Постанова

від 21.09.2021 по справі 620/2209/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 620/2209/21

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЕпель О.В.,

суддів: Грибан І.О., Губської Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо не зарахування до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати позивачу до трудового стажу, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь», що складає 2 роки 8 місяців 17 днів;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо не зарахування до загального страхового стажу: час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року, що складає 2 роки і 3 дні; період роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань, що складає 7 місяців та 8 днів; періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області: за 1974 рік - 46 вироблених трудоднів, за 1975 рік - 51 вироблених трудоднів, за 1876 рік - 74 вироблених трудоднів; період догляду за пенсіонером 3 26.09.2003 по 01.01.2004, що складає 3 місяці і 5 днів; період зайняття підприємницькою діяльністю з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року здійснював підприємницьку діяльність, що складає 2 роки 8 місяців 14 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу: час проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року, що складає 2 роки і 3 дні; період роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань, що складає 7 місяців та 8 днів; періоди роботи в колгоспі ім. Леніна с.Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області: за 1974 рік - 46 вироблених трудоднів, за 1975 рік - 51 вироблених трудоднів, за 1876 рік - 74 вироблених трудоднів; період догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004, що складає 3 місяці і 5 днів; період зайняття підприємницькою діяльністю з 17 липня 1995 року по 30 березня 1998 року здійснював підприємницьку діяльність, що складає 2 роки 8 місяців 14 днів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу період роботи з 03 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стражу період роботи з 03 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу періоду проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 14 листопада 1983 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стражу період проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 14 листопада 1983 року;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 періодів роботи: з 01 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровозу; з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - прохідником на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до його трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 періодів роботи: з 01 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровозу; з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - прохідником на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь»;

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального страхового стражу періоду догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 26 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 в частині щодо зарахування йому до загального страхового стражу періоду догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 26 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позову в іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з наступного:

1) щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи з 03 квітня 1981 року по 10 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань: з 11.11.1981 позивач проходив військову службу в рядах Радянської Армії; архівною довідкою Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» від 14.12.2020 № 15393-2020/с/л підтверджується, що позивач у вказаний спірний період працював трубоукладачем 5-го розряду; недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права;

2) щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року: зі змісту записів в трудовій книжці та військового квитка позивача вбачається, що дати періоду проходження ним військової служби в рядах Радянської армії, як і інші дані наявні в них, узгоджуються між собою, не мають розбіжностей, і відповідачем не спростовані відомості, які зазначені у вказаних документах; довідкою від 05.02.2020 № 222, виданою за підписом військового комісара ОРТЦК та СП, також підтверджується, що позивач проходив військову службу в армії з 11.11.1981 по 14.11.1983;

3) щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи за Списком № 1 з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 року по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь»: такі посади як «машиніст електровозу» та «прохідник» наявні у Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; згідно із записами в трудовій книжці позивач: з 01.07.1985 прийнятий згідно комсомольського призову машиністом електровоза підземним із зайнятим з повним робочим днем під землею на промислове об`єднання «Ворошиловградуголь шахта «Фащевская»; 18.06.1986 переведений прохідником підземним із зайнятим повним робочим днем під землею; 17.03.1988 звільнений за власним бажанням;

4) щодо зарахування до загального страхового стажу позивача періоду догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004: в довідці Управління соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 06.02.2020 № 155 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно здійснював догляд за тещею ОСОБА_2 1923 р.н. та отримував компенсаційну виплату особі, яка здійснювала догляд за особою, яка досягла 80 років з 26.09.2003 по 31.03.2005; із довідки-розрахунку від 04.09.2020 вбачається, що до страхового стажу позивача відповідачем зараховано період догляду за пенсіонером з 01.01.2004 по 31.03.2005; пенсійним органом, при прийняті рішення щодо відмови позивачу зарахувати до стажу період догляду за пенсіонером, що потребує стороннього догляду, з 26.09.2003 по 31.12.2003 вказане питання не було досліджено в повній мірі та з урахуванням всіх обставин.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням у частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що в трудовій книжці позивача не міститься інформація про характер виконуваної ним роботи, умов призначення пенсії та атестації робочих місць щодо періоду роботи з 01.07.1985 по 07.03.1988 і відповідних підтверджуючих документів не надано.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно врахував до загального страхового стажу позивача час проходження ним військової служби з 11.11.1981 по 14.11.1983, оскільки у військовому квитку не вказано дату призову на військову службу, не видно відтисків печатки, а в трудовій книжці зазначено датою закінчення проходження військової служби 24.11.1983.

Крім того, апелянт зазначає, що стосовно періоду роботи з 03.04.1981 по 11.11.1981 у трудовій книжці не можливо прочитати відтиск печатки, якою завірено запис про звільнення позивача.

Апелянт також стверджує, про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за пенсіонером через відсутність акта, яким би було підтверджено відповідний факт.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.08.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії.

За результатами розгляду такої заяви позивача листом від 21.09.2020 № 2500-0346-8/35671 відповідач повідомив з-поміж іншого про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 (в заяві позивач вказав вид пенсії - тільки за віком) відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на пільгових умовах по Списку № 1, підтвердженого документами та загального страхового стажу. Проаналізувавши записи в трудовій книжці позивач працював, зокрема, в шахті на підземних роботах з 01.07.1985 по 07.03.1988.

При цьому, згідно з довідкою-розрахунком від 04.09.2020 до страхового стажу позивача зараховано 19 років 11 місяців 22 дні, при цьому: до 01.01.2004 14 днів 6 місяців 7 днів; після 01.01.2004 5 років 5 місяців 15 днів. Робота в колгоспі до страхового стажу зарахована за період з 15.07.1976 по 15.09.1976 у кількості 2 місяці 1 день, а догляд за пенсіонером з 01.01.2004 по 31.03.2005 у кількості 1 рік 3 місяці.

Рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09.07.2020 у справі № 746/144/20 встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , дата заповнення 08.08.1980, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаній трудовій книжці ОСОБА_1 від 08.08.1980 серії НОМЕР_2 наявні, зокрема, такі записи про те, що позивач:

03.04.1981 - призначений трубоукладачем 5 розряду (наказ від 31.03.1981 № 16);

11.11.1981 звільнений у зв`язку зі службою в рядах Радянської Армії (наказ від 08.10.1981 № 54);

з 11.11.1981 по 24.11.1983 проходив службу в рядах Радянської Армії (військовий квиток ВБНП № 7469770);

01.07.1985 прийнятий згідно комсомольського призову машиністом електровоза підземним із зайнятим з повним робочим днем під землею на промислове об`єднання «Ворошиловградуголь шахта «Фащевская»;

18.06.1986 переведений прохідником підземним із зайнятим повним робочим днем під землею;

17.03.1988 звільнений за власним бажанням.

Відповідно до архівної довідки Архівного сектору Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.08.2020 № 01-18/107 згідно Протоколу № 1 загальних зборів уповноважених членів колгоспу ім. Леніна (с. Гурбинці Срібнянського району) від 23 січня 1993 року прийнято рішення про перейменування колгоспу з «імені Леніна» на колгосп «Вітчизна». Згідно нього протоколу прийнято рішення про реорганізацію колгоспу на колективне сільськогосподарське підприємство. Згідно Розпорядження Представника Президента України Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області № 48 від 17 березня 1993 року відповідно до поданого Статуту здійснено державну реєстрацію КСП «Вітчизна» (с. Гурбинці). Згідно Розпорядження голови Срібнянської районної державної адміністрації № 90 від 29.03.2000 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу «Вітчизна», який створився у процесі реорганізації і є правонаступником КСП «Вітчизна» (згідно поданого Статуту). Згідно Розпорядження голови Срібнянської районної державної адміністрації № 301 від 10.07.2003 здійснено державну реєстрацію підприємницької діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Вітчизна», який створився у процесі реорганізації і є правонаступником СВК «Вітчизна» (згідно поданого Статуту) (а.с. 26).

В архівній довідці КУ «Трудовий архів Срібнянського району» від 07.02.2020 № 2859 зазначено, що ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Леніна с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області з липня по серпень 1974 року, з червня по листопад 1975 року, з липня по вересень 1976 року, з липня по серпень 1991 року, з липня по вересень 1993 року та вироблено трудоднів: у 1974 році 46; у 1975 51; у 1976 137.

В архівній довідці Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» від 14.12.2020 № 15393-2020/с/л вказано, що у документах архівного фонду спеціалізованого управління підводно-технічних робіт № 4 треста «Подводтрубопроводстрой» (з 1970 року - «Союзподводгазстрой»), в наказах по особовому складу є такі дані про трудовий стаж ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 : наказом від 09 квітня 1981 року № 17 такого, що прибув за направленням тр. СПГС після закінчення Одеського морехідного училища призначений трубоукладачем 5-го розряду з 03 квітня 1981 року; наказом від 08 жовтня 1981 року № 54 звільнений як трубоукладач в зв`язку з зарахуванням в ряди РА з 11 листопада 1981 року. В особовому рахунку працівника за 1981 значиться як труб. 5-го розряду і є такі відомості про кількість відпрацьованих днів: квітень - 25; травень - 23; червень - 26; липень - 27; серпень - 26; вересень - 26 і є нарахування компенсації за жовтень (9 днів); жовтень, листопад - нарахування заробітної плати відсутня, відомостей про надання адміністративних та учінівських відпусток не виявлено. Табелі обліку робочого часу, штатні розстановки за 1981 рік, посадові інструкції, інструкції з техніки безпеки, технологічні процеси, а так само інші документи, що підтверджують пільговий стаж на зберігання до Державної бюджетної установи «Державний архів Республіки Татарстан» не надходили.

У військовому квитку від 09.11.1981 серії НП № 7469770 зазначено, що вказаний квиток виданий Бауманським районним військовим комісаріатом м. Казань на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Основна цивільна спеціальність слюсар трубоукладач. 06.12.1981 прийняв військову присягу. 14.11.1983 звільнений в запас. До місця призначення зобов`язаний прибути і стати на військовий облік 24.11.1983.

Згідно з довідкою від 05.02.2020 № 222, виданою за підписом військового комісара ОРТЦК та СП, ОСОБА_1 , 1962 року народження, дійсно проходив військову службу в Армії з 11.11.1981 по 14.11.1983. Підстава: облікова картка до військового квитка НОМЕР_3 .

Відповідно до листа-відповіді ГУ ПФУ в Луганській області від 09.07.2020 № 1200-010203-9/13428 у зв`язку з тим, що смт Фащівка Перевальського району Луганської області (територіальне місце розташування підприємства) віднесено до переліку населених пунктів, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують свої повноваження і не мають доступу до архівних сховищ, тому отримати будь-які документи не надається можливим. Витребувати необхідні документи буде можливим лише після повернення зазначені території під контроль органів державної влади України. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємця та громадських формувань Відокремлений підрозділ «Шахта «Фащівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26478408) перереєстровано за адресою - АДРЕСА_1 , але архівна документам підприємства залишилась на території, яка не контролюється органами державної влади України.

В архівній довідці Архівного сектору Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 04.11.2010 № 01-19/122 зазначено, що в матеріалах архівного фонду № 96 «Срібнянська районна державна адміністрація» «розпорядження № 58 від 30.03.1998) наявна інформація про «скасування державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_1 , що здійснювалась у сфері торгівлі, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію за № 61107670 від 17.08.1995.

Згідно з довідкою Прилуцького управління ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.02.2020 № 627/ФОП/25-01-52-12 ОСОБА_1 був зареєстрований в Срібнянській ДПІ як ФОП згідно поданої податкової звітності за період з: 17.07.1995 по 30.03.1998 підприємницьку діяльність здійснював на загальній системі оподаткування.

У довідці Управління соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 06.02.2020 № 155 зазначено, що ОСОБА_1 , 1962 р.н., дійсно здійснював догляд за тещею ОСОБА_2 1923 р.н. та отримував компенсаційну виплату особі, яка здійснювала догляд за особою, яка досягла 80 років з 26.09.2003 по 31.03.2005. Підстава видачі: особова справа 800020.

Позивач, вважаючи порушеним своє право на призначення пенсії на пільгових умовах, звернулася до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58), Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка була чинною станом на 1981 рік (далі Інструкція № 162).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом № 1058-IV регламентовано принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії, зокрема, за віком (стаття 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

В статті 3 Закону № 1788-XII передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України; б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України; ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону № 1058-IV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: чоловікам після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше ніж 25 років, з них не менше ніж 10 років на зазначених роботах.

За відсутності вказаного стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення пенсійного віку, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років) пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Абзацом 2 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Відповідно до пункту «ж» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до пункту «є» частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

У пункті 10 Порядку № 637 передбачено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У п.п. 23, 24 Порядку № 637 визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідку на підставі документів.

Відповідно до пункту 20 Постанови № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 2.3 та абзацу 1 пункту 4.1 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виробляються акуратно, пір`яною чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору. При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно з пунктом 8.1 вказаної Інструкції контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців». Так, у пункті 18 вказаного документу передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку інформації не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування до страхового стажу періоду проходженням ним військової служби.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи особи та виконання нею робіт на певній посаді, є трудова книжка.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні періоди роботи позивача підтверджується записами в його трудовій книжці та відповідними первинними документами.

1. Щодо періоду роботи з 1 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь».

Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із записами у трудовій книжці позивач з 01.07.1985 прийнятий згідно комсомольського призову машиністом електровоза підземним із зайнятим з повним робочим днем під землею на промислове об`єднання «Ворошиловградуголь шахта «Фащевская», 18.06.1986 переведений прохідником підземним із зайнятим повним робочим днем під землею; а 17.03.1988 звільнений за власним бажанням.

Разом з тим, судова колегія відзначає, що такі посади як «машиніст електровозу» та «прохідник» наявні у Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Отже, основним документом, а саме трудовою книжкою позивача, підтверджується періоди його роботи з 01 липня 1985 року по 18 червня 1986 року - машиністом електровоза, а з 18 червня 1986 по 17 березня 1988 року - проходчиком на шахті «Фащівська» ВО Ворошиловградуголь», що є достатньою правовою підставою для зарахування таких періодів до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що у трудовій книжці позивача не міститься інформація про характер виконуваної роботи, умов призначення пенсії та атестації робочих місць, а наявні лише записи про його прийняття та звільнення з роботи, зокрема, за період з 01.07.1985 по 07.03.1988, нею підтверджується лише наявний трудовий стаж позивача, а не стаж роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.

При цьому, колегія суддів ще раз наголошує, що факт роботи позивача у спірні періоди на зазначених посадах підтверджено записами його трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а також даними уточнюючих довідок. Водночас, неможливість провести перевірку первинних документів через те, що архівна документація підприємства залишилась на території, яка не контролюється органами державної влади України, не може бути підставою для не зарахування такого періоду до пільгового стажу особи за умови, що такі підтверджені даними трудової книжки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17, від 09.08.2019 у справі № 229/954/17, від 31.10.2019 у справі № 711/10426/16-а, від 18.03.2020 у справі № 243/6299/17, від 08.04.2020 № 428/4816/17, від 28.04.2021 у справі № 423/402/17.

2. Щодо періоду роботи з 3 квітня 1981 року по 11 листопада 1981 року - трубоукладчиком 5 розряду СУПТР м. Казань.

Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із записом у трудовій книжці позивача, у період з 03.04.1981 він був призначений трубоукладачем 5 розряду, а 11.11.1981 звільнений у зв`язку зі службою в рядах Радянської Армії.

Тобто, цей період роботи підтверджується основним документом.

Доводи апелянта про те, що в трудовій книжці позивача неможливо прочитати відтиск печатки, якою завірений запис про звільнення, апеляційний суд відхиляє, оскільки недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку інформації не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до страхового стажу.

3. Щодо зарахування до стажу позивача періоду догляду за пенсіонером з 26.09.2003 по 01.01.2004.

Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що довідкою Управління соціального захисту населення Срібнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 06.02.2020 № 155 підтверджується, що позивач здійснював догляд за тещею ОСОБА_2 1923 р.н. та отримував компенсаційну виплату особі, яка здійснювала догляд за особою, яка досягла 80 років з 26.09.2003 по 31.03.2005.

Втім, як було правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належного дослідження відповідних документів здійснено не було.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки-розрахунку від 04.09.2020, до страхового стажу позивача відповідачем зараховано інший аналогічний період догляду за пенсіонером з 01.01.2004 по 31.03.2005. Натомість у зарахування періоду з 26.09.2003 по 01.01.2004 відмовлено.

З приводу доводів апелянта щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за пенсіонером через відсутність акта, яким би було підтверджено відповідний факт, апеляційний суд зазначає, що дійсно законодавством передбачено складання органами ПФУ акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду, але за наявності інших документів відсутність такого акта не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування до її стажу періоду догляду за пенсіонером, що потребує стороннього догляду.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідачу при вирішенні цього питання належало ретельно та у сукупності розглянути всі документи, подані позивачем, а не тільки констатувати відсутність акта.

4. Щодо зарахування до загального страхового стражу позивача періоду проходження ним строкової військової служби з 11 листопада 1981 року по 24 листопада 1983 року.

Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що записом у трудовій книжці позивача підтверджується, що він з 11.11.1981 по 24.11.1983 проходив службу в рядах Радянської Армії.

При цьому, такий запис здійснено на підставі Військового квитка № НОМЕР_4 , в якому вказано, що 06.12.1981 позивач прийняв військову присягу, 14.11.1983 - звільнений в запас. До місця призначення зобов`язаний прибути і стати на військовий облік 24.11.1983.

Крім того, зазначений стаж роботи позивача також додатково підтверджується довідкою від 05.02.2020 № 222, виданою за підписом військового комісара ОРТЦК та СП, ОСОБА_1 , 1962 року народження, підтверджується те, що позивач проходив військову службу в Армії з 11.11.1981 по 14.11.1983.

Тож, ці документи також підлягали системному аналізу відповідачем у їх сукупності, чого ним здійснено не було.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Порядком № 22-1 передбачено повноваження органів ПФУ при вирішенні питання щодо призначення пенсії витребувати відповідні документи (відомості) у підприємств, установ, організації. Водночас, об`єктивна неможливість реалізації відповідачем такого повноваження не може бути підставою для позбавлення особи відповідного соціального права.

При цьому, колегія суддів також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом.

Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 23 вересня 2021 року.

Головуючий суддяО.В. Епель

Судді:І.О. Грибан

Л.В. Губська