Рішення

від 27.05.2021 по справі 161/17010/16-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/17010/16-ц

Провадження № 2/161/138/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Будько І.Ю .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства №11 про відшкодування майнової та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Житлово-комунального підприємства №11 (далі - ЖКП №11) про відшкодування майнової та моральної шкоди .

Свій позов мотивує тим, що 29.10.2016 було пошкодженого належний йому автомобіль Nissan Murano , д.н.з. НОМЕР_1 .

Вказує, що пошкодження сталося у зв`язку з недбалими, необережними діями працівників ЖКП №11, які не врахували погодних умов при виконанні підрядних робіт на даху будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не закріпили листки шиферу, яким мали намір здійснити перекриття пошкодженої зони на даху будинку, в результаті чого один із листків шиферу впав на його транспортний засіб, значно пошкодивши його.

Зазначає, що звертався до судового експерта з заявою про проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля для встановлення вартості завданого збитку. Для участі в огляді автомобіля запрошувались представники ЖКП № 11. Вартість матеріального збитку становить 38525,11 грн., вартість витрат на експертне дослідження 2000 грн.

Крім того, вважає, що внаслідок недбалості відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у моральних переживаннях у зв`язку з пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, життєвого комфорту, яку оцінює у 30000 грн.

На підставі наведеного, просить стягнути з відповідача 38525,11 грн. завданого матеріального збитку, 2000 грн. витрат на експертне дослідження та 30000 грн. моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що вини ЖКП №11 у пошкодженні автомобіля позивача не було, оскільки, відсутній безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками потерпілої особи. Вказує, що на момент події, а саме пошкодження майна жодних ремонтних робіт на даху будинку працівниками ЖКП №11 не проводилось, а станом на 29.08.2016 року (день події) будинок АДРЕСА_1 був списаний з балансу відповідача та жодних зауважень від мешканців щодо наявних недоліків до виконаних робіт на даху не надходило. Разом з тим, твердження позивача, що шифер впав саме з даху будинку біля якого перебував його автомобіль є лише припущенням, яке не підтверджується жодними доказами.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу позивача задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 січня 2020 року прийнято дану справу до провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті .

Представник позивача до судового засідання подав клопотання в якому просить суд розгляд справи проводити за його відсутності. Просив позов задовольнити

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся судом про час та місце слухання справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1, 3 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Змістом ч.1 ст. 83, ч.1 ст.91 ЦПК України , сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, а виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 червня 2017 року, встановлено, що автомобіль позивача міг бути пошкоджений листом шиферу, який упав з даху будинку, є припущенням. Та, навіть, якщо допустити, що автомобіль міг бути пошкоджений падінням шиферу з даху будинку, відповідач звільняється від відповідальності, оскільки шкода спричинена внаслідок дії обставин непереборної сили (а.с. 73-75, 103-105).

Скасовуючи вищезазначені судові рішення та направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року, вказав на те, що суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, зокрема внаслідок чого завдано шкоду позивачу та не врахував, що саме на відповідача покладено обов`язок доказування відсутності його вини у заподіянні шкоди. Зокрема, не допитані свідки, які на переконання позивача, були очевидцями падіння шиферу, саме з будинку АДРЕСА_1 (а.с. 139-142).

Як вбачається із матеріалів справи, дана цивільна справа на новий судовий розгляд надійшла 13 січня 2020 року.

В ході розгляду справи представником позивача та представником відповідача заявлялися клопотання про виклик свідків, які були задоволенні судом та покладено обов`язок на сторін забезпечити їх явку в судове засідання (а.с. 175-177).

Судом встановлено, що протягом тривалого часу від учасників справи надходили клопотання про відкладення судових засідань, явку свідків сторонами не було забезпечено, що призвело до затягування розгляду справи по суті (а.с. 168, 170, 179, 184, 190, 196, 205). В подальшому представник позивача 27.05.2021 року подав заяву про слухання справи у його відсутності, вказавши що не може забезпечити явку свідків у судове засідання, однак, не навівши будь-яких причин із цього приводу (а.с.225).

Враховуючи зазначені обставини, судом були вжиті всі необхідні заходи для встановлення фактичних обставин справи, обов`язковість на встановлення яких, вказував Верховний Суд у постанові №161/17010/16-ц, провадження №61-34689св18 від 02 грудня 2019 року (а.с. 139-142), а неявка свідків у судове засідання зумовлена власним визначенням сторонами у справі способу розпорядження своїми правами щодо предмета спору .

Таким чином, суд розглядає справу по наявним у матеріалах справи доказах.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Судом встановлено, що автомобіль Nissan Murano , д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві особистої приватної власності позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.4).

З протоколу огляду місця події від 29 жовтня 2016 року, складеного слідчим слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Чолаком С. С. на підставі повідомлення лінією 102 за результатами звернення ОСОБА_1 , судом встановлено, що його автомобіль знаходився на відстані 20 м від під`їзду № 2 будинку по АДРЕСА_1 , на асфальто-бетонному покритті, на відстані 0,5 м від бордюру, передньою частиною до будинку. При візуальному огляді кузова автомобіля виявлені пошкодження, а саме: тріщина на даху, заднього лівого крила, вм`ятина лівого заднього крила, побита кришка багажника, вибите скло, розбита задня фара (верхня червоного кольору), тріщина ліхтаря заднього руху. При безпосередньому огляді асфальто-бетонного покриття, що поблизу задньої частини автомобіля, виявлено шматки пластмаси червоного кольору, скло, а також шматки чорного пластику, чорне скло та шматки шиферу, дані предмети розкидані навколо автомобіля в діаметрі близько 20 метрів. При візуальному огляді багажного відділення виявлено шматок шиферного покриття всередині.

З вищевказаного протоколу огляду місця події також встановлено, що на даху будинку АДРЕСА_1 вхідну прибудову (цегляну), яка покрита шифером довжиною близько 3 м, який не закріплено. При безпосередньому рухові за допомогою поштовхів рук, шифер піддається переміщенню. Цілком можливий рух та підняття при сильному пориві вітру (а.с. 28-32).

Згідно з довідкою Волинського обласного центру з гідрометеорології від 25 січня 2017 року № 21/01-47/28, 29 жовтня 2016 року у місті Луцьку був сильний вітер західного напрямку зі швидкістю 16 м/с (небезпечне явище), а враховуючи синоптичну ситуацію та аеродинамічний ефект, характерний для міста, були вірогідні пориви вітру до 20 м/с (а.с. 46).

Відповідно до висновку № 0065 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Nissan Murano , д.н.з. НОМЕР_1 , складеним 05 грудня 2016 року, вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження 29 жовтня 2016 року на час пошкодження становить 38525,11 грн. (а.с. 5-17).

Судом встановлено, що трасологічна експертиза на предмет встановлення причин виникнення пошкоджень автомобіля, і чи відносяться виявлені пошкодження до обставин події, чи утворені при інших обставинах, не проводилася і клопотання про призначення такої експертизи сторонами в судовому засіданні не заявлялося. Експертиза ідентичності шиферу, що знаходився на асфальто-бетонному покритті біля автомобіля позивача та на даху будинку не проводилася. З врахуванням встановленого ст..13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та вимог ст. 102, 103 цього Кодексу, суд не вправі призначати експертизу за власною ініціативою без відповідного клопотання сторін, а тому в даному випадку суд приймає рішення по наявним у справі доказам.

Разом з тим, як вбачається з актів обстеження рулонного даху жилого будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 11 липня 2016 року, 15 серпня 2016 року, 13 вересня 2016 року, ЖКП № 11 проводив ремонт покрівлі над машинним приміщенням другого під`їзду указаного будинку, виконано ремонт дверей входу на покрівлю, ремонт руберойдової покрівлі окремими місцями над другим під`їздом, проведено прибирання даху від сміття, проведено укріплення вентиляційної шахти та ремонт даху вентиляційної шахти над другим під`їздом. Покрівля знаходиться в задовільно-технічному стані та готова для подальшої експлуатації (а.с. 48-51).

При цьому, на момент події, яка трапилася 29 жовтня 2016 року, багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 був списаний з балансу ЖКП №11 та жодних зауважень за 2016 рік щодо недоліків виконаних робіт на даху даного будинку від мешканців не надходило, що підтверджується відповідним актом (а.с. 47).

Відтак, із поданих доказів, неможливо зробити чіткого і безумовного висновку щодо наявності вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу та наявності будь-якого причинного зв`язку дій відповідача та заподіяної позивачу шкоди не встановлено.

Будь-яких доказів на підтвердження доводів позовної заяви позивачем не надано,а тому, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди до задоволення не підлягають.

У статтях 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 пов`язує завдання йому моральної шкоди із протиправним пошкодженням власного майна, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні звичайних стосунків з оточуючими людьми, звичок, життєвого комфорту.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 12 , 81 ЦПК України , позивач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили, що йому діями відповідача завдана моральна шкода та в чому полягає така моральна шкода.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до Житлово-комунального підприємства №11 про відшкодування майнової та моральної шкоди .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Житлово-комунальне підприємство №11, код ЄДРПОУ 30473500, юридична адреса: 43026, м. Луцьк, вул. Федорова, 9.

Повне судове рішення складено 03 червня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк