Ухвала

від 02.06.2021 по справі 540/2414/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2414/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Білозерської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати п.п.1, 1.1, 3, 3.1 рішення 14 сесії восьмого скликання Білозерської селищної ради від 29.04.2021 р. № 161;

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення договору оренди землі від 29.07.2016 р. та зобов`язати відповідача утриматися від таких дій.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Таким чином, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2019 р. у справі № 712/8997/14-а та від 23.12.2020 р. у справі № 815/6190/16.

За змістом ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2016 р. між Білозерською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі, за змістом якого орендодавець надає, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 15.07.2016 р. № 361, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (угіддя рілля, невитребувані паї), які знаходяться на території Надеждівської сільської ради: площею 13,8767 га (кадастрові номери: 6520380700:02:001:0098, 6520380700:02:001:0099) Білозерського району Херсонської області.

Договір укладено на 10 років (п.8 договору).

29.04.2021 р. 14 сесією восьмого скликання Білозерської селищної ради Херсонської області прийнято рішення, згідно з п.1 яким: надано згоду громадянці ОСОБА_2 на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 20 січня 2021 року серії НМК № 065617, у відповідності до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0222609 із земель колишньої колективної власності КСП "Червоний прапор", за межами населених пунктів на території Білозерської селищної ради (Надеждівський територіальний округ).

Надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 після внесення відповідних змін, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) із земель колективної власності колишнього КСП "Червоний прапор" за межами населених пунктів на території Білозерської селищної ради (Надеждівський територіальний округ) площею 6,8417 га, кадастровий номер 6520380700:02:001:0099 (п.1.1 договору).

Надано згоду громадянці ОСОБА_3 на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 11 грудня 2020 року, у відповідності до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0222966 із земель колишньої колективної власності КСП "Червоний прапор", за межами населених пунктів на території Білозерської селищної ради (Надеждівський територіальний округ) (п.3 договору).

Надано дозвіл громадянці ОСОБА_3 після внесення відповідних змін, які вносяться до сертифікату у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай), на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) із земель колективної власності колишнього КСП "Червоний прапор" за межами населених пунктів на території Білозерської селищної ради (Надеждівський територіальний округ) площею 7,035 га, кадастровий номер 6520380700:02:001:0098 (п.3.1 договору).

Виникнення спірних правовідносин у справі, яка розглядається, обумовлено незгодою позивача з передачею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельних ділянок у власність. Тобто предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення відповідача як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки законність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Висновки суду узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах від 04.04.2018 р. по справі № 826/3202/16, від 20.06.2018 р. у справі № 820/4146/17, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.08.2019 р. у справі № 812/10703/13-а.

З огляду на викладене, наявний спір, не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а існує спір про право, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства. Тобто спірні правовідносини стосуються набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на об`єкти нерухомого майна і в разі задоволення позову майнові права цієї особи можуть бути порушені. Тому цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палата Верховного Суду від 06.04.2018 р. у справі № 810/2421/16, від 12.12.2018 р. у справі № 2-а-207/11 (провадження К/9901/39190/18).

Положеннями ст.15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Отже, в разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на звернення до суду із застосуванням відповідного способу захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Частиною 1 статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, можливість захисту саме права власності шляхом визнання незаконним акта, яким порушується право власності, передбачається ст.393 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак зважаючи на викладене, а також беручи до уваги суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин, суддя дійшов до висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.238, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив :

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування пунктів рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.

Копію ухвали направити (вручити) позивачу (його представнику).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання) суддею.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 115000000