Ухвала

від 27.05.2021 по справі 420/2099/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2099/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Цибулі Ю.І.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чабан І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗАРІН , про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗАРІН , в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) позивач просить припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗАРІН , шляхом її ліквідації .

В підготовчому засіданні 27.05.2021 року з`ясовано, що від представника відповідача до суду надійшло клопотання, вхід. № 55824/20 від 29.12.2020 року, в якому останній просить закрити провадження у справі № 420/2099/20, з таких підстав:

- до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службою особою, предметом яких є встановлення законності або незаконності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення;

- позивач в позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила б про прийняття незаконного рішення (в даному випадку жодного рішення не приймалося), також не оскаржує дії чи бездіяльність Управління;

- даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства;

- згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі із суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, спір у якому одна із сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в таких правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а);

- отже, спір у даній справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору, напрацьованим Великою Палатою Верховного Суду, та на її думку подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарсько-процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства;

- таким чином, беручи до уваги предмет спору, а саме припинення шляхом ліквідації юридичної особи ТОВ АЗАРІН , та сторони спору, представник відповідача вважає, що даний спір не є публічно-правовим, не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а справа підлягає закриттю.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Позивач заперечував проти задоволення заявленого клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях на клопотання про закриття провадження, вхід. № 2747/21 від 19.01.2021 року, в яких позивач зазначив, що в даній справі не має корпоративного спору, не має спору між учасниками (засновниками) ТОВ АЗАРІН або між учасником (засновником) та ТОВ АЗАРІН . Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним учасником (засновником) ТОВ АЗАРІН є ОСОБА_1 ТОВ АЗАРІН створено шахрайським шляхом та було проведено його державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_1 поза його волі та без згоди. Данні дії були проведенні злочинною групою з метою ухилення від сплати податків та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Позивач не вчиняв жодних дій, направлених на створення та державну реєстрацію ТОВ АЗАРІН . ОСОБА_1 фактично ніколи не керував та не приймав участі в управлінні ТОВ АЗАРІН . З метою припинення злочинного та протиправного існування ТОВ АЗАРІН звернувся до відповідача для реєстрації припинення ТОВ АЗАРІН . Проте, відповідач до теперішнього часу не вчиняв, жодних дій по реєстрації припинення ТОВ АЗАРІН . Саме бездіяльність відповідача у питанні припинення ТОВ АЗАРІН стала підставою для звернення до адміністративного суду. Оскільки відповідач фактично ухиляється від проведення реєстрації припинення юридичної особи, ОСОБА_1 вимушений був звернутися з даним позовом до адміністративного суду для захисту своїх прав та законних інтересів від суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач. За таких обставин, спір у даній справі є публічно-правовим, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства та заявлене відповідачем клопотання про закриття провадження не підлягає задоволенню.

Заслухавши позицію представника відповідача, думку позивача, дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

В той же час, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його дії або індивідуальний акт. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 22.01.2020 у справі № 826/8592/16 тощо.

Поряд із цим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15, предмет спору у якій також був пов`язаний з оскарженням дій державного реєстратора і внесених ним записів, в тому числі, стосовно внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

При цьому пункт 4 частини першої статті 20 ГПК України не обмежує склад учасників такого спору.

Крім того, у постанові від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що спір у цій справі пов`язаний із діяльністю, управлінням і припиненням діяльності юридичної особи, а тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням приватних інтересів позивача у пов`язаних із діяльністю, управлінням і припиненням діяльності юридичної особи, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Участь державного реєстратора в якості відповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (провадження №11-576апп18), від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 (провадження №11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 802/199/17-а тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний спір позбавлений ознак публічно - правового та повинен вирішуватись судом господарської юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи та на підставі наведеного, з метою запобігання порушення прав позивача на справедливий, неупереджений розгляд адміністративної справи повноважним судом , суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗАРІН , про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.

На виконання ч. 1 ст. 239 КАС України суд роз`яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів за правилами господарського судочинства .

Керуючись ст.ст. 19, 205, 238, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗАРІН , про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

В повному обсязі ухвалу складено 1 червня 2021 року.

Суддя М.Г. Цховребова