Ухвала

від 27.05.2021 по справі 910/1690/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.05.2021Справа № 910/1690/21

За позовом Комунального некомерційного підприємства Київська Міська Клінічна лікарня № 4 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр реєстрації" Хоменко Ірини Олексіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Релігійна організація "Релігійна громада Української православної церкви парафія Святителя Григорія Богослова у Солом`янському районі міста Києва"

про визнання протиправним та скасування рішення, запису

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Гамрецький Є.О.

від відповідача не прибули

від третьої особи Панова І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня № 4" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області "Центр реєстрації" Хоменко Ірини Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 43013258 від 14.08.2018 та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за Релігійною організацією права власності на незавершене будівництво.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність та незаконність прийнятого реєстратором рішення, оскільки, позивач є законним землекористувачем земельної ділянки, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.04.2021 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Релігійну організацію "Релігійна громада Української православної церкви парафія Святителя Григорія Богослова у Солом`янському районі міста Києва".

01.04.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.04.2021.

Ухвалою суду від 26.04.2021 закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду по суті на 27.05.2021.

25.05.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів з додатками.

27.05.2021 від третьої особи надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав неналежного засвідчення документів, які містяться в матеріалах справи на аркушах 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35.

Представник позивача заперечував з приводу заявленого клопотання посилаючись на те, що судом вирішується питання про залишення позову без руху при відкритті провадження у справі, а тому заперечує щодо задоволення клопотання.

Відповідно до частини 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162 , 164 , 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд протокольною ухвалою від 27.05.2021 відмовив в задоволенні клопотання третьої особи про залишення позову без руху, оскільки залишити позовну заяву без руху суд може лише на стадії підготовчого провадження.

Представник позивача в підготовчому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Невчасність подання доказів пояснив тим, що лише 24.05.2021 отримав документи на адвокатський запит, а тому раніше не міг подати вказані документи.

Зі змісту ст. 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.

Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною на стадії розгляду справи по суті, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Суд протокольною ухвалою від 27.05.2021 поновив строк позивачу для подання доказів та долучив докази до матеріалів справи, які подані до суду 25.05.2021.

Суд розпочав розгляд справи № 910/1690/21 по суті, під час якого позивачем було надано ряд доказів які мають значення для правильного та всебічного розгляду справи, які були долучені прокольною ухвалою.

Однак, з метою забезпечення рівності та змагальності сторін, для можливості відповідача та третьої особи ознайомитись з поданими 25.05.2021 позивачем документів та надати свої пояснення/заперечення щодо поданих документів, суд вбачає за необхідне повернутись в підготовче провадження.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом № 2148-08 від 19.10.1973 р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Проте, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами та враховуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення в підготовче провадження для розгляду даної справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження для всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі.

Керуючись ст. 80, 119, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до розгляду справи № 910/1690/21 у підготовчому провадженні.

2. Призначити підготовче засідання на 17.06.21 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19.

3. Повідомити представників сторін про підготовче засідання. Явка представників учасників справи в підготовче судове засідання не є обов`язковою.

4. Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи (пояснення, заперечення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку.

5. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до Суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В.Усатенко