Постанова

від 20.05.2021 по справі 518/1196/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7300/21

Номер справи місцевого суду: 518/1196/20

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 518/1196/20

Номер провадження: 22-ц/813/7300/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів -Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсними окремих пунктів договору оренди землі, за апеляційною скаргою адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Тарасенка М.С. о 12 годині 05 хвилині, 02 березня 2021 року про закриття провадження,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ширяївського районного суду Одеської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить: 1) визнати недійсними підпункти 1.1., 2.4. - 2.6., 4.1., 4.4.-4.5., 7.1., 8.4.8. Договору оренди землі №404 від 12.12.2019 року, укладеного строком на 7 років між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області; 2) включити сплачений гарантійний внесок у розмірі - 5 207,50 грн. в рахунок оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами проведених 12.12.2019 року земельних торгів він став переможцем земельних торгів, придбавши лот № 1928 за ціною - 260 670,00 грн., що підтверджується протоколом №33/1928 проведення земельних торгів за лотом № 1928.

12.12.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 404.

В подальшому позивачу стало відомо про наявність обставин, які свідчать про недійсність окремих пунктів договору щодо встановлення меж земельної ділянки (а. с. 2 - 6).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до суду клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вказує на те, що Головним управлінням видано наказ від 19.12.2019 № 15-10417/13-19-СГ Про анулювання результатів земельних торгів , яким анульовано результати земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125481400:01:003:0456.

У зв`язку з анулюванням результатів торгів, згідно зі статтями 134, 138 ЗК України, договір оренди земельної ділянки втратив чинність з 19.12.2019 року (а. с. 78 - 84).

2.3 Позиція позивача щодо доводів відповідача

У запереченнях на клопотання про закриття провадження у справі адвокат Коток Андрій Миколайович, діючий від імені ОСОБА_1 , заперечував проти закриття провадження у справі. Посилається на те, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Позивачем було зареєстровано договір оренди на земельну ділянку, таким чином відсутні підстави стверджувати, що предмет спору відсутній (а. с. 128 - 130).

2.4 Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 02 березня 2021 року закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсними окремих пунктів договору оренди землі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що договір оренди землі № 404 від 12.12.2019 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 , втратив чинність з 19.12.2019 року (а. с. 167 - 168).

2.5 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Коток Андрій Миколайович, діючий від імені ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 02 березня 2021 року. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.6 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до ст. 125 ЗКУ. 15.09.2020 року за заявою позивача Державним реєстратором Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - ОСОБА_2 було зареєстровано договір оренди на вищезазначену земельну ділянку.

З метою перевірки цієї інформації 20.10.2020 року він звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля М.В. із проханням зробити Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з актуальною інформацією щодо земельної ділянки із кадастровим номером: 5125481400:01:003:0456.

З цього витягу (№228871029) позивачу стало відомо, що 28.09.2020 року державний реєстратор Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_3 провела державну реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі №122 від 24.09.2020 року. Орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5125481400:01:003:0456 є - ОСОБА_4 .

12.11.2020 року позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 18.09.2020 року №54141065.

Зазначена скарга була направлена через Портал державних послуг iGov.

12.11.2020 року зазначене звернення було зареєстровано в системі, 13.11.2020 року заявка №0-3579677656 змінила свій статус на Перевірка звернення (2й етап) .

18.01.2021 року представник Позивача звернувся із адвокатським запитом до Комісії його з`ясування стадії розгляду скарги, на що було отримано відповідь, що розгляд скарги триває.

На теперішній час рішення щодо розгляду вищезазначеної скарги також немає (а. с.188 - 191).

2.7 Узагальнені доводи сторін в апеляційному суді

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не скористалось право надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

3. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 02 березня 2021 року про закриття провадження (а.с. 200).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.03.2021 року призначено апеляційну скаргу адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 02 березня 2021 року про закриття провадження до розгляду (а.с. 201).

12.05.2021 року від адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням адвоката у щорічній відпустці.

Від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

На підставі наказу Головного управління від 06.11.2019 року № 15-7399/13-19 СГ Про проведення земельних торгів у формі аукціону земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 5125481400:01:003:0456, загальною площею - 49,7734 га., яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту), виставлено на земельні торги для передачі її у користування на умовах оренди.

За результатами проведених 12.12.2019 року земельних торгів ОСОБА_1 став переможцем земельних торгів, придбавши лот № 1928 за ціною - 260 670,00 грн., що підтверджується протоколом №33/1928 проведення земельних торгів за лотом № 1928.

На підставі вказаного протоколу, 12.12.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 404.

Головним управлінням видано наказ від 19.12.2019 № 15-10417/13-19-СГ Про анулювання результатів земельних торгів , яким анульовано результати земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125481400:01:003:0456.

19.09.2020 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 . Проте, 19.09.2020 року на підставі статті 14 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначений розділ закрито як помилково відкритий.

21.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсними окремих пунктів договору оренди землі.

12.11.2020 року Позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 18.09.2020 року №54141065.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

3.4 Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

12.12.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_1 , укладено договір оренди землі № 404.

15.09.2020 року за заявою позивача Державним реєстратором Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області - Черненко Альоною Володимирівною - було зареєстровано договір оренди на зазначену земельну ділянку згідно вимог чинного законодавства України.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням видано наказ від 19.12.2019 № 15-10417/13-19-СГ Про анулювання результатів земельних торгів , яким анульовано результати земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125481400:01:003:0456.

Як передбачає ч. 5 ст. 138 Земельного Кодексу України, результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Зокрема, згідно ч. 1 цієї статті цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК), та обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом України Про оренду землі . Згідно зі ст. 1 цього Закону оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 182 ЦК та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держреєстрація договору оренди, його зміни та розірвання здійснюється відповідним органом за зверненням осіб із наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає із дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суть державної реєстрації полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок на підставі договору, а підставами виникнення цивільних прав і обов`яз ків є - сам договір, укладений між власником земельної ділянки і орендарем, які досягли згоди з усіх умов договору, підписання спірного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Твердження відповідача, що у зв`язку з анулюванням результатів торгів відпали підстави для укладення договору, у відповідності зі статтями 134, 138 ЗК України такий договір втратив чинність з 19.12.2019 року не заслуговують на увагу.

Чинне законодавство не містить умов щодо визнання договору оренди земельної ділянки таким, що втратив чинність у зв`язку з анулюванням аукціону (земельних торгів).

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Частиною 5 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Ширяївського районного суду Одеської області).

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390, ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Коток Андрія Миколайовича, діючого від імені ОСОБА_1 , - задовольнити.

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 02 березня 2021 року про закриття провадження у справі - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсними окремих пунктів договору оренди землі - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 02 червня 2021 року

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

С. О. Погорєлова