Постанова

від 18.05.2021 по справі 910/11290/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 910/11290/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Іващук М.М.

відповідача - Мельниченко С.О., Мілюков М.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 р. (повне рішення складено 05.02.2021 р.)

у справі № 910/11290/20 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд"

до Фізичної особи-підприємця Мілюкова Миколи Олександровича

про стягнення грошових коштів у розмірі 199151,88 грн

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Мілюкова Миколи Олександровича про стягнення 198420,00 грн помилково перерахованих коштів та 731,88 грн 3% річних.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач безпідставно ухиляється від повернення помилково перерахованих на його користь грошових коштів позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11290/20, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 р. було вирішено здійснювати розгляд справи № 910/11290/20 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 р. у справі № 910/11290/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" 19.02.2021 р. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Також у тексті апеляційної скарги позивачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що між сторонами у справі відсутні будь-які договірні правовідносини, тому у відповідача не було правових підстав для отримання коштів від позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11290/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11290/20, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду 30.03.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Аскор-Буд надійшло клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 р. справу № 910/11290/20 призначено до розгляду на 27.04.2021 р.

До суду 19.04.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Аскор-Буд надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 27.04.2021 р. у режимі відеоконференції, проведення якої доручити Чернівецькому апеляційному суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Аскор-Буд про участь у судовому засіданні у справі № 910/11290/20 у режимі відеоконференції та доручено Чернівецькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання у справі № 910/11290/20 у режимі відеоконференції у приміщенні вказаного суду 27.04.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1681/21 від 26.04.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11290/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11290/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Призначене судове засідання 27.04.2021 р. у режимі відеоконференції з Чернівецьким апеляційним судом не відбулось, у зв`язку з відсутністю у вказаному суді електропостачання, про що було повідомлено працівником Чернівецького апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 р. розгляд справи відкладено до 18.05.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1909/21 від 17.05.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11290/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/11290/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 р. справу № 910/11290/20 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 18.05.2021 р. представники сторін надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" було здійснено перерахування на рахунок Фізичної особи-підприємця Мілюкова Миколи Олександровича грошові кошти на загальну суму 198420,00 грн, а саме:

- 07.03.2018 р. перераховано грошові кошти в розмірі 59530,00 грн за платіжним дорученням № 2259 із призначенням платежу оплата згідно з видатковою накладною М-24 від 06.03.2018 р.;

- 06.07.2018 р. перераховано грошові кошти в розмірі 78540,00 грн за платіжним дорученням № 3107 із призначенням платежу оплата згідно з видатковою накладною М-12 від 06.07.2018 р.;

- 10.08.2018 р. перераховано грошові кошти в розмірі 60350,00 грн за платіжним дорученням № 3698 із призначенням платежу оплата згідно з видатковою накладною М-15 від 10.08.2018 р.

12.03.2020 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, однак остання повернулася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд", що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.03.2020 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що перерахування вказаних грошових коштів, на думку позивача, відбулось помилково, за відсутності відповідної правової підстави - вказаних у призначеннях платежів видаткових накладних, оскільки останні між сторонами не укладалися, жодного товару за ними не отримано та відповідного господарського договору між сторонами також не укладено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що перерахування грошових коштів відповідачу з періодичністю в декілька місяців у 2018 році, відсутність звернення до банку із заявами щодо відкликання помилково поданих платіжних доручень не дає підстави дійти висновку про помилковість перерахування позивачем грошових коштів відповідачу.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

У відповідності до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може бути застосовано самостійно на підставі ст. 1212 ЦК України шляхом подання кондикційного позову.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17.

Вбачається, що, здійснюючи перерахування грошових коштів, у призначенні платежу позивачем вказано видаткові накладні М-24 від 06.03.2018 р., М-12 від 06.07.2018 р. та М-15 від 10.08.2018 р., які відсутні у матеріалах справи та не надані відповідачем.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ Аскор-буд отримувало від відповідача товари, роботи чи послуги, що свідчить про відсутність правових підстав для одержання відповідачем коштів позивача, відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами, а відтак і безпідставність користування відповідачем зазначеними коштами ТОВ Аскор-Буд .

У свою чергу, висновки суду першої інстанції про те, що позивач не звертався до відповідного банку із заявою про відкликання перерахованих відповідачу грошових коштів, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки наведене фактично нівелює право позивача на доступ до правосуддя і спростовуються нормами законодавства, які застосував місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідно до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Тобто у спірних правовідносинах відсутнє обов`язкове досудове врегулювання спору, а необхідність звернення до банку із заявою про відкликання платіжних доручень не передбачена законодавством і не може бути визначальною обставиною для встановлення факту помилковості перерахування грошових коштів.

Також місцевий господарський суд як одну із підстав відмови у позові зазначив, що грошові кошти були перераховані відповідачу неодноразово, а позивач протягом 2018-2019 років не звертався до відповідача із вимогою про їх повернення.

Проте, кількість здійснених позивачем платежів не може бути підтвердженням наявності чи відсутності правової підстави для перерахування грошей, оскільки у разі повторного помилкового перерахування коштів, неналежний отримувач не набуває правових підстав для їх одержання.

Стосовно показань свідка ОСОБА_1 , прийнятих місцевим судом у якості доказу наявності правовідносин між позивачем та відповідачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно зі ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

У матеріалах справи відсутня нотаріально посвідчена заяву свідка ОСОБА_1 , в той час як усні показання свідка не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 88, 89 ГПК України.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відтак показання свідка не є належним доказом наявності між сторонами договірних відносин, оскільки такі правовідносини підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку (договорами, накладними тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 198420,00 грн помилково перерахованих коштів є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

За безпідставне користування коштами позивача останній нарахував та просить стягнути з відповідача 731,88 грн 3% річних за період з 08.04.2020 р. по 22.05.2020 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаною нормою законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином колегія суддів вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 731,88 грн 3% річних за період з 08.04.2020 р. по 22.05.2020 р. також обґрунтованою, арифметично правильною та такою, що підлягає задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 р. у справі № 910/11290/20 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повне задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд".

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2021 р. у справі № 910/11290/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мілюкова Миколи Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, 15, код 36966125) 198420 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста двадцять),00 грн помилково перерахованих коштів та 731 (сімсот тридцять одна),88 грн 3% річних.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мілюкова Миколи Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Буд" (58000, м. Чернівці, вул. Прутська, 15, код 36966125) 2987 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят сім),28 грн судового збору за подання позовної заяви, 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят),92 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.06.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

С.А. Пашкіна