Постанова

від 02.06.2021 по справі 752/19105/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 752/19105/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур Ю.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 391-ДК/0085По/08/01/-19 від 05.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав на те, що 10.03.2016 його призначено на посаду директора КП Спецжитлофонд . Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Рудиком Б.І. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) від 09.08.2019 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 391-ДК/0085П/07/01/19 від 28.08.2019, яким визначена відповідальність, передбачена ст. 53-3 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ГУ Держгеокадастром прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 391-ДК/0085По/08/01/-19, якою визнано позивача, винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 53-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Свою вину позивач не визнав та вважає постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що винесена безпідставно та необґрунтовано.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано всі обставини справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.06.2021.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів у судовому засіданні ухвалено продовжити строк розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до розпорядження Київського міського голови від 09.03.2016 № 187 Про директора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд та наказу Про призначення директора комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд від 10.03.2016 № 21-к, ОСОБА_1 , призначено на посаду директора КП Спецжитлофонд .

Згідно зі Статутом, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації 19.04.2001 № 777, комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд є юридичною особою та здійснює свою діяльність на принципах господарського відання. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і підпорядковується Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до Статуту підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності з утримання, обслуговування, експлуатації, ремонту, реконструкції та будівництва житлового та нежитлового фонду, а також здійснення контролю за додержанням встановленого порядку використання житлових та інших приміщень житлового фонду спеціального призначення.

Рішенням київської міської ради № 324/6540 від 06.10.2011 Про передачу комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд земельної ділянки для реконструкції виробничо-складської бази та будівництва житлових будинків, їх подальшої експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1 підприємству було передано у постійне користування земельну ділянку площею 6,8873 га (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003).

Зазначена земельна ділянка використовується підприємством на підставі Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 25.05.2012 серія ЯЯ № 389726.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Рудиком Б.І. за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) від 09.08.2019 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 391-ДК/0085П/07/01/19 від 28.08.2019, яким визначена відповідальність, передбачена ст. 53-3 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, ГУ Держгеокадастром прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 391-ДК/0085По/08/01/-19, якою визнано позивача, винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 53-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення, вважаючи постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що при винесені оскаржуваної постанови, державний інспектор діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного закону, визначивши вірний склад правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та обставини, на які посилається позивач при зверненні до суду, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, та відповідачем доведена правомірність винесеної ним постанови.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП, передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до норм ст. ст. 245, 251, 279, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 15 від 09.01.2008 Про реконструкцію виробничо-складської бази та будівництво жилого будинку на АДРЕСА_1 КП Спецжитлофонд, директором якого є позивач, визначено, як інвестора реконструкції виробничо складської бази та замовника будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Положеннями ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, встановлено коло обов`язків землекористувачів, серед яких, зокрема, зобов`язання не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

За змістом приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначає Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.

Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, згідно п. 3.1. вказаного порядку, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Абзацом 5 ст. 48 Закону України Про охорону земель , передбачено, що під час здійснення містобудівної діяльності передбачено зняття та спадкування у визначених місцях родючого шару ґрунту з наступним використанням його для поліпшення малопродуктивних угідь, рекультивації земель та благоустрою населених пунктів і промислових зон.

Так, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 09.08.2019, протоколі про адміністративне правопорушення від 28.08.2019 та постанові про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2019, вказано на те, що згідно п. 2.3. Фізико-географічні особливості району і майданчика будівництва , тому 6 Проектної документації, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) заасфальтована.

Як вбачається зі Звіту ДП Науково-дослідний інститут будівельного виробництва , асфальтоване покриття на земельній ділянці займає площу 26654,0 кв.м. (2,6654 га), однак, площа земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:253:0003 становить 6,8873 га.

Тобто, виходячи із змісту вказаного звіту, під асфальтованим покриттям знаходиться лише близько третини земельної ділянки, а не вся земельна ділянка.

Стаття 53-1 КУпАП, передбачає саме адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 53-3 КУпАП, встановлено відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Тобто, в КУпАП закріплені два поняття: ґрунтовий покрив земельних ділянок та родючий шар ґрунту.

У Розділі 2 Порядку № 1, міститься законодавче визначення поняття грунтовий покрив земельних ділянок , зокрема, встановлено, що це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.

Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Тож, з наведеного та встановлених обставин справи слідує, що при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства, державний інспектор діяв в межах своїх повноважень та керувався вимогами Закону України Про Державний контроль за використанням та охороною земель , а тому, адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , як керівника КП Спецжитлофонду , було накладено в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за даний вид правопорушення, а обставини, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді першої інстанції та під час розгляду апеляційної скарги, з огляду на що, позов не підлягає задоволенню.

Апелянт стверджує, що родючий шар ґрунту на вказаній ділянці явно відсутній, проте, колегія суддів з даного приводу враховує те, що відповідно до п. 2.3. Фізико-географічні особливості району і майданчика будівництва , тому 6 Проектної документації, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:69:253:0003) заасфальтована, однак, під асфальтованим покриттям знаходиться лише близько третини земельної ділянки, а не вся земельна ділянка, як стверджує позивач.

Тож, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції по суті спору дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Решта тверджень та посилань в апеляційній скарзі колегією суддів не приймається до уваги через їх необґрунтованість та непідтвердженість матеріалами справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 р. - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді Кузьменко В.В.

Василенко Я.М.