Рішення

від 09.04.2021 по справі 932/286/21

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року Справа № 932/286/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Благодійної організації Благодійний фонд Єврейське майбутнє до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, треті особи - заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів щодо правоохоронної діяльності Дніпровської міської ради Маньковського Леоніда Костянтиновича та Дніпровська міська рада про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Благодійної організації Благодійний фонд Єврейське майбутнє до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, треті особи - заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів щодо правоохоронної діяльності Дніпровської міської ради Маньковського Леоніда Костянтиновича та Дніпровська міська рада в якій позивач просить:

скасувати постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини 7/6-222 від 28 грудня 2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що при винесені Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-222 від 28.12.2020 р., підписаної заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів щодо правоохоронної діяльності Дніпровської міської ради ОСОБА_1 не було враховано позицію Позивача, щодо того, що розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 року №158-р Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , охоронний номер 9 оскаржується у судовому порядку та результат розгляду судової справи безпосередньо впливає на статус об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 , а отже і на подальші правовідносини пов`язані з ним.

В тому числі, не враховано, що Благодійна організація Благодійний фонд Єврейське майбутнє не ухиляється від підписання охоронного договору та за результатом розгляду справи №160/12287/20 вчинить усі необхідні дії передбачені чинним законодавством щодо підписання охоронного договору.

Ухвалою від 15.02.2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Від представника Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що чинним законодавством не передбачено відтермінування обов`язку укладення охоронного договору у зв`язку з оскарженням рішення, яким пам`ятку культурної спадщини внесено до відповідного переліку.

Представником Дніпровської міської ради надано свої пояснення до позову, які за своєю суттю є аналогічними відзиву відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 грудня 2020 року на підставі Акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради від 01.12.2020 №11/6-4 заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів щодо правоохоронної діяльності Дніпровської міської ради Маньковським Леонідом Костянтиновичем Постанову про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини до Благодійної організація Благодійний фонд Єврейське майбутнє №7/6-222.

Благодійна організація Благодійний фонд Єврейське майбутнє володіє на підставі договору купівлі - продажу від 24 червня 2020 року № 1514 напівзруйнованим житловим будинком, що розташований по АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,1345 га, кадастровий номер: 121010000:02:381:0073, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 215208717 від 07.07.2020 року.

Об`єкт культурної спадщини, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 12.04.1996 № 158-р Про затвердження переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області внесений до пам`яток архітектури місцевого значення - Доходний будинок , охоронний №9.

Благодійна організація Благодійний фонд Єврейське майбутнє , як новий власник об`єкту культурної спадщини Прибутковий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 звернулось до відповідних органів контролю, обліку та охорони об`єктів культурної спадщини для отримання публічної інформації та документації щодо зазначеного об`єкта.

Позивачем на підставі отриманих відповідей на адвокатські запити було встановлено порушення чинного законодавства, щодо включення об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 до Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області.

Так, 02.10.2020 року Благодійна організація Благодійний фонд Єврейське майбутнє звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування розпорядження, справа № 160/12287/20.

09.11.2020 року Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради за вих. № 7/6-183 на ім`я голови Благодійної організації Благодійний фонд Єврейське майбутнє ОСОБА_2 направило лист Про додержання вимог пам`яткоохоронного законодавства з пропозицією укладання охоронного договору на Пам`ятку.

Листом від 12.11.2020 року за вих. № 05 Позивачем Управлінню з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради надано відповідь на звернення, де зазначено, що усі необхідні дії, направлені на урегулювання питання щодо укладання охоронного договору на Пам`ятку будуть вчинені за результатами розгляду судової справи № 160/12287/20.

01.12.2020 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради на адресу позивача направлено Акт про вчинення порушення законодавства про охоронну культурної спадщини № 11/6-4.

28.12.2020 року на адресу Позивача надійшла оскаржувана Постанова про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини №7/6-222 від 28.12.2020 р.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 08.06.2000 № 1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною шостою статті 3 Закону № 1805-ІІІ встановлено, що рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до статті 23 Закону № 1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Стаття 23 Закону N 1805-III та пункт 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, визначають імперативним зобов`язання, в частині не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування, укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо (частина друга статті 24 Закону № 1805-ІІІ).

Судом встановлено, що згідно з науково-проектною документацією Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпра (далі - ІАОП), затвердженою рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 № 84/60 Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра , будівля за адресою: АДРЕСА_1 , є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області Доходний будинок , охоронний номер 9 (далі - Пам`ятка), відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 № 158-р Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області .

Пам`ятка знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Дніпра, затвердженого наказом Міністерства культури, молоді та спорту України від 03.02.2020 №478 Про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів м. Дніпра .

Проте, в порушення вимог у сфері охорони культурної спадщини позивачем, як власником пам`ятки (на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2020 року №1514), не укладено охоронний договір на пам`ятку архітектури.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 44 Закону № 1805-ІІІ відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо посилання позивача на справу №160/12287/20, то суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст. 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У справі №160/12287/20 предметом оскарження є розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.04.1996 року №158-р Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області у частині включення в додаток до вказаного розпорядження об`єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, рішення у справі №160/12287/20 станом на дату винесення оскаржуваної постанови не набрало законної сили.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова