Постанова

від 25.05.2021 по справі 389/3018/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

25 травня 2021 року м. Кропивницький

справа № 389/3018/17

провадження № 22-ц/4809/624/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської області , Комунальне підприємство Знам`янський комбінат комунальних послуг , Комунальне підприємство Ринокторгсервіс , Міський голова Знам`янської міської територіальної громади Філіпенко Сергій Іванович ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2020 року у складі судді Українського В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області, міського голови Знам`янської міської ради Кіровоградської області Філіпенка Сергія Івановича, Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс , Комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що він працював на посаді керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс на підставі контракту, укладеного з виконавчим комітетом Знам`янської міської ради 03 листопада 2015 року строком на десять років. Розпорядженням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №441-к від 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс з 09 вересня 2016 року в зв`язку з скороченням чисельності (штату) працівників (п.1ст.40 КЗпПУ).Вказав, його звільнення відбулось з порушенням, так як відповідачем не було враховано переважне право на залишення на роботі й не вирішено питання щодо його працевлаштування, зокрема щодо переведення на запропоновану посаду майстра дільниці № 6 Ринок чи будь-яку іншу посаду. Крім того, за умовами контракту - реорганізація ЗМКП Ринокторгсервіс не є підставою для зміни умов чи припинення дії укладеного з ним контракту.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахування уточнених позовних вимог, просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови Знам`янської міської ради Кіровоградської області Філіпенка С.І. за 09 вересня 2016 року №441-к, визнати незаконним звільнення, поновити його на посаді керівника підприємства у Знам`янському міському комунальному підприємстві Ринокторгсервіс , в разі неможливості його поновлення на вказаній посаді в указаному підприємстві в зв`язку його реорганізацією, зобов`язати міського Голову Філіпенка С.І. укласти з ним додаткову угоду до контракту щодо призначення на посаду керівника Комунального підприємства Комбінат Комунальних послуг , стягнути з Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс середній заробіток за час вимушеного прогулу та індексацію на всю суму невиплаченої заробітної плати за весь період несплати, а також стягнути з Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс моральну шкоду, заподіяну незаконним звільненням в сумі 150 000 грн.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови Знам`янської міської ради Кіровоградської області Філіпенка С.І. за №441-к від 09 вересня 2016 року №441 про звільнення з 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 з посади керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс , припинення дії контракту, у зв`язку з реорганізацією Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс , скороченням чисельності (штату) працівників, таким чином визнавши звільнення незаконним.

Стягнуто з Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 грудня 2017 року в розмірі 215050 грн 99 коп, зобов`язавши ліквідаційну комісію підприємства здійснити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу.

Визнано ОСОБА_1 звільненим з посади керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпПУ.

Стягнуто з Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Комунальне підприємство Знам`янський комбінат комунальних послуг подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі

Виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кіровоградської областітакож подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним.

ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на подані апеляційні скарги, в якому просить апеляційні скарги Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2020 року залишити без змін.

Представник Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області Данільченко Ю.В. та представник Комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг Кравчук О.Л. підтримали доводи поданих апеляційних скарг, просили їх задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що позивач працював на посаді керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс на підставі контракту, укладеного з виконавчим комітетом Знам`янської міської ради 03 листопада 2015 року строком на десять років.

22 квітня 2016 року одинадцятою сесією Знам`янської міської ради сьомого скликання прийнято рішення №175 про припинення комунальних підприємств Ринокторгсервіс , Знам`янська міська друкарня , Знам`янське спеціалізоване міське комунальне підприємство Ритуал , Знам`янська житлово-експлуатаційна контора № 1 шляхом їх приєднання до комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг з 01 серпня 2016 року, затверджено комісію з припинення підприємств, визначено КП Знам`янський комбінат комунальних послуг правонаступником зобов`язань, активів і пасивів комунальних підприємств, які припиняються. Статутом комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг встановлено перелік господарської діяльності які здійснювали ліквідовані підприємства.

КП Знам`янський ККП створено у відповідності до рішення Знам`янської міської ради від 17 квітня 2015 року № 1689.

У зв`язку з скороченням чисельності (штату) працівників на підставі рішення Знам`янської міської ради від 22 травня 2016 року №175 про припинення комунальних підприємств… та штатного розпису, відповідно до статті 49-2 КЗпПУ ОСОБА_1 попереджений про майбутнє звільнення із займаної посади за пунктом 1 ст. 40 КЗпПУ з 01 серпня 2016 року, запропоновано переведення на посаду майстра дільниці Ринок . Попередження ОСОБА_1 отримав 20 травня 2016 року. На пропозицію переведення на посаду майстра дільниці Ринок позивач погодився за умови врахування умов контракту, укладеного між ним та виконавчим комітетом Знам`янської міської ради 03 липня 2015 року. Виконавчий комітет Знам`янської міської ради повідомив позивача про те, що у разі переведення його на посаду майстра дільниці Ринок дія укладеного контракту від 03 листопада 2015 року припиняється. Відповідно до довідки голови ліквідаційної комісії по припиненню комунальних підприємств встановлено, що відповідно до штатних розписів комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг та структури дільниці Ринок в період з 20 травня 2016 року по 09 вересня 2016 року інших вакансій окрім майстра дільниці Ринок , яка запропонована ОСОБА_1 , не було. Рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 10 червня 2016 року №172 внесені зміни до штатного розпису КП Знам`янський комбінат комунальних послуг та затверджений штатний розпис в кількості 138,4 чоловік.

Розпорядженням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 09 вересня 2016 року №441-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс з 09 вересня 2016 року в зв`язку з скороченням чисельності (штату) працівників (п.1ст.40 КЗпПУ).

Також встановлено, що ОСОБА_1 має патент на корисну модель № НОМЕР_1 , зареєстрований в державному реєстрі патентів України на корисні моделі 25 квітня 2016 року. ОСОБА_1 має диплом серії НОМЕР_2 , який підтверджує присвоєння йому кваліфікації технік-математик-програміст; диплом бакалавра серії НОМЕР_3 про отримання в 2012 році базової вищої освіти з комп`ютерної інженерії; диплом магістра серії НОМЕР_4 про отримання в 2013 році повної вищої освіти за спеціальністю Компютерні мережі та системи ; диплом спеціаліста серії НОМЕР_5 про здобуття кваліфікації спеціаліста з управління персоналом та економіки праці.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при звільненні ОСОБА_1 порушено вимоги п.п.3,6 ч.2 ст. 42 КЗпП України, які надають переважне право позивачу перед іншими працівниками на залишення на роботі та ст. 49-2 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині індексації оплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі вимоги є незаконними, так як оплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за судовими рішеннями не належить до об`єктів індексації грошових доходів населення. У цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 4 частини 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є, серед іншого, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Частиною 4 цієї статті визначено, що в разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 106 Цивільного Кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Отже, при реорганізації юридична особа припиняється. Водночас, можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу. Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації (далі-підприємство) тощо.

Скорочення чисельності та скорочення штату - це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися. При цьому слід зазначити, що розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідно до частини першої та другої статті 49-2 цього ж Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Вимогами частини третьої статті 49-2 КЗпП України встановлено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічна правова позиція висловлена в низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 819/691/17, від 08 травня 2019 року у справі №06/1175/17, від 11 березня 2020 року у справі №813/1220/16.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови Знам`янської міської ради Кіровоградської області Філіпенка С.І. за №441-к від 09 вересня 2016 року №441 про звільнення з 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 з посади керівника Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс , припинення дії контракту, у зв`язку з реорганізацією Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгвервіс , скороченням чисельності (штату) працівників, таким чином визнавши звільнення незаконним, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, відповідачами не надано достатніх та належних доказів законності звільнення позивача.

Відповідно до затвердженого рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №121 від 24 квітня 2015 року штатного розпису кількість працівників комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг становила 122,9 чоловік.

Наказом від 04 травня 2016 року комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг затверджений штатний розклад підприємства з 04 травня 2016 року, яким кількість штатних одиниць складала 118,9. Наказом від 25 травня 2016 року комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг наказано надати працівникам підприємств, що підлягають реорганізації, пропозиції щодо працевлаштування в КП Знам`янський комбінат комунальних послуг . Відомості про повідомлення працівників КП Ринокторгсервіс відсутні.

Рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області від 10 червня 2016 року №172 внесені зміни до п. 1 рішення № 131 від 24 квітня 2015 року Про затвердження штатного розпису комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг та затверджено штатний розпис в кількості 138,4 чоловік. При цьому представником відповідача подано до суду три копії штатних розписів без зазначення дати їх прийняття, затвердження та періоду, на який вони діяли.

Також надано копію штатного розпису комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг на 2016 рік, відповідно до якого посада майстер дільниці передбачалася в кількості шести штатних одиниць (дві одиниці на Дільниці №1, одна одиниця на дільниці №2, одна одиниця на дільниці № 3, одна одиниця на дільниці № 4, одна одиниця на дільниці №6).

Разом з тим, представником відповідача було надано штатний розпис КП Знам`янський комбінат комунальних послуг дійсний з червня 2016 року, де взагалі відсутня посада майстра дільниці по дільниці № 6.

Відповідно до звітності Державної служби зайнятості встановлено, що продовж 2016 року КП Знам`янський комбінат комунальних послуг надавалася до Знам`янського міськрайонного центру зайнятості Інформація про попит на робочу силу (вакансії) 09 серпня 2016 року за посадами продавець непродовольчих товарів, робітник з благоустрою, 24 листопада 2016 року за посадою робітник ритуальних послуг, 30 грудня 2016 року за посадою оператор комп`ютерного набору по роботі з контрагентами, 02 грудня 2016 року за посадою тракторист, 03 жовтня 2016 року за посадою водій автотранспортних засобів, 26 вересня 2016 року за посадою робітник ритуальних послуг, 05 вересня 2016 року за посадою вантажник, 01 вересня 2016 року за посадою охоронник, 22 серпня 2016 року за посадою продавець непродовольчих товарів, 16 серпня 2016 року за посадою майстер дільниці утримання міста, 09 серпня 2016 року електромонтер, 01 серпня 2016 року оператор комп`ютерного набору.

Таким чином аналізуючи викладене відповідачами при звільненні ОСОБА_1 порушено вимоги п.п.3,6 ч.2 ст. 42 КЗпП України які надають переважне право позивачу перед іншими працівниками на залишення на роботі та ст. 49-2 КЗпП України якою передбачено, що - Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно .

Крім того, відповідачами не надано доказів про неможливість застосування ст. 42 КЗпП України відносно ОСОБА_1 , а також не надано достатніх доказів, що ОСОБА_1 відмовився від запропонованої посади як передбачено ст.49-2 КЗпП .

Разом з тим, відповідно до ст. 240-1 КЗпП у випадку звільнення працівника без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, якщо поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Водночас орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Відповідно до ч.3 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП). Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду, з урахуванням встановлених у справі обставин, наведених вище висновків, а також, виходячи з норм ч. 2 ст. 235 КЗпП України та роз`яснень, наведених в пункті 18 Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з Знам`янського міського комунального підприємства Ринокторгсервіс , а саме ліквідаційної комісії підприємства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 грудня 2017 року по день винесення судом рішення.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати визначено методику такого розрахунку. Колегія суддів погоджується з розрахунком суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виконаним стороною позивача.

За нормами частини 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зважаючи на характер порушень допущених відповідачем, тривалість та глибину моральних страждань позивача, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди у сумі 15000 грн, визначено судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Крім того, слід зазначити, що особами, до яких судом було задоволено позовні вимоги, рішення суду першої інстанції не оскаржується. Апеляційні скарги подано Виконавчим комітетом Знам`янської міської ради та КП Знам`янський комбінат комунальних послуг , про права та обов`язки яких судом першої інстанції питання не вирішувалось.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в цій частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області та Комунального підприємства Знам`янський комбінат комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 червня 2021 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C .М. Єгорова

В.В. Черненко