Постанова

від 31.05.2021 по справі 240/13124/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/13124/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

31 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "М.І.А.С." до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року Приватне підприємство "М.І.А.С." звернулось до суду з позовом в якому просило стягнути з Державного бюджету України на банківський рахунок платника відкритий в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 294 374, 00 грн. та 25 002,67 грн. пені.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

На переконання апелянта, відшкодування заявлених сум бюджетного відшкодування Приватного підприємства "М.І.А.С." за червень 2018 року у розмірі 294 374 грн. по податковій декларації №9149542141 від 19.07.2018 не є можливим, оскільки платник податків самостійно зменшив уточнюючим розрахунком №9167472927 від 10.08.2018 заявлену суму бюджетного відшкодування.

Серед іншого, апелянт відзначив, що податковим органом здійснено повторну спробу оскарження висновків суду, якими встановлено достовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої за червень 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

На переконання позивача, доводи, наведені податковим органом є аналогічними доводам, наведеним у відзиві на позовну заяву, оцінку яким вже було надано судом першої інстанції. Позивач зауважує, що доводи апелянта не були предметом позову в даній справі.

Суд, надавши оцінку клопотанню ГУ ДПС в Житомирській області про проведення судового засідання у даній справі за участю сторін, проаналізувавши апеляційну скаргу, зміст оскаржуваного рішення, наявні у матеріалах справи докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та, зважаючи на характер спірних правовідносин, не встановив необхідності проводити розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін, а тому розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено наступні обставини.

19 липня 2018 року Приватним підприємством "М.І.А.С." подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування реєстраційний №914952141 із зазначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 294 374 грн.

У серпні 2018 року платником подано до декларації за червень 2018 року п`ять уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:

- № 9167472927 від 10.08.2018, в якому задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в сумі 290 000 грн та одночасно зменшено суму бюджетного відшкодування на 294 374 гр. (р.20.2.1);

- № 9168387918 від 13.08.2018, в якому зменшено суму бюджетного відшкодування на 294 374 грн (р.20.2.1);

- № 9172244620 від 15.08.2018, в якому зменшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (р.18) в сумі 290 000 грн;

- № 9175266401 від 18.08.2018, в якому задекларовано до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму 588 748 грн (р.20.2.1), не подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д 4);

- № 9175274349 від 18.08.2018, в якому зазначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 294 374 грн.

В період з 18 по 31 серпня 2018 року посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка позивача, з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, за результатами якої складено акт перевірки №2002/06-30-12-02-26 від 31.08.2018 та прийняті податкові повідомлення-рішення.

В подальшому позивачем було оскаржено винесені під час перевірки податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 було задоволено вимоги ПП "М.І.А.С." та визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Житомирській області від 14.09.2018 №000261202, від 14.09.2018 №000241202, від 19.10.2018 №0110965112, від 01.11.2018 №0002341202. Також судом було визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС в Житомирській області №190721-51 від 03.10.2018 (а.с.9-19).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року - без змін (а.с.20-29).

В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 12.06.2020 в адміністративній справі №240/5749/18 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №240/5749/18 повернуто скаржнику (а.с.42-43).

Таким чином, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 в адміністративній справі №240/5749/18 набрало законної сили 19.11.2019.

24.06.2020 ПП "М.І.А.С." подано заяву до ДФС України в Житомирській області щодо виконання своїх зобов`язань про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за червень 2018 року, реєстраційний №914952141, сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 294 374 грн, оскільки відповідно до ст. 200.23. ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість (а.с.35-38).

Листом №8006/6/06-30-04-02-18 від 15.07.2020 на заяву щодо повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "М.І.А.С." відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що Головне управління ДПС у Житомирській області не погоджується з рішенням суду першої інстанції та апеляційної інстанції, та повторно подало касаційну скаргу до Верховного Суду на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ПП "М.І.А.С." для захисту своїх прав звернулось з вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку даним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав законне право на відшкодування зазначеної суми на рахунок у банку як узгодженої, відповідно пункту 200.12 статті 200 ПК України, протягом п`яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017 року.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (пункт 6 Порядку №26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (пункт 7 Порядку №26).

Відповідно до пункту 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (пункт 14 Порядку №26).

Таким чином, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження.

Отже, з моменту набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у справі №240/5749/18 у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2018 року в сумі 294 374,00 грн, оскільки вказана сума набула статусу узгодженої.

На наступний робочий день після отримання відповідного рішення податковий орган був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2018 року по позивачу, однак вказаних дій не вчинив.

В даному випадку, підставою для не відшкодування позивачу коштів в сумі 294 374,00 грн стало те, що контролюючий орган не погоджується з висновками судів у справі №240/5749/18 та вважає, що позивачем самостійно зменшено уточнюючим розрахунком №9167472927 від 10.08.2018 заявлену суму бюджетного відшкодування.

Наразі, апелянт стверджує, що контролюючий орган повторно оскаржив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у справі №240/5749/18 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, що є підставою для зупинення їх виконання.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, як такі, що не стосуються предмета розгляду даної справи. В даному випадку, апеляційна скарга фактично побудована на запереченнях висновків суду у справі №240/5749/18, які оцінці у межах даної справи не підлягають.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання помилковим висновку суд першої інстанції щодо порушення права позивача на своєчасне отримання належної йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не включення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість як узгодженої, починаючи з 19.11.2019 року, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість, за червень 2018 року в сумі 294 374,00 грн.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт невиплати у встановлені строки суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 294 374 грн свідчить про наявність у позивача права на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК України.

Судова колегія наголошує, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено момент, з якого у контролюючого органу виникає обов`язок внесення даних про узгоджені суми бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а саме: на наступний робочий день після отримання рішення суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року справа №826/7380/15, такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вказаних вище обставин, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, за період з 19.11.2019, дата набрання законної сили рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у справі №240/5749/18) по 11.08.2020 (дата звернення до суду з даним позовом).

Отже, за результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Водночас, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Житомирським окружним адміністративним судом не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена 31 травня 2021 року (у зв`язку з перебуванням суддів Білої Л.М. у період з 05.04.2021 року по 23.04.2021 року на лікарняному, а у період з 26.04.2021 по 30.04.2021 у відпустці, ОСОБА_1 у період з 05.05.2021 року по 14.05.2021 року у відпустці).

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.