Постанова

від 01.06.2021 по справі 420/4652/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4652/20 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта ТОВ Резидент Груп - адвоката Верховського О.В.

представника ГУ ДПС в Одеській області - Палтеки В.Вю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27.05.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Резидент Груп звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області в якому, з урахування уточнень, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23 квітня 2018 року № 0076261212, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 10 588 644 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 2 647 161 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23 квітня 2018 року № 0076271212, яким встановлена сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму - 59 683 700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був акт камеральної перевірки № 6568/15-32/12-12/33723174 від 30.03.2018 р., в якому встановлено завищення рядка 3.2.1. (додатка РІ) декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 Податкового кодексу України на суму 59683700 гри., та заниження об`єкту оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 58825800 гривень.

Позивач зазначав, що у рядку 03 РІ податковій декларації із податку на прибуток підприємств за 2017 рік та у підпункті 3.2.4. Додатку РІ до вказаної декларації сума від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових періодів, складає - 59955200 гривень. Значення вказаного рядка декларації відповідає значенню рядка 1420 (колонка 3) Балансу товариства станом на 31.12.2017р. Поряд із цим, у рядку 3.2.1. Додатку РІ до вказаної декларації товариство вказане значення 0.

На думку позивача, дані податкової декларації із податку на прибуток підприємств за 2017 рік та додатка РІ до вказаної декларації у повній мірі відповідають даним балансу позивача, складеному на 31.12.2017р. При цьому значення рядка 3.2.1. Додатка РІ до декларації із податку на прибуток підприємств позивача за 2017 складає 0, а не 59683700 гривень, як зазначено в Акті камеральної перевірки.

Також, позивач посилався на те, що акт камеральної перевірки не містить жодного доводу в підтвердження висновків про допущені товариством неточності та помилки у поданій податковій декларації. Зокрема, на думку позивача, Акт камеральної перевірки не містить вказівки на інші дані податкової звітності товариства, які свідчать про допущені арифметичні та методологічні помилки у поданій декларації. Окрім того, сам Акт камеральної перевірки містить неправдиві відомості про показники поданої товариством податкової декларації щодо значення рядка 3.2.1. Додатку РІ до декларації.

Зазначені обставини, на думку позивача свідчать про те, що акт камеральної перевірки містить голослівні твердження про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства при складанні та подачі до контролюючого органу податкової декларації із податку на прибуток підприємств за 2017 рік, які не ґрунтуються на належних та допустимих, при проведенні камеральних перевірок, джерелах податкової інформації. Як наслідок, позивач посилався на те, що податковий орган не міг керуватися безпідставними висновками акту перевірки під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже прийняв вказане податкове повідомлення-рішення безпідставно та незаконно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ Резидент Груп .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ Резидент Груп подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що акт камеральної перевірки не містить обґрунтування висновків про порушення вимог податкового законодавства, а лише констатує факт якогось заниження, в той час як суть допущеного порушення стала відома лише із відзиву на позов, тобто податковий орган в акті камеральної перевірки не встановлював тих фактичних обставин, на які він послався у відзиві на позов, як на підставу, за наявності якої просив суд першої інстанції відмовити у задоволенні позовних вимог, що є порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАСУ.

Також апелянт посилається на те, що складений посадової особою контролюючого органу акт камеральної перевірки за формою і змістом не відповідає вимогам ст. 86 ПКУ, оскільки не містить суті виявленого порушення, при цьому суд першої інстанції послався на наказ ДПА України № 416 від 17.07.2006 року, який втратив чинність на час виникнення спірних правовідносин.

Зазначає апелянт і про безпідставність залишення судом першої інстанції поза увагою надану позивачем уточнену податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік, яка була подана у 01 листопада 2019 року, на час коли товариству не було відомо, а ні про проведену камеральну перевірку 30.03.2018 р., а ні про оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення. При цьому апелянт зазначає про відсутність відомостей про вручення товариству листа податкового органу від 04.11.2019 року про відмову в прийнятті уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2016 рік.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) код ЄДРПОУ ВП 44069166, повідомило апеляційний суд, що з 01.01.2021 року воно є правонаступником Головного управління ДПС в Одеській області (як юридичної особи публічного права) код ЄДРПОУ - 43142370, відповідно до Постанови КМУ № 893 від 30.09.2020 року Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби , наказу ДПС України №526 від 30.09.2020 року Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , наказу ДПС України № 643 від 12.11.2020 року Про затвердження положень про територіальні органи ДПС , наказу ДПС України №755 від 24.12.2020 року Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій , наказу ДПС України №114 від 30.12.2020 року Про початок забезпечення здійснення Головним управлінням ДПС в Одеській області повноважень та функцій .

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Резидент Груп зареєстровано 02.11.2005 року за номером 15561020000013458. Основним видом діяльність ТОВ Резидент Груп є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43).

Відповідно до матеріалів справи головним державним інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Хрустальовою Альоною В`ячеславівною, у приміщенні Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток - ТОВ Резидент Груп , код (33723174). За результатом перевірки складений акт №6568/15-32/12-12-33723174 від 30.03.2018 року. (а.с. 7-9, 54-56).

Відповідно до акту камеральної перевірки, податковим органом встановлено порушення статті 134 і підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пункту 44.2 статті 44 розділу II Податкового кодексу України, платником податків у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 22 лютого 2018 року №9299030028, а саме:

1) заниження об`єкту оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму - +58825800,00 (грн.);

2) завищення - р.3.2.1 (додатка РІ) декларації з податку на прибуток за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 ПК України) на суму - +59683700,00 (грн.);

3) заниження (р. 19) грошового зобов`язання на суму 10 588 644,00 (грн.).

На підставі акту камеральної перевірки №6568/15-32/12-12-33723174 від 30.03.2018 року, ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 23.04.2018 року:

- №0076271212, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 59683700,00 грн. (а.с. 79-80);

- №0076261212, яким товариству збільшено суму грошових зобов`язань на 10588644 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2647161 грн. (а.с. 6, 57-58).

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту камеральної перевірки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними та допустимим доказами, а подана позивачем уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, була подана після проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

За приписами ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, в тому числі, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Податковим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 86.2, 86.10 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Так, відповідно до п.п. 14.1.156, 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України)

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків. (п. 136.1 ст. 136 ПК України)

Відповідно до п.п. 137.1, 137.2, 137.3, 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Згідно з п.п 140.4.4. п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що в акті перевірки від 30.03.2018 року №6568/15-32/12-12/33723174 зазначено, що за результатом перевірки встановлено завищення р.3.2.1 (додатка РІ) декларації з податку на прибуток за 2017 рік, які входять до пункту 3 (Додатку РІ) - різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 ПКУ) на суму 59683700 грн.

На сторінці 2 акту в таблиці наведені показники фінансової звітності позивача за 2017 рік, відповідно до яких різниці відхилень, які виникли за результатом перевірки фінансової звітності виникли у зв`язку з виявленням розбіжностей в р. 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) (значення рядків податкової декларації за 2017 рік (-59955200), значення рядків податкової декларації за даними ГУ ДФС (-271500)) та в р. 04 об`єкт оподаткування (рядок 02+рядок 03) (+,-) (значення рядків податкової декларації за 2017 рік (-858000), значення рядків податкової декларації за даними ГУ ДФС (-58825800)).

Відповідно до додатку РІ за звітний (податковий) період 2017 рік пункт 3.2.1 дорівнює « 0» , а пункт 3.2.4 дорівнює 59955200 (а.с. 62-70).

Разом з тим, в пункті 3.2.4 зазначається сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, а в пункті 3.2.1. - сума процентів, зменшена щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів.

Зазначена сума встановлених відхилень відповідає рядку 3.2.4 додатка РІ.

Водночас, відповідно до податкової декларації на прибуток підприємств за 2016 рік (звітна) (а.с. 73-76) р. 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) містить значення - (прочерк).

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновків податкового органу, викладених в акті камеральної перевірки.

Стосовно подання апелянтом 01.11.2019 року уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (а.с. 133-140), в якій ) р. 03 РІ Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) містить значення -58897900 , та такі ж показники містить п. 3 додатку РІ (уточненого) саме за рахунок п.п. 3.2.4 сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років., апеляційний суд зазначає таке.

04.11.2019 р. листом за вих. №3182/10/15-32-50-10-10 (а.с. 162) ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до пунктів 49.11 та 49.15 ст. 49 ПК України, повідомило апелянта - ТОВ Резидент Груп , про те, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, яка була отримана 01.11.2019 року, вважається неподаною у зв`язку із порушенням вимог п. 48.3, п. 48.4, п. 48.5 ст. 48 ПК України - уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік не містить обов`язкових реквізитів, а саме інформацію про наявні додатки, що додаються до декларації та є її невід`ємною частиною, та код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. Також, підприємству було роз`яснено право на оскарження у судовому порядку відмови у прийняття податкової декларації.

Відповідно до інформації ЄДРСР ТОВ Резидент Груп двічі зверталось до суду із позовом про оскарження рішення податкового органу, оформленого листом від 04.11.2019 р. за вих. №3182/10/15-32-50-10-10, але ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року у справі №420/12944/20, яка набрала законної сили 19.01.2021 року, (ЄДРСР 94232954) адміністративний позов був залишений без розгляду; та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року у справі №420/1707/21, яка набрала законної сили 21.04.2021 року (ЄДРСР №№ 95273647 та 96459455), адміністративний позов був повернутий позивачеві.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що висновки акту камеральної перевірки підтверджені наявними на час проведення перевірки фактичними даними податкових декларацій, та не спростовані матеріалами справи, оскільки надані апелянтом копії уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік та уточнюючі додатки до неї, не є податковою звітністю, оскільки визнані такими, що не подані, в той час як апелянт не надав належних та допустимих доказів скасування рішення податкового органу від 04.11.2019 р. оформленого листом за вих. №3182/10/15-32-50-10-10 щодо визнання податкової звітності неподаною.

При цьому, апеляційний суд вважає слушним зауваження апелянта щодо посилання суду першої інстанції на нормативно-правовий акт, який втратив чинність оскільки, наказ ДПА України від 17.07.2006 №416, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 року за №872/12746, яким затверджено форму акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів, втратив чинність з 28.02.2014 року відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України № 53 від 21.01.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2014 року за №205/24982.

Проте, зазначена обставина не є підставою, а ні для скасування рішення суду першої інстанції, а ні для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки приписами п. 76.2 ст. 76 ПК України, передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПК України. При цьому ПК України не передбачена вимога щодо складання акту камеральної перевірки за формою, що має бути встановлена (затверджена) нормативно-правовим актом.

Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведені у додатку №2 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165, із змінами та доповненнями. Також апеляційний суд зазначає, що зазначені методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз`яснювального та інформаційного характеру (п. 1.1 розділу І Методичних рекомендацій).

Інші доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі №420/4652/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.06.2021 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.