Постанова

від 26.05.2021 по справі 711/3934/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 711/3934/20 Провадження № 22-ц/821/1054/21 Категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

за участю секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представник позивачів: адвокат Бабіч Т.Г.

відповідач : Приватне акціонерне товариство Макрохім

представники відповідача: адвокати Манзар Т.В., Молотков В.О.

треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал страхування , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Тетяни Григорівни на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року (ухваленого в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Позарецької С.М., повний текст судового рішення виготовлений 08 квітня 2021 року) за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Тетяни Григорівни про розподіл судових витрат та за заявою представника Приватного акціонерного товариства Макрохім - адвоката Манзар Тетяни Володимирівни про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Макрохім , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал Страхування , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заявлених вимог

14 червня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ПрАТ Макрохім , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Арсенал Страхування , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року позовні вимоги - задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

26 лютого 2021 року представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Бабіч Т.Г. до Придніпровського районного суду м. Черкаси було подано заяву про розподіл судових витрат, в якій адвокат просила суд стягнути з відповідача на користь: ОСОБА_1 18140,12 грн. (судовий збір 1801,29 грн., що сплачені при подачі позову; витрати на правничу допомогу адвоката 15400 грн. = 17201,29 грн., які підлягають сплаті відповідно до акту приймання-передачі від 24 лютого 2021року);

ОСОБА_2 - 17179,63грн. (судовий збір 840,80грн., що сплачений при подачі позову; витрати на правничу допомогу адвоката 15400 грн. = 16240,80 грн., які підлягають сплаті відповідно до акту приймання-передачі від 24 лютого 2021 року);

ОСОБА_3 - 16579,63 (судовий збір 840,80., що сплачений при подачі позову; витрати на правничу допомогу адвоката 14800 грн. = 15640,80 грн., які підлягають сплаті відповідно до акту приймання-передачі від 24 лютого 2021 року), які позивачі (кожен окремо) поніс або очікує понести.

Крім того, просить стягнути 938,83 грн., які розподіляються між позивачами в рівних частинах у зв`язку з чим кожен з позивачів несе такі витрати (відправлення суду та іншим учасникам справи поштової кореспонденції адвокатом 416,50 грн., витрати часу адвоката Бабіч Т.Г., пов`язані з поштовим відправленням - 2400,00 грн., а разом 2816,50 грн.)

Також, під час розгляду справи представником ПрАТ Макрохім - адвокатом Манзар Т.В. також було подано до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій адвокат просить стягнути солідарно з позивачів на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Т.Г. про розподіл судових витрат - задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 99,97 грн.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 336,32 грн.

Стягнуто з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 336,32 грн.

В іншій частині вимог заяви представника позивачів - адвоката Бабіч Т.Г. - відмовлено.

Заяву представника ПрАТ Макрохім - адвоката Манзар Т.В. про розподіл судових витрат - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ Макрохім витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3152,08грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ Макрохім витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ Макрохім витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В іншій частині заяви представника ПрАТ Макрохім - адвоката Манзар Т.В. - відмовлено.

Додаткове судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що оскільки позивачами та їхнім представником не надано до суду належних доказів щодо фактично сплачених (понесених) витрат на правничу допомогу адвоката Бабіч Т.Г. станом на час подачі заяви, то у цій частині заяви слід відмовити, враховуючи норми процесуального законодавства та той факт, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також не підлягають до задоволення вимоги заяви адвоката Бабіч Т.Г. про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, оскільки відсутні докази фактичного понесення позивачами/адвокатом/ таких витрат, а це є необхідною умовою для розподілу таких витрат.

Що стосується заяви представника ПрАТ Макрохім - адвоката Манзар Т.В., то з огляду на надані відповідачем через представника докази, суд приходить до висновку, що ним доведені належними та допустимими доказами правничі послуги, а тому такі вимоги підлягають до часткового задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бабіч Т.Г. подала апеляційну скаргу, в якій вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції таким, що суперечить нормам матеріального права та нормам процесуального права, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення питання щодо розподілу понесених сторонами судових витрат, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким стягнути з ПрАТ Макрохім на користь ОСОБА_1 13621,50 грн. (судовий збір 1200,74 грн., витрати на правничу допомогу 12143,12 грн. та 277,64 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи); на користь ОСОБА_2 - 6160,00 грн. витрат на правничу допомогу та на користь ОСОБА_3 - 6160,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні заяви представника ПрАТ Макрохім - адвоката Манзар Т.В. про розподіл витрат на правничу допомогу - відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Апеляційна скарга представника позивачів - адвоката Бабіч Т.Г., зокрема, мотивована тим, що відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, понесених позивачами, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їхнім представником не надано до суду належних доказів щодо фактично сплачених (понесених) витрат на правничу допомогу адвоката Бабіч Т.Г.

Проте, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Також , на думку особи, що подала апеляційну скаргу, є неправомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення заяви представника відповідача про розподіл витрат на правничу допомогу.

Для здійснення розрахунку суми витрат на правничу допомогу необхідно навести вихідні дані для такого обчислення (вартість години роботи адвоката, вартість конкретної дії чи послуги, тощо), натомість представником відповідача розмір витрат на правничу допомогу жодним чином не може бути розраховані через відсутність визначеного сторонами порядку обчислення гонорару.

Відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення не надходив

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року не було вирішено питання про розподіл між сторонами понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатів та судовий збір.

Під час розгляду справи, представником ПрАТ Макрохім - адвокатом Манзар Т.В. подано заяву про розподіл судових витрат. (том 1, а.с. 226-229)

Крім того, 26 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бабіч Т.Г. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про розподіл судових витрат. (том 2, а.с. 11-21)

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Т.Г. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала із адвокатом Бабіч Т.Г. договір про надання правової допомоги від 10 січня 2019 року та додаткову угоду №2 до цього договору від 22 травня 2020 року (том 1, а.с. 48-51).

ОСОБА_2 уклав із адвокатом Бабіч Т.Г. договір про надання правової допомоги від 22 травня 2020 року та додаткову угоду №1 до цього договору від 22 травня 2020 року (том 1, а.с. 53-56).

ОСОБА_3 уклала договір про надання правової допомоги від 22 травня 2020 року та додаткову угоду №1 до цього договору від 22 травня 2020 року (том 1, а.с. 58-61).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду адвокатом Бабіч Т.Г. надано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24 лютого 2021 року, складеного на виконання договору про надання правової допомоги від 10 січня 2019 року із ОСОБА_1 та додаткової угоди №2 від 22 травня 2020 року, в якому зазначено, що сторони погодили, що за надану правову допомогу з урахуванням фактичних витрат адвоката сума до сплати складає 18216,50 грн. При цьому, зазначено, що адвокатом понесені додаткові витрати, пов`язані із оплатою поштових відправлень на суму 416,50 грн., які підлягають сплаті клієнтом відповідно до п.3.2 додаткової угоди №1. Крім того, сторони погодили, що витрати 18216,50 грн. будуть сплачені протягом трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату. (том 2, а.с. 16-17).

При цьому, доказів отримання позивачем ОСОБА_1 рахунку на оплату таких витрат матеріали справи не містять.

Також, адвокатом Бабіч Т.Г. надано суду акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24 лютого 2021 року, складеного на виконання договору про надання правової допомоги від 22 травня 2020 року із ОСОБА_2 та додаткової угоди №1 від 22 травня 2020 року, в якому зазначено, що сторони погодили, що за надану правову допомогу з урахуванням фактичних витрат адвоката сума до сплати складає 18216,50 грн. При цьому, зазначено, що адвокатом понесені додаткові витрати, пов`язані із оплатою поштових відправлень на суму 416,50 грн., які підлягають сплаті клієнтом відповідно до п.3.2 додаткової угоди №2. Крім того, сторони погодили, що витрати 18216,50 грн. будуть сплачені протягом трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату. (том 2, а.с. 18-19).

При цьому, будь-яких доказів отримання позивачем ОСОБА_2 рахунку на оплату таких витрат матеріали справи не містять.

Також, адвокатом Бабіч Т.Г. надано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 24 лютого 2021 року, складеного на виконання договору про надання правової допомоги від 22 травня 2020 року із ОСОБА_3 та додаткової угоди №1 від 22 травня 2020 року, в якому зазначено, що сторони погодили, що за надану правову допомогу з урахуванням фактичних витрат адвоката сума до сплати складає 17616,50 грн.. При цьому, зазначено, що адвокатом понесені додаткові витрати, пов`язані із оплатою поштових відправлень на суму 416,50 грн., які підлягають сплаті клієнтом відповідно до п.3.2 додаткової угоди №2. Крім того, сторони погодили, що витрати 17616,50 грн. будуть сплачені протягом трьох днів з моменту отримання клієнтом рахунку на оплату. (том 2, а.с. 20-21).

При цьому, доказів отримання позивачем ОСОБА_3 рахунку на оплату таких витрат матеріали справи також не містять.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених адвокатом Манзар Т.В. було надано договір №08-11-05 про надання ПрАТ Макрохім правової допомоги від 11 серпня 2020 року, додатковий договір від 18 лютого 2021 року, акт №4 прийому наданих послуг по договору від 11 серпня 2020 року, датований 18 лютого 2021 року, квитанцію №4 про сплату генеральним директором підприємства Храновським Б.О. 25000,00грн. правової допомоги адвокату Манзар Т.В. (том 1, а.с. 227-230)

Відповідно до п. 2.2 договору від 11 серпня 2020 року передбачені права адвоката; п.2.3 обов`язки клієнта, зокрема сплатити гонорар адвокату в розмірі та строки, погоджені між сторонами. Як передбачено п.4 цього договору, на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

Додатковим договором від 18 лютого 2021року визначено, що за цією угодою адвокат та клієнт дійшли до згоди, що оплата послуг адвоката по справі за надані юридичні послуги по договору від 11 серпня 2020 року складає 25000,00 грн. та сплачується клієнтом у момент підписання даного договору. Сторони погоджують, що всі сплачені кошти адвокату клієнтом є виключно оплатою роботи адвоката та витрат, пов`язаних з виконанням доручення клієнта, та не є предметом неправомірної вигоди. Невід`ємною частиною даного договору є акт прийому наданих послуг.

Акт №4 від 18 лютого 2021 року містить перелік наданих послуг за договором від 11 серпня 2020 року (надання юридичних консультацій 30 хв., підготовка судової практики, складання відзиву, клопотань, заяв, збирання доказів по справі 4год. 30хв., участь адвоката в судових засіданнях в Придніпровському райсуді м. Черкаси 5год.). Розмір адвокатського гонорару за годину роботи, за взаємною домовленістю сторін становить 2500,00 грн., а тому за 10год. роботи - 25000,00 грн. Зазначено, що послуги адвоката клієнту надані належним чином.

Враховуючи дані протоколів судових засідань по даній цивільній справі, адвокат Манзар Т.В. прийняла участь у судових засіданнях протягом 6год. 16хв.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2021 року позовні вимоги всіх позивачів задоволено частково , то судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 7,36% від загальної суми заявлених вимог .

Відповідно до положень частини 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 цього Кодексу).

За приписами частин першої, третьої статті 12, статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у позовній заяві позивачами заявлено про попередній (орієнтовний) розрахунок правничої допомоги, проте в порушення вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК, доказів отримання позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахунку від адвоката на оплату таких витрат матеріали справи не містять, як і інших належних доказів щодо фактично сплачених (понесених) витрат на правничу допомогу адвоката Бабіч Т.Г.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Бабіч Т.Г. про стягнення з відповідача на користь позивачів витрат на правничу допомогу.

Відповідно, враховуючи розмір сплачених відповідачем витрат на правничу допомогу адвоката Манзар Т.В., відмовлена сума правничої допомоги для відповідача становить 7,36%. Враховуючи розмір сплачених відповідачем витрат на правову допомогу адвоката Манзар Т.В. 25000 гривень, розмір правничої допомоги адвоката за відмовленими позовними вимогами позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (23160 грн.), а також приймаючи до уваги процентне співвідношення, передбачене п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 повинна сплатити відповідачу витрати, понесені на правничу допомогу адвоката Манзар Т.В. 13,61%.

Оскільки судом задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 40% кожному, тому з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає до стягнення по 60%. на користь відповідача.

Врахувавши принцип розумності, справедливості та співмірності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ Макрохім витрат на правничу допомогу адвоката Манзар Т.В. в сумі 3152,08грн.; із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 6000 гривень понесених витрат.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з позивачів на користь відповідача понесених витрат на правничу допомогу, оскільки подані належні докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Бабіч Т.Г. в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження суду першої інстанції з наданням належної правової оцінки всім фактичним обставинам даної справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Апеляційний суд вважає, що постановлене додаткове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами не вбачає.

Керуючись ст.ст. 258,270,374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Тетяни Григорівни- залишити без задоволення.

Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2021 року, постановленого за заявою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Бабіч Тетяни Григорівни про розподіл судових витрат та за заявою представника Приватного акціонерного товариства Макрохім - адвоката Манзар Тетяни Володимирівни про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Макрохім , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал Страхування , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак

/повний текст постанови суду виготовлений 31 травня 2021 року/