Постанова

від 25.05.2021 по справі 450/459/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/459/19 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/246/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Мусієвського В.Є. від 28 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Новояричівська селищна рада Кам`янка-Бузького району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа Приватне підприємство РІК про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 , третьої особи Приватного підприємства РІК про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Вказане рішенняоскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також постановлення рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що судом першої інстанції не забезпечено виконання ухвали про витребування доказів від 13 травня 2019 року, чим порушено статтю 12 ЦПК України. Вказує, що розгляд справи без дослідження в судовому засіданні проекту землеустрою, затвердженого оскаржуваним рішенням сільської ради, не може вважатися об`єктивним. Виключно з цього документу можна з`ясувати до якої категорії земель віднесено частину земельної ділянки, яку було виділено у власність ОСОБА_1 . Зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що земельна ділянка не знаходиться у межах дорожнього користування зіславшись на неналежний доказ - Постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 28 жовтня 2013 року у справі №466/3808/13-а. При цьому, Постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2013 року у справі №466/380/13-а не містить висновків про законність виділення земельної ділянки ОСОБА_1 , а лише констатує факт, що рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області від 23 березня 2011 року №25 гр. ОСОБА_5 надано попереднє погодження на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та встановлено, що рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області від 16 травня 2013 року №200 гр. ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Пикуловичі Пустомитівського району Львівської області. При цьому, згадані вище рішення Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області лише надають дозвіл на розробку проекту землеустрою та не свідчать про те, що земельні ділянки на які претендує ОСОБА_5 віднесені до певної категорії земель. Звертає увагу, що Шевченківський районний суд міста Львова не досліджував проектів землеустрою, які мали бути виготовлені на підставі рішень про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, а тому і не міг зробити висновку стосовно законності набуття прав на відповідні земельні ділянки. Вважає, що Пустомитівський районний суд Львівської області не забезпечив здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав та не спрямовував судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Отже, Пустомитівський районний суд Львівської області взагалі не досліджував обставин справи та докази в їх сукупності, а прийшов до однобічного та помилкового висновку на підставі неналежних і недопустимих доказів, в результаті чого порушив норми процесуального права під час розгляду справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залучено Новояричівську селищну раду Кам`янка-Бузького району Львівської області, як правонаступника відповідача Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_1 , третьої особи Приватного підприємства РІК про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності зважаючи на те, що учасники справи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що інтереси відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні захищав представник.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з підстав перебування на лікуванні колегія суддів вважала необґрунтованим, оскільки розгляд справи був призначений заздалегідь (за значний проміжок часу) із повідомленням учасників про час та місце судового розгляду. Перебування представника позивача на лікуванні дійсно є поважною причиною його неявки у судове засідання, однак не свідчить про необхідність відкладення розгляду даної справи. Так будь-яких доказів поважності причин неявки самого позивача суду не представлено; крім цього, справа тривалий час перебуває у провадженні судів, зокрема, і суду апеляційної інстанції та призначалася до розгляду неодноразово, також зважаючи і на те, що лікарняний лист у представника позивача відкритий 20.04.2021 року та позивач до часу проведення розгляду справи 25.05.2021 року міг скористатися можливістю забезпечити участь іншого представника (представників).

Під час розгляду справи судом відхилено клопотання представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про призначення земельно-технічної експертизи, оскільки таке не заявлялося позивачем у суді першої інстанції та причин неможливості заявлення такого в суді першої інстанції ним не вказано.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_1 - в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст.4, ч.2 ст. 5, ч.4 ст. 82, ст. 89, ч.1 ст.141 ЦПК України, п. В ч.3 ст. 116, ч.6 ст.118, абз. 1 ч.7 ст. 118 ЗК України, та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішенням Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 276 від 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розроблену ПП Рік , передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1457 га, кадастровий № 4623685200:01:001:0221, по АДРЕСА_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2013 року у справі № 466/3808/13-а, постанова № 5Гр від 07 травня 2013 року державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства у Львівській області Грица Т.Р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153-1 КУпАП, скасовано. Згідно даної постанови, державним інспектором сільського господарства Державної інспекції сільського господарства у Львівській області Грица Т.Р. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що вона самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0123 га із земель загального користування (вулиця) на землях житлової забудови по АДРЕСА_1 . Суд встановив, що рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області 5-тої сесії 6-го скликання від 23 березня 2011 року № 25 гр. ОСОБА_1 надано попереднє погодження на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Також встановлено, що рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області 24-тої сесії 6-го скликання від 16 травня 2013 року № 200 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Пикуловичі Пустомитівського району Львівської області. Відтак, суд прийшов до висновку, що земельна ділянка, яка надана ОСОБА_1 не знаходяться на землях дорожнього користування, а тому її передання Пикуловичівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області відбулося законно. Водночас, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що Пикуловичівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області надала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, яка належить до земель дорожнього господарства. Окрім цього суд зазначив, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав наданням відповідачу ОСОБА_1 вищезгаданої земельної ділянки у власність. Суд не встановив порушення Пикуловичівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області законодавства при переданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки за кадастровим № 4623685200:01:001:0221 по АДРЕСА_1 . Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається сторона позивача як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження та правового обґрунтування в ході розгляду даної справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції вцілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції - немає.

12.02.2019р. ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Пикуловичівської с/р Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Новояричівська селищна рада Кам`янка-Бузького району Львівської області, ОСОБА_1 , третя особа ПП РІК , у якому просив постановити рішення, яким:

?рішення Пикуловицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за №276 від 13 грудня 2018 року скасувати;

?зняти огорожу на АДРЕСА_1 , якою захоплено частини проїзної частини дороги відповідачем ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову покликався на те, що оскаржуваним рішенням Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розроблену ПП Рік , передано у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1457 га, кадастровий № 4623685200:01:001:0221, по АДРЕСА_1 . Зазначає, що він та мешканці с. Пикуловичі користувалися дорогою, яка проходила вищезгаданою ділянкою. Вважає згадану дорогу дорогою загального користування, а земельну ділянку - землями дорожнього господарства під проїзною частиною. Так, оскаржуване рішення є незаконним, оскільки на підставі такого у власність передана ділянка, яка відповідно до законодавства не може бути передана у власність.

Згідно з п. В ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, - рішенням Пикуловичівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 276 від 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розроблену ПП Рік та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1457 га, кадастровий № 4623685200:01:001:0221, на АДРЕСА_1 .

Перед ухваленням цього рішення, рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області 5-тої сесії 6-го скликання від 23 березня 2011 року № 25 гр. ОСОБА_1 надано попереднє погодження на виготовлення технічної документації для приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Рішенням Пикуловичівської ради Пустомитівського району Львівської області 24-тої сесії 6-го скликання від 16 травня 2013 року № 200 гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,10 га. для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Пикуловичі Пустомитівського району Львівської області.

З Постанови про накладення адміністративного стягнення №5Гр від 7.05.2013 року Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, вбачається, що державним інспектором сільського господарства Державної інспекції сільського господарства у Львівській області Грицою Т.Р. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що вона самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0123 га із земель загального користування (вулиця) на землях житлової забудови по АДРЕСА_1 .

Однак, Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 жовтня 2013 року у справі № 466/3808/13-а, постанову № 5Гр від 07 травня 2013 року державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства у Львівській області Грица Т.Р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153-1 КУпАП, - скасовано.

Зважаючи на вказане, а також оглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розроблену ПП Рік , матеріали на підставі яких були винесені згадані вище три рішення сільської ради та викопіювання з генерального плану с.Пикуловичі колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що Пикуловичівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області надала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, яка належить до земель дорожнього господарства. Тобто, що оскаржуваним рішенням відповідачці ОСОБА_1 передано у власність дорогу загального користування села Пикуловичі.

Також, судом вірно вказано, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав наданням відповідачу ОСОБА_1 вищезгаданої земельної ділянки у власність.

Що стосується незаконності надання Пикуловичівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області земельної ділянки у власність ОСОБА_1 то судом першої інстанції, також, правильно не встановлено порушення Пикуловичівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області законодавства при переданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки за кадастровим № 4623685200:01:001:0221 по АДРЕСА_1 . Про такі позивачем не вказано та доказів цього не представлено.

Окрім цього, з викопіювань з генерального плану с. Пикуловичі та Абрису земельної ділянки у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розроблена ПП Рік не вбачається, що земельна ділянка відповідачки накладається на землі загального користування.

Окрім наведеного, зважаючи на те, що доказів про те, що відповідачка захопила іншу земельну ділянку, окрім переданої їй відповідно до згаданого рішення, тобто що огорожа відповідачки розташована за межами конфігурації та меж переданої їй у власність земельної ділянки, а правовстановлюючі документи відповідачки на земельну ділянку не оскаржувались, - окремо не було і підстав для задоволення позову в частині демонтажу огорожі відповідачки.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, рішення суду таким, що прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 01 червня 2021 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Р.В. Савуляк

М.М. Шандра