Постанова

від 01.06.2021 по справі 580/97/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 580/97/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спецгарант

до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецгарант (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2019 №№ 0004790506, 0004780506.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ТОВ Ларідан за договорами з надання послуг охорони підтверджуються відповідними первинними документами та мають ділову мету - здійснення охорони вантажу позивача під час його транспортування з пункту відправлення до пункту призначення.

Крім того, суд першої інстанції, перевіряючи доводи відповідача щодо наявності кримінального провадження, порушеного у відношенні директора контрагента позивача, установив, що в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області інформація щодо наявності кримінальних проваджень та вироків стосовно службових осіб ТОВ Спецгарант (код ЄДРПОУ 39058938), ТОВ Ларідан (код ЄДРПОУ 41822004), ТОВ Шеколан (код ЄДРПОУ 34076774) відсутня.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог, апелянт наполягає на тому, що операції позивача з ТОВ Ларідан є безтоварними, та зазначає, що відповідно до листа ГУ ДФС у Миколаївській області директор (керівник) указаного товариства не підписував його звітності, договорів та не приймав участь у здійсненні господарської діяльності.

Також, апелянт вказує, що у 2019 році ТОВ Ларідан взагалі не подавало господарську звітність, а також, що таке товариство не має обладнання, персоналу та інших матеріально-технічних ресурсів для виконання відповідних договірних зобов`язань.

Крім того, апелянт вказує, що ТОВ Ларідан є фігурантом ще деяких кримінальних проваджень.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 відкрито провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

24.05.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли витребувані в нього докази.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Спецгарант (далі - ТОВ Спецгарант ) (код ЄДРПОУ 39058938) зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Черкаській області як платник ПДВ.

14.05.2018 ТОВ Спецгарант (Замовник) було укладено з ТОВ Ларідан (Охорона) договір про надання професійних послуг з охорони майна № 14/05/18.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, замовник, представник замовника чи контрагент замовника передає, а Охорона приймає під охорону вантаж, визначений додатковою угодою до Договору, що перевозяться Уповноваженою транспортною організацією. Охорона вантажу забезпечується силами службового наряду ТОВ Ларідан (Представником охорони). Кількісний склад наряду визначається Охороною з урахуванням побажань Замовника (за наявністю) в письмовій формі.

Згідно з п. 1.3 договору від 14.05.2018 № 14/05/18, періодом здійснення заходів Охорони вантажу вважається час з моменту отримання Уповноваженою транспортною організацією у присутності Представника охорони до моменту доставлення його до місця призначення.

У п. 1.4. Договору від 14.05.2018 № 14/05/18 зазначено, що підтвердження прийняття Замовником послуг охорони затверджується підписанням акта прийому-передачі послуг або акта-претензії щодо надання послуг між Замовником і Охороною.

У ході проведення перевірки встановлено, що до договору про надання професійних послуг з охорони майна № 14/05/18 від 14.05.2018 між ТОВ Спецгарант та ТОВ Ларідан укладено Додаткову угоду № 1 від 14.05.2018.

У п. 2 Додаткової угоди № 1 від 14.05.2018 наведено перелік вантажу, а саме: 1) маршрут (станція відправлення - станція призначення) - ст. Драбово-Барятинська - ст. Одеса-Порт (експорт); 2) наменування вантажу - кукурудза; одиниці виміру - вагони; кількість - 50 вагонів.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 14.05.2018 визначено ціну послуг охорони в залежності від кількості перевезення вантажу (грн за вагон): 1 вагон - 5 000,00 грн; 2 вагон - 3 500,00 грн; 3 вагон - 2 900,00 грн; 4 вагон - 2 500,00 грн; 5 вагон - 1 900,00 грн; 6-8 вагони - 1 500,00 грн; 9-10 вагони - 1 250,00 грн; 11-15 вагони - 950,00 грн.

11.06.2018 між ТОВ Спецгарант та ТОВ Ларідан підписаний акт прийому-передачі послуг № 1 до договору про надання професійних послуг з охорони майна № 14/05/18 від 14.05.2018, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг з охорони вантажів склала 92 700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 450,00 грн.

На підставі акта прийому-передачі наданих послуг № 1 від 11.06.2018 ТОВ Ларідан склало податкову накладну від 11.06.2018 № 5 на суму 92 700,00 грн., у т.ч. ПДВ - 15 450,00 грн.

19.06.2018 ТОВ Спецгарант здійснило оплату наданих ТОВ Ларідан послуг, згідно з актом прийому-передачі наданих послуг № 1 сумі 92 700,00 грн, на підтвердження чого надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 АТ УкрСиббанк від 20.06.2018.

Послуги з охорони, які надавалися позивачу ТОВ Ларідан , були використані ним для убезпечення товару під час його транспортування (доставлення вантажу в пункт призначення без його втрати) у межах договірних відносин з ТОВ Шеколан за договором на транспортно-ескпедиційне обслуговування від 02.05.2018 № 02/05/18.

Відповідно до Договіру на транспортно-ескпедиційне обслуговування від 02.05.2018 № 02/05/18 (далі - Договір № 02/05/18), укладеним між ТОВ Спецгарант ( Виконавець ) та ТОВ Шеколан ( Замовник ), Виконавець приймає на себе зобов`язання зі здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу.

Згідно з п. 2.4. Договору № 02/05/18, Виконавець виконує обов`язки вантажовідправника по залізниці.

Відповідно до п. 2.7. Договору № 02/05/18, Виконавець зобов`язаний виконувати нагляд за вагонами згідно Додатку.

Згідно з п. 2.8 Договору № 02/05/18, Виконавець зобов`язаний нести відповідальність за збереження вантажу з моменту його передачі Виконавцю до моменту його отримання Вантажоотримувачем. У разі, якщо втрата, пошкодження або знищення вантажу відбулось внаслідок дій та/або бездіяльності третіх осіб, Виконавець несе відповідальність за дії (бездіяльність) таких осіб як за свої власні.

Пунктом 4.1 Договору № 02/05/18 визначено, що вартість експедирування та сума Договору обумовлюється у Додатку, відносно кожної товарної позиції та місця відправки.

У п. 4.2 Договору № 02/05/18 зазначено, що Додаток є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Додатку № 121 від 29.05.2018, Додатку № 123 від 02.06.2018, Додатку № 124 від 03.06.2018, Додатку № 126 від 03.06.2018 до Договору № 02/05/18 від 02.05.2018, станцією відправлення вантажу (кукурудзи) є Драбово-Барятинська, а станцією призначення - Одеса Порт (експорт).

З 18.05.2018 по 31.05.2018 залізницею здійснено транспортування 50 вагонів кукурудзи зі ст. Драбово-Барятинська до ст. Одеса-Порт, що підтверджується накладними №№ 41891615, 41927955, 41954306, 41986696, 42022582, 42077610, 42190124, 42220970, 42251413 та 42303958.

За результатами транспортування між ТОВ Шеколан та ТОВ Спецгарант підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг): від 02.06.2018 № 123, від 03.06.2018 № 124, від 03.06.2018 № 125, від 03.06.2018 № 126.

На підставі зазначених вище актів здачі-приймання робіт, ТОВ Спецгарант склало податкові накладні: від 02.06.2018 № 2 на суму 194 611,80 грн, у т.ч. ПДВ - 32 435,30 грн; від 03.06.2018 № 3 на суму 48 583,20 грн, у т.ч. ПДВ - 8 097,20 грн; від 03.06.2018 № 4 на суму 120 676,80 грн, у т.ч. ПДВ - 20 112,80 грн; від 03.06.2018 № 5 на суму 69 285,00 грн, у т.ч. ПДВ - 11 547,50 грн.

06.06.2018 ТОВ Шеколан здійснило оплату наданих ТОВ Спецгарант послуг, згідно з вказаними актами здачі-приймання робіт, у сумі 433 156,80 грн, на підтвердження чого надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 АТ УкрСиббанк від 07.06.2018.

У період з 11.11.2019 по 15.11.2019 посадовими особами Головною управління ДПС у Черкаській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Спецгарант з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2018 року по взаємовідносинах з ТОВ Ларідан (код ЄДРПОУ 41822004), податку на прибуток за 2018 рік та їх відображення в показниках фінансової звітності за 2018 рік по взаємовідносинах з ТОВ Ларідан (код ЄДРПОУ 41822004).

За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 22.11.2019 № 90/23-00-05-0606/39058938, в якому встановлено порушення позивачем:

1) вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, вимоги п. 3.10 Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 6, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 року за № 860/4153, у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2018 рік на загальну суму 13905 грн;

2) вимог п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 2.4 Наказу № 88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 15 450,00 грн.

Вказані порушенні, згідно з актом перевірки, пов`язані з документально оформленими взаємовідносинами ТОВ Спецгарант з ТОВ Ларідан у червні 2018 року на суму 77 250,00 грн без ПДВ.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав до ГУ ДПС у Черкаській області заперечення від 22.11.2019 № 90/23-00-05-0606/39058938.

17.12.2019 рішенням ГУ ДПС у Черкаській області висновки акта перевірки залишено без змін.

20.12.2019 на підставі акта перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення:

1) № 0004790506 про нарахування податку на додану вартість в сумі 19 312,50 грн., з яких 15 450,00 грн. - податкове зобов`язання, 3 862,50 грн. - штрафні санкції;

2) № 0004780506 про нарахування податку на прибуток підприємства в сумі 17 381,25 грн., з яких 13905,00 грн. - податкове зобов`язання, 3 476,25 грн. - штрафна санкція.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ та з податку на прибуток, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що товарність операцій позивача з ТОВ Ларідан за договором про надання професійних послуг з охорони майна від 14.05.2018 № 14/05/18 підтверджується актом прийому-передачі послуг, а розрахунки між сторонами за таким договором - відповідною банківською випискою по рахунку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем доведено економічну обґрунтованість здійснення вказаних операцій (залучення послуг з охорони), а саме - належне здійснення позивачем як виконавцем транспортно-експедиційних послуг вантажу (50-ти вагонів кукурудзи зі ст. Брятинська до ст. Одеса-Порт) перед його контрагентом (замовником таких послуг) - ТОВ Шеколан за договором від 02.05.2018 № 02/05/18.

Водночас, апеляційний суд відзначає, що в межах вказаної операції з ТОВ Шеколан саме позивач був відповідальним за вантаж під час здійснення його транспортно-експедиційного обслуговування. Тож, залучення ним послуг охорони (ТОВ Ларідан ) відповідає меті вчинення вказаної операції та обумовлюється необхідністю та доцільністю мінімізації ризиків втрати вантажу, забезпечення його схоронності.

Разом з тим, судова колегія також звертає увагу на те, що вартість спірних послуг з охорони вантажу є набагато нижчою, ніж вартість послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, які надавалися позивачем ТОВ Шеколан , що також свідчить про економічну обґрунтованість і ділову мету спірних операцій.

Таким чином, доводи апелянта про те, що операції позивача з ТОВ Ларідан є фіктивними і задокументовані виключно з метою неправомірного отримання податкових вигід, спростовуються матеріалами цієї справи та вказують на те, що податковий орган здійснив лише формальну поверхневу перевірку підстав формування позивачем спірних показників його податкової звітності без встановлення їх дійсної мети та означеного вище взаємозв`язку з іншими операціями позивача.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем, відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанції було надано докази, які підтверджують доводи його позову щодо товарності спірних операцій.

Доводи апелянта про те, що контрагент позивача ТОВ Ларідан є фігурантом кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки сам лише факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів у рамках такого кримінального провадження не є беззаперечним доказом відсутності реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів ч. 6 ст. 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Крім того, апелянтом не доведено, що між позивачем і ТОВ Ларідан мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Посилання апелянта на те, що контрагент позивача ТОВ Ларідан не подає податкову звітність, судова колегія також відхиляє з огляду на вищевказаний принцип індивідуальної відповідальності платника податків, відповідно до якого суб`єкти господарювання - платники податків не можуть нести відповідальність за порушення їх контрагентами податкової дисципліни.

Твердження апелянта про те, що контрагента позивача відсутні матеріально-технічні можливості та штат робітників для виконання зобов`язань за договорами постачання, укладеними з позивачем, є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагентів добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 20.12.2019 №№ 0004790506, 0004780506, необхідності їх скасування та задоволення позову повністю.

Отже, судом першої інстанції було повно встановлено обставини цієї справи і правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 01 червня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова