Постанова

від 26.05.2021 по справі 320/4636/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4636/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу Меліоратор-1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив Меліоратор-1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2020 № 0002780501 про визначення суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 143225,13 грн. та штрафної (фінансової) санкції розміром 35806,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач без достатніх правових підстав самостійно застосував ставку земельного податку 3% (встановлену рішенням Бучанської міської ради для будівництва багатоквартирного житлового будинку) до земель площею 42000,00 кв.м., що перебувають у власності (користуванні) платника податку ЖБК Меліоратор-1 , не обґрунтовано здійснив розрахунок суми земельного податку з юридичних осіб, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002780501.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.05.2021.

Позивачем було подано клопотання про розгляд справи без його присутності.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Наказу ГУ ДПС у Київській області від 18.11.2019 №648 ГУ ДПС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка ЖБК Меліоратор-1 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, вимог валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2016 по 31.12.2018 в результаті якої 26.12.2019 був складений акт за №358/10-36-05-01/40169562.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.284 ПК України, що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 278018, 19 грн., в тому числі: за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 102229,24 грн., за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на суму 175788,95 грн.

Розглянувши заперечення на акт перевірки, поданого позивачем, ГУ ДПС у Київській області внесла зміни, які були враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду заперечень на акт документальної планової виїзної перевірки, 04.02.2020 ГУ ДПС у Київській області винесла податкове повідомлення-рішення №0002780501 про визначення ЖБК Меліоратор - 1 суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 143225,13 грн. та застосування штрафної (фінансової санкції) розміром 35806,28 грн., а всього на суму 179031,41 грн.

За позицією відповідача, при визначенні суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку ЖБК Меліоратор - 1 мав застосувати ставку земельного податку, встановлену Рішенням сесії Бучанської міської ради № 2271-72-VІ від 25.06.2015 та доповненнями №108-5-VІІ від 19.01.2016 та № 165-VІІ від 28.02.2016 для земельних ділянок в м. Буча, нормативно грошову оцінку яких проведено, які перебувають у власності платників податку - як для будівництва багатоквартирного житлового будинку, а саме 3 % (п. 1.2.2).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ДПС України. ДПС України зазначив у рішенні про результати розгляду скарги від 23.04.2020 за №14141/6/99-00-08-05-06-06, що ЖБК Меліоратор-1 у періоді, що перевірявся, був власником земельних ділянок, на підставі документів, що зазначені в акті перевірки, і згідно з даними Держгеокадастру та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна цільове призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а тому відповідно до положень ПК України повинен був застосовувати ставку земельного податку відповідно до такого цільового призначення.

Керуючись главою 4 ПК України, Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 04.02.2020 №0002780501, а скаргу ЖБК Меліоратор-1 - без задоволення.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду із даним позовом.

Доводи апеляційної скарги:

- апелянт уточнює, що позивач у перевіряємий період використовував ставку земельного податку за земельні ділянки в м. Буча, які відповідно до документів на підставі яких набуто право власності використовуються для будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку. До таких земельних ділянок позивач застосовував ставку (встановлена рішенням Бучанської міської ради від 25.06.2015 № 2271-72-VІ, яка визначена як за земельні ділянки: для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дачних та садових будинків для фізичних осіб у розмірі 0,5% (відповідно до пн.1.2.1 (б) Таблиці 1, Додатку 2 до Рішення Бучанської міської ради). Згідно висновків акту перевірки фактично на вказаних земельних ділянках здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку (відповідно до пн.. 1.2.2 аблиці 1, Додатку 2 до Рішення Бучанської міської ради Для будівництва багатоквартирного житлового будинку застосовується ставка земельного податку 3%).

- апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не було наведено обґрунтування та підстави застосування пункту 56.21 стаття 56 ПК України.

ЖБК Меліоратор-1 не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, подав відзив на дану скаргу, в якому підтримує ухвалене рішення першої інстанції, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0002780501 від 04.02.2020 про визначення суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 143 225,13 грн. та штрафної санкції розміром 35806,28 грн.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За підпунктами 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС у Київській області від 18.11.2019 №648 ГУ ДПС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка ЖБК Меліоратор-1 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, вимог валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2016 по 31.12.2018 в результаті якої 26.12.2019 був складений акт за №358/10-36-05-01/40169562. В ході перевірки використання ЖБК Меліоратором-1 земельних ділянок встановлено, що у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 підприємство використовувало земельні ділянки на території місто Буча загальною площею 4,2000 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Будь-яких доказів на підтвердження фактичного використання земельних ділянок позивачем у період перевірки, особливостей їх правового режиму, типу забудови, апелянтом не було подано і під час судового розгляду даного спору.Акт перевірки не містить правових підстав для застосування відповідної ставки як і відомостей про те, які саме земельні ділянки як об`єкти оподаткування, використовували позивачем для будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку та чи зареєстровано на нього право власності.

Судом першої інстанції встановлено, що на час проведення перевірки цільове призначення земельних ділянок значилось 02.01 - Для будівництва, і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна забудова), що підтверджено правовстановлюючими документами, що досліджувались перевіркою та були зазначені в акті.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактів, які б давали підстави вважати, що позивач змінив цільове призначення набутих у власність земельних ділянок на час проведення перевірки апелянтом встановлено не було, а тому висновок контролюючого органу про те, що ЖБК Меліоратор-1 у періоді, що перевірявся, був власником земельних ділянок, на підставі документів, що зазначені в акті перевірки, і згідно з даними Держгеокадастру та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна цільове призначення земельних ділянок - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку , не може вважатись обґрунтованим та правомірним.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (даті - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 ПК України).

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 ПК України).

Порядок обчислення плати за землю визначено ст. 286 ПК України.

Так, відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєнні їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Викладені обставини підтверджуються Інформацією з Державного земельного кадастру від 19.05.2020, заявою Голови правління ЖБК Меліоратор -1 , завданням на виконання робіт, кадастровим планом земельної ділянки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що на час проведення перевірки цільове призначення земельних ділянок значилось 02.01 - Для будівництва, і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна забудова), що підтверджено правовстановлюючими документами, що досліджувались перевіркою та були зазначені в акті.

Інформацією і Державного земельного кадастру про право власності на та речові права на земельну ділянку, доданою позивачем до позову, підтверджено, що згідно заяви позивача у справі внаслідок об`єднання земельних ділянок після проведення перевірки були сформовані нові земельні ділянки, про що до Державного реєстру права було внесено відповідні записи.

І лише земельна ділянка з кадастровим номером 32110800000:01:097:0022, яка сформована в січні 2020 року внаслідок об`єднання, набула цільове призначення 02.03 - Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що при визначенні податкового зобов`язання зі сплати земельного податку у періоді, підданому перевірці, апелянт неправомірно застосував ставку податку 3% до належних позивачу земель як до земель для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Нормою ст. ст. 38 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Проте під час проведення перевірки відповідач не використовував відомості з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, належних позивачу; що містять узагальнену інформацію про землі як об`єкти оподаткування, внаслідок чого є достатні підстави стверджувати, що визначена сума грошового зобов`язання зі сплати земельного податку та застосована ним фінансова (штрафна) санкція проведена за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами ПК України.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком правильно висновку про обґрунтованість позовних вимог та про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0002780501 від 04.02.2020 про визначення суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 143225,13 грн. та штрафної (фінансової) санкції розміром 35806,28 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та не є підставою для його скасування/зміни.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 31.05.2021.