Постанова

від 01.06.2021 по справі 580/2586/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2586/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Лічевецького І.О.,

При секретарі: Лещенко В.С.,

За участю представника позивача: Стойко А.Ю.,

представника відповідача: Кузьмишина О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2019 №0001891304, №0001911304, №0001901304, від 03.07.2019 №0007531408, №0007511408.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки від 23.01.2019 №22/23-00-14-0107/39937909, а тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.07.2019 №0007531408 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2849903 грн., у тому числі 2279922 грн. за основним платежем та 569981 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.07.2019 №0007511408.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що звітні документи, які підтверджені особами, що заперечують свою участь у діяльності підприємств не можуть вважатись належними, що узгоджується з практикою Верховного Суду.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт завантаження, перевезення та переміщення товару від ТОВ Аверс Форм , ТОВ Флексар та інших контрагентів позивача.

З огляду на вказане, документальне оформлення ТОВ Торговий дім Хрещатик Агро операцій з придбання товарів від вказаних контрагентів здійснено лише з метою податкової вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань по податку на додану вартість та податку на прибуток.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що висновки Акту перевірки щодо завищення податкового кредиту з ПДВ та заниження інших операційниї доходів позивача є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки податковий орган не надав доказів про безтоварність спірних господарських операцій.

Також позивач вказує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Черкаській області у період з 28.09.2018 по 16.01.2019 здійснено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Хрещатик Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2015 по 30.06.2018, результати вказаної перевірки оформлені актом від 23.01.2019 №22/23-00-14-0107/39937909.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 7 П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3476115 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 106013 грн., за 2016 рік на суму 1101369 грн., за 2017 рік на суму 1409176 грн., за І квартал 2018 року на суму 180419 грн., за півріччя 2018 року на суму 859557 грн.;

- п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість з урахуванням норм п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України на загальну суму 3388565 грн.;

- п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року на суму 170789 грн.;

- п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 156803 грн.;

- п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 45496 грн. 40 коп.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 15 лютого 2019 року:

- №0001781401 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4345144 грн., у тому числі 3476115 грн. за основним платежем та 869029 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001781401 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 4431710 грн., у тому числі 3545368 грн. за основним платежем та 886342 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001791408 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2018 року в розмірі 170789 грн.;

- №0001891304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та нараховано пеню у загальному розмірі 96036 грн. 24 коп., у тому числі 45496 грн. 40 коп. за основним платежем та 12537 грн. 35 пені;

- №0001911304 про визначення суми грошового зобов`язання зі сплати військового збору в загальному розмірі 6152 грн. 54 коп., у тому числі 3108 грн. 95 коп. за основним платежем та 856 грн. 73 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001901304 про застосування штрафної санкції в розмірі 510 грн.

У подальшому, позивачем оскаржено вищезазначені податкові повідомлення рішення до ДФС України та за результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 17.05.2019 №22981/6/99-99-11.04-01-25, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2019 року №0001781401 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах з ТОВ Арнайс , ТОВ Топаз Груп , ТОВ Інекс Трейдінг , ТОВ Агростандарт Юг , ТОВ ТК Західна логістика , ТОВ Конкордія Кепітал , ТОВ Мега Стальпром , ТОВ Смарт Агро 2013 , ТОВ Компанія Сонячна Земля , ТОВ Стартфорд , ТОВ Профіт-Груп Експорт , ТОВ Кріон Прайм , ТОВ Елатек Компані , ТОВ Реал Будпроект , ТОВ Жалон Груп , ТОВ Укрпромобладнання , а також податкове повідомлення-рішення від 15.02.2019 №0001781401 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах з ТОВ Арнайс , ТОВ Агростандарт Юг , ТОВ ТК Західна логістика , ТОВ Смарт Агро 2013 , ТОВ Кріон Прайм , ТОВ Жалон Груп , ТОВ Укрпромобладнання . У інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення, а також податкові повідомлення-рішення від 15.02.2019 №0001791408, №0001891304, №0001911304, №0001901304 залишено без змін.

На виконання рішення ДФС України від 17.05.2019 №22981/6/99-99-11.04-01-25 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2019:

- №0007531408 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2873228 грн., у тому числі 2298582 грн. за основним платежем та 574646 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0007511408 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2034958 грн., у тому числі 1627966 грн. за основним платежем та 406992 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у позивача були наявні всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України пов`язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ, тому слід визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 №0007511408 та податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 №0007531408 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2849903 грн., у тому числі 2279922 грн. за основним платежем та 569981 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Разом з тим, враховуючи, що позивачем як податковим агентом, порушено вимоги пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 та пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168; п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 45496 грн. 40 грн., та податкового зобов`язання по військовому збору на суму 3108 грн. 95 коп., та порушено вимоги пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 та пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168; п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення 15.02.2019 №0001891304, №0001911304 та №0001901304 не підлягають до скасування.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивач мав наступні господарські взаємовідносини:

1) з ТОВ Аверс Форм укладено договір від 16.03.2017 №1603 на купівлю агрохімічної продукції (засобів захисту рослин).

Виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковою накладною від 16.03.2017 №6, видатковою накладною від 16.03.2017 №РН-0006, сертифікатом якості, товарно-транспортною накладною від 16.03.2017 №15. Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , що підтверджується генеральною угодою поставки агрохімічної продукції від 11.01.2017 №09/17, видатковою накладною від 16.03.2017 №РН-0000006.

2) з ТОВ Самміт-Агро-Трейд укладено договір від 02.06.2017 №26 на купівлю агрохімічної продукції (фунгіцит Танос 50%).

Виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковою накладною від 02.06.2017 №215, видатковою накладною від 02.06.2017 №215, товарно-транспортною накладною від 02.06.2017 №48.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , що підтверджується генеральною угодою поставки агрохімічної продукції від 11.01.2017 №09/17, видатковою накладною від 21.06.2017 №РН-0000111, товарно-транспортною накладною від 20.06.2017 №17.

3) з ТОВ Флексар укладено генеральну угоду поставки агрохімічної продукції від 30.09.2016 №300916.

Виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковими накладними від 03.10.2016 №32, від 18.10.2016 №44, від 21.10.2016 №65, від 28.11.2016 №№115, 116, 117, від 29.11.2016 №№118, 119, 120, 121, від 30.11.2016 №№122, 123, 124, видатковими накладними від 30.09.2016 №РН-000032, від 18.10.2016 №РН-000044, від 21.10.2016 №РН-000068, від 28.11.2016 №№РН-000115, РН-000117, РН-000116, від 29.11.2016 №№РН-000129, РН-000130, РН-000131, РН-000132, від 30.11.2016 №№РН-000133, РН-000134, РН-000135, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , ТОВ АПК-Сервіс , ТОВ Агро-Колос 05 , ПрАТ ЧОП Агротехмервіс , ТОВ Домантівське , що підтверджується копіями документів.

4) з ТОВ Ева Транс укладено генеральну угоду поставки агрохімічної продукції від 03.04.2017 №0304.

Виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковими накладними від 03.04.2017 №65, від 16.04.2017 №79, від 16.04.2017 №80, від 03.05.2017 №№5, 6, видатковими накладними від 03.04.2017 №65, від 16.04.2017 №79, від 16.04.2017 №80, від 03.05.2017 №№85, 86, товарно-транспортними накладними.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , ТОВ Латориця 2014 , ДП ДГ Христинівське , ДП Дослідне господарство імені 9 січня інституту свинарства і агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України , ТОВ Домантівське , ПрАТ ЧОП Агротехмервіс , що підтверджується копіями документів.

5) з ТОВ Інекс Трейдінг здійснені правовідносини щодо купівлі агрохімічної продукції (засоби захисту рослин), що підтверджується податковими накладними від 16.04.2018 №№160, 161, 162, 163, 164, 170, від 17.04.2018 № 171, від 14.05.2018 №85, видатковими накладними від 16.04.2018 №№РН-0416/27, РН-0416/28, РН-0416/29, РН-0416/30, РН-0416/31, РН-0416/35, від 17.04.2018 № РН-0417/07, від 14.05.2018 № РН-0514/05, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини , ТОВ АПК-Сервіс , що підтверджується копіями документів.

6) з ТОВ Агропром Переробка укладено договір від 31.05.2017 №310517 на купівлю агрохімічної продукції (засобів захисту рослин), що підтверджується податковими накладними від 31.05.2017 №№39, 42, видатковими накладними від 31.05.2017 №№39, 42, товарно-транспортними накладними.

Зазначена агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ АПК-Сервіс , що підтверджується відповідними копіями документів.

7) між позивачем та ТОВ Конкордія Кепітал укладено договір поставки від 01.07.2017 №0107/17 на купівлю чистогран , та виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковою накладною від 03.07.2017 №1, рахунком-фактурою від 03.07.2017 №0307, видатковою накладною від 03.07.2017 №0307.

Вказана продукція у подальшому реалізована позивачем ПрАТ НВО Прогрес , що підтверджується копіями документів.

8) з ТОВ Мега Стальпром укладено договір поставки від 28.08.2017 №2808 та договір про відступлення права вимоги від 08.09.2017 №080917, та виконання вищевказаних договірних правовідносин підтверджується податковою накладною від 28.08.2017 №197, видатковою накладною від 28.08.2017 №РН-0828/02, сертифікатом якості.

9) з ТОВ Микбудснаб укладено договір від 15.09.2017 №15/09 на купівлю агрохімічної продукції (засобів захисту рослин), що підтверджується податковими накладними від 15.09.2017 №14, від 20.09.2017 №77, видатковими накладними від 15.09.2017 №14, від 20.09.2017 №77, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Латориця 2014 , ТОВ Пономар , ТОВ Домантівське , що підтверджується копіями документів, які містяться у матеріалах адміністративної справи.

10) з ТОВ Компанія Сонячна Земля укладено договір поставки від 11.09.2017 №1109, що підтверджується податковою накладною від 11.09.2017 №17, видатковою накладною від 11.09.2017 №РН-0911/02, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , що підтверджується копіями документів, які містяться у матеріалах адміністративної справи.

11) з ТОВ Стартфорд здійснені правовідносини щодо купівлі агрохімічної продукції (засоби захисту рослин), що податковими накладними від 20.04.2018 №№122, 123, 124, від 23.04.2018 №125, від 26.04.2018 №№126, 127, від 03.05.2018 №50, видатковими накладними від 20.04.2018 №№РН-0420/07, РН-0420/08, РН-0420/09, від 23.04.2018 №РН-0423/06, від 26.04.2018 №РН-0426/09, від 03.05.2018 №РН-0503/04, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , спільному українсько-великобританському товариству з обмеженою відповідальністю Нива Переяславщини , ТОВ Домантівське , ПрАТ ЧОП Агротехсервіс , що підтверджується копіями документів, наданими позивачем до суду першої інстанції.

12) з ТОВ Профіт-Груп Експорт укладено договір поставки від 11.09.2017 №1109/17, що підтверджується податковою накладною від 11.09.2017 №4, видатковою накладною від 11.09.2017 №1109, рахунком-фактурою від 11.09.2017 №1109.

13) з ТОВ Елатек Компані укладено договір поставки від 01.09.2017 №0109, що підтверджується податковою накладною від 01.09.2017 №1, видатковою накладною від 01.09.2017 №109, рахунком-фактурою від 01.09.2017 №109.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , що підтверджується копіями документів.

14) з ТОВ Реал Будпроект здійснені правовідносини щодо купівлі агрохімічної продукції (засоби захисту рослин), що підтверджується податковою накладною від 06.06.2018 №14, видатковою накладною від 06.06.2018 №РН-0606/06, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Пономар , що підтверджується копіями документів.

15) з ТОВ Прайм Сайд укладено генеральну угоду поставки агрохімічної продукції від 17.06.2016 №14/16, що підтверджується податковими накладними від 17.06.2016 №5, від 01.07.2016 №5, від 07.07.2016 №7, від 12.07.2016 №62, від 15.07.2016 №41, від 20.07.2016 №39, від 26.07.2016 №76, від 26.08.2016 №105, від 12.09.2016 №№38, 39, 45, видатковими накладними від 17.06.2016 №РН-000005, від 01.07.2016 №РН-000015, від 07.07.2016 №РН-000017, від 12.07.2016 №РН-000041, від 15.07.2016 №РН-000063, від 20.07.2016 №РН-000067, від 26.07.2016 №РН-000091, від 12.09.2016 №№РН-000138, РН-000139, РН-000145, рахунками-фактурами від 17.06.2016 №СФ-000005, від 01.07.2016 №ПС-000015, від 07.07.2016 №ПС-000017, товарно-транспортною накладною, сертифікатом якості.

Вказана агрохімічна продукція у подальшому реалізована позивачем ТОВ Латориця 2014 , ТОВ Домантівське , ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , що підтверджується копіями документів.

16) з ТОВ Євро-Груп Інвес укладено договір поставки агрохімічної продукції від 21.04.2017 №2104, що підтверджується податковою накладною від 16.05.2017 №144, видатковою накладною від 01.09.2017 №109, рахунком-фактурою від 16.05.2017 №РН-000144, сертифікатом якості.

17) з ТОВ Союз Кепітал Строй укладено договір від 19.05.2017 №1905 на купівлю агрохімічної продукції, що підтверджується податковими накладними від 01.06.2017 №№32, 31, 34, 33, видатковими накладними, товарно-транспортною накладною.

Таким чином, наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, який саме товар придбавався, за якою ціною, між якими контрагентами.

У той же час, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Водночас про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як зазначає податковий орган, задекларований позивачем податковий кредит за рахунок проведення господарських операцій з вказаними контрагентами носить нереальний характер вчинення господарських операцій, з огляду на дефектність у первинних бухгалтерських документах, як виписані від імені осіб, які не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності, розірвання ланцюга постачання товару від ТОВ ТД Хрещатик Агро у першому/другому ланцюгу від постачальників, враховуючи підміну (пересорт) позицій товарних груп.

На думку апелянта, позивачем отримано товари від невстановлених перевіркою суб`єктів господарювання, та номенклатура реалізованих товарно-матеріальних цінностей та послуг різноманітна та відрізняється від придбаних товарно-матеріальних цінностей і послуг.

Дійсно, згідно аналізу даних Автоматизованої системи співставлення ІС Податковий блок встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту позивача та податковими зобов`язання його контрагентів, у зв`язку з невідображенням ТОВ Флексар , ТОВ Стартфорд та ТОВ Євро Груп Інвес у додатку №5 з податку на додану варість за перевіряємі періоди податкових зобов`язань з позивачем.

Крім того, з відображеного податковим органом у Акті перевірки реєстру податкових накладних вбачається невідповідність придбаних та реалізованих ТОВ Аверс Форм , ТОВ Флексар , ТОВ Топаз Груп , ТОВ Інекс Трейдінг , ТОВ Конкордія Кепітал , ТОВ Мета СтальПром , ТОВ Микробудснап , ТОВ Компанія Сонячна Земля , ТОВ Стартфорд , ТОВ Профіт-Груп Експорт , ТОВ Елатек Компані , ТОВ Реал Будпроект , ТОВ Прайм Сад , ТОВ Євро Груп Інвес номенклатур товарів та послуг, а саме купувались одні товари та послуги, а реалізовуються інші товари та послуги, які не купувались, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про проведення операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, відсутності взаємозв`язку між укладненими договорами та використанням товарів у господарській діяльності підприємства.

Відтак, надані позивачем первинні документи сприяли лише формальному відтворенню господарської операції, яка не відбувалась, оскільки самі по собі вищезазначені документи, які містяться в матеріалах справи, не можуть підтвердити фактичне виконання господарських договорів між позивачем та його контрагентами, оскільки відсутня інформація та докази в матеріалах справи, що свідчать про доставку придбаного товару, його зберігання та подальше використання в господарській діяльності товариства.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема відсутністю товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт завантаження, перевезення, переміщення товару, дослідження руху та проходження товару від ТОВ Аверс Форм , ТОВ Арнайс , ТОВ Флексар , ТОВ Топаз Груп , ТОВ Інекс Трейдінг , ТОВ Конкордія Кепітал , ТОВ Мета СтальПром , ТОВ Микробудснап , ТОВ Компанія Сонячна Земля , ТОВ Стартфорд , ТОВ Профіт-Груп Експорт , ТОВ Кріон Прайм , ТОВ Елатек Компані , ТОВ Реал Будпроект , ТОВ Прайм Сад , ТОВ Євро Груп Інвес , про що було наголошено відповідачем.

У той же час, у товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт завантаження, перевезення товару від ТОВ Союз Кепітал Строй та ТОВ Самміт-Агро-Трейд , відсутні відомості щодо кількості (об`єму, ваги, вид тари) вантажу.

На основі поданої контрагентами позивача звітності та наявної бази даних проведено аналіз щодо наявності у контрагентів позивача фізичних та технічних можливостей проводити господарську діяльність, за результатами якого встановлено, що господарська діяльність таких підприємств має ознаки нереальності здійснення операцій, оскільки у такх підприємств відсутня фізична, технічна, технологічна можливість для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність основних фондів, кваліфікованого персоналу, наявність у штаті тільки керівної посади, відсутність фактичного місця ведення діяльності чи розташування офісу, відсутність будь-якого транспортування значних обсягів товарно-матеріальних цінностей, як наслідок розірвання ланцюга постачання товару.

Також, контролюючий орган звертає увагу на наявність вироку Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/23956/17 відносно директора ТОВ Союз Кепітал Строй та ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06.08.2018 у справі №753/23494/18 відносно керівника ТОВ Євро-Груп Інвес , згідно яких вказані особи не мали жодного відношення до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

У даному випадку, така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України, стосовно фіктивності підприємства контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Відтак, первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд в ряді постанов, зокрема в постановах від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18.

Окрім того, апелянт посилається на протоколи допиту та пояснення керівників ТОВ Аверс Форм , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Флексар , які вказали про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності вказаних товариств.

Згідно зі статтею 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, стаття 55-1 Господарського кодексу України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи-підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому, норми матеріального закону не пов`язують ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала (перереєструвала) таку особу чи попереднього кримінального провадження і постановленні обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

З установлених судом апеляційної інстанції фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Аверс Форм , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Флексар здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У свою чергу, податкові накладні, виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, встановлених вироком обставин, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа №21-421а11).

Позивачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Слід зазначити, що платник податку повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує контрагента як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси товариства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників.

У свою чергу, позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від їх імені.

З огляду на вказане, надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, видаткові накладні) щодо господарських операцій з вищевказаними контрагентами у періоді, що перевірявся, не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, оскільки спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.07.2019 №0007531408 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2849903 грн., у тому числі 2279922 грн. за основним платежем та 569981 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.07.2019 №0007511408 є протиправним, відтак у задоволенні вказаних позовних вимог має бути відмовлено.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

У цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Хрещатик Агро до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2019 №0007511408 та від 03.07.2019 №0007531408 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2849903 грн., у тому числі 2279922 грн. за основним платежем та 569981 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - відмовити.

В іншій частині - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року залишити бе змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Т.Р. Вівдиченко

І.О. Лічевецький