Ухвала

від 19.07.2021 по справі 925/326/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/326/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

(суддя - Дорошенко М.В.)

від 11.12.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Владимиренко С.В. суддів: Корсак В.А., Демидова А.М.)

від 25.05.2021

про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані"

у справі за позовом Cелянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича

до Фермерського господарства "Престиж Агролюкс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро"

про стягнення 56 799,95 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича про визнання недійсним правочину, на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд виходив з того, що предмет спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" є іншим, ніж предмет спору за первісним позовом Селянського (фермерського) господарства Яковлєва Миколи Кіндратовича, що унеможливлює спільний розгляд цих позовів.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.05.2021 залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.21019 у справі № 915/697/19, від 11.06.2019 у справі № 904/8926/17, від 12.08.2019 у справі № 904/2386/18, від 05.12.2019 у справі № 910/3432/19, дійшов висновку, що предмет первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами є різними, і позовні вимоги позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" випливають з різних предметів позову, що виключає розгляд таких позовів в одному провадженні.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом, як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас, така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Предметом спору між Cелянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича та Фермерським господарством "Престиж Агролюкс" є стягнення 56 799, 95 грн, з яких 39 264,22 грн основного боргу, 1 550,45 грн інфляційних втрат, 4 066,24 грн 36 відсотків річних від простроченої суми, 4 066,24 грн пені, 7 852,80 грн 20% штрафу, які виникли внаслідок невиконання відповідачем Договору поставки №УМ-27/18Є від 07.02.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", та право вимоги за яким передано позивачу за Договором №565 про відступлення права вимоги від 16.04.2018.

Водночас, предметом спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані", як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору є вимога про визнання недійсним правочину про зарахування вимог між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" та Селянським (фермерським) господарством Яковлєва Миколи Кіндратовича, оформленого актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.04.2018.

15.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття його позовної заяви.

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дійшли помилкового висновку, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не стосується предмета спору у цій справі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2021 у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М, для розгляду справи № 925/326/19 визначено склад суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.

Верховний Суд, вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, і оскаржені судові рішення, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 (провадження № 12-13гс19), передбачене статтею 49 Господарського процесуального кодексу України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства (п. 5.25).

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи, відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (п. 5.18).

При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.26).

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та критерії подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, тобто, взаємопов`язаність з первісним позовом та самостійність вимоги третьої особи саме щодо основного предмета спору, що встановлені практикою Великої Палати Верховного Суду, і були враховані судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.

Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/326/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Лойер Компані" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко