Постанова

від 27.05.2021 по справі 662/2481/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м.Херсон

Номер справи: 662/2481/19

Номер провадження: 22-ц/819/803/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач) Ігнатенко П.Я.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Полікарпової О.М.,

за участю секретаря Литвиненка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства Ушба на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області у складі судді Решетова В.В. від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Ушба , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ПУСК про усунення перешкод у користуванні належної йому земельної ділянки шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. 01.11.2006 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ПУСК (далі - ТОВ ПУСК ) укладено договір оренди землі строком на 12 років. 30.03.2019 року ним направлено на адресу ТОВ ПУСК повідомлення про небажання поновлювати договірні відносини після закінчення строку дії договору. Після спливу строку дії договору позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Новотроїцької РДА Херсонської області для реєстрації припинення дії договору, але отримав відмову у державній реєстрації, у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Ушба (далі - ПСП УШБА ) на підставі договору оренди від 01.08.2017 року. Враховуючи те, що жодного договору оренди землі з ПСП УШБА не укладав та не підписував, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у користуванні належною йому земельної ділянкою, шляхом зобов`язання ПСП УШБА повернути йому вказану вище земельну ділянку та скасування державної реєстрації права оренди, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 лютого 2021 року позов задоволено повністю.

Усунуто ОСОБА_1 , як власнику, перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 4,4109 га кадастровий номер 6524481000:02:008:0015.

Скасовано державну реєстрацію права оренди ПСП УШБА на земельну ділянку, площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, згідно договору оренди земельної ділянки від 01.08.2017 року, підписаний від імені ОСОБА_1 та ПСП УШБА .

Зобов`язано ПСП УШБА повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.

Стягнуто з ПСП УШБА на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 784,20 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп., витрати на оплату проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 2250,24 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн. 24 коп. та витрати на оплату правової допомоги у сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

В апеляційній скарзі ПСП Ушба , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтовування своїх доводів зазначив, що почеркознавча експертиза призначена судом першої інстанції з порушенням рівності сторін, адже відповідач був позбавлений можливості надати наявні у нього зразки підписів позивача, що призвело, можливо, до хибного висновку експерта.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а відповідно до статті 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,41 га, яка розташована на території Воскресенської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, право посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХС №010884 від 28.12.2002 року (а.с.12-13).

01 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ ПУСК укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 12 років з моменту підписання договору сторонами (а.с.14-15).

З відповіді ТОВ ПУСК вих.№27 від 07.09.18 року вбачається, що договір оренди землі укладено 01.11.2006 року строком на 12 років, датою припинення дії договору вважається 01.06.2019 року (а.с.8).

В матеріалах справи міститься договір, згідно якого 01.08.2017 року між ПСП УШБА та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (а.с.207-209).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 17.07.2019 року №267-ПТ, досліджуваний підпис у графі (підпис фізичної особи) стовпця Орендодавець ОСОБА_1 на другому аркуші наданого на експертизу договору оренди земельної ділянки площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного 01.08.2017 року між ПСП УШБА та ОСОБА_1 (аркуш 6 реєстраційна справа ОСОБА_1 ), виконаний не громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (а.с.151-161).

Суд першої інстанції встановив, що спірний договір, між орендарем ПСП УШБА та орендодавцем ОСОБА_1 , від імені орендодавця, підписаний не ним, а іншою особою, що безумовно підтверджує відсутність волевиявлення позивача на укладення спірного договору оренди землі, з чим колегія суддів погоджується.

Отже, договір оренди землі від 01.08.2017 року між ПСП УШБА та ОСОБА_1 є неукладеним, оскільки підписаний не власником земельної ділянки, а іншою невстановленою особою.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним угоди 01.08.2017 року в мотивах негаторного позову та виходячи із дійсного змісту правовідносин, які склались у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі №387/970/17 та від 23.09.2020 у справі № 396/1857/16-ц.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц вказала, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю земельну ділянку. Таким чином, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки (негаторний позов).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки обраний позивачем спосіб захисту шляхом усунення перешкод, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Оскільки договір оренди земельної ділянки від 01.08.2017 року строком на 10 років є некладеним, строк дії попереднього договору оренди землі від 01.11.2006 року сплив, а інших правових підстав для користування відповідачем спірною земельною ділянкою не доведено, правильним є висновок суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4,4109 га, кадастровий номер 6524481000:02:008:0015 із фактичного користування ПСП УШБА та скасування державної реєстрації права оренди.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі-державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Разом з тим, державна реєстрація права оренди на підставі неукладеного правочину не відповідає вимогам закону, порушує права та інтереси позивача, як власника земельної ділянки.

Таким чином, вирішуючи спір, суд правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що при проведенні експертизи експертом порушено вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, допущено помилку при визначені об`єктів дослідження, колегія судів до уваги не приймає. Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок почеркознавчої експертизи від 17.07.2020 року №267-ПТ, колегія суддів приходить до висновку, що він не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості. Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені за наслідками проведення судової експертизи, представником відповідача не надано.

Окрім того, відповідач додав копії документів із зразками підпису позивача до відзиву на позов 10.01.2020 року. В наступне судове засідання 19.02.2020 року представник відповідача, будучи обізнаною про вирішення питання про призначення експертизи та повідомленою про розгляд справи, не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, оригінали документів із вільними зразками суду не надала (до початку карантину). Отже, сторона відповідача мала можливість надати вільні зразки підпису позивача для використання їх при проведенні експертизи. Окрім того, як вбачається з матеріалів справи протягом наступних чотирьох місяців до призначення експертизи сторона відповідача таким правом не скористалася ні особисто, ні поштою, оригінали документів своєчасно не надала. 14.01.2021 року представник відповідача адвокат Колганова Ю.М. заявила клопотання про проведення додаткової експертизи, надавши оригінали документів (а.с.196-199). При цьому, позивач визнав достовірність лише одного свого підпису на видатковому ордері від 28.12.2018 року, заперечуючи достовірність інших.

Суд першої інстанції відмовив у проведенні додаткової експертизи, оскільки висновок експерта №267-ПТ є повним та ясним. Також з цих же мотивів суд апеляційної інстанції відмовив у проведенні додаткової експертизи враховуючи вищевикладене та недостатність відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень одного нового вільного зразку підпису для проведення експертизи, з урахуванням того, що всі інші зразки наявні в матеріалах справи вже досліджені експертом та висновки не викликають сумнівів.

Зважаючи на наведене та приймаючи до уваги, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не підтверджені законом та доказами, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність визначених ст.376 ЦПК України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 367,374,375 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Ушба , - залишити без задоволення.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 лютого 2021 року,- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.

Дата складення повного судового рішення 02 червня 2021 року.

Головуючий П.Я.Ігнатенко

Судді: Л.П.Воронцова

О.М.Полікарпова