Рішення

від 31.05.2021 по справі 640/14994/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/14994/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до Публічного акціонерного товариства Завод Кінап

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Завод Кінап (адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, ідентифікаційний код 14311850), в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Кінап (адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, ідентифікаційний код 14311850) заборгованість у розмірі 25 634,69 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, м. Київ. вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368, р/р НОМЕР_1 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669).

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, обчислених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Зокрема позивач зазначає, що ПАТ Завод Кінап має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список 2) та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 у сумі 25 634,69 грн.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить суд стягнути її в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою від 19.08.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

09.10.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/14994/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копію вказаної ухвали направлено за адресою місця реєстрації ПАТ Завод Кінап : 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, та отримана відповідачем 21.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0407322345952.

Таким чином відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ Завод Кінап зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список 2) та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 у сумі 25 634,69 грн.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду місті Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , який не змінився у зв`язку з набранням чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої Прикінцевих положеннях Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Частина друга розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до п. п. а - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

За період з грудня 2017 року по червень 2019 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 25 634,69 грн, що підтверджується картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та відповідними розрахунками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте відповідач не вніс до управління Пенсійного фонду України зазначені в повідомленні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чим порушив підпункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу ряд повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, де зазначені розрахунки сум, які підлягають відшкодуванню.

Матеріали справи свідчать, що відповідні розрахунки щомісяця направлялись відповідачу органами Пенсійного фонду України, проте, відповідні суми не були відшкодовані підприємством.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем було безпідставно не сплачено визначені у розрахунках пенсійним органом суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаним пенсіонерам у період з 01.12.2017 по 30.06.2019, а тому суд погоджується з доводами позивача, що такі витрати підлягають стягненню у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

У силу приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі заходи Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві в ході розгляду цієї справи не вживалися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод Кінап (адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, ідентифікаційний код 14311850) заборгованість у розмірі 25 634,69 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (адреса: 04053, м. Київ. вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368, р/р НОМЕР_1 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669).

Рішення, відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко