Постанова

від 24.05.2021 по справі 440/2798/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 р.Справа № 440/2798/20

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМТОРГ-ГРУП" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Сич С.С.) від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМТОРГ-ГРУП"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнення з ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 58813,33 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 776,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідачем у 2019 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМТОРГ-ГРУП" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 34307 грн. 78 коп. та пеню у розмірі 452 грн. 76 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" зареєстроване як юридична особа 15.11.2016, номер запису в Єдиному державному реєстрі 15851020000009808, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 86-91/.

25.02.2020 ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ) від 19.02.0202 (вх. № 3104 від 25.02.2020) /а.с. 5/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2019 році становила 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядку 02) складає 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) - 1 особа.

У Списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2019 року ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" наявна інформація про працівника ОСОБА_1 , особи з інвалідністю другої групи, який відпрацював у звітному році 5 повних місяців (наказ про прийняття на роботу № 21 від 30.07.2019) /зворот а.с. 5/.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" адміністративно-господарські санкції у розмірі 58813,33 грн. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 776,16 грн. (за 44 дні (з 16.04.2019 по 29.05.2019)) /а.с. 6/.

Оскільки відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції та пеню, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню з відповідача за одне робоче за 7 місяців у розмірі 34307 грн. 78 коп. (58813,33 грн. (середньорічна заробітна плата штатного працівника) : 12) х 7 (місяців) х 1 (робоче місце)) - за період січень - липень 2019 року, у якому відповідачем не вживалися передбачені законом заходи для працевлаштування інвалідів за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки підтверджено правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій на суму 34307 грн. 78 коп., сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем, становить 452 грн. 76 коп. (34307 грн. 78 коп. х 0,03%)= 10 грн. 29 коп. х 44 дня).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині суд вказав, що відповідач позбавлений обов`язку сплачувати штрафні санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів за серпень-грудень 2019 року, так як у цей період у ТОВ "КРЕМТОРГ-ГРУП" працювала особа з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції позивачем у справі не оскаржувалося, а відповідачем рішення суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, рішення суду переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 р. № 129 передбачено, що Фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту осіб з інвалідністю та цим Положенням. Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.2019 р. № 875-ХІІ (далі - Закон України № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Статтею 18 Закону України № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч .1, 2 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Колегія суддів зауважує, що чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця особи з інвалідністю та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 238 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч. 1 ст. 239 ГК України, вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у ст. 20 Закону України № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Колегія суддів зауважує, що суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 28.05.2019 р. по справі № 807/554/17.

Загальні засади відповідальності учасників господарський відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 ГК України (Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин).

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

За змістом ст. 18-1 Закону України № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 15.04.2019 р. по справі № 821/681/16.

При цьому, Законом України № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Отже, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 31.07.2019 р. по справі № 817/724/17.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, суб`єкт господарювання фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суб`єкт господарювання не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо він розробив необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформував відповідні установи, але фактично не працевлаштував особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 17.09.2020 р. по справі № 160/4443/19.

Судовим розглядом встановлено, що згідно штатного розпису працівників ТОВ КРЕМТОРГ-ГРУП станом на 1 березня 2019 року, кількість штатних одиниць становила 9 (дев`ять), з них 2 (дві) одиниці, а саме: директор виконавчий та інженер з охорони праці - за сумісництвом. Отже, станом на 01.03.2019 р. за штатним розписом працівників, для яких основним місцем роботи є ТОВ КРЕМТОРГ-ГРУП значилося 7 (сім) осіб. Судом апеляційної інстанції були витребувані відповідача відповідні докази, на що суб`єктом господарювання були надані відповідні докази, які підтверджують факт роботи за сумісництвом двох осіб (а.с. 178-211).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції(центри зайнятості), інформацію про попит на робочу силу (вакансії) незалежно від місцезнаходження.

Звіт форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Оскільки на підприємстві позивача у період до 01.08.2019 р. фактично працювало 7 осіб, як за основним місцем роботи, враховуючи приписи ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ у підприємства позивача не виникло обов`язку щодо створення одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю та як наслідок, не виникло обов`язку подавати звітність про попит на робочу силу.

З 1 серпня 2019 року змінилася кількість штатних одиниць в Товаристві і згідно штатного розпису працівників ТОВ КРЕМТОРГ-ГРУП станом на 1 серпня 2019 року загальна кількість працівників становила 29 (двадцять дев`ять) одиниць, з них 2 (дві) одиниці, а саме: директор виконавчий та інженер з охорони праці - за сумісництвом. Отже, станом на 01.08.2019 р. за штатним розписом працівників, для яких основним місцем роботи є ТОВ КРЕМТОРГ-ГРУП , значилося 27 (двадцять сім) осіб.

При цьому, з 01 серпня 2019 року в Товаристві, за основним місцем роботи, працював ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (Серія АВ №0563241), який також є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (2 категорія), що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, ТОВ КРЕМТОРГ-ГРУП до Полтавського відділення Фонду соціального захисту інвалідів був поданий Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (Форма-10ПІ, затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 року №42) реєстраційний номер 53/104/1683.

Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.07.2020 у справі № 804/4097/18.

На підставі цього, судова колегія суддів зазначає, що підприємством відповідача вчинено всі передбачені законодавством заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проінформовано, у спосіб встановлений відповідним центральним органами виконавчої влади, відповідні державні органи про наявність таких місць.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем по справі були виконані вимоги Закону України № 875-ХІІ щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю та здійснення заходів щодо їх працевлаштування у період з 01.08.2019 р., а до цього часу, у суб`єкта господарювання такого обов`язку не виникло, оскільки кількість штатних працівників становила лише 7 осіб.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, є безпідставними.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20 в частині задоволення позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу на рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМТОРГ-ГРУП" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕМТОРГ-ГРУП" (ідентифікаційний код 40959716, вул. Першотравнева, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) адміністративно-господарські санкції у розмірі 34307 грн. 78 коп. (тридцять чотири тисячі триста сім гривень сімдесят вісім копійок) та пеню у розмірі 452 грн. 76 коп. (чотириста п`ятдесят дві гривні сімдесят шість копійок) та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року по справі № 440/2798/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя Н.С. Бартош Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 03.06.2021 року