Постанова

від 28.05.2021 по справі 810/2647/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року

м. Київ

справа № 810/2647/16

адміністративне провадження № К/9901/31827/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 (суддя Панова Г.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (Головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.)

у справі № 810/2647/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0008421702 від 02.07.2016, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 285 964 грн 62 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0008431702 від 02.07.2016, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати військового збору на 20 990 грн 59 коп.; податкового повідомлення-рішення № 0008441702 від 02.07.2016, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 252 050 грн 20 коп.; вимоги № 0008411702 від 02.07.2016 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 68 440 грн 18 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем завищено витрати на загальну суму 947 612,780 грн, оскільки такі не пов`язані з господарською діяльністю позивача. Крім того, відповідачем отримано податкову інформацію щодо ПП Торгівля та Дистрибьюція , відповідно до якої встановлено порушення ПП Торгівля та Дистрибьюція при формуванні зобов`язань по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 . Позивачем не нараховано та не перераховано суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 68 440, 18 грн та військового збору в сумі 16 792,47 грн.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29.04.2016 по 31.05.2016 (термін проведення перевірки продовжувався з 01.06.2016 по 07.06.2016 на підставі наказу від 31.05.2016 № 172), на підставі направлень від 29.04.2016 № 99, № 100, № 102, № 103, наказу від 19.04.2016 № 117, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.я статті 75 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 23.02.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 14.06.2016 № 388/1703/ НОМЕР_1 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2015 рік в сумі 228 771,69 грн, яка підлягає сплаті до бюджету; пунктів 198.1, 198.2, статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ у розмірі 201 644,16 грн; підпункту 1 пункту 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого позивачем не нараховано та не перераховано суму ЄСВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 68 440,18 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 68 440,18 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008421702 від 02.07.2016 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 285 964 грн. 62 коп., у тому числі 228 771 грн. 69 коп. - за основним платежем та 57 192 грн. 93 коп. - за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0008431702 від 02.07.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із сплати військового збору на 20 990 грн 59 коп., у тому числі 16 792 грн - за основним платежем та 4 198 грн 12 коп. - за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 0008441702 від 02.07.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 252 050 грн 20 коп., у тому числі 201 644 грн - за основним платежем та 50 411 грн. 04 коп. - за штрафними санкціями; вимогу № 0008411702 від 02.07.2016 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 68 440 грн. 18 коп.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.

Так, згідно пунктів 177.2, 177.3 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Підпунктами 177.4.1, 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, віднесено: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 р. № 2464-VI для фізичних осіб-підприємців, крім тих які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Так, підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2015 між ТДВ Агенство Союздрук (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди № 7.

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) кіоск № НОМЕР_2 площею 8,2 (вісім цілих дві десятих) кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Стан об`єкту оренди на момент його передачі зазначається в Акті прийому передачі приміщення (пункт 1.3 договору). Строк оренди: з 01.08.2015 по 31.07.2016 (пункт 1.4 договору). Згідно з пунктом 2.1 договору, об`єкт оренди передається орендареві для здійснення ним підприємницької діяльності (роздрібна торгівля). Відповідно до Акта приймання передачі об`єкта оренди від 15.08.2015 (Додаток 1 до вказаного договору), разом з об`єктом оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв: лічильник НІК 2102 (№ 1223609), решітка на двері 1 шт., щит ПУ-1/1-2 у зборі 1 шт., ящик металевий 1 шт.

Позивачем були надані пояснення, що у зв`язку з тим, що кіоск № НОМЕР_2 (за адресою: АДРЕСА_1 ), не був обладнаний захисним ролетом, позивачем за власний кошт було встановлено такі ролети.

Для виконання робіт по встановленню захисних ролетів виконував ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується Актом здачі прийняття робіт від 23.12.2015 № РН-019 (ролети захисні три штуки) на загальну суму 1 440 грн. (а.с. 49 Том I).

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2015 № 1456 (а.с. 50 Том I).

В той же час, позивач зазначив, що роботи по обладнанню ролетами кіоску були виконані з матеріалів, які позивач придбав у ТОВ Сан-Сістем , що підтверджується видатковою накладною від 15.12.2015 № РН-0001750 на загальну суму з ПДВ 3077,89 грн. (а.с. 95 Том I).

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням від 14.12.2015 № 1385 (а.с. 96 Том I).

Також, позивачем зазначено, що ПП Сенат КФ було пофарбовано ролети встановлені на кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 30.12.2015 № ОУ-0000184 та платіжним дорученням від 30.12.2015 № 1493.

04.05.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ Юніверсум-2000 (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 12-БП/15 (а.с. 53-56 Том I).

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню передбачених цим договором послуг з ведення обліку документації (який зазначено в пункті 2.1 договору, а саме бухгалтерського обліку) за плату. Надання вказаних послуг підтверджується Актами наданих послуг від 31.12.2015 № 212, від 30.11.2015 № 194, від 31.10.2015 № 176, від 30.09.2015 № 152, від 31.08.2015 № 134 від 31.07.2015 № 117, від 30.06.2015 № 98, від 31.05.2015 № 80 та платіжними доручення від 07.09.2015 № 789, від 09.11.2015 № 1154, від 25.12.2015 № 1465, від 09.06.2015 № 393 (а.с. 56-68 Том I).

02.04.2015 ТОВ Ганул (зберігач) та позивачем (поклажодавець) було укладено договір зберігання без номеру (а.с. 69-70 Том I).

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору товар в кількості і асортименті згідно додатку № 1.

17.04.2015 між ТОВ Ганул (орендар) та позивачем (суборендар) було укладено договір суборенди № 1/17-04/15, предметом якого є оренда частини прміщення загальною площею 7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем було зазначено, що ТОВ Ганул надавало послуги по зберіганню тютюнових виробів, які позивач отримував від постачальників, що підтверджується довідкою ГУ ДФС у м. Києві про внесення місця зберігання до ЄДР Серія АП № 095336 (про внесення місця зберігання роздрібних партій тютюнових виробів площею 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ).

Надання вказаних послуг підтверджується Актами наданих послуг від 30.11.2015 № 5098, від 31.12.2015 № 5635 та платіжними дорученнями від 22.01.2016 № 80, від 04.12.2015 № 1317 (а.с. 71-74 Том I).

01.04.15 між ФОП ОСОБА_5 (виконавець) та позивачем (клієнт) було укладено договір надання послуг кур`єрської доставки № 2-К (а.с. 75 - 78 Том I).

Відповідно до договору, кур`єрські послуги надання виконавцем послуг кур`єрської доставки документів та кореспонденції для вирішення виробничих питань клієнта.

Позивачем були надані пояснення стосовно використання вказаних послуг у своїй господарській діяльності, так ФОП ОСОБА_5 здійснював щоденний об`їзд торгових точок позивача та збирав документи від постачальників на поставлений товар. В подальшому ці документи передавалися позивачеві, після чого позивач передавав їх на ТОВ Юніверсум-2000 для ведення бухгалтерського обліку.

Надання вказаних послуг підтверджується Актом наданих послуг від 30.06.2015 № 51 та платіжним дорученням від 05.08.2015 № 573 (а.с. 79-80 Том I).

12.08.2015 між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_6 (виконавець) було укладено договір № 01-08, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується з матеріалів замовника в порядку і на умовах цього договору провести переобладнання та модернізацію 2 тимчасових споруд, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та провести оплату на умовах цього договору (пункт 1 вказаного договору).

Договірна вартість робіт по цьому договору складає 19 264 грн. (пункт 2 вказаного договору).

Надання вказаних послуг підтверджується Актом передачі матеріалів по договору від 12.08.2015 № 01-08, Технічним завданням на переобладнання та модернізацію тимчасової споруди, Актом виконаних робіт від 02.09.2015 № РН-0000003 на загальну суму 19 264,00 грн. та платіжним дорученням від 02.09.2015 № 752 (а.с. 81-82 Том I).

Також позивачем були надані пояснення, що матеріал для переобладнання та модернізації тимчасових споруд від придбавав у ТОВ Алюміл Україна ЛТД (що підтверджується видатковою накладною від 14.08.2015 № 604 на загальну суму 13 705,50 грн., платіжним дорученням від 13.08.2015 № 632) у ТОВ Профіль (що підтверджується видатковою накладною від 14.08.2015 № 5677 на загальну суму 2 332,80 грн. та платіжним дорученням від 13.08.2016 № 631) та ТОВ Євро-прокат (що підтверджується видатковою накладна від 14.08.2015 № РН-490 на загальну суму 1 472 грн. та платіжним дорученням від 13.08.2015 № 630) (а.с. 110 - 115 Том I).

Стосовно господарських операцій з ТОВ Компента позивач зазначив, що їх змістом було надання послуг ТОВ Компента позивачу по зборці та тестуванню обладнання, а саме системного блоку для встановлення на касовому місці в торговій точці. До даного системного блоку підключається монітор та реєстратор розрахункових операцій. В зібраному вигляді це все складає касове місце продавця. Позивачем надано суду фотокопії вказаного обладнання.

На підтвердження надання вказаних послуг, позивач надав Акт наданих послуг від 16.07.2015 № 23 на загальну суму 4 800 грн. та платіжне доручення від 16.07.2015 № 437 (а.с. 83 - 84 Том I).

01.04.2015 між позивачем та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір на надання послуг з мерчандайзингу товарів № 2МР (а.с. 85 - 87 Том I).

Відповідно до умов договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги з мерчандайзингу товару. Під мерчандайзингом сторони мають на увазі систему маркетингових послуг та рекламних заходів, спрямованих на залучення інтересу покупця до конкретної мережі торгових об`єктів з метою збільшення обсягів продажу товарів. Послуги з мерчандайзингу товару надаються виконавцем у місцях здійснення торгівельної діяльності.

На підтвердження надання вказаних послуг, позивач надав Акт наданих послуг від 30.06.2015 № 81 на загальну суму 18 000 грн. та платіжне доручення від 05.08.2015 № 571 (а.с. 88 - 89 Том I).

Крім того, позивачем було пояснено, що відповідно до маркетингових контрактів позивача на вітрині має бути розміщено продукцію відповідно до вимог замовників. За розміщення продукції Позивач отримує грошову винагороду. ФО- ОСОБА_8 в період с квітня по червень 2015 року оформлював вітрину позивача у відповідності до укладених позивачем маркетингових договорів.

01.04.2015 між ФОП ОСОБА_9 (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг № 3-ЮР (а.с. 90 - 92 Том I).

Позивачем було зазначено ФОП ОСОБА_9 надавав йому послуги із оформлення договорів із контрагентами на поставку продукції, надання маркетингових послуг, по оформленню ліцензій, реєстрації реєстраторів розрахункових операцій для здійснення підприємницької діяльності.

На підтвердження надання вказаних послуг, позивач надав Акт наданих послуг від 30.06.2015 № 64 на загальну суму 18 000 грн та платіжне доручення від 05.08.2015 № 572 (а.с. 93 - 94 Том I).

Також в спірний період у позивач здійснював господарські операції з ТОВ Епіцентр-К , які полягали в тому, що позивач придбав у ТОВ Епіцентр-К покриття для підлоги для заміни її в торговій точці по АДРЕСА_3 .

На підтвердження надання вказаних послуг, позивач надав видаткову накладну від 16.11.2015 № Рнк/02-0042968, платіжне доручення від 25.08.2015 № 701 та податкову накладну від 25.08.2015 № 74875 на загальну суму 4 160 грн. в т.ч. 693,33 грн ПДВ.

У спірний період, позивач також придбав у ТОВ Торговий дім систем відео нагляду ССТВ Трейд відеокамери, які в подальшому були встановлені на торгових точках позивача, що підтверджується видатковою накладною від 07.09.2015 № 1153 на загальну суму 6 300 грн. та платіжним дорученням від 04.09.2015 № 776.

Для того, щоб обладнати свої торгові точки тумбами під кавовий апарат, позивач придбав у ТОВ ВСМК необхідні для цього матеріали, що підтверджується, наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 25.08.2015 № В-00026084 на загальну суму 1 253,78 грн., від 25.08.2015 № В-00026058 на загальну суму 3 455,63 грн., від 25.08.2015 № В-00026060 на загальну суму 3 894,37 грн., від 25.08.2015 № В-00026059 на загальну суму 3 206,04 грн. та платіжними дорученнями від 14.08.2015 № 643, від 14.08.2015 № 644 Платіжне доручення № 642 від 14.08.2015, від 14.08.2015 № 641 (а.с. 102 - 109 Том I).

16.04.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ Тетіс (постачальник) було укладено договір № ДВ-374/04/15 (а.с. 116 - 117 Том I).

Відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується систематично на підставі заявки покупця здійснювати поставку питної води торгівельної марки аквабаланс в 18,9 літрових бутлях, а покупець зобов`язується своєчасно приймати її та в повному обсязі здійснювати оплату її вартості на умовах даного договору. Мінімальна партія замовлення 2 (два) бутеля питної води. Покупець отримує в тимчасове користування від постачальника бутелі (тару), яка знаходиться в покупця в період від поставки до поставки, але не довше ніж 15 календарних днів. Бутелі є оборотною тарою, робота з ними полягає в заміні порожніх бутелів на повні.

Позивач зазначив, що вказана вода використовувалася ним в господарській діяльності, для виготовлення кави кавовими апаратами, що знаходилися в торгових точках позивача.

В той же час, відповідач роблячи висновок про завищення позивачем чистого доходу, не ставив під сумнів первинні документи, що були надані позивачем при перевірці, а виходив з того, що вказані господарські операції позивача з контрагентами постачальниками товарів (послуг) не відносяться до господарської діяльності позивача.

Як вбачається з пункту 2.6 Акта перевірки, видами діяльності позивача є надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у. (КВЕД 82.99); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11); роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.24); роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.25); (основний) роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.26- основний); надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (КВЕД 63.99); рекламні агентства (КВЕД 73.11); дослідження конюктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20).

Також в Акті перевірки зазначено, що фактично позивач здійснювала діяльність щодо роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що і не заперечує позивач.

Враховуючи викладене та положення статті 177 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказані господарські операції позивача з зазначеними контрагентами були здійсненні позивачем в межах своєї господарської діяльності і для здобуття економічної вигоди.

Вказані обставини не були спростовані доводами касаційної скарги. Разом з тим, в касаційній скарзі відповідач зазначає щодо отриманої податкової інформації щодо контрагента позивача ПП Торгівля та Дистрибьюція .

Судами встановлено, що 27.04.2015 між позивачем (покупець) та ПП Торгівля та Дистрибьюція (постачальник) було укладено договір поставки товарів від 27.04.2015 № At15/ТД-000031 (а.с. 118 Том I).

Відповідно до умов договору, постачальник здійснює поставки товару постачає покупцю, а покупець сплачує за товар на умовах цього договору.

Обсяг та асортимент товару по кожній поставці визначається по замовленню покупця. Фактична кількість і ціна товару у поставці визначається у відповідній накладній постачальника.

На підтвердження надання вказаних послуг, позивач надав суду видаткові накладні від 29.04.2015 № At15\ДТ-000519, від 25.05.2015 № At15\ДТ-000805, від 08.07.2015 № At15\ДТ-001122, від 13.07.2015 № At15\ДТ-001169, від 14.07.2015 № At15\ДТ-001176, від 20.07.2015 № At15\ДТ-001203; податкові накладні від 29.04.2015 № 52 на загальну суму 255 321,84 грн. в т.ч. 42 553,64 грн. ПДВ, від 25.05.2015 № 275 на загальну суму 207 751,20 грн. в т.ч. 34 625,20 грн. ПДВ, від 08.07.2015 № 46 на загальну суму 201 945 грн. в т.ч. 33 657,50 грн. ПДВ, від 13.07.2015 № 93 на загальну суму 145 859,40 грн. в т.ч. 24 309,90 грн. ПДВ, від 14.07.2015 № 100 на загальну суму 201 801,60 грн. в т.ч. 33 633,60 грн. ПДВ, від 20.07.2015 № 128 на загальну суму 156 856,20 грн. в т.ч. 26 142,70 грн. ПДВ, платіжні доручення від 30.04.2015 № 22, від 26.05.2015 № 126, від 09.07.2015 № 400, від 14.07.2015 № 425, від 15.07.2015 № 436, від 21.07.2015 № 477 (а.с. 119-144 Том I).

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виключно отримана податкова інформація, отримана за наслідками перевірки суб`єктів господарювання, не може слугувати підставою для беззаперечних висновків про вчинення платником податків порушень податкового законодавства. Така інформація повинна перевірятися на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Судом першої інстанції вживалися процесуальні заходи з метою витребування у податкового органу доказів, які слугували підставою для висновків про вчинення позивачем податкового правопорушення.

Відповідачем проігноровано вимогу суду щодо надання документів на підставі яких було прийнято Акт перевірки.

В той же час, в судовому засіданні 09.11.2016 для повного з`ясування обставин справи та всебічного розгляду справи судом першої інстанції було допитано в якості свідка директора ПП Торгівля та Дистрибьюція ОСОБА_10 , яка займала вказану посаду у період, який перевірявся податковим органом.

У своїх поясненнях ОСОБА_10 , зазначила, що в той період коли вона була директором ПП Торгівля та Дистрибьюція , підприємство займалося придбанням та реалізацією (оптовою торгівлею) тютюнових виробів сигарет, на підтвердження чого було надано суду копію ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами серії АЕ № 259692 та Відомості з ЄДРПОУ, в якому зазначено, що ПП Торгівля та Дистрибьюція має право здійснювати такий вид діяльності, як оптова торгівля тютюновими виробами (КВЕД 46.35).

Свідок зазначив, що ПП Торгівля та Дистрибьюція виконувало складські операції, а саме отримання зберігання та відвантаження клієнтам тютюнових виробів зі складів (місць зберігання).

Також свідок підтвердив реальність господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 та зазначив, що ПП Торгівля та Дистрибьюція на підставі укладеного договору з ФОП ОСОБА_1 реалізувало останньому тютюнових виробів на загальну суму 1 175 535,24 грн. з урахуванням ПДВ у сумі 195 922,54 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності збільшення позивачу оподатковуваного доходу за 2015 рік, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо безпідставності донарахувань позивачу суми військового збору та прийняття вимоги зі сплати єдиного внеску.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 810/2647/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко