Рішення

від 30.05.2021 по справі 620/2209/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/2209/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо не зарахування до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати позивачу до трудового стажу, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь», що складає 2 роки 8 місяців 17 днів.

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо не зарахування до загального страхового стажу: час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року, що складає 2 роки і 3 дні; період роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань, що складає 7 місяців та 8 днів; періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області: за 1974 рік - 46 вироблених трудоднів, за 1975 рік - 51 вироблених трудоднів, за 1876 рік - 74 вироблених трудоднів; період догляду за пенсіонером 3 26.09.2003 по 01.01.2004, що складає 3 місяці і 5 днів; період зайняття підприємницькою діяльністю з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року здійснював підприємницьку діяльність, що складає 2 роки 8 місяців 14 днів.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу: час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року, що складає 2 роки і 3 дні; період роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м.Казань, що складає 7 місяців та 8 днів; періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с.Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області: за 1974 рік - 46 вироблених трудоднів, за 1975 рік - 51 вироблених трудоднів, за 1876 рік - 74 вироблених трудоднів; період догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004, що складає 3 місяці і 5 днів; період зайняття підприємницькою діяльністю з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року здійснював підприємницьку діяльність, що складає 2 роки 8 місяців 14 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови в зарахуванні позивачу спірних періодів трудової діяльності до пільгового та загального страхового стажу незаконними та такими, що порушили його, гарантоване Конституцією України, право на пенсійне забезпечення.

Відповідач у відзиві зазначає, що з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю, оскільки у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на пільгових умовах по Списку № 1, підтвердженого документами, та загального страхового стажу. Також зазначив, що із записів у трудовій книжці, позивач працював, зокрема, в шахті на підземних роботах з 01.07.1985 по 07.03.1988. Засобами електронного зв`язку позивача було повідомлено про необхідність надання відповідних документів для вирішення комісією питання призначення пенсії на пільгових умовах, однак такі документи ним надані не були. Оскільки у трудовій книжці позивача не міститься інформація щодо характеру виконуваної роботи, умов призначення пенсії та атестації робочих місць, а наявні лише записи про прийняття та звільнення з роботи, зокрема, за період з 01.07.1985 по 07.03.1988, нею підтверджується лише наявний трудовий стаж позивача, а не стаж роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Жодні документи, які б підтверджували пільговий стаж позивача за цей період надані не були, відтак у ГУ ПФУ в Чернігівській області відсутні законні підстави для зарахування до стажу на пільгових умовах за Списком №1 періоду роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь». Також до загального страхового стажу позивача не враховано: час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року, оскільки у військовому квитку не вказана дата призову на військову службу, не видно відтисків печатки. Звертаємо увагу суду, що довідка Срібнянського ОРТЦК та СП від 05.02.2020 № 22 позивачем при подачі заяви про призначення пенсії до Головного управління не надавалась, її правовий аналіз не здійснювався на час прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії; зважаючи на те, що період роботи з 03.04.1981 по 11.11.1981, оскільки не читається відтиск печатки, якою завірений запис про звільнення, період роботи позивача з 03.04.1981 по 11.11.1981 не може бути зараховано до стажу на підставі запису в трудовій книжці зважаючи на те, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження), записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення. При цьому уточнююча довідка про стаж від 14.12.2020 № 15393-2020/с/л при подачі заяви про призначення пенсії до Головного управління не надавалась, її правовий аналіз не здійснювався на час прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії, крім того, її датовано 14.12.2020, тобто вже після відмови, викладеної у листі від 21.09.2020 № 2500-0346-8/35671; періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області за 1974-1975 роки, зважаючи на те, що відповідно до Типового уставу колгоспу, затвердженого постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР від 28.11.1969 № 910, членами колгоспу могли бути громадяни, які досягай 16-річного віку, у деяких випадках членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 14-річного віку. У вказаний період позивачу не виповнилося 14 років. Зазначає, що відповідно до довідки Комунальної установи «Трудовий архів Срібнянського району» від 07.02.2020 № 2859, позивач працював в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району з липня по вересень 1976 року, і цей проміжок часу максимально може становити 92 дні, тобто виробити 137 трудоднів - неможливо. Враховуючи зазначене, позивачу правомірно зараховано в стаж період роботи з 15.07.1976 по 15.09.1976, а для врахування роботи в колгоспі у 1974-1975 роках відсутні законні підстави; період догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004, оскільки відсутній акт, який підтверджує факт догляду, передбачений п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637). При цьому, період догляду з 01.01.2004 по 31.03.2005 зараховано до загального страхового стажу за даними персоніфікованого обліку; період зайняття підприємницькою діяльністю з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року, оскільки відсутні документи про сплату внесків до Пенсійного фонду України, як передбачено, зокрема, пунктом «б» ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України від 02.02.2000 серії НОМЕР_1 (а.с. 29-30).

29.08.2020 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії.

За результатами розгляду заяви позивача листом від 21.09.2020 № 2500-0346-8/35671 відповідач повідомив з-поміж іншого про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (в заяві позивач вказав вид пенсії - тільки за віком) відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на пільгових умовах по Списку № 1, підтвердженого документами та загального страхового стажу. Проаналізувавши записи в трудовій книжці позивач працював, зокрема, в шахті на підземних роботах з 01.07.1985 по 07.03.1988.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років на зазначених роботах. За відсутності вказаного страхового стажу, період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення пенсійного віку, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років) пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Абзацом другим частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (із змінами) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (форма довідки передбачена додатком 5 до вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (за наявності в системі персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж).

Кабінетом Міністрів України 05.07.2006 прийнято постанову № 920, якою врегульовано порядок підтвердження періодів роботи для призначення пенсій на пільгових умовах у разі відсутності правонаступника. У всіх випадках пільговий стаж визначається на підставі первинних документів, які збереглися в архівній установі. Підтвердження періодів здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105.

Згідно із зазначеним Порядком, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі -підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Відповідач зазначив, що на електронну пошту позивач повідомлявся про необхідність надання

необхідних документів для вирішення питання призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно наданих ним документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж позивача становить 19 років 2 дні.

До загального страхового стажу не зарахований період проходження строкової військової служби (у військовому квитку не вказана дата призову на військову службу, не видно відтисків печатки), період роботи з 03.04.1981 по 11.11.1981 (не читається відтиск печатки, якою завірений запис про звільнення).

На підставі вищезазначеного, позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1 із зниженням пенсійного віку із-за відсутності пільгового стажу, підтвердженого документами та необхідного загального страхового стажу (а.с. 11-12).

Згідно з Довідкою-розрахунком від 04.09.2020 до страхового стажу зараховано 19 років 11 місяців 22 дні, при цьому: до 01.01.2004 14 днів 6 місяців 7 днів; після 01.01.2004 5 років 5 місяців 15 днів. Робота в колгоспі до страхового стажу зарахована за період з 15.07.1976 по 15.09.1976 у кількості 2 місяці 1 день, а догляд за пенсіонером з 01.01.2004 по 31.03.2005 у кількості 1 рік 3 місяці (а.с. 10).

Відповідно до копії рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09.07.2020 у справі № 746/144/20 вирішено встановити, що трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення 08.08.1980, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23-24).

В копії трудової книжки ОСОБА_1 від 08.08.1980 серії НОМЕР_3 (далі Трудова книжка) наявні, зокрема, такі записи про те, що позивач:

03.04.1981 - призначений трубоукладачем 5 розряду (наказ від 31.03.1981 № 16);

11.11.1981 звільнений у зв`язку зі службою в рядах Радянської Армії (наказ від 08.10.1981 № 54);

з 11.11.1981 по 24.11.1983 проходив службу в рядах Радянської Армії (військовий квиток ВБНП № 7469770);

01.07.1985 прийнятий згідно комсомольського призову машиністом електровоза підземним із зайнятим з повним робочим днем під землею на промислове об`єднання «Ворошиловградуголь шахта «Фащевская»;

18.06.1986 переведений прохідником підземним із зайнятим повним робочим днем під землею;

17.03.1988 звільнений за власним бажанням (а.с. 14-22).

Відповідно до копії Архівної довідки Архівного сектору Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.08.2020 № 01-18/107 згідно Протоколу №1 загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Леніна (с. Гурбинці Срібнянського району) від 23 січня 1993 року прийнято рішення про перейменування колгоспу з «імені Леніна» на колгосп «Вітчизна». Згідно нього протоколу прийнято рішення про реорганізацію колгоспу на колективне сільськогосподарське підприємство. Згідно Розпорядження Представника Президента України Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області № 48 від 17 березня 1993 року відповідно до поданого Статуту здійснено державну реєстрацію КСП «Вітчизна» (с. Гурбинці). Згідно Розпорядження голови Срібнянської районної державної адміністрації № 90 від 29.03.2000 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вітчизна», який створився у процесі реорганізації і є правонаступником КСП «Вітчизна» (згідно поданого Статуту). Згідно Розпорядження голови Срібнянської районної державної адміністрації № 301 від 10.07.2003 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна», який створився у процесі реорганізації і є правонаступником СВК «Вітчизна» (згідно поданого Статуту) (а.с. 26).

В копії Архівної довідки комунальної установи «Трудовий архів Срібнянського району» від 07.02.2020 № 2859 зазначено, що ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області з липня по серпень 1974 року, з червня по листопад 1975 року, з липня по вересень 1976 року, з липня по серпень 1991 року, з липня по вересень 1993 року та вироблено трудоднів: у 1974 році 46; у 1975 51; у 1976 137 (а.с. 36).

В копії Архівної довідки Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» від 14.12.2020 № 15393-2020/с/л вказано, що у документах архівного фонду спеціалізованого управління підводно-технічних робіт № 4 треста «Подводтрубопроводстрой» (з 1970 року - «Союзподводгазстрой»), в наказах по особовому складу є такі дані про трудовий стаж ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 : наказом від 09 квітня 1981 року № 17 такого, що прибув за направленням тр. СПГС після закінчення Одеського морехідного училища призначений трубоукладачем 5-го розряду з 03 квітня 1981 року; наказом від 08 жовтня 1981 року № 54 звільнений як трубоукладач в зв`язку з зарахуванням в ряди РА з 11 листопада 1981 року. В особовому рахунку працівника за 1981 значиться як труб. 5-го розряду і є такі відомості про кількість відпрацьованих днів: квітень - 25; травень - 23; червень - 26; липень - 27; серпень - 26; вересень - 26 і є нарахування компенсації за жовтень (9 днів); жовтень, листопад - нарахування заробітної плати відсутня, відомостей про надання адміністративних та учінівських відпусток не виявлено. Табелі обліку робочого часу, штатні розстановки за 1981 рік, посадові інструкції, інструкції з техніки безпеки, технологічні процеси, а так само інші документи, що підтверджують пільговий стаж на зберігання до Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» не надходили (а.с. 40).

Згідно копії Військового квитка від 09.11.1981 серії НП № 7469770, вбачається, що вказаний квиток виданий Бауманським районним військовим комісаріатом м. Казань на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Основна цивільна спеціальність слюсар трубоукладач. 06.12.1981 прийняв військову присягу. 14.11.1983 звільнений в запас. До місця призначення зобов`язаний прибути і стати на військовий облік 24.11.1983 (а.с. 31-35).

Згідно з Довідкою від 05.02.2020 № 222, виданою за підписом військового комісара ОРТЦК та СП, ОСОБА_1 , 1962 року народження, дійсно проходив військову службу в Армії з 11.11.1981 по 14.11.1983. Підстава: облікова картка до військового квитка НОМЕР_4 (а.с. 25).

Відповідно до копії листа-відповіді ГУ ПФУ в Луганській області від 09.07.2020 № 1200-010203-9/13428 у зв`язку з тим, що смт Фащівка Перевальського району Луганської області (територіальне місце розташування підприємства) віднесено до переліку населених пунктів, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ, тому отримати будь-які документи не надається можливим. Витребувати необхідні документи буде можливим лише після повернення зазначені території під контроль органів державної влади України. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємця та громадських формувань Відокремлений підрозділ «Шахта «Фащівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26478408) перереєстровано за адресою - АДРЕСА_1 , але архівна документам підприємства залишилась на території, яка не контролюється органами державної влади України (а.с. 38).

В копії Архівної довідки Архівного сектору Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 04.11.2010 № 01-19/122 зазначено, що в матеріалах архівного фонду № 96 «Срібнянська районна державна адміністрація» «розпорядження № 58 від 30.03.1998) наявна інформація про «скасування державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_1 , що здійснювалась у сфері торгівлі, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію за № 61107670 від 17.08.1995 (а.с. 28).

Згідно з копією Довідки Прилуцького управління ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.02.2020 № 627/ФОП/25-01-52-12 ОСОБА_1 був зареєстрований в Срібнянській ДПІ як ФОП згідно поданої податкової звітності за період з: 17.07.1995 по 30.03.1998 підприємницьку діяльність здійснював на загальній системі оподаткування (а.с. 37).

В копії Довідки Управління соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 06.02.2020 № 155 зазначено, що ОСОБА_1 , 1962 р.н., дійсно здійснював догляд за тещею ОСОБА_2 1923 р.н. та отримував компенсаційну виплату особі, яка здійснювала догляд за особою, яка досягла 80 років з 26.09.2003 по 31.03.2005. Підстава видачі: особова справа 800020 (а.с.27).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першоюстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії, зокрема, за віком (стаття 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

В статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України; б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України; ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до частини 1статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стражу період роботи в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області: за 1974 рік - 46 вироблених трудоднів, за 1975 рік - 51 вироблених трудоднів, за 1876 рік - 74 вироблених трудоднів, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до Типового уставу колгоспу, затвердженого постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР від 28.11.1969 № 910, членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 16-річного віку. У деяких випадках членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 14-річного віку.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність імперативної заборони прийняття на роботу в якості члена колгоспу чи за трудовим договором особи, яка досягла 14 років.

На кожного члена колгоспу повинна була вестися «трудова книжка колгоспника» єдиного зразка. Період роботи в колгоспі малолітнім та неповнолітнім дітям, членство в колгоспі яких не підтверджено, зараховується до стажу роботи тільки за умови підтвердження цього факту архівними документами.

Трудова книжка колгоспника або її копія позивачем до суду не надана. В той же час, в матеріалах справи наявна копія Архівної довідки комунальної установи «Трудовий архів Срібнянського району» від 07.02.2020 № 2859, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області, зокрема, з липня по серпень 1974 року, з червня по листопад 1975 року, з липня по вересень 1976 року та вироблено трудоднів: у 1974 році 46; у 1975 51; у 1976 137. Поряд з цим, судом встановлено, що позивачу 20.06.1974 виповнилося 12 років, 20.06.1975 13 років. 14 років позивачу виповнилося лише 20.06.1976.

Відповідно до пункту 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

Також суд погоджується з аргументом відповідача щодо того, що з липня по вересень 1976 року вказаний проміжок часу максимально може становити 92 дні, тобто виробити 137 трудоднів з 01.07.1976 по 30.09.1976, як зазначено у вказаній вище Архівній довідці, позивач фізично не міг. З матеріалів справи вбачається, що робота в колгоспі до страхового стажу позивача відповідачем зарахована за період з 15.07.1976 по 15.09.1976 у кількості 2 місяці 1 день.

Таким суд, зазначає, що не зарахувавши позивачу період роботи в колгоспі з липня по серпень 1974 року, з червня по листопад 1975 року та до 14.07.1976 включно ГУ ПФУ в Чернігівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені зазначеними вище нормами права.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стражу період роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м.Казань та зобов`язати зарахувати його, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно запису, наявного у Трудовій книжці, позивач 03.04.1981 призначений трубоукладачем 5 розряду, а 11.11.1981 звільнений у зв`язку зі службою в рядах Радянської Армії.

Станом на 1981 рік правила заповнення трудової книжки були врегульовані Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, відповідно до абз. 1, 3 пункту 2.3 та абз. 1 пункту 4.1 якої всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виробляються акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору. При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 8.1 вказаної Інструкції контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців». Так, у пункті 18 вказаного документу передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі щодо того, що ним не зараховано позивачу період роботи з 03.04.1981 по 11.11.1981, оскільки в Трудовій книжці не читається відтиск печатки, якою завірений запис про звільнення, та зазначає, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ГУ ПФУ в Чернігівській області не взято до уваги, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа № 677/277/17), від 17.07.2018 (справа № 220/989/17), від 19.12.2019 (справа № 307/541/17).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку інформації не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до страхового стажу.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується те, що з 11.11.1981 позивач проходив військову службу в рядах Радянської Армії.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стражу період роботи з 3 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м.Казань та зобов`язати зарахувати вказаний період роботи до страхового стажу.

Крім того, до суду надана копія Архівної довідки Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» від 14.12.2020 № 15393-2020/с/л якою підтверджується те, що позивач у вказаний спірний період працював трубоукладачем 5-го розряду.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стражу час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року та зобов`язати зарахувати його, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

До аргументу відповідача як на підставу для відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стажу період проходження ним строкової військової служби у зв`язку з тим, що у військовому квитку не вказана дата призову на військову службу, не видно відтисків печатки, суд ставиться критично, оскільки як вже неодноразово було зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно із записами, наявними в Трудовій книжці, позивач з 11.11.1981 по 24.11.1983 проходив службу в рядах Радянської Армії. Запис здійснено на підставі Військового квитка № НОМЕР_5 .

Дослідивши копію Військового квитка серії НП № 7469770, судом встановлено, що вказаний квиток був виданий 09.11.1981 Бауманським районним військовим комісаріатом м.Казань на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.12.1981 позивач прийняв військову присягу, 14.11.1983 - звільнений в запас. До місця призначення зобов`язаний прибути і стати на військовий облік 24.11.1983.

Отже, суд констатує, що зі змісту записів в Трудовій книжці та Військового квитка позивача вбачається, що дати періоду проходження ним військової служби в рядах Радянської Армії, як і інші дані наявні в них, узгоджуються між собою, не мають розбіжностей, і відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у вказаних документах.

Також як зазначено вище, суд звертає увагу, що в силу норми, закріпленої в абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку інформації не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування до страхового стажу періоду проходженням ним військової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального страхового стражу періоду проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 14 листопада 1983 року та зобов`язати зарахувати вказаний період до страхового стажу.

Крім того, наданою до суду копією Довідки від 05.02.2020 № 222, виданою за підписом військового комісара ОРТЦК та СП, ОСОБА_1 , 1962 року народження, підтверджується те, що позивач проходив військову службу в Армії з 11.11.1981 по 14.11.1983.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до трудового стажу позивача на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 року по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь» та зарахувати його, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років на зазначених роботах.

За відсутності вказаного стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення пенсійного віку, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років) пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Абзацом 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (форма довідки передбачена додатком 5 до вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній).

Суд зазначає, що такі посади як «машиніст електровозу» та «прохідник» наявні у Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Судом встановлено, що згідно із записами в Трудовій книжці позивач: з 01.07.1985 прийнятий згідно комсомольського призову машиністом електровоза підземним із зайнятим з повним робочим днем під землею на промислове об`єднання «Ворошиловградуголь шахта «Фащевская»; 18.06.1986 переведений прохідником підземним із зайнятим повним робочим днем під землею; 17.03.1988 звільнений за власним бажанням.

Водночас, листом від 09.07.2020 № 1200-010203-9/13428 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило про те, що у зв`язку з тим, що смт Фащівка Перевальського району Луганської області (територіальне місце розташування підприємства) віднесено до переліку населених пунктів, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ, тому отримати будь-які документи не надається можливим. Витребувати необхідні документи буде можливим лише після повернення зазначені території під контроль органів державної влади України. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємця та громадських формувань Відокремлений підрозділ «Шахта «Фащівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26478408) перереєстровано за адресою - м.Київ, Святошинський район, провулок Приладний, б. 2-А, але архівна документація підприємства залишилась на території, яка не контролюється органами державної влади України.

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо того, що оскільки у Трудовій книжці позивача не міститься інформація щодо характеру виконуваної роботи, умов призначення пенсії та атестації робочих місць, а наявні лише записи про прийняття та звільнення з роботи, зокрема, за період з 01.07.1985 по 07.03.1988, нею підтверджується лише наявний трудовий стаж позивача, а не стаж роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Жодні документи, які б підтверджували пільговий стаж позивача за цей період надані не були, відтак у Головного управління відсутні законні підстави для зарахування до стажу на пільгових умовах за Списком № 1 періоду роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 прохідником на шахті «Фащівська», зважаючи на те, що факт роботи позивача у спірні періоди на зазначених посадах підтверджено записами Трудової книжки, яка в силу приписівстатті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи та даними уточнюючих довідок. Крім того, суд зауважує, що неможливість провести перевірку первинних документів через те, що архівна документація підприємства залишилась на території, яка не контролюється органами державної влади України не може бути підставою для не зарахування такого періоду до пільгового стажу особи за умови, що такі підтверджені даними трудової книжки.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.10.2018 у справі №235/2357/17, від 09.08.2019 у справі № 229/954/17, від 31.10.2019 у справі № 711/10426/16-а, від 18.03.2020 у справі № 243/6299/17, від 08.04.2020 № 428/4816/17, від 28.04.2021 у справі №423/402/17.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування позивачу до його трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - прохідником на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь» та зобов`язання зарахувати його.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу зарахувати до стажу період догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004 та зобов`язати зарахувати його, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту «ж»статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цимЗакономособи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту «є» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

У пункті 10 Порядку № 637 передбачено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Тобто, повноваження щодо складення акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду, що є доказом підтвердження факту догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, покладені на орган Пенсійного фонду України. Суд зауважує, що не складення пенсійним органом вказаного акту не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування до її стажу періоду догляду за пенсіонером, що потребує стороннього догляду.

При цьому, судом встановлено, що в копії Довідки Управління соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 06.02.2020 № 155 зазначено, що ОСОБА_1 , 1962 р.н., дійсно здійснював догляд за тещею ОСОБА_2 1923 р.н. та отримував компенсаційну виплату особі, яка здійснювала догляд за особою, яка досягла 80 років з 26.09.2003 по 31.03.2005. При цьому, із Довідки-розрахунку від 04.09.2020 вбачається до страхового стажу позивача відповідачем зараховано період догляду за пенсіонером з 01.01.2004 по 31.03.2005.

Отже, суд зазначає, що згідно з матеріалами справи пенсійним органом, при прийняті рішення щодо відмови позивачу зарахувати до стажу період догляду за пенсіонером, що потребує строннього догляду, з 26.09.2003 по 31.12.2003 вказане питання не було досліджено в повній мірі та з урахуванням всіх обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання дій відповідача протиправними щодо відмови позивачу зарахувати до стажу період догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 31.12.2003. А належним способом захисту прав позивача в даному випадку, суд вважає, є зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області повторно розглянути вказане питання з урахуванням висновків суду.

З приводу позовної вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до загального страхового стажу період зайняття ним підприємницькою діяльністю, а саме з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року, суд зазначає таке.

01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Як зазначалося вище, згідно з частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з пунктом «б» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме, особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону № 1788-ХІІ, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України «Про систему оподаткування» (далі - Закон № 1251-XII) (який діяв на момент реєстрації позивача як фізичної особи - підприємця) визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов`язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов`язки і відповідальність платників.

Платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі) (статті 4 Закон № 1251-XII).

Об`єктами оподаткування є доходи (прибуток), добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об`єкти, визначені законодавчими актами України (статті 6 Закон № 1251-XII).

Відповідно до статті 1 Декрету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (який діяв на момент реєстрації позивача як фізичної особи - підприємця) від 26.12.1992 № 13-92 (далі - Декрет) платниками прибуткового податку (суб`єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так i ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 днів у календарному році.

Статтею 2 Декрету встановлено, що об`єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рiк (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так i за її межами. Об`єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так i в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.

За приписами абзацу першого статті 8 Декрету, згідно з цим розділом Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ i організацій усiх форм власності, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов`язкового ведення в цьому місці трудової книжки i провадження відрахувань до фонду соціального страхування.

Відповідно до статті 9 Декрету нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всiх форм власності та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.

Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг. Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надсилають до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку i перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника.

Тобто, для зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування необхідно здійснювати відрахування до фонду соціального страхування.

Згідно з пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення (перерахунку) пенсії додаються документи про стаж, які визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і, на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 р. зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01.07.2000 зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

Матеріалами справи, зокрема, копіями Архівної довідки Архівного сектору Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 04.11.2010 № 01-19/122 та Довідки Прилуцького управління ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.02.2020 № 627/ФОП/25-01-52-12, Декларацій про доходи (а.с. 42-67) підтверджується те, що ОСОБА_1 у період з 17.07.1995 по 30.03.1998 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. Однак, вказані документи лише підтверджують факт реєстрації позивача суб`єктом підприємницької діяльності, а не факт сплати страхових внесків. Відповідач також у поданому до суду відзиві зазначає про відсутність документів про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не врахував позивачу до загального страхового стажу період реєстрації його в якості фізичної особи - підприємця та перебування на загальній системі оподаткування, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до пенсійного органу із заявою про зарахування спірного періоду до страхового стажу з наданням документів, що підтверджують сплату страхових внесків.

Відповідно до частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу період роботи з 03 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м.Казань.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стражу період роботи з 03 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м.Казань.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу періоду проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 14 листопада 1983 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стражу період проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 14 листопада 1983 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 періодів роботи: з 01 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровозу; з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - прохідником на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до його трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 періодів роботи: з 01липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровозу; з 18 червня 1986 по 17березня 1988 року - прохідником на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь».

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу періоду догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 26 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 в частині щодо зарахування йому до загального страхового стражу періоду догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 26 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 31.05.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб