Постанова
від 01.06.2021 по справі 620/5429/20
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5429/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бонтайер-Україна (далі - позивач, ТОВ Бонтайер-Україна звернулось до суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від № UA102000/2020/000094/2 від 27.08.2020.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2020/00128 від 27.08.2020.

- визнати протиправним та скасувати рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA102000/2020/000096/2 від 08.09.2020.

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі.

Так, апелянт вказує на те, що документи, які були подані до митного органу не тільки не містять будь-яких неузгодженостей або розбіжностей, а й у повній мірі підтверджують повну сплату апелянтом вартості товару.

Наголошує на тому, що платіжний документ містить відомості про сторін контракту та суму коштів, що відповідає вартості товару за інвойсом, а у призначенні платежу є посилання на номер зовнішньоекономічного договору (контракту).

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.08.2020 та 08.09.2020 уповноваженою позивачем на декларування особою (далі - декларант), до митниці були подані митні декларації №UA102030/2020/637682 та №UA102030/2020/637961 відповідно на товар Автошини пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів .

Поставки вищезазначеного товару здійснювалися на умовах CFR UA Черноморск в рамках зовнішньоекономічного контракту від 08.11.2017 №08/11/2017, укладеного між ТОВ Бонтайер-Україна та OCSEN INDUSTRIAL COMPANY LIMITED (Китай).

Митну вартість товару було заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) на рівні 151,42 USD/шт. або 2,4513 USD/кг (митна декларація №UA102030/2020/637961) та 164,10 USD/шт. або 2,3353 USD/кг (митна декларація №UA102030/2020/637682).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано наступні документи.

До митної декларації UA102030/2020/637682:

- Пакувальний лист (Packing) від 11.07.2020;

- Рахунок-фактура (інвойс) №41 від 30.06.2020;

- Коносамент (Bill) № MАEU203725522 від 11.07.2020;

- Автотранспортна накладна (Road) № 35533 від 26.08.2020;

- Декларація про походження товару (Declaration) № 41 від 30.06.2020;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №08/11/2017 від 08.11.2017;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №20 від 12.06.2020;

- Договір про надання послуг митного брокера №27-МТ від 14.08.2018;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA102030/2020/637682 від 27.08.2020.

До митної декларації UA102030/2020/637961:

- Пакувальний лист (Packing) від 31.07.2020;

- Рахунок-фактура (інвойс) №42 від 17.07.2020;

- Коносамент (Bill) № MEDUQ2914628 від 31.07.2020;

- Автотранспортна накладна (Road) № 8622 від 07.09.2020;

- Декларація про походження товару (Declaration) № 42 від 17.07.2020;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №08/11/2017 від 08.11.2017;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №22 від 12.07.2020;

- Договір про надання послуг митного брокера №27-МТ від 14.08.2018;

- Копія митної декларації країни відправлення №422720200000493165 від 27.07.2020;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA102030/2020/637961 від 08.09.2020.

27.08.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000094/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 203,35 USD/шт. На підставі вказаного рішення 27.08.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00128.

08.09.2020 митницею було прийнято рішення № UA102000/2020/000096/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 3,01 USD/кг. На підставі вказаного рішення 08.09.2020 митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102030/2020/00129.

Вважаючи вказані рішення та картки відмови протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості від 27.08.2020 було зазначено, що в порядку контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.

За результатами їх опрацювання встановлено наступне.

1. Інвойсом від 30.06.2020 №41 передбачається, що сплата коштів за товар проводится Покупателем на расчетный счет Продавца в течении 90 дней с момента выхода судна (товара) из порта убытия (г. Циндао, Китай) и предоставлении копии коносамента и экспортной декларации . До митного оформлення платіжні доручення не були надані. До митного оформлення додатково надано платіжні доручення від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32 на загальну суму 33 476 USD, в графі 70 Призначення платежу вказано лише контракт від 08.11.2017 №08/11/2017, що не дає можливості визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару. Так як, оформлення митної декларації №422720200000448262 на експорт здійснено 11.07.2020, а завантаження товару на борт судна 11.07.2020 (коносамент від 11.07.2020 №MAEU203725522), то кошти за товар по платіжним дорученням від 01.07.2020 №30 сплачувалися з порушенням терміну, вказаному в інвойсі від 30.06.2020 №41, тобто за відсутності декларації та копії коносамента. До митного оформлення надається лист постачальника від 29.07.2020 про сплату коштів за товар ТОВ БОНТАЙЕР-Україна і про відсутність їх заборгованості, але дана інформація будь-якими іншими документами не підтверджується. Відсутній акт звірки між двома підприємствами. Як наслідок, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.

2. У наданій до митного оформлення додатковій угоді від 12.06.2020 № 20 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 згідно п. 7.1 передбачено надання наступних документів, які не були надані до митного оформлення: декларація країни відправлення (надана лише після запиту митного органу), сертифікат якості, сертифікат походження.

3. Згідно п. 12.6 додаткової угоди від 12.06.2020 №20 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 прописано, що продавец и покупатель согласовуют заказ 25-28 числа каждого месяца . Але документальне підтвердження погодження ціни в документах відсутні.

4. У митній декларації країни відправлення від 11.07.2020 №422720200000448262 відсутнє посилання на документ, згідно якого здійснювалася поставка. У декларації вказується коносамент за №SUDU8776366, який до митного оформлення не надавався. Вартість товарів за даною митною декларацією становить 30 976,00 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то вказані в експортній митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах, а також враховуючи митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача обґрунтовано виникли сумніви в заявленій вартості товару.

Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На запит митного органу особою, уповноваженою на декларування, листом від 27.08.2020 було надано наступні додаткові документи:

-платіжні доручення в іноземній валюті від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32;

-висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару від 26.08.2020 № ЧК-329, в якому експертом ціни на подібну продукцію наводяться на умовах FOB, а не CFR, не враховуються висота та ширина шини; експертом наводиться перелік компаній з ціновими пропозиціями на подібну продукцію, але виділити серед них виробника чи постачальника неможливо. Також не наведені джерела інформації, що не дає можливості впевнитися в достовірності документу.

-наданий прас лист постачальника від 30.06.2020 №б/н. Даний документ не являється прайс-листом, оскільки не містить періоду дії цін, містить відомості транспортування товару, що не передбачено прайс-листами. Оскільки, ціни в ньому повинні бути однаковими для всіх категорій покупців, а знижки та доставка обумовлюються в кожному випадку індивідуально.

Також, у графі 33 рішення про коригування митної вартості від 08.09.2020 було зазначено, що в порядку контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.

За результатами їх опрацювання встановлено наступне.

1. Інвойсом від 17.07.2020 №42 передбачається, що сплата коштів за товар проводится Покупателем на расчетный счет Продавца в течении 90 дней с момента подписания инвойса или выхода судна (товара) из порта убытия (г. Циндао, Китай) и предоставлении копии коносамента и экспортной декларации . Згідно п. 6.2 додаткової угоди від 12.07.2020 № 22 до контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 "Если покупатель не отгружает товар в установленый срок, то он обязан вернуть сумму предоплати если такова имеется в течении 5 рабочих дней". Тобто рахунок та контракт містять розбіжності щодо сплати за товар. До митного оформлення платіжні доручення не надані. До митного оформлення додатково надано платіжне доручення від 10.08.2020 №33 на загальну суму 36340 USD, в графі 70 Призначення платежу вказано лише контракт від 08.11.2017 №08/11/2017, що не дає можливості визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару. До митного оформлення надається лист постачальника від 18.08.2020 про сплату коштів за товар ТОВ БОНТАЙЕР-Україна і про відсутність їх заборгованості, але дана інформація будь-якими іншими документами не підтверджується. Відсутній акт звірки між двома підприємствами. Як наслідок, митний орган не має можливості однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити її числове значення.

2. У митній декларації країни відправлення від 27.07.2020 №422720200000493165 вартість товарів 33 840,00 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то вказані у експортній митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах та митні оформлення подібної продукції, здійснені в попередні періоди, у відповідача обґрунтовано виникли сумніви в заявленій вартості товару.

Керуючись Методичними рекомендаціями та відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ особі, уповноваженій на декларування, запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару (електронне повідомлення до митної декларації додається): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На запит митного органу особою, уповноваженою на декларування, листом №04/06/2020-1 було надано наступні додаткові документи:

- платіжне доручення в іноземній валюті від 10.08.2020 №33 ;

- висновок експертного, товарознавчого дослідження щодо визначення вартості товару від 26.08.2020 № ЧК-329, в якому експертом ціни на подібну продукцію наводяться на умовах FOB, а не CFR, не враховуються висота та ширина шини; експертом наводиться перелік компаній з ціновими пропозиціями на подібну продукцію, але виділити серед них виробника чи постачальника неможливо. Також не наведені джерела інформації, що не дає можливість впевнитися в достовірності документу.

- наданий прас лист постачальника від 17.07.2020 №б/н. Даний документ не являється прайс - листом, оскільки не містить періоду дії цін, країн на які поширюється дана пропозиція та об`ємів поставки.

Отже, у зв`язку з неподанням декларантом всіх документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 3 ст. 53 МКУ, приймаючи до уваги відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ, у митниці були підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.

Так, 27.08.2020 та 08.09.2020 митницею було прийнято рішення №UA102000/2020/000094/2 та № UA102000/2020/000096/2 про коригування митної вартості товару та скориговано митну вартість до 203,35 USD/шт. та до 3,01 USD/кг відповідно.

На підставі вказаних рішень митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2020/00128 та № UA102030/2020/00129.

Суд першої інстанції, відмовляючи у визнанні протиправними та скасування спірних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті, дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно, обґрунтовано та в межах своєї компетенції.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в оскаржуваних рішеннях зазначено про порушення умов контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 щодо термінів поставки товару, а також те, що надані платіжні доручення від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32 на загальну суму 33476 USD та від 10.08.2020 №33 на загальну суму 36340 USD, не дають можливості визначити, що дані платежі здійснювалися саме за цю поставку товару.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно умов контракту №08/11/2017 від 08.11.2017, ціна за товар встановлена в доларах США за одиницю товару и вказана у Специфікації та Інвойсі.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи Інвойса №41 до вказаного контракту, загальна вартість поставленого товару складає 33476,00 доларів США.

Інвойсом №42 визначено загальну вартість товару - 36340,00 доларів США.

Відтак, наданими позивачем платіжними дорученнями від 01.07.2020 №30, від 13.07.2020 №31, від 23.07.2020 №32 та від 10.08.2020 №33 підтверджується повна оплата вказаного контракту.

Крім того, відповідачем не доведено жодними доказами впливу порушення термінів поставки згідно умов контракту №08/11/2017 від 08.11.2017 на митну вартість заявленого до митного оформлення товару.

Щодо посилання митного органу на те, що у графі призначення платежу вказано лише контракт, а реквізити рахунку-фактури відсутні, тобто ідентифікувати дані платіжні доручення з даною поставкою не має можливості, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність в платіжному документі вказівки на інвойс самостійно не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації платежу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Так, загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з вказаним товаром.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.

Крім іншого, у спірних рішеннях митним органом вказано про те, що у митній декларації країни відправлення від 27.07.2020 №422720200000493165 вартість товарів 33840,00 USD, вартість транспортування до вказаної суми не включено. Так як, умови поставки CFR передбачають включення до ціни товару витрат на транспортування (фрахт), то вказані у експортній митній декларації умови поставки CFR викликають сумніви.

Колегія суддів звертає увагу, що в митній декларації країни відправлення зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CFR. Аналогічна інформація щодо базису поставки міститься у всіх без виключення товаросупровідних документах, в тому числі в інвойсах.

Досліджуючи загальну вартість товару, згідно наданих інвойсів вбачається, що ціна за поставки товарів на умовах CFR включена в загальну вартість поставки, що передбачають відповідні умови.

Відтак, сумніви митного органу стосовно вказаних у експортній митній декларації умов поставки CFR не знайшли свого підтвердження в ході аналізу наданих позивачем документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано Пакувальний лист (Packing) від 11.07.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №41 від 30.06.2020; Коносамент (Bill) № MАEU203725522 від 11.07.2020; Автотранспортна накладна (Road) № 35533 від 26.08.2020; Декларація про походження товару (Declaration) № 41 від 30.06.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №08/11/2017 від 08.11.2017; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №20 від 12.06.2020; Договір про надання послуг митного брокера №27-МТ від 14.08.2018; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA102030/2020/637682 від 27.08.2020; Пакувальний лист (Packing) від 31.07.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №42 від 17.07.2020; Коносамент (Bill) № MEDUQ2914628 від 31.07.2020; Автотранспортна накладна (Road) № 8622 від 07.09.2020; Декларація про походження товару (Declaration) № 42 від 17.07.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №08/11/2017 від 08.11.2017; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №22 від 12.07.2020; Договір про надання послуг митного брокера №27-МТ від 14.08.2018; Копія митної декларації країни відправлення №422720200000493165 від 27.07.2020; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA102030/2020/637961 від 08.09.2020.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач надав всі належні документи на підтвердження ціни, що сплачена.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2019 року у справі №1140/3242/18 прийшов до висновку, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнання митної вартості.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерством фінансів України № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ненадання повного пакету документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, не містять недостовірних відомостей.

Крім того, вартість товару додатково підтверджено експертним висновком Чернігівської ТПП.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом митними деклараціями №UA102030/2020/637961 від 08.09.2020, №UA102030/2020/637682 від 27.08.2020 та на вимогу відповідача документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Більш того, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, митну вартість скориговано відповідно до ст.64 МКУ за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених ) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - МД №UA500020/2020/219109 від 08.07.2020 та МД №UA500020/2020/213347 від 13.05.2020.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Разом з тим, оскаржувані рішення митного органу не містять: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови не відповідають вимогам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, висновки суду першої інстанції спростовуються доводами апелянта колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, від представника позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.10.2020, додаткова угода №1 до Договору від 15.10.2020, платіжне доручення № 1215 від 10.11.2020 на суму 12500 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ№2752, ордер на надання правової допомоги від 10.11.2020 серії ВІ №1021810.

Відповідач до суду першої інстанції подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке обґрунтовано тим, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 12500 грн. є завищеною з огляду на те, що вказана справа є справою незначної складності, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним. Також вказав, що додаткова винагорода в розмірі 12 500 грн (гонорар успіху) є вимогою на майбутнє, який буде сплачено у випадку задоволення позовних вимог, відтак дана вимога взагалі не підлягає задоволенню.

Колегія суддів дійшла до висновку про співрозмірність заявлених до стягнення позивачем витрат у розмірі 12500 грн. із складністю справи та обсягом наданих послуг, відтак витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується стягнення з відповідача додаткової винагороди в розмірі 12 500,00 грн (гонорар успіху), яка буде сплачена у випадку задоволення позовних вимог то колегія суддів вважає, що дана оплата передбачена лише в майбутньому і на момент прийняття рішення суд позбавлений можливості оцінити докази на підтвердження проведення даної оплати, тому дана вимога не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 6306,00 грн., а за подачу апеляційної скарги - 9459,00 грн., які теж підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер-Україна" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити.

Рішення Північної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA102000/2020/000094/2 від 27.08.2020 та № UA102000/2020/000096/2 від 08.09.2020 визнати протиправними та скасувати.

Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102030/2020/00128 від 27.08.2020 та № UA102030/2020/00129 від 08.09.2020 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонтайер Україна" (14014, вул. Громадська, 39, м. Чернігів, Чернігівська область, ЄДРПОУ 38341101) за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби (14017, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, Чернігівська область, ЄДРПОУ 43332675) судовий збір в розмірі 15765,00 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. та витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 12500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Дата ухвалення рішення01.06.2021
Оприлюднено07.06.2021

Судовий реєстр по справі —620/5429/20

Постанова від 01.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 26.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 01.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Ухвала від 01.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Федотов Ігор В'ячеславович

Рішення від 13.01.2021

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Клопот С.Л.

Рішення від 13.01.2021

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Клопот С.Л.

Ухвала від 16.11.2020

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Клопот С.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні