Рішення

від 31.05.2021 по справі 520/18551/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2021 року Справа №520/18551/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області

та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-1 в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-2) в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.07.2017 по 31.01.2019;

- скасувати постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 30.06.2017 №2012/23980/10175.1/74 Про припинення щомісячної страхової виплати позивачу;

- зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу страхові виплати за період з 01.07.2017 по 31.01.2019 негайно після проголошення судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду у частині виплати страхової виплати у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Вказує, що він перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України в Харківській області як отримувач соціальних виплат та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, у зв`язку з чим є отримувачем щомісячних страхових виплат у разі часткової чи повної втрати працездатності. Стверджує, що відповідачем безпідставно невиплачені йому страхові виплати за період з 01.07.2017 по 31.01.2019, що на думку позивача, порушує його соціальні права.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.12.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 позовну заяву у справі №520/18551/2020 залишено без руху на надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/18551/2020.

Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області 28.01.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що відповідач продовжив виплату позивачу страхових виплати з місяця звернення - 01.02.2019. До цього позивач перебував на обліку в іншому відділенні, яке зупинило виплату страхових виплат з 01.07.2017, відтак, на думку представника відповідача, відсутні протиправні дії щодо припинення страхових виплат позивачу з 01.07.2017.

Відповідачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області 02.02.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Вказав на те, що відповідно до підпункту 3.8 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну допомогу та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб , затвердженого постановою правління Фонду від 12.12.2018 №27, суми страхових виплат, які не виплачені за минулий період, виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Зазначає, що посадові особи відповідача не можуть перебирати на себе повноваження Кабінету Міністрів України.

У період з 29.03.2021 по 02.04.2021, 05.04.2021 та з 06.05.2021 по 16.05.2021, 28.05.2021 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України з 13.09.2006 та має зареєстрований страховий випадок втрата професійної працездатності за сукупністю у розмірі 30% безстроково у зв`язку з професійними захворюваннями - 5% по трудовому каліцтву та 25% по професійному захворюванню, що підтверджується копіями МСЕК серії ААА №051803 від 27.09.2010.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.09.2017 №000033342. Попереднім місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

З 01.12.2014 позивач перебував на обліку як отримувач страхових виплат у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові, де до 01.07.2017 отримував страхові виплати.

Постановою відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові від 30.06.2017 №2012/23980/10175.1/24 Про припинення щомісячної страхової виплати позивачу з 01.07.2017 припинено виплату щомісячної страхової виплати. В якості підстави для прийняття вказаної постанови зазначено пункт 6 частини першої статті 46 та частину другу статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV (невідоме місце мешкання).

З 01.02.2019 позивач, у зв`язку зі зміною місця проживання, перебуває на обліку у Чугуївському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області та отримує страхові виплати.

Харківське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області листом від 10.12.2020 №15.02.2015/4914 позивачу запропоновано звернутися за інформацією про утворену заборгованість до робочого органу Фонду, в якому зберігалась особова справа позивача до початку антитерористичної операції та, який повинен вести облік такої заборгованості згідно пунктам 3.8, 3.9 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2011 №27, оскільки з моменту припинення страхові виплати потерпілому не нараховувались.

Позивач, не погоджуючись з невиплатою йому страхових виплат, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV (далі по тексту - Закон України №1105-XIV).

Приписами статті 3 Закону України №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пункт 1, 3 частини першої статті 3 Закону України №1105-XIV).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 № 1706-VII (далі по тексту - Закон України №1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У ході розгляду справи судом встановлено, що постановою відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові від 30.06.2017 №2012/23980/10175.1/24 Про припинення щомісячної страхової виплати позивачу з 01.07.2017 припинено виплату щомісячної страхової виплати.

В якості підстави для прийняття вказаної постанови зазначено пункт 6 частини першої статті 46 та частину другу статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV (невідоме місце мешкання).

Суд звертає увагу на те, що пункт 6 частини першої статті 46 Закону України №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат, як встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування не встановлено.

Суд вважає за необхідне зауважити, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилаються відповідачі, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про скасування постанови відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Харкові від 30.06.2017 №2012/23980/10175.1/24 Про припинення щомісячної страхової виплати позивачу з 01.07.2017.

Суд зазначає, що невиплата страхових виплат є пасивною формою поведінки відповідача, як суб`єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу страхових виплат за період з 01.07.2017 по 31.01.2019 та зобов`язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу страхові виплати за період з 01.07.2017.

Щодо посилань відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини сьомої статті 47 Закону України №1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці .

При цьому, відповідачами не надано доказів направлення позивачу рішень прийнятих у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про безпідставність вказаних посилань відповідачів щодо пропущення строку звернення до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області виплатити виниклу заборгованість негайно після проголошення судового рішення, суд зазначає наступне.

Сторонами у справі не доведено того, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області здійснено нарахування та виплату страхових виплат позивачу за спірний період. Тобто, у даному випадку заборгованість не виникла.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Так, позивач фактично просить суд звернути до негайного виконання рішення.

Проте, у даній справі не розглядаються спірні правовідносини щодо стягнення боргу. Натомість розглядаються спірні правовідносини щодо нарахування та виплати страхових виплат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити страхові виплати негайно після проголошення судового рішення.

Водночас, вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду участині виплати страхових виплат позивачу у межах суми за один місяць.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (майдан Конституції, 1, Палац праці, 3 під`їзд, 4 поверх, місто Харків, 61200, код ЄДРПОУ: 41313928) в особі Чугуївського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (вулиця Старонікольська, будинок 39, місто Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ: 41433731), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (майдан Конституції, 1, Палац праці, 3 під`їзд, 4 поверх, місто Харків, 61200, код ЄДРПОУ: 41313928) в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (проспект Гагаріна, будинок 1, 3 поверх, місто Харків, 61001, код ЄДРПОУ: 41433726) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01.07.2017 по 31.01.2019.

Скасувати постанову Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області від 30.06.2017 №2012/23980/10175.1/74 Про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 .

Зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Чугуївського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.07.2017 по 31.01.2019.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині виплати страхової виплати ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

У решті позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 31.05.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва