Рішення

від 29.04.2021 по справі 324/1590/16-ц

ПОЛОГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/1590/16-ц

Провадження № 2/324/2/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Савченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пологи цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до ОСОБА_1 , Головного управління Держпраці у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 та припинення правовідносин,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Агрофірма Нива звернулося до Пологівського районного суду Запорізької області із вказаним позовом. У подальшому на виконання ухвали суду від 03 жовтня 2016 року позивач уточнив позовні вимоги. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана санітарно-гігієнічна характеристика умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 складена всупереч наданим позивачем документам, із зазначенням у ній недостовірних даних та з порушеннями встановлених чинним законодавством вимог до такої характеристики. Позивач вважає, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 не відображає та не характеризує дійсні умови праці цього працівника, оскільки в ній особа, яка її складала, розповсюдила результати атестації трактора МТЗ-80, у якому має місце перевищення загальної вібрації на 1 дБ, на трактори, на яких працював ОСОБА_1 . Крім того, позивач зазначає, що робоче місце тракториста-машиніста ОСОБА_1 та його умови праці взагалі не обстежувались, а досліджувались умови праці тракториста ОСОБА_2 на тракторі МТЗ-80 під час проведення міжрядкової культивації поля. Також позивач зазначає, що оскаржувана санітарно-гігієнічна характеристика в даному випадку не повинна була складатися, оскільки на момент її складання ОСОБА_1 не працював у товаристві, а відповідно до чинного законодавства у разі, якщо працівник на момент складання санітарно-гігієнічної характеристики не працює на підприємстві, має складатися не санітарно-гігієнічна характеристика, а інформаційна довідка. Крім того, позивач вважає що санітарно-гігієнічна характеристика складена та підписана не тією посадовою особою органу санепідслужби, яка відповідно до законодавства має її складати та підписувати.

У подальшому від представника ГУ Держпраці у Запорізькій області до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву від 10 липня 2020 року за вих.№08/01.3-07/426, в яких, зокрема, зазначено, що ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 21.05.2019 було залучено до участі у справі як співвідповідача ГУ Держпраці у Запорізькій області. Державна служба з питань праці утворена шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки. На Державну службу з питань праці безпосередньо покладено повноваження щодо забезпечення складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці.

Згідно з п.1.4 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці , затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №614 від 12.12.2004 (далі - Порядок) санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ. У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем (п.1.6 Порядку). Відповідно до п.1.5 вказаного Порядку підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта за формою 315/0, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 №160 Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах . Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Представник ГУ Держпраці у Запорізькій області зазначає, що робоче місце ОСОБА_1 не обстежувалось, так як на момент складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, він вже не працював на підприємстві ТОВ Агрофірма Нива . У такому разі згідно з п.1.9. Порядку на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння). Згідно з п.1.23. Порядку санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби. З 01.07.2019 дія вищезазначеного Порядку припинена, у зв`язку з набранням чинності Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019. Пунктом 86 вказаного Порядку передбачено, що санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці. Таким чином, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, складена Пологівським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області втратила свою чинність у зв`язку з закінченням 5 річного терміну її дії, оскільки дана санітарно-гігієнічна характеристика складена 29.05.2015. У відповідача відсутня будь-яка інформація щодо оформлення, видачі та складання оскаржуваної позивачем санітарно-гігієнічної характеристики, оскільки дана характеристика умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 складалася та затверджувалася посадовими особами Пологівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби України в Запорізькій області ще в травні 2015 року, коли даний орган функціонував. Лише особи, які склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов прані та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством. Крім того, представник ГУ Держпраці у Запорізькій області також зазначає про те, що ст.16 ЦК України, як і нормами інших законодавчих актів України, не встановлено такого способу захисту цивільних прав і обов`язків, як скасування санітарно-гігієнічної характеристики, оскільки санітарно-гігієнічна характеристика умов праці не є правочином.

Після цього 09 листопада 2020 року від представника позивача до суду надішли письмові пояснення у відповідь на пояснення ГУ Держпраці у Запорізькій області, в яких, зокрема, зазначено, що відповідач у поясненні підтверджує, що він є юридичною особою, яка на даний час виконує ті ж функції, що і до цього виконувало Головне управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, тобто первісний відповідач у справі. Головне управління Держпраці у Запорізькій області стверджує, що робоче місце ОСОБА_1 не обстежувалось, так як на момент складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці він вже не працював на підприємстві ТОВ Агрофірма Нива , а у такому разі згідно з п.1.9 Порядку на працюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння). Така позиція відповідача повністю співпадає з позицією позивача, викладеною у позовній заяві. Також у своїх поясненнях Головне управління Держпраці у Запорізькій області підтверджує викладену у позовній заяві позицію позивача стосовно того, що відповідно до п.1.4. чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий. У позовній заяві викладена вимога скасувати санітарно-гігієнічну характеристику умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 , складену та затверджену Пологівським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області, а Головне управління Держпраці у Запорізькій області у цей час виконує функції щодо забезпечення складання санітарно-гігієнічних характеристик. Отже, скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 від 29.05.2015 і є вимогою до Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області у цій справі.

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, але подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому також позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник у дане судове засідання також не з`явилися, але подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у яких проти позову заперечували з підстав його безпідставності та необґрунтованості, а також зазначили, що спір про скасування санітарно-гігієнічної характеристики не належить до юрисдикції даного місцевого суду, а має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Крім того, вони зазначили, що підстави для розгляду питання про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці відсутні ще й тому, що 30.01.2019 ухвалою суду було закрито провадження у справі в частині саме цих позовних вимог до ГУ Держсанепідслужби у Запорізькій області. Крім того, вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог ще й тому, що позивач не навів на обґрунтування своїх вимог до ОСОБА_1 жодної з підстав припинення зобов`язань, які вказані у ст.ст. 598-609 ЦК України, а також не довів наявності жодної із цих підстав належними доказами. Тому вони вважають звернення позивача з даним позовом зловживанням процесуальними правами та намаганням перешкодити ОСОБА_1 отримати належні йому соціальні виплати та страхове відшкодування внаслідок ушкодження здоров`я на виробництві та втрати професійної працездатності.

Представник відповідача - Головного управління Держпраці у Запорізькій області у дане судове засідання також не з`явився, але подавав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, у якому також просив врахувати надані пояснення відповідача від 10 липня 2020 року за вих.№08/01.3-07/426.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, просив судові засідання проводити без участі представника управління та винести рішення за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові доводи учасників справи щодо суті спору і надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.

Так, зокрема, із наданих представником позивача копій документів судом встановлено, що 29 травня 2015 року на запит КУ Обласна клінічна лікарня від 27 квітня 2015 року № 2877 було складено санітарно-гігієнічну характеристику умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 .

Пунктом 11.5 оскаржуваної санітарно-гігієнічної характеристики визначено перелік тракторів, на яких працював ОСОБА_1 , а саме: JOHN DEERE 8345R та НОМЕР_1 . Серед зазначеного переліку будь-які інші трактори, зокрема, МТЗ-80, відсутні.

У свою чергу, в пункті 12.1 санітарно-гігієнічної характеристики серед переліку джерел, що створюють шкідливі виробничі фактори (графа 1) вказані трактори: Т-150К, МТЗ-80, Білорус 892, ХТЗ НОМЕР_2 , JOHN DEERE 8345R. У графі зазначеного пункту характеристики встановлене фактичне значення загальної вібрації 108 дБ при допустимій - 107 дБ (графа 4).

Отже, пунктом 12.1 санітарно-гігієнічної характеристики відповідач встановив перевищення фактичного значення загальної вібрації на всіх тракторах: Т-150К, МТЗ-80, Білорус 892, ХТЗ НОМЕР_2 , JOHN DEERE 8345R.

Крім того, у гр..3 п.12.1 санітарно-гігієнічної характеристики відповідач відобразив рівень загальної вібрації (108 дБ) встановленої за результатами проведення дослідження вібрації на тракторі МТЗ-80.

Так, відповідно до пункту 11.3 характеристики відповідач використав результати атестації робочого місця тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, яка була проведена 01.07.2011 та 20.05.2012 на тракторі МТЗ-80. При цьому, проведення досліджень вібрації на тракторі МТЗ-80 здійснювалось лише 01.07.2011, а під час атестації робочого місця тракториста-машиніста 20.05.2012 досліджень вібрації не проводилось взагалі.

Як зазначено у матеріалах атестації робочого місця тракториста-машиніста, яка проводилась 01.07.2011, та у пункті 11.4 характеристики у цей день з 8-00 години до 17-00 години досліджувались умови праці тракториста-машиніста на тракторі МТЗ-80 під час проведення міжрядкової культивації поля.

Протоколом проведення досліджень вібрації №62 від 01.07.2011 встановлено, що на робочому місці тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва під час міжрядкової культивації поля на тракторі МТЗ-80 загальна вібрація перевищує ДСН 3.3.6.037-99 на 1 дБ, локальна вібрація не перевищує ДСН 3.3.6.037-99.

Відповідно до пункту 11.5 санітарно-гігієнічної характеристики ОСОБА_1 працював на тракторах JOHN DEERE 8345R та НОМЕР_1 , що також підтверджується інформацією про умови праці від 12.05.2015.

За результатами проведення досліджень вібрації на тракторі JOHN DEERE 8345R, оформлених протоколом №142 від 12.08.2015, на робочому місці тракториста машиніста ОСОБА_1 на тракторі JOHN DEERE 8345R загальна і локальна вібрація не перевищують допустимі норми (п.13 протоколу). Так, пунктом 10 протоколу встановлено, що рівень загальної вібрації на тракторі JOHN DEERE 8345R становить 103 дБ, локальної - 99 дБ, при допустимих нормах локальної вібрації - 112 дБ, загальної - 107 дБ (пункт 11 протоколу).

Доказів проведення дослідження вібрації на тракторі ХТЗ-17021 в обґрунтування перевищення допустимих норм вібрації на цьому тракторі відповідачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження перевищення норм вібрації на інших тракторах, які зазначені в п. 12.1, а саме: Т-150К та Білорус 892.

За таких обставин, судом встановлено, що результати атестації робочого місця тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва під час його роботи на тракторі МТЗ-80, у якому мало місце перевищення вібрації на 1дБ, відповідач безпідставно застосував до тракториста-машиніста ОСОБА_1 , робоче місце якого не атестувалось і досліджень вібрації на його робочому місці не проводилось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 не відображає та не характеризує дійсні умови праці ОСОБА_1 , оскільки відповідач безпідставно застосував показник загальної вібрації трактора МТЗ-80 до тракторів JOHN DEERE 8345R і НОМЕР_1 , на яких працював ОСОБА_1 , а також на інші трактори Т-150К та Білорус 892, які безпідставно зазначені в п.12.1 санітарно-гігієнічної характеристики.

Пунктом 1.21 Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.12.2004 №614 і який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі за текстом - Порядок) встановлено, що у санітарно-гігієнічній характеристиці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці конкретного працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток у нього професійного захворювання.

Враховуючи, що відповідно до п.11.5 санітарно-гігієнічної характеристики, у якому визначено перелік тракторів, на яких працював ОСОБА_1 : JOHN DEERE 8345R та ХТЗ-17021, а також той факт, що на тракторі JOHN DEERE 8345R рівень вібрації не перевищує допустимий, а на тракторі ХТЗ-17021 дослідження вібрації не проводилися, суд приходить до висновку про не підтвердження первинними документами наявності на робочому місці тракториста-машиніста ОСОБА_1 перевищення допустимих норм вібрації, як шкідливого фактора.

Крім того, відповідно до п.1.9 Порядку на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

Зазначена норма кореспондується з положеннями п.1.4 Порядку, відповідно до якого санітарно-гігієнічна характеристика складається за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, та п.1.21 Порядку, яким встановлено, що у санітарно-гігієнічній характеристиці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці конкретного працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток у нього професійного захворювання.

Проаналізувавши зазначені норми, суд прийшов до висновку про те, що у разі, якщо працівник не працює, складається не санітарно-гігієнічна характеристика, а інформаційна довідка.

На момент складання санітарно-гігієнічної характеристики наказом №39-К від 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за станом здоров`я. Особі, яка складала вказану характеристику, про усе було відомо, що підтверджується пунктом 11.1 санітарно-гігієнічної характеристики, у якому зазначена дата звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що санітарно-гігієнічну характеристику у даному випадку було складно з порушенням п.1.9 Порядку, в той час, як повинна була складатися інформаційна довідка.

Крім того, судом встановлено, що санітарно-гігієнічна характеристика складена з порушенням пунктів 1.4 та 1.6 Порядку, оскільки вона складена та підписана начальником Пологівського міжрайонного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області та головним державним санітарним лікарем Пологівського, Куйбишевського та Розівського районів ОСОБА_3 , в той час як відповідно до зазначених норм вона повинна була бути складена та підписана лікарем з гігієни праці.

Тобто, наведені обставини дають підстави для висновку про те, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці ОСОБА_1 була складена з численними порушеннями вимог чинного на той час законодавства, що свідчить про неправильність та неправомірність її складення.

Наведені висновки суду узгоджуються також і з поясненнями ГУ Держпраці у Запорізькій області.

У той же час, суд не бере до уваги твердження ГУ Держпраці у Запорізькій області про те, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, складена Пологівським міжрайонним управлінням Головного управління Держсаненідслужби України у Запорізькій області, втратила свою чинність у зв`язку з закінченням 5 річного терміну її дії, оскільки дана санітарно-гігієнічна характеристика складена 29.05.2015, з таких підстав.

Так, відповідно до п.1.23. Порядку, чинного на час виникнення спірних правовідносин, санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби. Аналогічні положення закріплені і у п.86 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019.

Тобто, наведенні норми дійсно встановлюють строк, протягом якого може бути використана санітарно-гігієнічна характеристика умов праці.

У даному випадку, як було зазначено позивачем і не спростовано сторонами, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці від 29.05.2015 є одним із документів, на підставі якого Українським інститутом промислової медицини (м. Кривий Ріг) встановлено професійне захворювання ОСОБА_1 з діагнозом вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації при роботі на тракторі МТЗ-80.

Тобто, фактично оскаржувана санітарно-гігієнічна характеристика умов праці була використана протягом строку її чинності і її використання мало наслідком встановлення у ОСОБА_1 професійного захворювання. При цьому, чинне законодавство не містить положень щодо залежності строку дії медичних документів, якими встановлюється професійне захворювання, та інших наслідків встановлення у особи професійного захворювання від строку дії санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Крім того, суд не бере до уваги посилання ГУ Держпраці у Запорізькій області на невідповідність позовної заяви вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки чинна на час подання позову до суду (29.09.2016) редакція ЦПК України не містила чіткої вимоги про зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог саме щодо кожного з відповідачів.

При цьому, суд погоджується з позицією представника позивача, яка викладена у поясненнях, про те, що у позовній заяві викладена вимога скасувати санітарно-гігієнічну характеристику умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 , складену та затверджену Пологівським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області. Оскільки Головне управління Держпраці у Запорізькій області у даний час виконує функції щодо забезпечення складання санітарно-гігієнічних характеристик, то скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 від 29.05.2015 і є вимогою до Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області у цій справі.

Разом з цим, варто зазначити, що ст.16 ЦК України, ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до пункту 1.26 Порядку, чинного на час звернення з позовом до суду, у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Аналогічна норма закріплена і в п.88 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Наведене спростовує твердження ГУ Держпраці у Запорізькій області про те, що позивачем обрано спосіб захисту своїх прав, який не передбачений нормами чинного законодавства.

При цьому, суд також враховує і висновки Верховного Суду України, викладені в ухвалі від 17 вересня 2008 року у справі №6-3957св08, де вказано про те, що висновок суду апеляційної інстанції про те, зокрема, що право власника на оскарження санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника не передбачено, суперечить вимогам закону.

Крім того, суд не враховує посилання відповідача ОСОБА_1 та його представника на те, що суд у даній справі не уповноважений надавати правову оцінку законності санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, так як це буде протирічити правилам предметної юрисдикції та суперечити ухвалі Пологівського районного суду Запорізької області (суддя Іванченко М.В.) від 30.01.2019 про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог, пред`явлених Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до ГУ Держсанепідслужби у Запорізькій області про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 , зважаючи на таке.

Так, зокрема, як встановлено з матеріалів справи, єдиною підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до ГУ Держсанепідслужби у Запорізькій області про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 було те, що ГУ Держсанепідслужби у Запорізькій області припинилося без правонаступників, що у подальшому виключає можливість здійснити його заміну у даній справі і є підставою для закриття провадження у справі.

У той же час, ухвалою від 21.05.2019, яка набрала законної сили, було залучено до участі у справі як співвідповідача ГУ Держпраці у Запорізькій області як організацію, яка наразі здійснює повноваження щодо складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці.

Тобто, у даному випадку закриття провадження у справі мало місце виключно у зв`язку з ліквідацією відповідача і не виключає можливості розгляду позовних вимог про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці до ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Крім того, суд не погоджується із твердженням відповідача ОСОБА_1 та його представника про те, що у дана справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 15 ЦПК України в редакції, чинній на час подання позову до суду і абз.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України у чинній на даний час редакції суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд погоджується із твердженням позивача про те, що зазначений спір є спором, який виник з трудових правовідносин, оскільки оскаржуваною характеристикою характеризуються умови праці працівника ОСОБА_1 та визначаються шкідливі фактори, які впливали на працівника під час виконання ним трудових обов`язків, що стало підставою для пред`явлення позову до ОСОБА_1 як до співвідповідача.

При цьому, суд зазначає, що хоча ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.07.2016 у справі №324/2270/15 і було закрито провадження у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до Головного управління Держсанепідслужби України в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 , але у даній справі змінився склад та процесуальний статус учасників справи, що дає підстави для висновку про те, що дана справа має розглядатися за правилами саме цивільного судочинства.

При цьому, суд не може залишити поза увагою і долучені до матеріалів справи копії ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі №808/8243/15 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до Пологівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, а також ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі №908/2321/16 про відмову у прийнятті позовної заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 .

Крім того, суд враховує і практику ЄСПЛ з даного питання, відповідно до якої у рішенні від 17 січня 2013 року у справі Мосендз проти України ( Mosendz v. Ukraine , заява № 52013/08) ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); у рішенні від 21 грудня 2017 року у справі Шестопалова проти України ( Shestopalova v. Ukraine , заява № 55339/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявниці за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)).

Також суд не бере до уваги і посилання відповідача ОСОБА_1 та його представника на те, що у даному випадку позивачем мало доводитися існування підстав для припинення зобов`язань, які визначені гл.50 ЦК України, оскільки у позовній заяві викладена вимога про визнання усіх правовідносин (права та обов`язки), які виникли у ОСОБА_1 на підставі оскаржуваної характеристики, припиненими.

При цьому, правовідношення - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають взаємні права й обов`язки, гарантовані державою.

У той же час, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

У даному випадку позивач заявляє вимогу саме про припинення правовідносин, а не зобов`язань, що передбачено п.7 ч.2 ст.16 ЦК України. Тому суд приходить до висновку про те, що до даного спору положення гл.50 ЦК України застосовуватися не можуть.

У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, оскільки скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 як незаконної фактично має своїм наслідком припинення всіх правовідносин, у яких вона використовувалася.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 76-83, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива до ОСОБА_1 , Головного управління Держпраці у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про скасування санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 та припинення правовідносин задовольнити.

Скасувати санітарно-гігієнічну характеристику умов праці тракториста-машиніста ОСОБА_1 , складену та затверджену Пологівським міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідслужби України у Запорізькій області 29 травня 2015 року, та визнати усі правовідносини (права та обов`язки), які виникли у ОСОБА_1 на підставі цієї характеристики, припиненими.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 07 травня 2021 року.

Суддя: Каретник Ю. М.