Рішення

від 25.05.2021 по справі 487/7999/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/7999/19

Провадження № 2/487/139/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - Сухаревич З.М. , за участю секретарів судового засідання Дорош В.В., Ященко В.В., Демиденко Н.В., Рафальської Т.В., Сердюк В.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс

про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації , -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс ОСОБА_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про захист честі та гідності.

Позовна заява мотивована тим, що 13.03.2019 р. у зв`язку з непристойною поведінкою водія трамваю, який належить КП ММР Миколаївелектротранс , позивач звернувся до Миколаївської міської ради щодо вжиття заходів реагування. Однак, 15.03.2019 р. на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соцмережі Facebook та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс (pnet.mk.ua) була розміщена інформація під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 , де була розповсюджена інформація у вигляді образи, приниження, висміювання з тимчасових труднощів зі здоров`ям. Також було надано неправдиву інформацію щодо обставин самого конфлікту, перевертанням фактів, захисту водія трамваю. Також було розповсюджено неправдиву інформацію, що нібито … зі слів водія трамваїв та тролейбусів, ця … особа, як він сам про це пише, періодично їздить міським електротранспортом та провокує конфліктні ситуації під час руху . Такі висловлювання позивач вважає такими, що принижують його честь та гідність. Також було поширено неправдиву інформацію, нібито позивач спілкувався з водієм у грубій формі. Вся інформація викладена відповідачем не відповідає дійсності. Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача, що в свою чергу впливає на зниження цінності його особи. Також поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, порушивши його честь. Просив суд зобов`язати відповідача публічно вибачитися перед ним за розповсюдження на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс`в соцмережі Facebook за 15.03.2019 та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс (pnet.mk.ua) Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_6 неправдивих відомостей, що паплюжать його честь і гідність.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року вказана позовна заява залишена без руху у зв`язку з тим, що подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

02.12.2019 року позивачем виправлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.12.2019 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

14.02.2020 від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив, в якій зазначено, що станом на 15.03.2019 в штатному розписі КП ММР Миколаївелектротранс була відсутня посада фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою, яка введена до штатного розпису наказом від 08.04.2019 та її перевели на вказану посаду лише з 12.04.2019, а 12.02.2020 вона звільнена з підприємства за угодою сторін. Зазначає, що не має відношення до розміщення інформації, про яку йдеться у позові, на офіційному сайті та офіційні сторінці КП ММР Миколаївелектротранс . Просила відмовити у задоволенні позову.

21.04.2020 до суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача на належного - Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс .

Ухвалою суду від 21.04.2020 замінено первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс ОСОБА_5 про захист честі та гідності, на належного відповідача - Комунальне підприємство Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс .

01.06.2020 представником відповідача - КП ММР Миколаївелектротранс до суду подано відзив, відповідно до якого, відповідач просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не наведено доказів того, що відповідь КП ММР Миколаївелектротранс , оприлюднена 15.03.2019 на офіційній сторінці підприємства у мережі Facebook, містить інформацію у вигляді образи, приниження та висміювання тимчасових труднощів зі здоров`ям позивача. Навпаки, представник відповідача вважає, що надані позивачем докази, такі, як витяг з офіційної сторінки КП ММР Миколаївелектротранс у мережі Facebook за 15.03.2019, копії відповідей Миколаївської міської ради на скарги позивача від 28.03.2019, 16.04.2019, 18.04.2019, 26.04.2019, 17.05.2019, свідчать про те, що при наданні відповідей на скарги позивача виважено та коректно підбиралися слова відносно позивача та висловлювались думки з приводу його звернень. Інформація про хворобу позивача була оприлюднена самим позивачем в його зверненні до Миколаївської міської ради від 13.03.2019 та у скарзі позивача на ім`я Миколаївського міського голови, зареєстрованої 18.03.2019 за вх..№Г2725-1/ц. На думку представника відповідача, доводи позивача про недостовірність інформації щодо періодичності провокування позивачем конфліктних ситуацій з працівниками КП ММР Миколаївелектротранс спростовуються власними публікаціями позивача в мережі Facebook та поясненнями працівників КП ММР Миколаївелектротранс , зокрема начальника відділу експлуатації ОСОБА_7 , водіїв ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , заступника начальника АСУ ОСОБА_10 . Також зазначає, що примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено ст. 16, 277 ЦК України. Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач не обмежений у реалізації свого права на відповідь на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс у мережі Facebook, але своїм правом не скористався.

09.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що доказом розповсюдження інформації у вигляд образи, приниження та висміювання тимчасових труднощів зі здоров`ям є сам зміст відповіді на скаргу, оприлюдненої на офіційному сайті відповідача 15.03.2019. Самостійно інформацію про стан свого здоров`я позивач не оприлюднював, оскільки відповідні звернення до Миколаївської міської ради були подані ним особисто на електронну пошту, та не опубліковувались в мережі Інтернет. Згоду на розповсюдження даної інформації він не надавав. Окрім того, позивач вказує на те, що зазначення у відповіді на скаргу … зі слів водіїв трамваїв та тролейбусів, ця фізично нездорова особа, як він сам про себе пише, періодично їздить міським електротранспортом та провокує конфліктні ситуації під час руху та … ОСОБА_1 входить до кола осіб, які тривалий час своїми скаргами, наклепами, брехнею та провокаціями, підбурюванням водіїв намагаються зашкодити стабільній роботі підприємства Миколаївелектротранс є негативними характеристиками його особистості та приватного життя, що необґрунтовані та непідтверджені будь-якими доказами. Такі висловлювання на його адресу принижують його честь та гідність, що призвело до завдання йому моральних страждань. Також позивач зазначає, що його публікації щодо діяльності відповідача не мають відношення до обставин даної справи, не стосуються спірних правовідносин, не містять інформації щодо конфліктної ситуації з водієм трамваю та реакції керівництва відповідача на неї, а навпаки містять його оціночні судження щодо опублікованих новин на інформаційних ресурсах з посиланням на джерело інформації. Крім того, позивач посилається на те, що КП ММР Миколаївелектротранс є єдиним належним відповідачем у даній справі, оскільки офіційна сторінка відповідача у соціальній мережі Facebook не є засобом масової інформації, та не зареєстрована як така.

16.06.2020 позивачем надано до суду нову редакціє позовної заяви, в якій позивач змінив спосіб захисту свого порушеного права та просив суд зобов`язати КП ММР Миколаївелектротранс видалити публікацію, розміщену 15.03.2019 на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соціальній мережі Facebook та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 та зобов`язати Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили опублікувати на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соціальній мережі Facebook та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс спростування поширеної ним недостовірної інформації шляхом опублікування повного рішення суду, постановленого за результатами розгляду його позову та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10.07.2020 прийнято до розгляду позовну заяву у новій редакції від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс , про захист честі та гідності, та залишено без розгляду вимоги позовної заяви ОСОБА_1 про захист честі та гідності від 02 грудня 2019.

Ухвалою суду від 22.09.2020 закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс , про захист честі та гідності а призначено справу до судового розгляду.

05.02.2021 представником відповідача надано до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримав доводи викладені у відзиві, зазначив, що інформацію про стан здоров`я позивача було розповсюджено самим позивачем, відповідь на скаргу ОСОБА_1 містить оціночні судження, а тому така інформація не підлягає спростуванню, просив застосувати наслідки спливу позовної давності.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає позов законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївської міської ради з повідомленням щодо некоректної поведінки водія трамваю по відношенню до пасажирів, в якому виклав обставини події, що мала місце 13.03.2019 приблизно о 15:53 між ним та водієм трамваю 1112, та просив розібратися та вжити заходів реагування дисциплінарного характеру. При цьому, у вказаному повідомленні він зазначив про наявність у нього певного захворювання.

15.03.20219 на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соцмережі Facebook (www.facebook.com/ ІНФОРМАЦІЯ_1 /) та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була розміщена публікація під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 14.03.2019р до КП МР Миколаївелектротранс надійшла скарга від гр. ОСОБА_1 , по факту скарги було проведено перевірку та виявлено наступне Даний пасажир навмисно провокував жінку-водія та вимагав надати квитки під час руху трамваю. Він звертався до водія у грубій формі, не звертаючи уваги на її прохання оплачувати проїзд на зупинках …. Зі слів водіїв трамваїв та тролейбусів, ця … особа … періодично їздить міським електротранспортом та провокує конфліктні ситуації під час руху. … ОСОБА_1 входить до кола особі, які тривалий час своїми скаргами, наклепами, брехнею, провокаціями, підбурюванням водіїв намагається зашкодити стабільній роботі підприємства Миколаївелектротранс … . При цьому, у тексті вказаної публікації міститься інформація про стан здоров`я ОСОБА_1 із зазначенням медичного діагнозу.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст.3,28 Конституції України).

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина 2 ст. 11 Закону України Про інформацію ).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. № 2 рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 1, 2 ст. 32, ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). У п. 6 ст. 6 Закону України Про захист персональних даних закріплено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантовано судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь - якими засобами не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого немайнового права від протиправних посягань з боку інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, передбачений главою 3 цього Кодексу.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Верховний Суд у пункті 15 вказаного Пленуму зазначає, що при розгляді справ вказаної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (частина друга статті 302 ЦК України).

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел.

Вищевикладені вимоги чинного законодавства щодо заборони поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права позивача, відповідачем не виконано.

Так, в публікаціях, які розміщені на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соцмережі Facebook (www.facebook.com/ ІНФОРМАЦІЯ_1 /) та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 поширена інформація про стан здоров`я позивача із зазначенням діагнозу. Дозволу на поширення такої інформації позивач не надавав. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином суд вважає доведеним факт порушення особистого немайнового права позивача на таємницю про стан здоров`я шляхом поширення цієї інформації.

Доводи представника відповідача щодо самостійного поширення позивачем інформації про стан здоров`я шляхом зазначення її в тексті скарги від 13.03.2019, судом оцінюються критично, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_1 не надавав згоди на поширення цієї інформації невизначеному колу осіб, та виходячи з приписів ч.3 ст. 286 ЦК України, повідомлення такої інформації в тексті скарги не надавало відповідачу право на її поширення в мережі Інтернет.

Крім того, в судовому засіданні оглянуто відеозапис події, якала мала місце 13.03.2019 в вагоні трамваю між водієм та ОСОБА_1 , з якого встановлено, що з самого початку відеозапису ОСОБА_1 запитує в водія, чому вона не приймає гроші за квиток. При цьому трамвай знаходиться у нерухомому стані та лише після відмови водія прийняти гроші, видно як зачиняються двері трамваю та він розпочинає рух. Вказаний доказ підтверджує, що ОСОБА_1 звернувся до водія з метою придбання квитка саме під час зупинки та спростовує інформацію викладену у публікації під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 щодо навмисного провокування ОСОБА_1 водія та вимагання дати квитки під час руху трамваю. Також вказаним відеозаписом спростовується інформація з приводу звернення ОСОБА_1 до водія трамваю у грубій формі та прохання водія оплачувати проїзд на зупинках, оскільки жодного грубого слова або неповажного звернення на відео не зафіксовано та доказів грубого поводження пасажира відповідачем не надано.

Натомість, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердила, що на перед кінцевій зупинці до кабіни водія підійшов пасажир та простягнув у віконце монети, на що вона відмовилась їх брати, оскільки у них є оголошення про те, що сплачувати необхідно купюрами. Також підтвердила, що пасажир її не ображав, не грубив, а лише наполягав на продажу квитка, говорив, що відповідно до якоїсь статті вона зобов`язана прийняти гроші та видати квиток. При цьому зазначила, що до 13.03.2019 ОСОБА_1 вона не знала та конфліктів з ним у неї не було.

Такі покази свідка ОСОБА_9 спростовують як інформацію, яка зазначена в публікації під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 , так і її письмові пояснення від 18.03.2019, копія яких долучена до матеріалів справи.

Крім того, в ході судового розгляду не знайшла підтвердження інформація поширена у публікації під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 про те, що Зі слів водіїв трамваїв та тролейбусів, ця … особа … періодично їздить міським електротранспортом та провокує конфліктні ситуації під час руху , оскільки суду не надано допустимих доказів на її підтвердження, що є підставою для визнання її недостовірно.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив про те, що інші водії звертались з приводу провокування ОСОБА_1 водіїв, але прізвища цих водіїв не назвав та зазначив, що зафіксованих (письмових) звернень водіїв не було.

Свідок ОСОБА_10 також суду повідомив суд про те, що ОСОБА_1 намагався спровокувати водіїв ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та інші водії скаржилися на ОСОБА_1 , але такі скарги не фіксувались.

Відповідно до ч.2 ст. 90 ЦПК України якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд визнає покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_10 недопустимими доказами, оскільки у вищевикладеній частині вони є показами з чужих слів та не підтверджуються іншими доказами.

З цих же підстав суд вважає недостовірною інформацію, яка поширена в публікаціях під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1 про те, що … ОСОБА_1 входить до кола особі, які тривалий час своїми скаргами, наклепами, брехнею, провокаціями, підбурюванням водіїв намагається зашкодити стабільній роботі підприємства Миколаївелектротранс … , оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження.

Так, в судовому засіданні встановлено, що до оприлюднення вказаної публікації КП ММР Миколаївелектротранс жодного разу не зверталось до правоохоронних органів з приводу вчинення ОСОБА_1 протиправних дій.

Посилання представника відповідача на публікації ОСОБА_1 щодо незадовільної роботи КП ММР Миколаївелектротранс , суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано доказів щодо звернення КП ММР Миколаївелектротранс до суду з позовами про захист честі, гідності та ділової репутації, та прийняття відповідних рішень про спростування недостовірної інформації.

Разом з цим, звернення ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, є реалізацією його конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, та не може свідчити про намагання зашкодити стабільній роботі підприємства.

Доводи представників відповідача щодо зазначення в публікації оціночних суджень, які не підлягають спростуванню, суд оцінює критично виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що висловлювання відповідача на адресу позивача, є такими, що можуть бути перевірені на їх правдивість, оскільки підпадають під ознаки правопорушення, яке може бути кваліфіковано за статтею 173 КУпАП або за частиною першою статті 296 КК України, що у свою чергу виключає віднесення розповсюдженої інформації до оціночних суджень чи критичних зауважень, в зв`язку з чим суд дійшов до переконання, що поширена інформація представлена у формі тверджень, носить фактичний характер, поширення відповідачем інформації стосовно позивача у вказаний спосіб має обвинувальний нахил, у зв`язку з чим є наявні підстави для задоволення позову в частині визнання вищезазначеної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність позивача.

Таким чином судом встановлено та підтверджено відповідними доказами наявність наступних обставин : 1. Поширення інформації відповідачем шляхом розміщення на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соцмережі Facebook та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс , тобто доведення її до відома необмеженого кола осіб; 2. Поширена інформація стосується позивача ОСОБА_1 ; 3. Поширення недостовірної інформації, тобто такої яка не відповідає дійсності; 4. Поширення відповідачем інформації, що порушує особисті немайнові права позивача. Встановлення вказаних обставин є підставою для задоволення позову.

Також суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності виходячи з наступного.

Положеннями ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації застосовується позовна давність в один рік. Разом з цим, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( частина 1 статті 261 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювана позивачем інформація була оприлюднена 15.03.2019, а 28.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про захист своїх немайнових прав. Відзив первісного відповідача - фахівця із зв`язків з громадськістю та пресою Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс ОСОБА_5 , надійшов до суду 14.02.2020, та його копія направлена позивачу поштою 12.02.2020, відомостей щодо його отримання позивачем суду не надано. З вказаного відзиву стало відомо, що відповідач ОСОБА_5 звільнена з КП ММР Миколаївелектротранс з 12.02.2020. 21.04.2020 позивачем подано клопотання про заміну неналежного відповідача на належного - Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс , яке задоволено ухвалою суду від 21.04.2020. Ухвалою суду від 10.07.2020 прийнято до розгляду позовну заяву у новій редакції від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської Ради Миколаївелектротранс , в якій позивач не змінюючи підстав та предмету позову лише змінив спосіб захисту свого порушеного права.

Таким чином, посилання представника відповідача на сплив позовної давності є безпідставними, оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в межах строку визначеного статтями 257, 258 ЦК України, та з цього моменту перебіг позовної давності переривається. Звернення позивача до суду з клопотанням про зміну неналежного відповідача та уточнення позовних вимог є реалізацією позивачем своїх прав, визначених статтями 43, 49 ЦПУ України, та не може свідчити про сплив позовної давності.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , що є підставою для їх задоволення.

Розподіляючи судові витрати суд доходить висновку, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивач судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5, 9-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Зобов`язати Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс видалити публікацію, розміщену 15.03.2019 на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соціальній мережі Facebook (веб-посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс (веб-посилання: pnet.mk.ua) під назвою Офіційна відповідь на скаргу ОСОБА_1

Зобов`язати Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс протягом семи днів з дня набрання судовим рішенням законної сили опублікувати на офіційній сторінці КП ММР Миколаївелектротранс в соціальній мережі Facebook (www.facebook.com/ ІНФОРМАЦІЯ_1 /) та на офіційному сайті КП ММР Миколаївелектротранс ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) спростування поширеної ним недостовірної інформації шляхом опублікування повного тексту рішення суду.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривено 40 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач : Комунальне підприємство Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс , ЄДРПОУ 03328468, адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Андреєва-Палагнюка, 17.

Повне судове рішення складено 25.05.2021 року.

Суддя З.М. Сухаревич