Постанова

від 25.05.2021 по справі 908/79/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2021 року м.Дніпро

Справа № 908/79/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 (прийняте суддею Проскуряковим К.В., повне судове рішення складено 28.12.2020) у справі № 908/79/20

за позовом: Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до відповідача-2: Фермерського господарства "Дом-Ленд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Токмацька місцева прокуратура Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Фермерського господарства "Дом-Ленд" про:

- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 № 8-383/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду";

- визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_1 , щодо передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, площею 30,0127 га, на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Токмацького міськрайонного управління юстиції 04.11.2014 номер запису про інше речове право 7569153, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493105123252.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі № 908/79/20 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що:

- на дату прийняття оскаржуваного наказу та укладення спірного договору ОСОБА_1 використав своє однократне право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду та створив на її основі, а також на підставі інших земельних ділянок, 21.03.2016 Фермерське господарство "ДОМ-ЛЕНД", а отже прокурором не доведено порушення ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області ст.ст. 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" та ст.ст. 116, 118, 123, 134 Земельного кодексу України, щодо отримання безоплатно в користування земельну ділянку площею 30,0127 га для ведення фермерського господарства;

- законодавством не було обмежено кількість земельних ділянок, які може отримати в оренду особа для створення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства;

- суд не погодився, що відповідач - 1 при винесенні наказу від 19.09.2014 щодо передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки також належним чином не пересвідчився в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство. Судом встановлено, що Закон України "Про фермерське господарство" містив вичерпний перелік кваліфікуючих вимог до фермера та до його заяви, які були дотримані заявником. Відповідач - 1 при винесенні спірного наказу діяв відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

- оскільки прокурором не доведено наявності інших, окрім ОСОБА_1 , бажаючих осіб у вересні 2014 р отримати спірну земельну ділянку в оренду, то доводи прокурора щодо обов`язковості проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких мав укладатися спірний договір є безпідставними, а тому у суду відсутні підстави для висновку про нікчемність спірного договору оренди землі від 22.10.2014;

- з урахуванням того, що договір оренди землі від 22.10.2014 є похідним від спірного наказу відповідача - 1 від 19.09.2014 №8-383/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", то відсутні підстави і для задоволення вказаної вимоги.

Питання спливу строку позовної давності судом не досліджувалось, оскільки право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду не порушено.

Також, суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази звернення прокурора до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо повідомлення про порушення інтересів держави, дослідження підстав ігнорування управлінням зазначеної інформації шляхом не звернення до суду з відповідним позовом самостійно, а також повідомлення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про пред`явлення цього позову. Отже, суд дійшов висновку щодо недотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутності визначених законом підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі № 908/79/20, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що громадянин своє право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Проте, на момент прийняття оскаржуваного наказу ОСОБА_1 вже реалізував своє право на пільгове отримання землі для ведення фермерського господарства, оскільки 30.05.2014 ним отримано в оренду для ведення фермерського господарства поза конкурсом 3 земельні ділянки загальною площею 240,4194 га на території Владівської сільської ради Чернігівського району. Більше того, 19.09.2014 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 надано ще 2 земельні ділянки площею 30,7597 га та 58 га на території Балківської та Кіровської сільських рад Токмацького району. Таким чином, ОСОБА_1 протягом одного року отримав для ведення фермерського господарства 6 земельних ділянок загальною площею понад 360 га, що розташовані не єдиним масивом, на території різних сільських рад та різних районів області.

Також, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області при винесенні спірного наказу не встановлено волевиявлення заявника на створення фермерського господарства з урахуванням перспектив його діяльності, не перевірено наявність власних матеріальних та трудових ресурсів для обробітку землі, а отже допущено формальний підхід до вирішення заяви громадянина, що створило передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою.

ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом, визначеним ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, штучно застосувавши пільговий порядок отримання землі, отримав на території різних районів Запорізької області земельні ділянки не маючи наміру самостійно на них господарювати, а фактично орендував їх в інтересах сільськогосподарського підприємства, яке очолював.

За доводами прокурора, незаконне набуття ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки завдає шкоди економічним інтересам держави, адже внаслідок порушень допущених при укладенні договору оренди землі, місцевим бюджетом недоотримується орендна плата за землю. За результатами конкурсу розмір орендної плати за землі міг бути встановлений і в більшому розмірі ніж 4%, що призвело б до збільшення дохідної частини бюджету.

Прокурор вважає, що суд безпідставно не врахував при вирішенні справи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі № 525/1225/15-ц, та помилково застосував висновки у справі з неподібними правовідносинами № 688/2908/16-ц.

Відносно відсутності підстав для подання позову прокурора у даній справі останній зазначає, що прокурором ставиться питання про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, тобто управлінню адресується позовна вимога, відтак останнє у розумінні ч. 3 ст. 45 ГПК України набуває статусу відповідача. Вказані обставини виключають можливість пред`явлення даного позову в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки це суперечитиме ст. 45 ГПК України, у зв`язку з чим у прокурора відсутній обов`язок для вжиття заходів, передбачених ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що спірний наказ прийнятий та виданий у відповідності до чинного на той момент законодавства, оскільки:

- ОСОБА_1 не порушував порядку отримання в оренду земельної ділянки для ведення та створення фермерського господарства;

- саме для ведення фермерського господарства відповідно до спірного наказу ОСОБА_1 і була надана земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 30,0127 га кадастровий номер 2325281600:04:001:0024;

- у ОСОБА_1 був необхідний стаж роботи у сфері сільського господарства, що підтверджується клопотанням останнього з доданням довідки про стаж роботи в сільському господарстві, копії трудової книжки;

- ОСОБА_1 разом із клопотанням надав відповідачу-1 обґрунтування розмірів земельних ділянок (законодавчо форму обґрунтування розмірів земельної ділянки не встановлено);

- ОСОБА_1 користувався іншими земельними ділянками, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_1 у позаконкурсному порядку саме в користування (оренду);

- ФГ "Дом-Ленд" після укладення Договору і до звернення позивача до суду з цим позовом було зареєстровано у встановленому законом порядку;

- ОСОБА_1 дійсно мав намір створення ФГ, що підтверджується сплатою ним орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

відповідач-2 зазначає, що обробляв спірну земельну ділянку.

Встановлення державними органами будь-яких не передбачених додаткових кваліфікуючих вимог до фермера або його заяви для отримання ним землі для ведення фермерського господарства, наприклад, наявність у власності сільськогосподарської техніки, зазначення про її наявність у заяві, наявність контрагентів тощо, є дискримінацією за ознакою майнового стану. ОСОБА_2 під час подання документів для отримання земельної ділянки дотримався усіх вимог законодавства.

Крім того, відповідач-2 вважає що за своїм змістом спірний наказ є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію шляхом його виконання, не може скасовуватися органом, який його прийняв, та сам по собі не породжує для позивача негативних наслідків у вигляді порушення прав останнього.

У зв`язку з тим, що відповідачем-1 не порушено порядок прийняття та видачі спірного наказу, похідна вимога позивача про визнання Договору недійсним з вищевказаних підстав не підлягає задоволенню.

Також, відповідач-2 вважає, що законодавчо не обмежено кількість земельних ділянок, які може отримати в оренду особа для створення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Позивач безпідставно посилається на норми ст. 7 ЗУ "Про фермерські господарства", ст. ст. 123 та 134 ЗК, оскільки вони також не обмежують кількість земельних ділянок, які громадянин може отримати для створення фермерського господарства. Вказані норми стосуються отримання земельних ділянок у приватну власність, а не в оренду.

ОСОБА_1 , маючи правомірні (справедливі) сподівання на отримання землі в оренду, маючи дійсне волевиявлення на створення фермерського господарства, в законний спосіб пройшов процедуру отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, уклав відповідний договір оренди землі, створив фермерське господарство та приступив до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням -сільськогосподарські угіддя - рілля.

Відповідач-2 зазначає, що ним та ОСОБА_1 не було нанесено будь- якої шкоди економічним інтересам держави. Довід позивача про можливість встановлення ставки орендної плати на рівні до 12 % від нормативної грошової оцінки є лише його необґрунтованим припущенням. Відсоткова ставка орендної плати (4 %), встановлена відповідачами у спірному Договорі, відповідає середньому розміру цієї ж ставки по всій Запорізькій області. Окрім того, сплата орендної плати за спірну земельну ділянку здійснюється з урахування індексації.

Крім того, навіть якщо допустити припущення що відповідачем-1 були порушені будь-які норми права під час видання спірних наказів, або складання спірного Договору оренди землі, це не повинно тягнути негативні для ОСОБА_1 та відповідача-2 правові наслідки у вигляді визнання незаконним наказу, на підставі якого був укладений договір оренди, визнання недійсним самого Договору та повернення земельної ділянки, право на оренду якої було отримано. Правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

Надання ОСОБА_1 в довгострокову оренду спірної земельної ділянки, само по собі не суперечить інтересам держави і суспільства, задовольняє інтереси територіальної громади, до якої надходить орендна плата за користування землею, не порушує інтереси інших осіб.

Також, відповідач-2 посилається, що прокурором не доведена наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме:

позивачем у спірних правовідносинах має виступати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області;

прокурором не доведено, що захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області;

прокурором не надано доказів повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про подання до суду позову (тим самим прокурор позбавив суб`єкта владних повноважень права оскаржити у судовому порядку наявність у прокурора підстав для представництва інтересів).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Вимога про визнання недійсним договору не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки однією зі сторін спірного Договору є фізична особа. Крім того, гр. ОСОБА_1 не залучений до цієї справи - він не є ані стороною, ані третьою особою, а відтак господарський суд взагалі позбавлений можливості розглянути цю вимогу позивача. Відповідачі між собою не укладали спірний договір, відповідач-2 не є стороною цього Договору, тому з цією вимогою позивач не мав права звертатися до суду у порядку господарського судочинства.

Відповідач посилається, що з 07.09.2018 року інше речове право (право ОСОБА_1 на оренду спірної земельної ділянки) було скасоване державним реєстратором на підставі Постанови Апеляційного суду Запорізької області у справі № 328/2458/17 від 03.07.2018 року. Отже, у цій справі взагалі відсутній предмет спору, оскільки спірна земельна ділянка не використовується відповідачем-2.

Відповідач-1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Третя особа ОСОБА_1 також заперечує проти задоволення апеляційної скарги та висловлює доводи аналогічні доводам відповідача-2.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі № 908/79/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.03.2021 о 16:30 год.

Судове засідання, призначене на 02.03.2021 о 16:30 год. не відбулося у зв`язку з лікарняним члена колегії у справі судді Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.04.2021 о 17:00 год., постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для представника Фермерського господарства "Дом-Ленд" Тивоненко Д.Р. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon"

У судовому засіданні 27.04.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено до 25.05.2021 о 16:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 25.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням від 14.07.2014 р. до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 15 років розташовану на території Кіровської сільської ради Токмакського району Запорізької області за межами населеного пункту за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства розміром 30,00 га. До клопотання додано довідку з державної статистичної звітності форми 6-зем, викопіювання з планово-картографічного матеріалу, копію паспорту, довідку про стаж роботи в сільському господарстві, копію трудової книжки, обґрунтування розмірів земельної ділянки.

Відповідно до довідки від 19.06.2014 № 84, виданої Приватним сільськогосподарським підприємством "Дом", що веде товарне сільськогосподарське виробництво, ОСОБА_1 працює на даному підприємстві з 01.07.2009, а з 08.11.2010 призначений директором. Загальний стаж роботи на підприємстві становить п`ять років, з них директором - три роки вісім місяців. Зазначені відомості відповідають даним, що зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Довідкою з державної статистичної звітності форми 6-зем від 18.06.2014 № 234 підтверджено, що витребувана земельна ділянка орієнтовною площею 30,00 га належить до земель резерву державної власності, має сільськогосподарське призначення, вид угідь - рілля. Обмеження, обтяження щодо земельної ділянки відсутні, кадастровий номер земельної ділянки не визначений.

Розглянувши клопотання громадянина ОСОБА_1 , Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області видано наказ від 22.08.2014 № 8-267/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким:

- надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення для передачі в оренду земельної ділянки, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля). Орієнтовний розмір земельної ділянки - 30,00 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02);

- визначено строк подання на затвердження до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - не пізніше ніж у шестимісячний термін після прийняття даного наказу;

- зобов`язано начальника відділу Держземагенства у Токмацькому районі при наданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку: розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на предмет погодження, реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В межах встановленого строку громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області із клопотанням від 18.09.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 30,0127 га, кадастровий номер: 2325281600:04:001:0024 на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області та передачу в оренду вказаної земельної ділянки.

Наказом Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 № 8-383/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду":

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 30,0127 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області;

- надано в оренду громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 30,0127 га ріллі (кадастровий номер: 2325281600:04:001:0024) строком на 15 років для ведення фермерського господарства, розташовану на території Кіровської сільської ради Токмакського району Запорізької області за межами населеного пункту;

- встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки;

- громадянину ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки та приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням з дотриманням вимог статей 96, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

22.10.2014 р. між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області (далі - Орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 договору Орендодавець передав у користування Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, площею 30,0127 га.

Договір укладено на 15 років (п. 6 договору).

Пунктом 38 договору визначено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством.

На виконання договору орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки).

Договір оренди землі зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2014 р. Токмацьким міськрайонним управлінням юстиції номер запису про інше речове право 7569153.

В подальшому сторони внесли зміни до Договору в частині нормативної грошової оцінки землі додатковим договором про внесення змін до договору оренди землі (№ 59/57-17-ДО від 07.08.2017).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, на підставі договорів від 19.09.2014. ГУ Держземагенства України в Запорізькій області надало у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства дві земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 76,76 га, а саме: кадастровий номер 2325587900:02:030:0007 площею 44,0 га, кадастровий номер 2325587900:02:030:0005 площею 32,76 га.

Крім того, 30.05.2014 р. згідно договорів оренди землі ГУ Держземагенства України в Запорізькій області надало у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства три земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області загальною площею 240, 4194 га, а саме: кадастровий номер 2325581900:03:020:0009 площею 93,9836 га, кадастровий номер 2325581900:01:017:0019 площею 57,2138 га, кадастровий номер 2325581900:03:019:0007 площею 89,222 га.

Також за договором оренди землі від 22.10.2014, ГУ Держземагенства України в Запорізькій області надало у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства дві земельні ділянки державної власності, які розташовані на території Токмацького району Запорізької області загальною площею 88,7597 га, а саме: кадастровий номер 2325281600:04:001:0026 площею 58,00 га на території Кіровської сільської ради, кадастровий номер 2325280400:06:002:0014 площею 30,7597 га на території Балківської сільської ради.

Після отримання спірної земельної ділянки в оренду громадянин ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Дом-Ленд". Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дану юридичну особу зареєстровано 21.03.2016.

Згідно з п.п. 8.5 Статуту ФГ "ДОМ-ЛЕНД" (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 2 від 01.04.2017 р., вказане фермерське господарство має право користування земельними ділянками, які знаходяться на умовах оренди у засновників (членів) ФГ, зокрема право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, загальною площею 30,0127 га.

До статуту як право користування включені всі вище перелічені земельні ділянки з кадастровими номерами 2325280400:06:002:0014 площею 30,7597 га на території Балківської сільської ради; 2325281600:04:001:0026 площею 58,00 га на території Кіровської сільської ради; кадастровий номер 2325581900:03:020:0009 площею 93,9836 га, кадастровий номер 2325581900:01:017:0019 площею 57,2138 га, кадастровий номер 2325581900:03:019:0007 площею 89,222 га на території Владівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області; кадастровий номер 2325587900:02:030:0007 площею 44,0 га, кадастровий номер 2325587900:02:030:0005 площею 32,76 га на території Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.

Токмацькою місцевою прокуратурою під час вирішення питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин надано оцінку наказам Головного управління Держземагенства у Запорізькій області та зроблено висновок про надання земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства всупереч положенням статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" та ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України поза процедурою земельних торгів, що і було підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статей 22, 31, 93, 124 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею, матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 4, 7 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинні бути зазначені не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Крім того, Закон України "Про фермерське господарство" передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону України "Про фермерське господарство" не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

При вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно із статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Вищенаведений висновок про застосування норм права у спірних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019р. у справі № 365/65/16-ц та Верховним Судом в постановах від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 20.06.2018 у справі № 378/766/15-ц, від 22.05.2019 у справі № 366/2648/16-ц, від 26.08.2020 у справі № 908/684/19.

Відповідно ж до правового висновку, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Апеляційний суд, також вважає за необхідне зазначити, що фактичні обставини дійсно мають відмінності у вищенаведених справах та у даній справі, втім викладений правовий висновок Верховного Суду має універсальний характер та стосуєтться саме застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, тобто підлягає застосуванню судом при розгляді даної справи в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, а відповідні заперечення відповідача-2 та третьої особи є безпідставними.

В порушення вищенаведених норм ЗК України та Закону України "Про фермерське господарство" Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області при винесенні наказів про передачу в оренду гр. ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не встановлено волевиявлення заявника на створення фермерського господарства з урахуванням перспектив його діяльності, не перевірено наявність власних матеріальних та трудових ресурсів для обробітку землі.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 одержав в оренду для створення фермерського господарства шість земельних ділянок загальною площею понад 360 га., які розташовані на території різних сільських рад. При цьому він не обґрунтував належним чином необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а додане до заяви обгрунтування розмірів земельної ділянки має загальний характер та не містить будь-якої конкретики, що свідчить про відсутність в нього волевиявлення та можливості ведення фермерського господарства, раціональному використанні земельних ділянок у відповідності до норм та мети акону України "Про фермерське господарство".

На підтвердження можливості ведення фермерського господарства та оброблення спірної земельної ділянки, відповідачем-2 надані до матеріалів справи копії договорів поставки добрив, надання послуг з обробки земельної ділянки та збирання врожаю, оренди нерухомого майна, надання послуг охорони, а також копії первинних документів до наведених договорів, які датовані 2016-2017 р.р., тобто не спростовують обставин щодо формальної перевірки Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області при винесенні спірних наказів волевиявлення та спроможності гр. ОСОБА_1 займатись фермерською діяльністю та лише підтверджують, що фактичне оброблення спірної земельної ділянки та виготовлення товарної сільськогосподарської продукції розпочалося лише в 2016 році та всупереч вимогам ст.ст. 1, 3, 27 Закону України "Про фермерське господарство" здійснюється не гр. ОСОБА_3 та членами його родини, які не мають для цього власних матеріально-технічних ресурсів, а іншими особами на підставі господарських договорів.

Також, відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Вищенаведений висновок про застосування норм права у спірних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.19 у справі № 365/65/16-ц.

У даному випадку, договір оренди землі укладено між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) 22.10.2014. При цьому, громадянином ОСОБА_1 ФГ "Дом-Ленд" створено та зареєстровано 21.03.2016, тобто майже через півтора року після одержання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що також свідчить про відсутність можливості для її використання за призначенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області, а також є правонаступником прав та обов`язків Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яким видані спірні накази.

За наведених обставин слід дійти до висновку, що Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області при винесенні спірних наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 було порушено порядок, визначений Законом України "Про фермерське господарство" щодо надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства, що згідно зі ст. 152 ЗК України, ст.ст. 21, 393 ЦК України є підставою для визнання їх незаконними (недійсними) та скасування, а також, виходячи з приписів ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України для визнання недійсним спірного договору оренди землі, яка була передана в оренду з порушенням вимог чинного законодавства та повернення землі державі в особі органу уповноваженого здійснювати розпорядження землею державної форми власності.

Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та безпідставно відмовив у задоволенні обґрунтованих вимог прокурора.

При цьому, апеляційний суд враховує, що прокурор належним чином обґрунтував в позовній заяві необхідність звернення до суду з даним позовом в інтересах держави та визначив відповідачем-1 за позовом Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки просить скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яким і допущено порушення вимог законодавства при винесенні спірного наказу, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, тобто у даному випадку прокурор захищає інтереси держави як позивач, що узгоджується з приписами ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", враховуючи що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є відповідачем у справі та заперечує проти позовних вимог прокурора, що також підтверджує обґрунтованість звернення прокурора з позовом до господарського суду за захистом інтересів держави як позивача.

З матеріалів справи, також вбачається, що у травні 2017 року заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з аналогічним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки у володіння держави.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 328/2458/17 рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року скасовано, а провадження у справі за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання наказів та договору оренди землі недійсними, повернення земельної ділянки у володіння держави закрито.

Закриваючи провадження у справі № 328/2458/17 Верховний Суд виходив з того, що за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Отже, первісно заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 № 8-267/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 19.09.2014 № 8-383/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду", визнання недійсним договору оренди землі від 22.10.2014 та зобов`язання гр. ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку площею 30,0127 га, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області у межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, а пред`явлення даного позову до Господарського суду Запорізької області у грудні 2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності, обумовлено закриттям Верховним Судом провадження у справі № 328/2458/17.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Спірний наказ було винесено 19.09.2014, а договір оренди землі укладено 22.10.2014. Тобто, загальний строк позовної давності для пред`явлення даного позову сплив 19.09.2017 року та 22.10.2017.

Позивачем у позові наведено клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності та поновлення пропущеного строку для звернення з даною позовною заявою, а відповідачем-2 подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог і відмову в позові з цих підстав.

Колегія суддів апеляційного суду, враховуючи обставини справи, а саме одержання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки державної форми власності з порушенням вимог чинного законодавства та інтересів держави, які потребують ефективного та реального судового захисту, виходячи в т.ч. з того, що згідно з ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави, необхідності раціонального її використання, забезпечення можливості усім громадянам рівного доступу до земельних ресурсів для вироблення товарної сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку на земельних ділянках, зверненням прокурора з позовом з аналогічними позовними вимогами до суду цивільної юрисдикції у межах строку позовної давності, зміною практики Верховного Суду щодо юрисдикції справ даної категорії та звернення прокурора з даним позовом до господарського суду протягом незначного часу з дати закриття Верховним Судом провадження у справі № 328/2458/17, керуючись ч. 5 ст. 267 ЦК України, вважає за можливе визнати поважними причини пропуску заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області позовної давності при зверненні з даним позовом до господарського суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача-2 наведені в обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги.

Щодо недоведеності прокурором підстав для представництва інтересів держави у даній справі колегія суддів зазначає, що необґрунтованим є посилання відповідача-2 на недотримання прокурором процедури, встановленої ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, адже Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 навела правовий висновок щодо підстав та порядку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, тоді як у даній справі такий орган є відповідачем.

Прокурор при зверненні з даним позовом вказав, що є позивачем, бо ГУ Держгеокадастру - один зі співвідповідачів, наказ якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив ГУ Держгеокадастру одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування його наказу, апеляційний суд не погоджується з доводами відповідача-2 про те, що прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Посилання відповідача-2 на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки правовідносини у зазначеній справі Верховного Суду та у даній справі, яка розглядається, не є подібними, різняться за предметом та підставами позову, фактичними обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин та зумовили прийняття відповідного рішення. Зокрема, у даній справі суд встановив обставини повторності отримання земельної ділянки на неконкурентних засадах, тоді як додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. У справі № 688/2908/16-ц зроблено висновок, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого, проте у справі № 688/2908/16-ц не було встановлено обставин повторності отримання земельної ділянки на неконкурентних засадах.

Відносно відсутності у справі належного відповідача за вимогою про визнання недійсним договору колегія суддів зазначає, що за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Як встановив суд апеляційної інстанції та про що було зазначено вище, між Відповідачем 2 та Третьою особою укладено три договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, строком на 49 років (2 договори від 25.12.2015 та договір від 14.04.2016), державну реєстрацію яких проведено 21.01.2016 та 18.04.2016. Після державної реєстрації цих договорів Третьою особою засновано фермерське господарство та 21.03.2016 зареєстровано його як юридичну особу (Відповідач-2).

Після створення фермерського господарства, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельних ділянок перейшли до відповідача-1 з дня його державної реєстрації та перебували у його користуванні.

Стосовно посилання відповідача-2 на обставини скасування запису про речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно колегія суддів зазначає, що рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року та постанова Апеляційного суду Запорізької області від 03 липня 2018 року скасовані відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі справа № 328/2458/17 (провадження № 61-40596св18).

Відносно посилання відповідача-2 на ті обставини, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Як уже зазначалося, відповідно до положень земельного законодавства (Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство"), які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства громадянин міг використати один раз. Додатково земельні ділянки громадяни або фермерські господарства могли отримувати лише на конкурентних засадах шляхом участі у торгах.

При цьому офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів є публічними та загальнодоступними у зв`язку з чим набувач землі не мав перешкод у доступі до законодавства, міг і повинен був знати про те, що громадянин може набути земельну ділянку державної форми власності для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів лише один раз, а тому вона вибуває з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить добросовісність поведінки зазначеної особи під час набуття права користування спірними земельними ділянками під обґрунтований сумнів.

Таким чином, набувач спірних земельних ділянок не міг законно набути право користування ними. Натомість він набув зазначене право в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного, однак юридичне оформлення права користування землею стало можливим у результаті прийняття органом державної влади низки рішень, які не є такими.

З огляду на викладене висновки відповідача-2 про те, що позбавлення набувача спірних земельних ділянок його майнових прав є непропорційним втручанням у вказані права, оскільки він не знав і не міг знати про відчуження спірного майна поза межами повноважень державного органу, є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Оцінка доводам відповідача-2 щодо відсутності предмету спору у зв`язку з поділом спірної земельної ділянки на інші та передачу їх у власність третім особам надана судом в ухвалі від 25.05.2021, якою розглянуто відповідне клопотання відповідача-2 про закриття провадження.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у ньому не відповідають встановленим обставинам справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід стягнути з відповідачів на користь прокуратури у рівних частинах.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі № 908/79/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.12.2020 у справі № 908/79/20 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 № 8-383/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду".

Визнати недійсним договір оренди землі від 22.10.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо передачі в оренду земельної ділянки сільскогосподарського призначення, кадастровий номер 2325281600:04:001:0024, площею 30,0127 га, на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за межами населеного пункту, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Токмацького міськрайонного управління юстиції 04.11.2014 номер запису про інше речове право 7569153, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 493105123252.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Українська, будинок 50, ідентифікаційний код 39820689) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Матросова Олександра, будинок 29А, ідентифікаційний код 02909973) судовий збір за подання позову у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Стягнути з Фермерського господарства "Дом-Ленд" (02094, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 1-А, квартира 227, ідентифікаційний код 40358088) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Матросова Олександра, будинок 29А, ідентифікаційний код 02909973) судовий збір за подання позову у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн 50 коп.

Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.06.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко