Постанова

від 26.05.2021 по справі 914/1288/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа №914/1288/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group), яка подана представником Мариничевим Юрієм Павловичам (ордер серія АХ №1035421 від 06.01.2021) б/н від 06.01.2021 (вх.№ 01-05/104/21 від 11.01.2021),

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 (повний текст рішення складено 14.12.2020, у складі колегії суддів: головуючий суддя Гоменюк З.П., судді: Яворський Б.І., Петрашко М.М.)

у справі №914/1288/18

за позовом ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group), Жижков, Прага, Чеська Республіка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Леосіті Інвест", с. Чишки Пустомитівського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Галицької митниці Держмитслужби, м. Львів

про припинення порушення прав на об`єкти інтелектуальної власності

За участю представників від:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі №914/1288/18 позов задоволено частково.

Визнано товари Грильяж Бом-Бік Ведмедик в кількості 50 ящиків та Грильяж Бом-Бік Кільце в кількості 50 ящиків, подані до митного оформлення за митною декларацією МД ЕК10 АА від 06.07.2018 р. №UА206070/2018/007655, контрафактними, тобто виготовленими з порушенням прав власника патентів на промислові зразки №31687, №31688.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест здійснювати виробництво та реалізацію товарів Грильяж Бом-Бік Ведмедик та Грильяж Бом-Бік Кільце , які виготовлені з порушенням прав власника патентів на промислові зразки №31687, №31688.

Вилучено з цивільного обороту товари Грильяж Бом-Бік Ведмедик в кількості 50 ящиків та Грильяж Бом-Бік Кільце в кількості 50 ящиків, подані до митного оформлення за митною декларацією МД ЕК10 АА від 06.07.2018 р. №UА206070/2018/007655.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест знищити товари Грильяж Бом-Бік Ведмедик в кількості 50 ящиків та Грильяж Бом-Бік Кільце в кількості 50 ящиків, подані до митного оформлення за митною декларацією МД ЕК10 АА від 06.07.2018 р. №UА206070/2018/007655.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест на користь ЕйПі-АГДА Груп, с.р.о. (AP-AGDA Group, s.r.o.) 7048 грн судового збору.

18.11.2020 до Господарського суду Львівської області поступила заява ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1288/18, мотивована тим, що в рішенні від 03.11.2020 суд не вирішив питання про розподіл інших судових витрат, окрім судового збору.

З огляду на наведене заявник просив суд здійснити розподіл судових витрат у справі, а саме стягнути з відповідача: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 73740 грн; витрати, пов`язані з відрядженням представника позивача, в розмірі 2638,24 грн; витрати, пов`язані з направленням поштової кореспонденції учасникам вказаної справи, в розмірі 229,20 грн; витрати, пов`язані з нотаріальним засвідченням перекладу установчих документів позивача, в розмірі 700 грн; витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, в розмірі 27000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест на користь ЕйПі-АГДА Груп, с.р.о. (AP-AGDA Group, s.r.o.) 560 грн витрат, пов`язаних з нотаріальним засвідченням перекладу установчих документів, 183,36 грн витрат, пов`язаних з направленням поштової кореспонденції, та 2110,59 грн витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача. В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення мотивоване тим, що:

- розмір витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (700 грн витрат, пов`язаних з нотаріальним засвідченням перекладу установчих документів позивача, 229,20 грн витрат, пов`язаних з направленням поштової кореспонденції, та 2638,24 грн витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача) підтверджений необхідними доказами, а тому ці витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- підстави для здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 73740 грн відсутні, оскільки позивачем в порушення вимог ст. 126 ГПК України не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат;

- підстави для здійснення розподілу витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, в розмірі 27000 грн відсутні, оскільки зроблений на замовлення позивача висновок експерта у сфері інтелектуальної власності №002-ООС/18 визнаний судом як недопустимий доказ, не був використаний і оцінений судом в межах справи, тобто фактично витрати на його підготовку не є пов`язаними з розглядом справи та не підлягають розподілу;

- в попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач вказував лише витрати на судовий збір за подання позовної заяви в сумі 8810 грн та не вказував ні витрат на експертне дослідження, ані витрат на професійну правничу допомогу, що були або будуть понесені, хоча вже станом на час подання позову знав про існування таких витрат, адже висновок експерта було долучено до позовної заяви, а сама позовна заява була підписана адвокатом;

- істотне перевищення сумою судових витрат, заявленою до відшкодування, суми, вказаної в попередньому (орієнтовному) розрахунку, та недоведення позивачем неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, слугує ще однією (хоча в даному випадку і не єдиною) підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 73740 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, в розмірі 27000 грн., та прийняти нове рішення, яким вказані витрати розподілити між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог. В іншій частині апелянт просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 залишити без змін.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу позивач зазначає, що адвокат Мариневич Ю.П. вступив у справі в якості представника позивача вже після відкриття провадження у даній справі, а тому з об`єктивних причин не міг подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з позовною заявою.

Відповідач та третя особа відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу не подали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group), яка подана представником Мариничевим Юрієм Павловичам, на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 призначено справу №914/1288/18 до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду №259 від 07.04.2021 у зв`язку зі смертю головуючого судді Дубник О.П. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Якімець Г.Г. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 прийнято справу №914/1288/18 до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Якімець Г.Г. та Зварич О.В., розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 26.05.2021 з підстав, викладених у вказаній ухвалі.

Сторони та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

11.05.2021 до суду від представника позивача поступила заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, оскільки участь сторін в судовому засіданні судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки як вбачається з апеляційної скарги позивача, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 оскаржується лише в частині відмови в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 73740 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, в розмірі 27000 грн, судом апеляційної інстанції додаткове рішення переглядається лише у цій частині .

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зазначає наступне:

17.07.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group) до Товариства з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест про припинення порушення прав на об`єкти інтелектуальної власності, підписана адвокатом Тютьком А.Б. В прохальній частині позовної заяви позивач, серед іншого, просив суд покласти судові витрати на Товариство з обмеженою відповідальністю Леосіті Інвест та заявив, що розмір понесених судових витрат буде надано додатково.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому зазначено такий вид судових витрат як судовий збір за подання позовної заяви в сумі 8810 грн та вказано, що загальна сума судових витрат, які позивач поніс на момент подання позову, складає 8810 грн.

Довіреністю від 02.04.2018 AP-AGDA Group s.p.o. в особі директора Добрянської А.П. уповноважило співробітників ТзОВ Компанія СІОН Рязанову Н.І. та Федоренко К.П. представляти інтереси довірителя на території України з питань, пов`язаних з захистом прав інтелектуальної власності довірителя під час переміщення товарів через митний кордон. Повноваження представників відповідно до довіреності включали в себе дії щодо укладення будь-яких правочинів від імені довірителя, в тому числі договорів про надання правової допомоги.

За договором про надання правової допомоги №12-07/18 від 12.07.2018 , укладеним між ТзОВ Компанія СІОН в особі директора Рязанової Н.І. як замовником та Адвокатським та ріелтерським об`єднанням України як виконавцем, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу замовнику на території України (юридичні послуги), в тому числі здійснювати представництво інтересів замовника з правом підпису у судах зі всіма без обмежень процесуальними правами; замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю надані ним послуги у порядку, розмір та у строки, передбачені додатками до даного договору ( пункти 1.1. та 1.2. договору).

Згідно з п.1.3. договору, виконавець здійснює виконання доручення, передбаченого цим договором, за допомогою власних адвокатів на підставі ордеру на надання правової допомоги, адвокатів, залучених на підставі договору про надання юридичних послуг та/або фізичних осіб на підставі нотаріально посвідченої довіреності замовника або довіреності, виписаної керівником виконавця

13.07.2018 Адвокатське та ріелтерське об`єднання України як замовник та адвокат Тютько А.Б. як виконавець уклали договір про надання юридичних послуг №13-07/18, відповідно до п.2.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичні послуги клієнтам замовника на території України, в тому числі здійснювати представництво інтересів клієнтів замовника у судах.

Приймання-передача наданих за цим договором послуг здійснюється на підставі актів приймання, які складаються сторонами по факту надання послуг виконавцем до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п.4.2.1. договору про надання юридичних послуг).

До позовної заяви додано ордер від 13.07.2018 на надання адвокатом Тютьком А.Б. правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН у Господарському суді Львівської області, Івано-Франківській митниці ДФС, виданий Адвокатським та ріелтерським об`єднанням України на підставі договору про надання правової допомоги №12-07/18 від 12.07.2018 р.

06.09.2018 та 07.09.2018 від позивача надійшли підписані адвокатом Титаренком Ю.П. відповідь на відзив та заява про забезпечення позову. До вказаних документів були долучені договір про надання правової допомоги №1 від 30.08.2018 та довіреність від 30.08.2018.

Титаренко Ю.П. має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1536 від 09.04.2008.

Договір про надання правової допомоги укладено між Адвокатським бюро Юрія Титаренка Семаргл (адвокатське бюро), ЕйПІ-АГДА ГРУП (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН (платник).

Згідно з п.3.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.1.1. договору адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати клієнту згідно його доручень правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а платник зобов`язаний сплатити адвокатському бюро винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання доручень клієнта, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

Як передбачено п.1.2. договору, адвокатське бюро відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових посадових осіб; представляє інтереси клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта; представляє інтереси клієнта в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів клієнта.

Розділ 4 договору стосується гонорару за договором.

Так, за умовами п.4.1. договору, гонорар є формою винагороди адвокатського бюро за надання правової допомоги клієнту.

За надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.2. договору, клієнту платник сплачує адвокатському бюро винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвокатського бюро при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються у відповідних рахунках, складених адвокатським бюро (п.4.2. договору).

Як вказано в п.4.3. договору, фактичні витрати щодо виконання адвокатським бюро зобов`язань за договором не включаються в розмір гонорару та оплачуються платником окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок адвокатського бюро.

Довіреністю від 30.08.2018, виданою строком на один рік, ЕйПі-АГДА ГРУП с.р.о. в особі Директора Добрянської А.П. уповноважило Титаренка Ю.П. представляти інтереси ЕЙПІ-АГДА ГРУП с.р.о. і вести усі його справи у всіх без винятку судах усіх інстанцій в порядку господарського, цивільного та адміністративного судочинства, а також у третейських судах, що діють на території України, нотаріальних конторах, в інших органах, установах та організаціях державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах усіх форм власності, експертних установах, органах прокуратури, органах внутрішніх справ, Антимонопольному комітеті України, в тому числі при застосуванні заходів впливу, з усіма правами, що їх законом надано позивачеві, відповідачеві, третій особі, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві, особі, що звертається з заявою про встановлення факту який має юридичне значення.

В матеріалах справи наявний ордер від 30.08.2018 на надання адвокатом Титаренком Ю.П. правової допомоги ЕйПі-АГДА ГРУП с.р.о. у Господарському суді Львівської області, виданий Бюро Юрія Титаренка Семаргл на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 30.08.2018 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 25.08.2018 Титаренко Ю.П. змінив прізвище на Мариничев Ю.П .

26.09.2018 Мариничеву Ю.П. було видано дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №001536.

Додатковою угодою №1 від 27.09.2018 до договору про надання правової допомоги №1 сторони договору виклали преамбулу та розділ 7 договору в новій редакції у зв`язку зі зміною найменування Адвокатського бюро на Адвокатське бюро Юрія Мариничева Семаргл та анкетних даних керуючого бюро на Мариничев Ю.П.

Також 27.09.2018 р. ЕйПі-АГДА ГРУП с.р.о. видала Мариничеву Ю.П. довіреність за змістом аналогічну раніше згаданій довіреності.

25.01.2019 Адвокатське бюро Юрія Мариничева Семаргл (адвокатське бюро), ЕйПІ-АГДА ГРУП (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН (платник) уклали договір про надання правової допомоги №6, а 03.01.2020 р. - договір про надання правової допомоги №16. За умовами п.3.1. цих договорів, перший з них діяв до 31.12.2019 р., а другий - до 31.12.2020 р.

Всі інші умови договорів про надання правової допомоги є ідентичними умовам договору про надання правової допомоги №1 від 30.08.2018.

На підставі договорів про надання правової допомоги №6 від 25.01.2019 та №16 від 03.01.2020 Адвокатським бюро Юрія Мариничева Семаргл було видано ордери на надання адвокатом Мариничевим Ю.П. правової допомоги ЕйПі-АГДА ГРУП с.р.о. у Господарському суді Львівської області - ордер від 01.04.2019 та ордер від 27.01.2020.

Відповідно до рахунку-фактури №1/07-18 від 05.09.2018 , виставленого Адвокатським бюро Юрія Титаренка Семаргл на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 30.08.2018, за надання адвокатських послуг у суді першої інстанції до сплати підлягає 85000 грн.

За надання правової допомоги на підставі даного рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН сплатило адвокатському бюро загалом 73740 грн: меморіальним ордером №@2РL634068 від 11.09.2018 р. на суму 14900 грн, меморіальним ордером №@2РL 647455 від 11.09.2018 р. на суму 5100 грн, платіжним дорученням №144 від 19.09.2018 р. на суму 20000 грн, платіжним дорученням №164 від 22.10.2018 р. на суму 340 грн, платіжним дорученням №183 від 13.11.2018 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №214 від 18.12.2018 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №225 від 21.01.2019 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №247 від 19.02.2019 р. на суму 4000 грн, платіжним дорученням №268 від 20.03.2019 р. на суму 1000 грн, платіжним дорученням №287 від 19.04.2019 р. на суму 3300 грн, платіжним дорученням №305 від 14.05.2019 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №320 від 27.06.2019 р. на суму 1800 грн, платіжним дорученням №338 від 02.09.2019 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №356 від 21.10.2019 р. на суму 2000 грн, платіжним дорученням №377 від 20.11.2019 р. на суму 1400 грн, платіжним дорученням №381 від 20.12.2019 р. на суму 1200 грн, платіжним дорученням №381 від 18.02.2020 р. на суму 1600 грн, платіжним дорученням №394 від 25.03.2020 р. на суму 1300 грн, платіжним дорученням №399 від 02.06.2020 р. на суму 1300 грн, платіжним дорученням №499 від 02.10.2020 р. на суму 4500 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №20 від 11.07.2018, складеним ТзОВ Глобал Експерт ЮА для ТзОВ Компанія СІОН , за послугу з виконання дослідження (договір №11-07-Д від 11.07.2018 ) сплаті підлягає 27000 грн.

Дана сума була повністю оплачена платіжним дорученням №102 від 11.07.2018 на суму 20000 грн та квитанцією №0.0.1096965558.1 від 30.07.2018 на суму 7000 грн.

До позовної заяви та клопотання про долучення доказів, поданого 02.10.2018, позивачем додано дві різні редакції висновку експерта у сфері інтелектуальної власності №002-ООС/18 від 13.07.2018 р., складеного судовим експертом Осмоловською О.С., які відрізняються змістом вступної частини висновку.

У висновку зазначено, що 10.07.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Експерт ЮА надійшов лист №067 від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН з проханням провести експертне дослідження у сфері інтелектуальної власності.

26.09.2018 ТзОВ Глобал Експерт ЮА (виконавець) та ТзОВ Компанія СІОН (замовник) склали акт №2609 приймання-передачі наданих послуг про те, що виконавець з і 11.07.2018 по 26.09.2018 рнадав замовнику послуги з проведення експертного дослідження та склав висновок експерта №002-ООС/18 у сфері інтелектуальної власності від 16.07.2018 відповідно до договору №11-07-Д від 11.07.2018, а вартість послуг за вказаний період становить 27000 грн.

За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону).

Договір про надання правової допомоги, укладений між ТзОВ Компанія СІОН і Адвокатським та ріелтерським об`єднанням України, а також договір про надання юридичних послуг, укладений між Адвокатським та ріелтерським об`єднанням України та адвокатом Тютьком А.Б., не містять умов щодо порядку обчислення гонорару, порядку його сплати тощо. В останньому з договорів зазначено, що надані послуги оплачуються в порядку і розмірі, які передбачені додатками до договору; приймання-передача наданих за ним послуг здійснюється на підставі актів приймання, а вартість послуг складається з суми всіх актів та сплачується на підставі виставлених рахунків.

Водночас позивачем не було долучено жодних додатків, актів чи рахунків до цього договору.

У п.4.2. договорів про надання правової допомоги, укладених між Адвокатським бюро Юрія Титаренка (Мариничева) Семаргл , ЕйПІ-АГДА ГРУП і Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія СІОН передбачено, що за надання правової допомоги клієнту платник сплачує адвокатському бюро винагороду (гонорар), розмір якого, а також умови та порядок розрахунків, визначаються у відповідних рахунках, складених адвокатським бюро.

Адвокатське бюро виставило рахунок-фактуру №1/07-18 від 05.09.2018 на суму 85000 грн, частина якої, а саме 79740 грн, була сплачена платником протягом розгляду справи у суді.

Вказаний рахунок містить найменування лише однієї послуги - надання адвокатських послуг у суді першої інстанції та її вартість - 85000 грн та не містить будь-яких детальніших описів наданих послуг, їх вартості, кількості витраченого на їх надання часу тощо. Позивачем не подано і інших документів (актів, рахунків), в яких би наводились згадані відомості.

Частини друга та третя статті 126 ГПК України прямо передбачають необхідність подання з метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, а також детального опису робіт (наданих послуг).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Подібна правова позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та від 30.09.2020 р. у справі № 379/1418/18.

У постанові від 09.10.2020 р. у справі № 509/5043/17 Верховний Суд вказав на відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з ненаданням детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису) позбавляє суд можливості встановити пов`язаність цих витрат (кожної виконаної роботи) з розглядом справи, а іншу сторону - можливості спростовувати потенційну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позивач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих адвокатом послуг, як не надав і детального переліку, опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, подання яких є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 73740 грн.

Вказані обставини та підстави відмови апелянтом не заперечуються та жодним чином не спростовуються у апеляційній скарзі.

Згідно з ч.4 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Позивач просить суд здійснити розподіл витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, в розмірі 27000 грн.

В матеріалах справи міститься рахунок-фактура за послугу з виконання дослідження на суму 27000 грн, платіжне доручення, квитанція, акт приймання-передачі наданих послуг з проведення експертного дослідження і висновок експерта.

Однак в матеріалах справи відсутній договір на проведення експертного дослідження, зі змісту якого суд міг би з`ясувати, які послуги, в якому обсязі та якої вартості мали би бути надані.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як зазначено в рішенні Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у даній справі, зроблений на замовлення позивача висновок експерта у сфері інтелектуальної власності №002-ООС/18 існує в матеріалах справи у трьох різних редакціях:

- від 13.07.2018 з зазначенням про отримання експертом зразків кондитерських виробів відповідача 10.07.2018 (в той час як такі зразки були надані митницею позивачеві лише 12.07.2018 ) та без зазначення у висновку того, що його підготовлено для подання до суду і експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (подано з позовною заявою);

- від 13.07.2018 з зазначенням про отримання експертом зразків кондитерських виробів відповідача 13.07.2018 та вказівкою на те, що цей висновок підготовлено для подання до суду у відповідності до вимог процесуального законодавства та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, яка передбачена статтею 384 Кримінального кодексу України (подано з клопотанням позивача від 02.10.2018);

- від 16.07.2018 з зазначенням про отримання експертом зразків кондитерських виробів відповідача 13.07.2018 та без зазначення у висновку того, що його підготовлено для подання до суду і експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (подано з поясненнями третьої особи 11.03.2020).

З огляду на наведене, суд першої інстанції зазначив, що не може вважати висновок експерта допустимим доказом та розцінювати його таким, що був складений без порушення закону, оскільки різні редакції висновку містять суперечливі посилання на дату отримання експертом зразків кондитерських виробів на дослідження, вигляд, в якому їх було отримано, кількість зразків, дату висновку тощо. Вказане, на думку суду, свідчило про те, що експерт за бажанням міг змінювати свій висновок після його складення і такий висновок не відображає справжній зміст зробленого експертом дослідження та дійсний порядок його проведення. При цьому лише одна з редакцій згаданого висновку містить вказівку на те, що його підготовлено для подання до суду, а експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, тобто тільки висновок у цій редакції суд міг би брати до уваги як висновок судової експертизи в розумінні процесуального законодавства, однак через наведені вище обставини суд відхилив всі редакції висновку та вирішив спір без врахування цього доказу через його недопустимість.

Оскільки, згаданий вище висновок експерта не був використаний і оцінений судом в межах розгляду справи як допустимий доказ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично витрати на його підготовку не є пов`язаними з розглядом справи та не підлягають розподілу.

Вказані обставини та підстави відмови апелянтом також не заперечуються та жодним чином не спростовуються у апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга обгрунтована лише тим, що адвокат Мариневич Ю.П. вступив у справі в якості представника позивача вже після відкриття провадження у даній справі, а тому з об`єктивних причин не міг подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом з позовною заявою.

Як встановлено судом, в попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач вказував лише витрати на судовий збір за подання позовної заяви в сумі 8810 грн та не вказував ні витрат на експертне дослідження, ані витрат на професійну правничу допомогу, що були або будуть понесені, хоча вже станом на час подання позову знав про існування таких витрат, адже висновок експерта було долучено до позовної заяви, а сама позовна заява була підписана адвокатом. Після вступу у справу нового представника позивач не відкоригував свій попередній (орієнтовний) розрахунок.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже правова конструкція згаданих норм свідчить про те, що відмова у відшкодуванні відповідних судових витрат у випадку неподання стороною попереднього розрахунку їхньої суми є правом суду, а не його обов`язком, тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що істотне перевищення сумою судових витрат, заявленою до відшкодування, суми, вказаної в попередньому (орієнтовному) розрахунку, та недоведення позивачем неможливості передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, слугувало лише додатковою, а не єдиною, підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням експертного дослідження. Натомість інших підстав для відмови у стягнення таких витрат апелянт жодним чином не спростував.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2020 у справі №914/1288/18 залишити без змін, апеляційну скаргу ЕйПі-АГДА Груп (AP-AGDA Group) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3.Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.06.2021