Постанова

від 01.06.2021 по справі 804/2886/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Київ

справа № 804/2886/17

адміністративне провадження № К/9901/46062/18

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (суддя Конєва С. О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (судді Білак С. В., Олефіренко Н. А., Шальєва В. А.) у справі № 804/2886/17 за позовом Приватного підприємства Інвесткомплект до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство Інвесткомплект (далі - ПП Інвесткомплект ) звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів від 29 листопада 2016 року № 291120161; визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо прийняття податкового прийняття податкового повідомлення-рішення; скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2017 року № 0001631201.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо одностороннього розірвання з ПП Інвесткомплект договору про визнання електронних документів від 29 листопада 2016 року № 291120161; скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20 березня 2017 року № 0001631201 у частині застосування 44698,08 грн штрафу; в іншій частині позову - відмовив.

При цьому суди виходили з протиправності дій податкового органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів внаслідок незнаходження позивача за своїм місцем реєстрації, оскільки позивач не змінював свого місця реєстрації, такі відомості реєстратором не вносилися до реєстру. Ураховуючи наведене, суди дійшли висновку про те, що застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період із 16 грудня 2016 року по 16 січня 2017 року у розмірі 44698,08 грн є протиправним, оскільки порушення строків реєстрації податкових накладних у вказаний період сталося не з вини позивача, а з підстав протиправного блокування податковим органом доступу позивачеві до реєстрації податкових накладних у ЄРПН, яке відбулося внаслідок розірвання договору про визнання електронних документів органами ДФС в односторонньому порядку.

На обґрунтування своїх доводів податковий орган посилається, зокрема на те, що актом обстеження місцезнаходження ПП Інвесткомплект від 15 грудня 2016 року встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, вказаною в ЄДРПОУ, що і було підставою для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.

Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди встановили, що ПП Інвесткомплект зареєстроване як юридична особа 15 вересня 2003 року (місцезнаходження юридичної особи до 28 грудня 2016 року: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 46, кв. 101 ; місцезнаходження юридичної особи з 28 грудня 2016 року: м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, буд. 27) та перебувала на обліку у Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, була платником податку на додану вартість.

Між Криворізькою північною ОДПІ та позивачем 29 листопада 2016 року укладено договір № 201120161 про визнання електронних документів. За вказаним договором були отримані посилені сертифікати відкритих ключів керівником підприємства, за допомогою яких ПП Інвесткомплект здійснювалася реєстрація податкових накладних у ЄРПН.

З 16 грудня 2016 року Криворізькою Північною ОДПІ було розірвано договір про визнання електронних документів від 29 листопада 2016 року № 291120161 в односторонньому порядку на підставі пункту 4 розділу 6 умов договору, а саме: внаслідок відсутності за місцезнаходженням підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів існування юридичних фактів, з якими законодавство пов`язує можливість розірвання договору. Касатор не посилається на порушення вимог процесуального законодавства судами при встановленні таких фактичних обставин, не вбачається таких і колегією суддів Касаційного адміністративного суду.

Таким чином, висновок судів, що причиною порушення строків реєстрації податкових накладних позивачем після 16 грудня 2016 року стало розірвання податковим органом в односторонньому порядку згадуваного договору і неприйняття електронних документів від позивача, є правильним.

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка була висловлена, зокрема у постановах: від 19 грудня 2018 року у справі № 821/561/17 (№К/9901/39983/18); від 24 квітня 2020 року у справі № 820/1263/17 (№К/9901/41610/18); від 3 грудня 2020 року у справі № 826/5241/16 (К/9901/37621/18).

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) відмовити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Є. А. Усенко