передачі приміщення та 15.02.2020 передано представникові позивача ключі, а приміщення звільнено від майна відповідача та знаходиться у повному розпорядженні позивача. Таким чином ,враховуючи часткову оплату, заборгованість по договору оренди має бути стягнута в наступних розмірах: 44 661,79 грн заборгованість по орендній платі; 34 214,85 грн заборгованість з відшкодування комунальних послуг; 14 725,43 відшкодування плати за землю;

- з огляду на зміст кошторису, який є додатком 3 до договору оренди сторони не погоджували конкретну площу проведення ремонтних робіт, не висували вимог до матеріалів, не конкретизували види робіт тощо. Умовами договору оренди не встановлено способу підтвердження проведення такого ремонту та відсутня відповідальність за не проведення ремонту або проведення його не у відповідності до кошторису. Доводи позивача щодо досягнення домовленості про встановлення орендної плати втричі нижчої за ринкову в обмін на проведення ремонту слід оцінювати критично через відсутність будь-яких доказів;

- з моменту припинення строку дії договору оренди, припиняється зобов`язання відповідача погоджувати проведення ремонтних робіт, а відтак вимоги позивача про нарахування штрафу в порядку п. 8.6 договору оренди після припинення такого договору є безпідставними;

- листом Товариства з обмеженою відповідальністю Будексперт-Т б/н від 24.02.2020 підтверджується дотримання при переплануванні вимог законодавства України, у тому числі державних будівельних норм, відсутність необхідності отримання дозвільних документів та прийняття такого приміщення в експлуатацію. При цьому необхідність проведення ремонту була погоджена сторонами при укладанні договору шляхом підписання додатку №3 Кошторис ;

- вказане вище спростовує доводи позивача про несвоєчасне передання приміщення, про стягнення подвійної орендної плати в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України та про виселення. Станом на лютий 2020 року приміщення вже було звільнено, а ключі передано.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.12.2020: позов задоволено частково; з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк стягнуто 45 676,29 грн орендної плати, 4 686,00 грн пені, 758,76 грн 3% річних, 617,77 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати, 40 694,23 грн відшкодування комунальних витрат, 3 946,32 грн пені, 639,88 грн 3% річних, 504,86 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати комунальних витрат, 1 462,86 грн судового збору; у решті позову відмовлено.

Часткова відмова в задоволенні позову мотивована недоведеністю позивачем правових підстав для стягнення комунальних витрат в сумі 2544, 66 грн, через розірвання договору оренди з 08.03.2021, та не конкретизацією спожитих орендарем комунальних послуг за період з 1 по 7 березня 2020 року; наявністю арифметичних та методологічних помилок у поданому позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат; недоведеністю підстав для стягнення з відповідача штрафу згідно п. 8.6 договору та вартості робіт з капітального ремонту приміщення згідно п. 5.3.12 договору

Відмова у задоволенні вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення та стягнення передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки мотивована тим, що орендарем вчинялись дії по поверненню орендованого майна на виконання вимог ст.785 Цивільного кодексу України та п. 6.1 договору, у той час як орендодавець всупереч п.10.7 Договору проігноровано адресовану йому пропозицію повернути приміщення, не спростовано посилання відповідача на звільнення приміщення та не доведено факту перебування в ньому орендаря після припинення дії Договору.

Не погодившись з означеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило: поновити строк на апеляційне оскарження; відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги банку; розгляд апеляційної скарги провести за участі представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в режимі відеоконференції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник послався на те, що:

- договір оренди розірваний 08.03.2020 і до дати його розірвання орендар отримував комунальні послуги, а тому повинен їх відшкодувати, це підтверджується доказами, а саме рахунками-фактурами № 1 038 від 03.03.2020, № 1 655 від 17.04.2020, № 2 300 від 05.06.2020, № 3 030 від 16.07.2020. У свою чергу, відповідач в порушення п. 4.2.2 договору оренди не надав доказів, які свідчили про не отримання ним цих послуг, наприклад акти відсутності та не отримання споживачем електроенергії, водопостачання, теплопостачання та інше;

- стягнення неустойки підтверджується тим, що у матеріалах справи відсутні докази підписання акту (повернення з оренди) приміщення або ухилення орендодавця від прийняття об`єкта;

- наявність відповідальності за невиконання зобов`язання орендарем ремонтних робіт у сумі 468 300,00 грн підтверджується тим, що орендар, підписуючи договір, взяв на себе обов`язок здійснити ремонт орендованого приміщення, згідно з кошторисом на суму 468 300,00 грн, у зв`язку з чим йому встановлена була орендна плата у розмірі 18 000,00 грн замість 57 000,00 грн, визначена у даному регіоні на березень 2018 року. Доказів виконання таких ремонтних робіт орендар орендодавцю не надав, і такі докази відсутні в матеріалах справи;

- відповідач здійснив перепланування без відповідного сертифікованого документу та не надав інформації орендодавцю по сертифікованим суб`єктам, які виконали вказане перепланування, чим порушив вимоги п. 5.3.6 договору оренди та відповідно до п. 8.6 договору має сплатити орендодавцю штраф у розмірі 6-місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди, який нараховується за кожен місяць такого порушення та складає в розмірі 540 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягами з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями та з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2021 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021: поновлено Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2424/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2424/20; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 23.02.2021; роз`яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 23.02.2021 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2424/20 до закінчення апеляційного провадження.

У зв`язку з направленням судді Принцевської Н.М. в Національну школу суддів України для участі у підготовці суддів апеляційних господарських суддів та перебування судді Діброви Г.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 03.03.2021 №43, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2424/20.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.03.2021 для розгляду справи визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021: прийнято колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., до свого провадження справу №916/2424/20 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2424/20; призначено справу №916/2424/20 до розгляду на 12.04.2021 о 14:00; заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; судове засідання 12.04.2021 о 14:00 призначено провести в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/2424/20, розгляд якої призначено на 12.04.2021 о 14:00 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду; визначено, що в судовому засіданні в приміщенні прийматиме участь представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ; копію ухвали надіслано Господарському суду Київської області та учасникам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021: повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи №916/2424/20 відбудеться 29.04.2021 о 13:45 год; судове засідання 29.04.2021 о 13:45 год. призначено провести в режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/2424/20, розгляд якої призначено на 29.04.2021 о 13:45 год. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду; визначено, що в судовому засіданні в приміщенні прийматиме участь представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ; копію ухвали визначено надіслати Північному апеляційному господарському суду (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, літ. А) та учасникам справи; запропоновано позивачу надати письмові пояснення з приводу посилання в розрахунках ціни позову (т. 1 а.с. 95-103) на договір оренди № 09/14-1501/7/21 від 04.12.2018; долучення до матеріалів справи доказів, поданих разом з апеляційною скаргою.

23.04.2021 від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких вказано, що посилання на договір оренди №09/14-1501/7/21 від 04.12.2018 в розрахунках є технічною помилкою, оскільки із тексту позовної заяви і завіреної копії документів, які подані до позовної заяви, розрахунку основного боргу з орендної плати посилання йде на договір оренди №02 від 27.03.2018. Крім того, до позовної заяви додана завірена копія договору оренди №02 від 27.03.2018, а не копія договору оренди №09/14-1501/7/21 від 04.12.2018. Також п. 6.1 договору оренди визначено: орендар зобов`язаний звільнити приміщення та передати його за актом передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцем з моменту підписання сторонами акту приймання-приміщення (повернення приміщення з оренди). Оскільки акт приймання-передачі (повернення приміщення з оренди) сторони не підписали, то у банка є всі підстави нараховувати подвійну орендну плату.

Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання 29.04.2021, а також з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та висловлення своїх правових позицій, в судовому засіданні згідно ст. ст. 216, 233, 270 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021: повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи №916/2424/20 відбудеться 17.05.2021 о 13:45 год; судове засідання 17.05.2021 о 13:45 год. визначено провести в режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №916/2424/20, розгляд якої призначено на 17.05.2021 о 13:45 год. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду; вказано, що в судовому засіданні в приміщенні прийматиме участь представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ; копію ухвали надіслано Господарському суду м. Києва (inbox@ki.arbitr.gov.ua) та учасникам справи.

Представник позивача в судове засідання 17.05.2021 з`явився, надав усні пояснення, підтримав зміст доводів та заперечень, які викладені письмово.

Представник відповідача в судове зсідання не з`явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Направлені на адресу відповідача поштові відправлення повернуті суду із позначкою підприємства поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

Порядок вручення судових рішень визначено ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. п. 1, 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.

Системний аналіз ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 11, 17, 115, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19.

Окрім того, встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б.

Відповідно до матеріалів справи, колегія суддів вважає за належне зазначити, що ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021, від 03.03.2021 направлялися судом рекомендованою кореспонденцією на адреси сторін спору вказані в позовній заяві та апеляційній скарзі, окрім того відповідні процесуальні документи також направлялись на адресу Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС , що вказана в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Україна, 04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2. Проте, 15.02.2021, 24.02.2021, 23.03.2021 та 29.03.2021 поштові конверти з ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021, від 03.03.2021, що направлялись на усі відомі адреси Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС були повернуті на адресу суду із зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Колегія суддів звертає увагу, що 15.04.2021 на сайті Південно-західного апеляційного господарського суду опубліковано повідомлення за посиланням (https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1106396/) про зупинення відправки судової кореспонденції, у зв`язку з відсутністю асигнувань на оплату на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів виключно засобами електронного зв`язку.

Отже, в подальшому ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 та від 29.04.2021 були направлені представникам учасників справи № 916/2424/20 на електронні адреси, що були зазначені сторонами у поданих до суду та долучених до матеріалів справи документах, зокрема визначених у п. 11 договору оренди нежитлового приміщення №02 від 27.03.2018, а саме:

- Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк - ІНФОРМАЦІЯ_2;

- Приватному підприємству СМАЙЛ СЕРВІС - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відправки ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду на зазначені електроні адреси підтверджується долученими до матеріалів справи роздруківками про доставлення електронного відправлення.

Також на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі Судова влада України розміщенні оголошення від 15.04.2021 та 05.05.2021, в яких повідомлено наступне:

1. До уваги учасника справи №916/2424/20 Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС! Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 розгляд справи №916/2424/20 призначено на 29.04.2021 о 13:45 год.; засідання відбудеться в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань №5, 3-й поверх, телефон (0482) 301-408 (за посиланням https://swag.court.gov.ua/sud4872/gromadyanam/1/1106565/ );

2. До уваги учасників справи №916/2424/20! Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 розгляд справи №916/2424/20 призначено на 17.05.2021 о 13:45 год. Засідання відбудеться в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань №5, 3-й поверх, телефон (0482) 301-408 (за посиланням https://swag.court.gov.ua/sud4872/gromadyanam/1/1115603/ ).

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вжив усіх належних та необхідних заходів для повідомлення апелянта та відповідача про судовий розгляд даної справи.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України ).

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень щодо справи №916/2424/20, ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021, від 03.03.2021, від 12.04.2021 та від 29.04.2021 опубліковані 09.02.2021, 05.03.2021, 15.04.2021 та 06.05.2021 відповідно.

Таким чином, відповідач - Приватне підприємство СМАЙЛ СЕРВІС не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження шляхом відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався, в межах апеляційного провадження у справі №916/2424/20 відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, в судові засідання 29.04.2021 та 17.05.2021 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами відповідних судових засідань.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за відсутності представника відповідача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.03.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (орендодавець) та Приватним підприємством СМАЙЛ СЕРВІС (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №02 (т. 1, а.с. 20-27) відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування будівлю, за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н, загальною площею - 338,8 кв.м. План та місце розташування приміщення наведено у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1).

У п. 1.4 договору сторони передбачили, що орендар буде використовувати приміщення для здійснення ним економічної діяльності відповідно визначених видів згідно з КВЕД: діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв для подій, обслуговування напоями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, надання інших індивідуальних послуг.

Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі приміщення (п. 2.3 договору).

У розділі 3 договору визначено умови щодо строку оренди, який складає 35 місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом приймання-передачі приміщення (п. 3.1), також строк оренди згідно з цим договором може бути змінений сторонами шляхом укладення договору про внесення змін до цього договору (п. 3.2).

Згідно з п. 4.1 договору орендна плата за користування приміщення в місяць складає 18 000,00 грн, у тому числі ПДВ, нарахований у відповідності до чинного законодавства України, а згідно з п. 4.2 визначено те, що щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі передбаченому в п. 4.1, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням приміщення та прибудинкової території.

Відповідно до п.п.4.2.1 договору щомісячно до 15 числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє орендарю рахунки в порядку, визначеному п. 10.7 договору, а орендар на підставі отриманих від орендодавця рахунків сплачує нараховану орендну плату за звітний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця.

Підпунктом 4.2.2 договору визначено витрати, пов`язані з утриманням приміщення та прибудинкової території. Орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів, з дня їх отримання в порядку, визначеному у п. 10.7 цього договору, відшкодовує фактичні витрати орендодавця по комунальним послугам та іншим послугам, пов`язаним з утриманням приміщення і прибудинкової території, а саме:

- активна/реактивна електроенергія - в повному обсязі згідно акту постачальника;

- холодне водопостачання та водовідведення, стічні води - в повному обсязі згідно акту постачальника;

- опалення - в повному обсязі згідно акту постачальника;

- експлуатація витрат - в повному обсязі згідно акту постачальника;

- відшкодування плати за землю - в повному обсязі.

Витрати, що не передбачені п. п. 4.2.2 договору, входять до складу орендної плати. На суми відшкодувань, передбачених цим пунктом, орендодавцем нараховується ПДВ у відповідності до вимог чинного законодавства України. У випадку ненадходження рахунку орендарю від орендодавця в строк до 3 календарних днів до закінчення строків для сплати, визначених п. 4.2 цього договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату згідно з отриманим рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами договору. У випадку виникнення заборгованості орендаря перед орендодавцем зі сплати орендної плати та інших платежів за цим договором, орендарю направляється вимога відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 4.4 договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі за цим договором з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення уповноваженими представниками сторін до моменту підписання акту приймання-передачі приміщення (повернення приміщення з оренди) уповноваженими представниками сторін згідно з п. 6.1 цього договору.

Пунктом п. 4.6 договору визначено, що протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору орендар сплачує орендодавцю попередню плату за останній місяць оренди в розмірі 100% від місячної орендної плати, зазначеної у п.4.1 цього договору, а відповідно до п. 4.7 договору попередня орендна плата буде утримуватися орендодавцем протягом строку дії цього договору як забезпечення сплати орендарем орендної плати та виконання інших зобов`язань за цим договором. При припиненні дії договору попередня орендна плата використовується орендодавцем для погашення заборгованості з орендної плати та інших платежів за цим договором. Залишок не використаних коштів повертається орендодавцем орендарю. Надлишково сплачені кошти орендарем за цим договором підлягають зарахуванню орендодавцем в рахунок погашення заборгованості орендаря з орендної плати та інших платежів за договором.

У п. 4.11 договору сторони узгодили, що підписання акту приймання-передачі є підтвердженням факту настання права строкового платного користування приміщенням з дня його підписання упродовж всього періоду оренди та додаткового підтвердження шляхом складання щомісячних актів наданих послуг не потребує.

Згідно з п. п. 5.2.2 договору сторони передбачити право орендодавця на вжиття всіх законних засобів і методів щодо забезпечення та реалізації своїх прав, як власника приміщення, в тому числі (але не обмежуючись) стосовно забезпечення збереження приміщення, припинення протиправних посягань з боку будь-яких юридичних чи фізичних осіб (в т. ч, вандалізм, мародерство, рейдерство тощо), як безпосередньо власними силами орендодавця, так із залученням третіх осіб (охоронних компаній, правоохоронних органів тощо).

Обов`язки орендаря визначено у п. 5.3 договору, згідно з яким орендар зобов`язується:

- використовувати приміщення за його цільовим призначенням у відповідності до п. 1.4 цього договору (п. п. 5.3.1);

- своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором (п. п. 5.3.2);

- нести повну відповідальність за збереження стану приміщення, майна, яке знаходиться в приміщенні, у випадку, якщо таке майно було визначено в акті приймання-передачі приміщення, забезпечити електро- та пожежну безпеку приміщення та нести повну відповідальність за дотримання у приміщенні та у місцях загального користування будівлі, в якій знаходиться приміщення, працівниками орендаря вимог Правил пожежної безпеки України, чинних нормативних актів з пожежної безпеки. Дотримуватися вимог та правил щодо технічної і фізичної безпеки будівлі, в якій знаходиться приміщення (п. п. 5.3.3);

- здійснювати поточний ремонт приміщення протягом строку оренди за власні кошти (п.п. 5.3.4);

- не проводити без письмової згоди орендодавця капітальний ремонт, реконструкцію приміщення. У випадку, якщо орендар з письмової згоди орендодавця здійснить капітальний ремонт витрати на поліпшення приміщення (капітальний ремонт, реконструкція), які не можуть бути відокремлені від об`єкту оренди без його пошкодження, орендодавець не відшкодовує понесені орендарем витрати за таке поліпшення.

У випадку проведення будь-якої реконструкції, перепланування приміщення, капітального ремонту, дотримуватися норм чинного законодавства України, у тому числі державних будівельних норм, оформлення необхідної проектно-кошторисної, дозвільної документації (дозволів, погоджень державних органів, органів місцевого самоврядування та ін.) у разі, якщо така проектно-кошторисна та дозвільна документація необхідна для проведення даних робіт у відповідності до чинного законодавства України, орендар в місячний строк після закінчення зазначених у цьому пункті робіт забезпечує за власний рахунок отримання технічного плану-паспорту приміщення з урахуванням здійснених змін.

Можливість проведення в приміщенні перепланування, капітальних ремонтних робіт, реконструкцій має бути письмово підтверджена відповідними сертифікованими суб`єктами господарювання.

Проведення перепланування, капітального ремонту, реконструкції приміщення мають здійснювати сертифіковані суб`єкти господарювання.

Отримання зазначених в цьому пункті документів, дозволів, погоджень тощо здійснюється власними силами орендаря та за його рахунок (п. п. 5.3.6);

- безперешкодно допускати в приміщення представників орендодавця з метою перевірки його використання у відповідності до умов цього договору, для профілактичного огляду інженерних мереж, для виконання робіт, пов`язаних з утримання будівлі в цілому, реалізації інших прав та обов`язків орендодавця за цим договором (п. п. 5.3.9);

- у разі закінчення строку оренди повернути приміщення орендодавцю у визначений цим договором строк (п. п. 5.3.10);

- забезпечити присутність свого представника у випадках, передбачених п. 6.4 договору (п. п. 5.3.12);

- здійснити ремонт приміщення на загальну суму 468 300,00 грн відповідно кошторису (додаток 3 до договору, який є його невід`ємною частиною) протягом 6 місяців з моменту укладення сторонами акту приймання-передачі за цим договором (п. п. 5.3.13).

Відповідно до п. п. 5.4.1 договору орендар має право обладнати (облагородити) приміщення на власний розсуд.

Порядок повернення орендодавцю приміщення передбачений розділом 6 договору, де п. 6.1 визначено, що в останній день строку оренди орендар зобов`язаний звільнити приміщення та передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 6.2 договору).

Приміщення повинно бути повернуте орендодавцю орендарем у тому ж стані, в якому було передане в оренду орендодавцю, з урахуванням нормального зносу (п. 6.3 договору).

Згідно з п. 6.4 договору у випадку порушення орендарем вимог п. 6.1 цього договору орендодавець з наступного дня за днем закінчення/припинення строку дії договору/його розірвання має право без згоди орендаря, власними або залученими силами за участю третіх осіб, здійснити відкриття приміщення та звільнення його від майна, що в ньому знаходиться та не є власністю орендодавця, про що складається акт за участю представників орендодавця та двох незацікавлених осіб з переліком майна, яке знаходилось в приміщенні на момент його відкриття та переліком майна, від якого звільняється приміщення. Все майно, від якого звільняється приміщення, орендодавець зобов`язується розмістити в іншому приміщенні, придатному для його зберігання, до моменту повернення майна орендарю, про що складається акт за участю осіб, що присутні при розміщенні майна.

Цим договором орендар надає згоду орендодавцю на застосування права притримання майна, яке є власністю орендаря та знаходиться у приміщенні, у випадках, передбачених п. 8.5 цього договору.

У випадку розміщення майна орендодавцем для його зберігання в іншому приміщенні, орендар зобов`язується сплатити на користь орендодавця грошові кошти за використання іншого приміщення для розміщення майна у розмірі, визначеному п. 4.1 цього договору з урахуванням п. 4.5 цього договору, а також витрати орендодавця на перевезення та/або переміщення майна, у розмірі згідно з рахунками орендодавця у строк 3 робочі дні з моменту направлення рахунків орендодавцем.

У випадку несплати орендарем заборгованості за договором, майно орендаря підлягає реалізації згідно з чинним законодавством України. Кошти, отримані від реалізації майна орендаря, зараховуються в рахунок погашення заборгованості за договором.

Умови щодо відповідальності сторін передбачені розділом 8 договору, де визначено наступне:

- у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки (п.8.1);

- у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні ст. 232 Господарського кодексу України (п.8.2);

- у випадку прострочення строку сплати орендної плати та інших платежів за цим договором, більше ніж на 7 календарних днів від останнього дня строку виконання відповідних зобов`язань, орендодавець має право обмежити доступ орендаря до приміщення та/або повністю від`єднати приміщення від систем електро- водо- і теплопостачання до моменту проведення орендарем повного розрахунку щодо орендної плати та/або інших платежів за цим договором (п.8.3);

- у випадку прострочення строку сплати орендної плати та інших платежів за цим договором, більше ніж на 1 місяць від останнього дня строку виконання відповідних зобов`язань, орендодавець має право на підставі та умовах ст. ст. 594-596 ЦК України притримати майно, яке є власністю орендаря та знаходиться у приміщенні (п.8.5);

- за будь-яке порушення орендарем умов п. 5.3.6 договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 6-місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди, який нараховується орендодавцем і сплачується орендарем за кожен місяць такого порушення та згідно з п. 8.7 договору у повному обсязі відшкодовує орендодавцеві документально підтверджені збитки, понесені внаслідок таких дій чи бездіяльності (абз. 2 п. 8.6);

- у випадку виявлення обставин, передбачених пунктами 8.6, 8.7 цього договору, орендодавець з наступного дня за днем, коли йому стало відомо про настання таких обставин, має право повідомити орендаря про розірвання договору, в порядку передбаченому п. 10.7 цього договору (п.8.8).

Згідно з п. 10.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно з цим договором, а п. 10.3 передбачено, що кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це іншу сторону за 1 місяць до дня розірвання договору. При цьому, сторони підтверджують, що останній днем строку оренди за цим договором вважається 30 день з моменту направлення у відповідності до п. 10.7 цього договору повідомлення про розірвання.

Також у п. 10.7 договору зазначено, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання п. 4.2 цього договору, сканованих копій документів, що оформляються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 11 цього договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною іншій стороні з електронної адреси та на електрону адресу/адреси, зазначені в п. 11 договору. Сторони підтверджують, що при отримані письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь іншій стороні у строк не більше 3 робочих днів.

23.04.2018 сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 27.03.2018 № 2 було підписано та скріплено печатками додатки 2 та 3 до цього договору, які містять, відповідно, акт приймання-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська області, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н та згідно з п.5.3.13 договору кошторис на загальну суму 468300,00 грн, з яких: 235700,00 грн вартості матеріалів; 232600,00 грн вартості ремонтних робіт (т.1, а.с. 28-31).

В подальшому, на виконання умов вищевказаного договору, позивачем виставлялись відповідачу наступні рахунки-фактури (т.1, а.с. 50-69), шляхом їх надсилання на електронну пошту орендаря 12.11.2019, 05.12.2019, 10.12.2019, 14.01.2020, 04.02.2020, 19.02.2020, 08.04.2020, 21.04.2020, 09.06.2020, 24.06.2020 відповідно:

- від 07.11.2019 р. № 6268 на суму 28984,90 грн (16449,71 грн - орендна плата за листопад 2019 р., 7704,38 грн - комунальні витрати, 4830,81 грн - ПДВ),

- від 04.12.2019 р. № 6699 на суму 24232,47 грн (16449,71 грн - орендна плата за грудень 2019 р., 3744,02 грн - комунальні витрати, 4038,74 грн - ПДВ),

- від 06.12.2019 р. № 6749 на суму 3579,29 грн (2982,74 грн - комунальні витрати, 596,55 грн - ПДВ),

- від 11.01.2020 р. № 56 на суму 24232,47 грн (16449,71 грн - орендна плата за січень 2020 р., 3744,02 грн - комунальні витрати, 4038,74 грн - ПДВ),

- від 03.02.2020 р. № 367 на суму 22530,05 грн (18775,05 грн - комунальні витрати, 3755,00 грн - ПДВ),

- від 19.02.2020 р. № 1009 на суму 24232,47 грн (16449,71 грн - орендна плата за лютий 2020 р., 3744,02 грн - комунальні витрати, 4038,74 грн - ПДВ),

- від 03.03.2020 р. № 1468 на суму 12562,85 грн (3714,45 грн - орендна плата за період з 01.03.2020 р. по 07.03.2020 р., 6754,59 грн - комунальні витрати, 2093,81 грн - ПДВ),

- від 17.04.2020 р. № 1655 на суму 10955,33 грн (9129,44 грн - комунальні витрати, 1825,89 грн - ПДВ),

- від 05.06.2020 р. № 2300 на суму 1038,66 грн (865,55 грн - комунальні витрати, 173,11 грн - ПДВ),

- від 23.06.2020 р. № 2631 на суму 1014,50 грн (845,42 грн - комунальні витрати, 169,08 грн - ПДВ),

- від 16.07.2020 р. № 3030 на суму 3030,05 грн (2525,04 грн - комунальні витрати, 505,01 грн - ПДВ).

В матеріалах справи міститься лист орендодавця вих. №06/02-1 від 06.02.2020 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018 на підставі п. 10.3 договору, у зв`язку з неможливістю подальшого використання приміщення в господарській діяльності орендаря (т.1, а.с. 77).

19.02.2020 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк направило на електронну адресу Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС електронний лист, у якому просило надати підтвердження виконання умов п.5.3.13 договору оренди № 2 від 27.03.2018 за адресою об`єкта оренди: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н (т.1, а.с. 81).

Також в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю Будексперт-Т вих. №б/н від 24.02.2020, згідно з яким експертом Дзінько Анатолієм Івановичем (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, серія АЕ, №002389, категорія Інженер з інвентаризації нерухомого майна ) проведено інвентаризацію нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, будинок 2/70-Н та за результатами натурного обстеження встановлено, що в приміщеннях виконано перепланування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. Загальна площа об`єкту в результаті перепланування не змінена. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 проведені роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняття в експлуатацію (т.1, а.с. 82).

24.04.2020 Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на електронну адресу Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС направило електронний лист з актом звіряння розрахунків із зазначенням розшифровки заборгованості за договором №2 з урахуванням авансу - 104 557,40 (борг 122 557,40 мінус аванс 18 000,00).

Відповідно до меморіальних ордерів від 06.06.2018 №43 (т.1, а.с.91) та 23.12.2019 №82 (т. 1, а.с.94) Приватне підприємство СМАЙЛ СЕРВІС сплатило на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 18 000,00 грн за оренду приміщень за травень 2018 року та 20 000,00 грн за відшкодування за орендну плату і комунальні послуги за 2019 рік, згідно договору № 2 від 27.03.2018.

Неналежне виконання відповідачем, покладених на нього згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018 зобов`язань, а також неповернення об`єкту оренди після його розірвання стало підставою звернення позивача до суду за даним позовом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати орендних платежів, які станом на 24.07.2020 складають 45 676,29 грн, та комунальних витрат в розмірі - 49 238,89 грн, які (зобов`язання) випливають з договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018 та застосуванні наслідків прострочення такого виконання у вигляді стягнення нарахованих на суму заборгованості пені, 3% та інфляційних втрат, а також виселення Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС із орендованого приміщення, та стягнення 468 300,00 грн коштів за невиконання зобов`язання, визначеного умовами п. п. 5.3.13 договору оренди, штрафу у розмірі 6 - місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди в розмірі 540 000,00 грн; неустойки за користування приміщенням з 08.03.2020 по 24.07.2020 в розмірі 189 226,26 грн.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів ст.ст. 283 -286 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 759 - 786 Цивільного кодексу України.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. А ч. 3 ст. 285 цього ж Кодексу встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Дані положення Господарського кодексу України кореспондуються з ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 4.2 договору на орендаря, окрім іншого, також покладено обов`язок щомісячно відшкодувати орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням приміщення та прибудинкової території, до яких п.п. 4.2.2 договору віднесено активну/реактивну електроенергію, холодне водопостачання та водовідведення, стічні води, опалення, експлуатація витрат, плату за землю.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур (т.1, а.с. 50-69) за період з 01.11.2019 по 08.03.2020 орендарю нараховано - 69 513, 29 грн орендної плати (у тому числі, за листопад та грудень 2019 року і січень та лютий 2020 року по 16 449,71 грн та за березень 2020 року 3 714,45 грн орендної плати) та за період з вересня 2019 по 08.03.2020 - 60 814, 27 грн витрат з утримання приміщення та прибудинкової території, ПДВ - 26 065, 28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.п. 4.2, 4.2.1, 4.2.2 договору виконання орендарем грошового обов`язку із внесення орендних платежів здійснюється не пізніше 20 числа поточного місяця, а щодо відшкодування витрат на утримання приміщення та прибудинкової території протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку в порядку, визначеному п. 10.7 цього договору.

Наведеним пунктом сторони узгодили, можливість направлення рахунків на виконання п. 4.2 договору за допомогою засобів електронного зв`язку. При цьому сторони визнали, що офіційним та належним чином направленими повідомленнями в електронній формі є такі повідомлення, що були направлені однією стороною іншій стороні з електронної адреси на електронну адресу/адреси, зазначені в п. 11 договору.

Згідно з п. 11 договору в якості такої електронної адреси орендар зазначив: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з матеріалів справи виставлення орендодавцем 12.11.2019, 05.12.2019, 10.12.2019, 14.01.2020, 04.02.2020, 19.02.2020, 08.04.2020, 21.04.2020, 09.06.2020, 24.06.2020 рахунків-фактур здійснювалось шляхом їх надсилання на електронну пошту орендаря (у тому числі на - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

При цьому, колегію суддів враховано, що докази надсилання рахунку-фактури №3030 від 16.07.2020 відповідачу в матеріалах справи відсутні, проте згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та п. 5.3.2 договору укладеного між сторонами спору, орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

Підпунктами 4.2.1, 4.2.2 договору визначено, що у випадку ненадходження рахунку орендарю від орендодавця в строк до 3 календарних днів до закінчення строків для сплати, визначених п. 4.2 цього договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату згідно з отриманим рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами договору.

Колегія суддів також зазначає, що рахунок за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто носить інформаційний характер; ненадання рахунку, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів ст. 613 цього ж Кодексу, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату за користування орендованим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У свою чергу приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно наявного в матеріалах справи меморіального ордеру №82 від 23.12.2019 (т. 1, а.с.94) відповідач сплатив на користь позивача 20 000,00 грн відшкодування за орендну плату і комунальні послуги за 2019 рік, згідно договору № 2 від 27.03.2018, які за змістом позовної заяви, зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості з орендної плати, що також враховано судом першої інстанції.

Наразі, будь-яких інших доказів сплати стягуваної заборгованості чи припинення відповідних зобов`язань іншим передбаченим законом способом стосовно визначеного позивачем періоду нарахування, матеріали справи не містять.

Таким чином, сума основної заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат на утримання приміщення та прибудинкової території складає 136 392, 84 грн, з урахуванням ПДВ (156 392, 84 - 20 000, 00).

Між тим, згідно прохальної частини позову, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 45 676,29 грн та комунальних витрат в розмірі - 49 238,89 грн (без урахування відшкодування плати за землю та ПДВ), всього 94 915, 18 грн.

Як унормовано ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, враховуючи приписи ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України щодо обмеження права суду виходити за межі позовних вимог, та відсутність доказів на спростування вимог позивача в цій частині, з відповідача підлягає стягненню заборгованість у заявленому позивачем розмірі: 45 676,29 грн - орендна плата, 49 238,89 грн - комунальні витрати.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови у відшкодуванні витрат на утримання приміщення та прибудинкової території за період з березня по квітень 2020 року, оскільки згідно з п. 4.4 договору орендар сплачує орендодавцю, зокрема, інші платежі за цим договором з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення уповноваженими представниками сторін до моменту підписання акту приймання-передачі приміщення (повернення приміщення з оренди) уповноваженими представниками сторін згідно з п. 6.1 цього договору. Разом з тим, оформлений у відповідності до умов договору акт приймання-передачі приміщення (повернення приміщення з оренди) в матеріалах справи відсутній.

Невиконання грошових зобов`язань з боку відповідача кваліфікується як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив їх виконання згідно з ч.1 ст. 612 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ст. ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, передбачених п. п. 8.1, 8.2 договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Відповідно до п. п. 8.1 та 8.2 договору оренди № 2 від 27.03.2018: у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки; у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні ст. 232 Господарського кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, який викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.02.2021 справа № 910/14761/19, нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При цьому інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період необхідно здійснювати позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.

Перевіривши, з урахуванням встановлених обставин, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, які були надані позивачем та розрахунки суду першої інстанції, в межах визначеного позивачем періоду нарахування, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені у розмірі 4 002, 19 грн, 3 % річних у розмірі 660,71 грн та інфляційних витрат у розмірі 600,62 грн, нарахованих на заборгованість з орендної плати та пені у розмірі 4 296, 98 грн, 3 % річних у розмірі 734, 20 грн та інфляційних витрат у розмірі 516, 40 грн, нарахованих на комунальні витрати.

При здійсненні розрахунку судом враховано, що сам факт незаявлення позивачем вимог в частині стягнення відшкодування плати за землю, з огляду на встановлені обставини невиконання відповідачем грошових зобов`язань в цій частині, не позбавляє останнього здійснювати нарахування пені, 3% річних та інфляційних щодо таких сум.

Розрахунок пені на заборгованість з орендної плати

Період нарахування орендної платиПеріод нарахування пеніСума боргу орендної плати (грн)Період облікової ставки НБУРозмір подвійної ставки НБУКількість прострочених днівСума пені (грн) 01.11.2019 - 30.11.2019 21.11.2019 - 20.12.2019 16449,71 21.11.2019 - 12.12.2019 31 22 307,36 13.12.2019 - 20.12.2019 27 8 97,35 01.12.2019 - 31.12.2019 21.12.2019 - 22.12.2019 32 899,42 21.12.2019 - 22.12.2019 27 2 48,67 01.12.2019 - 31.12.2019 23.12.2019 - 20.01.2020 12 899,42 23.12.2019 - 20.01.2020 27 29 276,71 01.01.2020 - 31.01.2020 21.01.2020 - 20.02.2020 29 349,13 21.01.2020 - 30.01.2020 27 10 217,10 31.01.2020 - 20.02.2020 22 21 371,49 01.02.2020 - 29.02.2020 25.02.2020 - 20.03.2020 45 798,84 25.02.2020 - 12.03.2020 21 17 447,95 13.03.2020 - 20.03.2020 20 8 200,76 01.03.2020 - 07.03.2020 14.04.2020 - 24.07.2020 49 513,29 14.04.2020 - 23.04.2020 20 10 271,31 24.04.2020 - 11.06.2020 16 49 1 063,52 12.06.2020 - 24.07.2020 12 43 699,97 Разом нараховано пені 4 002, 19

Розрахунок 3 % річних на заборгованість з орендної плати

Період нарахування орендної платиПеріод нарахування 3 % річнихСума боргу орендної плати (грн)Кількість прострочених днівСума 3 % річних (грн) 01.11.2019 - 30.11.2019 21.11.2019 - 20.12.2019 16 449,71 30 40,56 01.12.2019 - 31.12.2019 21.12.2019 - 22.12.2019 32 899,42 2 5,41 01.12.2019 - 31.12.2019 23.12.2019 - 20.01.2020 12 899,42 29 30,75 01.01.2020 - 31.01.2020 21.01.2020 - 20.02.2020 29 349,13 31 74,78 01.02.2020 - 29.02.2020 25.02.2020 - 20.03.2020 45 798,84 25 94,11 01.03.2020 - 07.03.2020 14.04.2020 - 24.07.2020 49 513,29 102 415,10 Разом нараховано 3 % річних 660,71

Розрахунок інфляційних втрат на заборгованість з орендної плати

Період нарахування орендної платиПеріод нарахування інфляційних втратІндекс інфляціїСума боргу орендної плати (грн)Сума боргу разом з інфляційними втратами (грн)Сума інфляційних втрат (грн_ 01.11.2019 - 30.11.2019 21.11.2019 - 20.12.2019За грудень 2019 - 99,8 16 449,71 16 416,81 - 32,90 01.12.2019 - 31.12.2019 21.12.2019 - 22.12.2019 За грудень 2019 - 99,8 32 866,52 32 800,79 - 65,73 01.12.2019 - 31.12.2019 23.12.2019 - 20.01.2020За січень 2020 - 100,2 12 800,79 12 826,39 25,60 01.01.2020 - 31.01.2020 21.01.2020 - 20.02.2020За лютий 2020 - 99,7 29 276,1 29 188,27 - 87,83 01.02.2020 - 29.02.2020 25.02.2020 - 20.03.2020За березень 2020 - 100,8 45 637,98 46 003,08 365,10 01.03.2020 - 07.03.2020 21.03.2020 - 24.07.2020За квітень 2020 - 100,8 За травень 2020 - 100,3 За червень 2020 - 100,3 За липень 2020 - 99,4 49 717,53 50 113,91 396,38 Разом нараховано інфляційних нарахувань 600,62

Розрахунок пені на заборгованість з відшкодування витрат з утримання приміщення та прибудинкової території

Дата надсилання розрахунку-фактуриПеріод нарахування пеніСума на яку нараховується пеня (грн)Період облікової ставки НБУРозмір подвійної ставки НБУКількість прострочених днівСума пені (грн) 12.11.2019 25.11.2019 - 16.12.2019 7 704,38 25.11.19 - 12.12.19 31 18 117,78 7 704,38 13.12.19 - 16.12.19 27 4 22,80 05.12.2019 17.12.2019 - 22.12.2019 11 448,4 17.12.19 - 22.12.19 27 6 50,81 10.12.2019 23.12.2019 - 26.01.2020 14 431,14 23.12.19 - 26.01.20 27 35 373,63 14.01.2020 27.01.2020 - 16.02.2020 18 175,16 27.01.20 - 30.01.20 27 4 53,78 18 175,16 31.01.20 - 16.02.20 22 17 186,23 04.02.2020 17.02.2020 - 03.03.2020 36 950,21 17.02.20 - 03.03.20 22 15 334,07 19.02.2020 04.03.2020 - 20.04.2020 40 694,23 04.03.20 - 12.03.20 22 9 220,75 40 694,23 13.03.20 - 20.04.20 20 39 869,63 08.04.2020 21.04.2020 - 03.05.2020 47 448,82 21.04.20 - 23.04.20 20 3 78,00 47 448,82 24.04.20 - 03.05.20 16 10 208 21.04.2020 04.05.2020 - 24.05.2020 56 578,26 04.05.20 - 11.06.20 16 39 967,26 56 578,26 12.06.20 - 21.06.20 12 10 186,01 09.06.2020 22.06.2020 57 443,81 22.06.20 - 06.07.20 12 15 283,28 24.06.2020 07.07.2020 - 24.07.2020 58 289,33 07.07.20 - 24.07.20 12 18 344,95 Разом нараховано пені 4 296,98

Розрахунок 3 % річних на заборгованість з відшкодування витрат з утримання приміщення та прибудинкової території

Дата надсилання розрахунку-фактуриПеріод нарахування 3 % річнихСума боргу (грн)Кількість прострочених днівСума 3 % річних (грн) 12.11.2019 25.11.19 - 16.12.19 7 704,38 22 13,93 05.12.2019 17.12.19 - 22.12.19 11 448,4 6 5,65 10.12.2019 23.12.19 - 26.01.20 14 431,14 35 41,51 14.01.2020 27.01.20 - 16.02.20 18 175,16 21 31,37 04.02.2020 17.02.20 - 03.03.20 36 950,21 15 45,56 19.02.2020 04.03.20 - 20.04.20 40 694,23 48 160,55 08.04.2020 21.04.20 - 03.05.20 47 448,82 13 50,7 21.04.2020 04.05.20 - 21.06.20 56 578,26 49 227,87 09.06.2020 22.06.20 - 06.07.20 57 443,81 15 70,82 24.06.2020 07.07.20 - 24.07.20 58 289,33 18 86,24 Разом нараховано 3 % річних 734,20

Розрахунок інфляційних втрат на заборгованість з відшкодування витрат з утримання приміщення та прибудинкової території

Дата надсилання розрахунку-фактуриПеріод нарахування інфляційних втратІндекс інфляціїСума боргу (грн)Сума боргу разом з інфляційними втратами (грн)Сума інфляційних втрат (грн) 12.11.2019 25.11.19 - 16.12.19За грудень 2019 - 99,8 7 704,38 7 688,97 - 15,41 05.12.2019 17.12.19 - 22.12.19За грудень 2019 - 99,8 11 448,4 11 425,50 - 22,90 10.12.2019 23.12.19 - 26.01.20За січень 2020 - 100,2 14 431,14 14 460, 00 28,86 14.01.2020 27.01.20 - 16.02.20За лютий 2020 - 99,7 18 175,16 18 120,63 - 54,53 04.02.2020 17.02.20 - 03.03.20За березень 2020 - 100,8 36 950,21 37 245,81 295,60 19.02.2020 04.03.20 - 20.04.20За квітень 2020 - 100,8 40 694,23 41 019,78 325,55 08.04.2020 21.04.20 - 03.05.20За травень 2020 - 100,3 47 448,82 47 591,17 142,35 21.04.2020 04.05.20 - 21.06.20За травень 2020 - 100,3 За червень 2020 - 100,3 56 578,26 56 918,24 339,98 09.06.2020 22.06.20 - 06.07.20За червень 2020 - 100,3 За липень 2020 - 99,4 57 443,81 57 270,44 - 173,37 24.06.2020 07.07.20 - 24.07.20За липень 2020 - 99,4 58 289,33 57 939,60 - 349,73 Разом нараховано інфляційних нарахувань 516,40

Представлений позивачем розрахунок, як правомірно зазначено судом першої інстанції, здійснений без урахування моменту виникнення права вимоги, опосередкованого умовами п.п. 4.2, 4.2.1, 4.2.2 договору, та не враховує доказів часткової сплати відповідачем наявної заборгованості, у зв`язку з чим, визначені в ньому суми нарахувань визнані необґрунтованими.

Щодо позовних вимог про виселення відповідача із приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н колегія суддів зазначає наступне.

За загальним правилом, визначеним у ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За положеннями ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В свою чергу, п. 10.3 договору передбачено право кожної зі сторін розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це іншу сторону за 1 (один) місяць до дня розірвання договору. При цьому, сторони підтверджують, що останнім днем строку оренди згідно з цим договору вважається тридцятий день з моменту направлення у відповідності до п. 10.7 цього договору повідомлення про розірвання.

Як встановлено судом та визнається сторонами, листом вих. №06/02-1 від 06.02.2020 орендар повідомив орендодавця про розірвання договору на підставі п. 10.3 договору, у зв`язку з неможливістю подальшого використання приміщення в господарській діяльності (т. 1, а.с. 77).

Колегія суддів враховує, що визнана судом першої інстанції в якості доказу направлення означеного листа вих. №06/02-1 від 06.02.2020 роздруківка електронного листа від 07.02.2020 (т. 1 а.с. 76), не може вважатись належним доказом, оскільки стосується направлення листа про розірвання договору № 45, який не визначений в якості правової підстави виникнення взаємних прав та обов`язків сторін в межах даної справи.

Проте, враховуючи, що жодною зі сторін не заперечується факт надіслання/отримання означеного листа вих. №06/02-1 від 06.02.2020 про розірвання договору за ініціативи орендаря, а також сам факт розірвання договору з 08.03.2020, такі обставини в силу ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

Отже в силу положень п. 10.3 договору оренди нежитлового приміщення №02 від 27.03.2018 та ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, такий договір слід вважати розірваним з 08.03.2020.

Правові наслідки припинення договору найму встановлені главою 58 Цивільного кодексу України.

Так, ст. 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Порядок повернення орендодавцю приміщення передбачений розділом 6 договору, де у п. 6.1 визначено, що в останній день строку оренди орендар зобов`язаний звільнити приміщення та передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

При цьому, у відповідності до п. 6.3 договору приміщення повинно бути повернуто орендодавцю орендарем у тому ж стані, в якому передане в оренду орендарю, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, що у світлі наведених приписів чинного законодавства та погодженого сторонами в договорі порядку повернення приміщення з оренди, належним у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, доказом виконання орендарем обов`язку передати орендодавцю приміщення, є акт приймання-передачі приміщення (повернення приміщення з оренди), підписаний уповноваженими представниками сторін.

При цьому, судова колегія зазначає, що як в силу загальних вимог ст. ст. 785, 795 Цивільного кодексу України, так і положень п.п. 5.3.10, 6.1 договору, обов`язок звільнення приміщення, у разі припинення договору оренди (найму) та його передання за актом приймання-передачі орендодавцю, покладається на орендаря.

Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто зобов`язання буде вважатися виконане належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Між тим докази складання відповідачем та підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення з оренди в порядку, визначеному п.п. 6.1-6.3 договору оренди, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Заперечуючи проти позову відповідач, позицію якого підтримано й судом першої інстанції, зазначав про виконання обов`язку з повернення об`єкту оренди та передання ключів від орендованого приміщення орендарю.

Так, згідно відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, відповідач вказує, що у відповідь на лист представника позивача (а.с. 79), ним було направлено підписаний акт приймання-передачі приміщення (а.с. 80) та повернуто ключі від орендованого приміщення.

Разом з тим, як роздруківка електронних листів від 13.01.2020, від 06.02.2020, від 07.02.2020, так і акт приймання-передачі (повернення з оренди) від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 76, 78-80) стосується договору оренди нежитлового приміщення № 45 від 01.12.2017 та будівлі, за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Т. Шевченка (вул. Леніна), 7/7, загальною площею 495,8 кв.м., у той час як взаємні права та обов`язки сторін у даній справі врегульовані договором оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018, предметом якого є будівля за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н, загальною площею 338, 8 кв.м.

Колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів складання та направлення на адресу орендодавця акту приймання-передачі з оренди приміщення загальною площею 338, 8 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н згідно договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018 відповідачем в ході судового розгляду справи не надано та матеріали справи не містять.

У світлі наведеного, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду щодо встановлення обставин направлення відповідачем на електронну адресу позивача разом з листом за вих. № 06/02-1 від 06.02.2020 про розірвання договору - акту приймання-передачі приміщення, підписаного орендарем, адже:

зі змісту Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС № 06/02-1 від 06.02.2020 (т. 1 а.с. 77) не містить відомостей про наявність будь-яких додатків до нього;

роздруківка електронного листа Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС від 07.02.2020 (а.с. 78) щодо направлення на електронну адресу позивача акту повернення приміщення є відповіддю на електронні листи позивача від 13.01.2020 та від 06.02.2020. Вказане листування, так само як наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 31.01.2020 (т. 1 а.с. 80), стосується направлення листа про розірвання договору № 45, акту приймання-передачі (повернення приміщення за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Т. Шевченка (вул. Леніна), 7/7).

іншого акту приймання-передачі (повернення з оренди), підписаного з боку відповідача, окрім датованого 31.01.2020 (т. 1 а.с. 80) матеріали справи не містять.

Так само, не може бути прийняте до уваги й посилання відповідача на передання орендодавцю ключів від орендованого приміщення, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами.

В свою чергу, позивач заперечує як факт повернення йому приміщення з оренди, так і факт повернення ключів від орендованого приміщення, що виключає можливість застосування в даному випадку й приписів ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також зауважує, що виконання орендарем обов`язку з повернення речі наймодавцю не обмежується формальним підписанням та направленням орендодавцю акту приймання-передачі, а полягає у вчиненні фактичних дій зі звільнення приміщення, позаяк в силу в силу приписів ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України орендар повинен забезпечити повернення речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У той же час, реалізація орендодавцем повноважень, визначених п. 6.4 договору, є правом останнього, яке реалізується ним на власний розсуд.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні вимог в частині повернення об`єкту оренди.

Щодо стягнення 189 226, 26 грн неустойки за користування приміщенням з 08.03.2020 по 24.07.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Зі змісту ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Як зазначалося вище, матеріали справи не містять будь-яких доказів виконання відповідачем встановленого ст. ст. 785, 795 Цивільного кодексу України, п.п. 5.3.10, 6.1, 6.3 договору, обов`язку з повернення з оренди приміщення загальною площею 338, 8 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н згідно договору оренди нежитлового приміщення № 02 від 27.03.2018,

Так само відповідач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності своєї вини в несвоєчасному поверненні орендодавцю спірного нерухомого майна.

За таких обставин, з огляду на припинення між сторонами договірних орендних відносин, апеляційний господарський суд вбачає, що відповідач своєчасно не повернув позивачеві орендоване майно за відсутності будь-яких правових підстав для цього, що свідчить про наявність підстав для застосування до Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС наслідків, передбачених положеннями ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, у вигляді сплати неустойки.

При цьому колегія суддів враховує, що під час розгляду позовних вимог про стягнення неустойки, передбаченої ст. 785 Цивільного кодексу України, відсутня необхідність правової оцінки обставин фактичного користування або некористування відповідачем орендованим майном, оскільки приписи законодавства та узгоджені сторонами умови договору №02 від 27.03.2018 пов`язують факт виконання зобов`язання щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди з конкретною дією - підписанням сторонами договору оренди відповідного акту приймання-передачі, а не з вчиненням орендарем будь-яких інших дій, які свідчать про фактичне звільнення орендованих нежитлових приміщень або припинення ним здійснення господарської діяльності у даних приміщеннях, а в силу ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки в розмірі 189 226,26 грн, нарахованої за період з 08.03.2020 по 24.07.2020 (139 днів), колегія суддів зазначає, що вказаний розрахунок проведено правильно, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення вартості ремонту приміщення в сумі 468 300,00 грн.

Згідно з п. 5.3.13 договору відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити ремонт приміщення на загальну суму 468 300, 00 грн відповідно до кошторису (додаток № 3 до договору, який є його невід`ємною частиною) протягом 6 місяців з моменту укладення договору сторонами акту приймання-передачі за цим договором.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, умовами договору не передбачено право позивача на стягнення з орендаря грошових коштів у розмірі вартості ремонту, якщо останній ухилився від його проведення.

В свою чергу, положення ч. 3 ст. 776 Цивільного кодексу України визначають право наймача вимагати відшкодування вартості ремонту у випадку, якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору.

Між тим, наявність визначених ст. 776 Цивільного кодексу України правових підстав відшкодування наймодавцем вартості проведеного капітального ремонту речі позивачем з доказової точки зору не доведено.

Також колегією суддів не береться до уваги посилання скаржника на зменшення орендної плати до 18 000,00 грн замість 57 000,00 грн, що визначалась у даному регіоні на березень 2018 року за рахунок того, що орендар взяв на себе обов`язок здійснити ремонт орендованого приміщення, згідно з кошторисом на суму 468 300,00 грн, адже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відповідних обставини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову в частині відшкодування відповідачем вартості капітального ремонту в сумі 468 300,00 грн.

Так само судовою колегією підтримується висновок суду першої інстанції щодо відсутності достатніх передумов для стягнення штрафу згідно п. 8.6 договору.

Так п. 8.6 договору передбачена відповідальність орендаря у вигляді штрафу в розмірі 6-місячної орендної плати першого 6-місячного періоду оренди, який нараховується орендодавцем і сплачується орендарем за кожен місяць такого порушення, за будь-яке порушення умов п. 5.3.6 договору.

Пунктом п. 5.3.6 договору встановлено, що у випадку проведення будь-якої реконструкції, перепланування приміщення, капітального ремонту, дотримуватися норм чинного законодавства України, у тому числі державних будівельних норм, оформлення необхідної проектно-кошторисної, дозвільної документації (дозволів, погоджень державних органів, органів місцевого самоврядування та ін.) у разі, якщо така проектно-кошторисна та дозвільна документація необхідна для проведення даних робіт у відповідності до чинного законодавства України, орендар в місячний строк після закінчення зазначених у цьому пункті робіт забезпечує за власний рахунок отримання технічного плану-паспорту приміщення з урахуванням здійснених змін.

Можливість проведення в приміщенні перепланування, капітальних ремонтних робіт, реконструкцій має бути письмово підтверджена відповідними сертифікованими суб`єктами господарювання.

Проведення перепланування, капітального ремонту, реконструкції приміщення мають здійснювати сертифіковані суб`єкти господарювання.

Зазначаючи про наявність правових підстав застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 8.6 договору, позивач з посиланням на технічні паспорти від 06.02.2004 та від 20.02.2020, а також лист Товариства з обмеженою відповідальністю БУДЕКСПЕРТ-Т від 24.02.2020, вказує, що останнім в порушення п. 5.3.6 договору здійснено перепланування приміщення, із зміною його внутрішніх геометричних розмірів, функціонального призначення без зміни загальної площі, без відповідного сертифікованого документу та не наданням орендодавцю інформації по сертифікованим суб`єктам, як виконали вказане перепланування.

Разом з тим, слід зауважити, що питання отримання дозвільних документів у сфері будівництва, професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, на законодавчому рівні врегульовано Законом України Про регулювання містобудівної документації , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності . Отже, можливість виконання відповідачем положень п. 5.3.6 договору безпосередньо пов`язана із таким державним регулюванням.

За загальним правилом, виконання будівельних робіт здійснюється замовником виключно після отримання документів, перелік яких, наведений ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної документації .

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

На виконання вказаної норми, постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію , до яких п. 1 віднесено роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю БУДЕКСПЕРТ-Т від 24.02.2020, що наданий позивачем, сертифікованим співробітником проведено інвентаризацію нежитлового приміщення за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 2/70-Н, за результатами якої встановлено, що в приміщеннях виконано перепланування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування; загальна площа об`єкту в результаті перепланування не змінена; проведені роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують вищевказаний висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про архітектурну діяльність відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 23.05.2011 затверджено Перелік видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію. До таких робіт згідно з вказаним Переліком віднесено розроблення містобудівної документації; архітектурне та інженерно-будівельне проектування; експертиза та обстеження у будівництві; технічний нагляд; інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва.

Разом з тим, позивачем, з доказової точки зору, не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що проведене відповідачем перепланування, потребує залучення сертифікованих суб`єктів господарювання у цій сфері.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на положення Додатку Б до ДБН А.2.2-3-2004, адже відповідний документ втратив чинність з 01.07.2012 на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 98 від 03.03.2012.

У відповідності до приписів ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове підтвердження доводів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , у зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Судові втрати, пов`язані з розглядом даної справи, відповідно до правил ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 45 676,29 грн орендної плати, 4 002,19 грн пені, 660,71 грн 3 % річних, 600,62 грн інфляційних витрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати.

Стягнути з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 49 238,89 грн відшкодування комунальних витрат, 4 296,98 грн пені, 734,20 грн 3% річних та 516,40 грн інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати комунальних витрат.

Виселити Приватне підприємство СМАЙЛ СЕРВІС із приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н.

Стягнути з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 189 226,26 грн неустойки за користування приміщенням, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. Миру (Леніна), 2/70-Н, з 08.03.2020 по 24.07.2020.

Стягнути з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 6 526,29 грн судового збору.

У решті позову відмовити .

Стягнути з Приватного підприємства СМАЙЛ СЕРВІС на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк 9 246,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.05.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відрядженні з 25.05.2021 по 27.05.2021.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді С.І. Колоколов

Я.Ф. Савицький