Ухвала

від 01.06.2021 по справі 571/1168/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 571/1168/17

провадження № 61-8227ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бовгирею Олександром Петровичем, на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської райдержадміністрації, Головного управління держгеокадасту у Рівненській області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності на нерухоме майно, скасування відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Старосільської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської райдержадміністрації, Головного управління держгеокадасту у Рівненській області (далі - ГУ держгеокадасту у Рівненській області), третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності на нерухоме майно, скасування відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2020 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бовгирею О. П., на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 , у тому числі, вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України , проте посилаючись на вказану підставу, заявник не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Бовгирею Олександром Петровичем, на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець