Постанова

від 25.05.2021 по справі 925/326/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. Справа№ 925/326/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

при секретарі Островерхій В.Л.

представники сторін в судове засідання 25.05.2021 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020

про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані

у справі № 925/326/19 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича

до Фермерського господарства Престиж Агролюкс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Агро

про стягнення 56 799, 95 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/326/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича (далі - позивач) до Фермерського господарства Престиж Агролюкс (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Агро (далі - третя особа) про стягнення 56 799, 95 грн, з яких 39 264,22 грн основного боргу, 1 550,45 грн інфляційних втрат, 4 066,24 грн 36 відсотків річних від простроченої суми, 4 066,24 грн пені, 7 852,80 грн 20 % штрафу та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро в частині оплати за поставлений товар на суму 39 264,22 грн. В подальшому право вимоги за Договором поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 третя особа передала позивачу за Договором №565 про відступлення права вимоги від 16.04.2018.

09.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Агро про визнання недійсним правочину зарахування вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича, оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018 в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані зазначило, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2010/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2010/19 Приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 визнано кредитором по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро на суму 92 090,60 грн. В подальшому, постановою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/2010/19 ТОВ Імперія-Агро визнано банкрутом. 03.06.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/2010/19 замінено кредитора Приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані .

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані вважає, що правочин щодо зарахування вимог оформлений Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича є фраундаторним, оскільки вчинений на шкоду кредиторам боржника, зокрема Приватному підприємству Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 , що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України та ст. 42 Кодексу України з процедури банкрутства.

Крім того, між позивачем та ТОВ Імперія Агро на момент підписання акта зарахування не існувало зустрічних однорідних вимог, строк оплати яких би настав, що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 97, 203, 207, 215, 601 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не надав будь-які документи на підтвердження виникнення у нього вимоги до ТОВ Імперія-Агро , підтвердження однорідності вимог та проведення повного розрахунку за Договором про відступлення права вимоги.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані зазначає, що спірний правочин з боку ТОВ Імперія-Агро підписано не уповноваженою особою, що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 97, 203, 207, 215, 234, 658 Цивільного кодексу України, оскільки дані про підписанта з боку ТОВ Імперія-Агро відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд Черкаської області ухвалою від 11.12.2020 у справі №925/326/19 повернув Товариству з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані його позовну заяву від 08.12.2020 до Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича про визнання недійсним правочину і додані до неї документи.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що предмет спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані є іншим, ніж предмет спору за первісним позовом Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича, що унеможливлює спільний розгляд цих позовів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі №925/326/19 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження позовної заяви.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані зазначає, що спірна ухвала прийнята з порушенням вимог ст.ст. 42, 49, ч. 4 ст. 174 та ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наявний матеріально-правовий, суб`єктивний та часовий критерій.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 у справі №925/326/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Ткаченко Б.О., суддів Алданової С.О., Пашкіної С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані про право усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надавши докази сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі № 925/326/19, роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги буде здійснено за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021, у зв`язку із перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Пашкіної С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 прийнято справу №925/326/19 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Пашкіної С.А.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані у справі №925/326/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Владимиренко С.В., суддів: Демидової А.М., Ходаківської І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 справу №925/326/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В., суддів: Демидової А.М., Ходаківської І.П. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані у строк до 18.05.2021 надати до Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви з додатками. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.05.2021 об 11 год. 20 хв.

На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №925/326/19 Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані супровідним листом б/н від 05.05.2021 надіслало на адресу Північного апеляційного господарського суду оригінал позовної заяви б/н від 08.12.2020 з доданими до неї документами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 у зв`язку із перебуванням судді Ходаківської І.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі 25.05.2021 у відпустці, справу №925/236/19 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі № 925/326/19 прийнято колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Корсак В.А. до провадження.

Позивач, відповідач, третя особа та апелянт своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про що свідчать відмітки про отримання на поштових відправленнях №0411634454950, №0411634454942, 04116344549477, 0411634454918, 0411634454985, 0411634454934.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ст. 1 ст. 255 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/326/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича (далі - позивач) до Фермерського господарства Престиж Агролюкс (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Агро (далі - третя особа) про стягнення 56 799, 95 грн, з яких 39 264,22 грн основного боргу, 1 550,45 грн інфляційних втрат, 4 066,24 грн 36 відсотків річних від простроченої суми, 4 066,24 грн пені, 7 852,80 грн 20 % штрафу та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро в частині оплати за поставлений товар на суму 39 264,22 грн. В подальшому, право вимоги за Договором поставки №УМ 27/18Є від 07.02.2018 третя особа передала позивачу за Договором №565 про відступлення права вимоги від 16.04.2018.

09.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компанія звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Імперія Агро про визнання недійсним правочину зарахування вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича, оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018 в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані позовні вимоги обґрунтовані наступним. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2010/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро . Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2010/19 Приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 визнано кредитором по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро на суму 92 090,60 грн. В подальшому, постановою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 у справі №910/2010/19 ТОВ Імперія-Агро визнано банкрутом. 03.06.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/2010/19 замінено кредитора Приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані .

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані вважає, що правочин щодо зарахування вимог оформлений Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича є фраундаторним, оскільки вчинений на шкоду кредиторам боржника, зокрема Приватному підприємству Приватне сільськогосподарське підприємство Лан-2 , що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України та ст. 42 Кодексу України з процедури банкрутства.

Крім того, між позивачем та ТОВ Імперія Агро на момент підписання акта зарахування не існувало зустрічних однорідних вимог, строк оплати яких би настав, що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 97, 203, 207, 215, 601 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не надав будь-які документи на підтвердження виникнення у нього вимоги до ТОВ Імперія-Агро , підтвердження однорідності вимог та проведення повного розрахунку за Договором про відступлення права вимоги.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані зазначає, що спірний правочин з боку ТОВ Імперія-Агро підписано не уповноваженою особою, що свідчить про порушення ст.ст. 3, 11, 97, 203, 207, 215, 234, 658 Цивільного кодексу України, оскільки дані про підписанта з боку ТОВ Імперія-Агро відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі №925/326/19 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані його позовну заяву від 08.12.2020 до Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича про визнання недійсним правочину і додані до неї документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 49 ГПК України визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (ч. 1).

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

За статтею 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, за приписами вказаної норми, позов третьої особи, за самостійними вимогами має бути взаємопов`язаним із первісним позовом, їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ст.ст. 49 та 180 ГПК України подання зустрічного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не є тотожними процесуальними діями та мають різне правове регулювання.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №915/697/19, від 11.06.2019 у справі №904/8926/17, від 12.08.2019 у справі №904/2386/18 05.12.2019 у справі №910/3432/19.

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є стягнення з відповідача на користь позивача 56 799, 95 грн, з яких 39 264,22 грн основного боргу, 1 550,45 грн інфляційних втрат, 4 066,24 грн 36 відсотків річних від простроченої суми, 4 066,24 грн пені, 7 852,80 грн 20 % штрафу, які виникли внаслідок невиконання відповідачем Договору поставки №УМ-27/18Є від 07.02.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро , та право вимоги за яким передано позивачу за Договором №565 про відступлення права вимоги від 16.04.2018.

В свою чергу предметом позову третьої особи, з самостійними вимогами є визнання недійсним правочину про зарахування вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича, оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018. Отже, предмет первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами є різними, і позовні вимоги позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані випливають з різних предметів позову, що виключає розгляд таких позовів в одному провадженні.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №910/3432/19.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, ч. 4 ст. 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 Високий Суд вказав, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом, у разі якщо він вважає, що його права чи охоронювані законом інтереси порушені.

В ч. 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі №925/326/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі № 925/326/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 у справі №925/326/19 залишити без змін.

3. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані б/н від 08.12.2020 з додатками повернути заявнику.

4. Судові витрати покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Лойер Компані .

5. Матеріали справи №925/326/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.05.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова