Рішення

від 26.05.2021 по справі 478/296/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/296/21 пров. №2/478/124/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

законного представника неповнолітніх відповідачів ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_10 . Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить майнові прав засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ (ідентифікаційний код юридичної особи 23400334, місцезнаходження юридичної особи: 56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вулиця Героїв України, 10). Звернувшись до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., для оформлення своїх спадкових прав, нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на корпоративні права та цілісний майновий комплекс Фермерського господарства ЛУЧ СВ , у зв`язку з неподанням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Посилаючись на викладене, просив визнати за ним усі права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ (ідентифікаційний код юридичної особи 23400334, місцезнаходження юридичної особи: 56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Героїв України, 10), в обсязі визначеному статутом Фермерського господарства ЛУЧ СВ зареєстрованим 28.03.2019 року, реєстраційний номер 15131050018000154, в порядку спадкування за законом, після смерті спадкодавця ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 24 квітня 2021 року залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Баштанську районну державну адміністрацію Миколаївської області до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Законний представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_2 усудовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення. Крім того, у своїй заяві зазначила, що звернення з даним позовом ОСОБА_1 до суду є спільним рішенням загальних зборів членів фермерського господарства.

Відповідач ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення. Крім того, у своїй заяві зазначила, що звернення з даним позовом ОСОБА_1 до суду є спільним рішенням загальних зборів членів фермерського господарства.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області Вознік С.В. у судовому засіданні підтримала письмовий висновок цього органу, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області явку свого представника у судове засідання не забезпечило, про час, дату і місце його проведення було повідомлене належним чином, про причини неявки суду не повідомило,але подало, в порядку ст.181 ЦПК України, пояснення щодо позову, в якому просило відмовити у задоволені позову.

Третя особа - Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилами ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Матеріалами справи встановлено, що 25 листопада 1996 року Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області проведено державну реєстрацію Фермерського господарства ЛУЧ СВ , код ЄДРПОУ юридичної особи 23400334, про що 23.11.2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №15131200000000154, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 , засновник та голова господарства ОСОБА_10 , члени господарства: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія) (а.с.20-27) та Статутом господарства (копія) (а.с.28-39).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2019 року (копія) (а.с.09).

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч.2 ст.1220 ЦК України.

В силу приписів ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, в тому числі у вигляді права на Фермерське господарство ЛУЧ СВ .

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг).

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами 1-2, 4 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.

З спадкової справи №135/2019, заведеної приватним нотаріусом Казанківського нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. від 23 грудня 2019 року (копія) вбачається, що спадкоємцями спадкового майна після смерті ОСОБА_10 є його: дружина - ОСОБА_2 ; син - ОСОБА_1 ; неповнолітні: дочка - ОСОБА_4 ; дочка - ОСОБА_5 ; малолітні: син - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_7 . Спадкоємцем ОСОБА_2 подано заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_10 (а.с.62-121).

01 грудня 2020 року ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частку спадкового майна, яке складається з земельної ділянки, площею 5,5000 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки: 4823684200:05:000:0206, що належала спадкодавцю ОСОБА_10 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії МК №897, виданого Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області 09 жовтня 1996 року на підставі розпорядження Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області від 14 серпня 1996 року №305-р та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №100. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за спадкодавцем державним реєстратором Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області Слободанюк В.О. 15.07.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 32464885, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1875899748236 (арк. спад. спр. 110).

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на майно, яке складається з корпоративних права та цілісного майнового комплексу Фермерського господарства ЛУЧ СВ , ОСОБА_1 (позивачу) було відмовлено, про що приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. винесено відповідну постанову від 09 лютого 2021 року. Дана постанова мотивована тим, що згідно наданих документів, а саме: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13 січня 2021 року та статуту Фермерського господарства ЛУЧ СВ - відсутні відомості про складений капітал (статутний фонд) підприємства та не надано інших документів, які підтверджують належність фермерському господарству майна переданого до складеного капіталу фермерського господарства, нерозподіленого прибутку, майнових та інших зобов`язань (копія) (а.с.19, арк.спад.спр.121).

Відповідно до п.п.5.1, п.5.2 розділу 5 статуту Фермерського господарства ЛУЧ СВ до складу майна господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно набуте на підставах, що не заборонено законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами господарства до його складеного капіталу. Майно господарства належить йому на праві власності. Джерелом формування майна і коштів господарства є: грошові кошти, матеріальні внески та інші майнові права, що входять (передаються) до складеного капіталу господарства; прибуток, отриманий від реалізації продукції, а також від іншої господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; благодійні внески та пожертвування вітчизняних та іноземних юридичних і фізичних осіб; майно та майнові права, придбані відповідно до чинного законодавства; інші джерела не заборонені законодавством (а.с.28-39).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) Фермерського господарства ЛУЧ СВ складає 0.00 грн (а.с.20-21).

На час заснування Фермерського господарства ЛУЧ СВ відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України Про селянське (фермерське) господарство від 20 рудня 1991 року №2009-XII (далі - Закон №2009-XII).

Селянське (фермерське) господарство було формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. Право на створення селянського (фермерського) господарства мав кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, мав документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, і пройшов конкурсний відбір. Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надавалося громадянам, які проживали в сільській місцевості і мали необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (ч.ч.1, 4 ст.2, ч.1 ст.4 Закону №2009-XII).

На час смерті засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ діяв Закон України Про фермерське господарство №973-ІV (далі - Закон №973-IV), згідно якого фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (ст.1 Закону №973-IV).

Відповідно до ст.4 Закону №973-IV головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Згідно ст.19 Закону №973-IV до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Аналогічні норми містяться в ст.191 ЦК України, відповідно до якої, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (ч.1 ст.22 Закону №973-IV).

В той же час, у відповідності до ст.23Закону №973-IV успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до Закону.

Пунктом 4 ст.35 Закону №973-IV передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Судом встановлено, що після смерті засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ ОСОБА_10 діяльність фермерського господарства не припинилась, оскільки залишились члени даного господарства - ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , один із яких, а саме позивач по справі ОСОБА_1 , як спадкоємець, виявив бажання набути прав засновника господарства та продовжити його діяльність.

У постанові від 21 січня 2020 року у справі №908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду вказала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України Про фермерське господарство .

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України Про господарські товариства , який у статті 55 передбачав, що у зв`язку зі смертю громадянина-учасника товариства, спадкоємці мали переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видавалася у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, і вартість якої визначалася на день смерті учасника.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів Фермерське господарство ЛУЧ СВ не має сформованого складеного капіталу та не має зареєстрованих майнових прав.

З протоколу загальних зборів членів Фермерського господарства ЛУЧ СВ №1 від 08 лютого 2021 року вбачається, що членами Фермерського господарства ЛУЧ СВ ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вирішено: 1. зобов`язати ОСОБА_1 вирішити питання щодо успадкування права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ ; 2. обрано Соловйова Д.В. головою Фермерського господарства ЛУЧ СВ ; 3. Після успадкування ОСОБА_1 права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ внести відповідні зміни до Статуту господарства та затвердити його в новій редакції (а.с.131).

Оскільки спадкодавець ОСОБА_10 був головою, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства ЛУЧ СВ , в якого немає сформованого статутного капіталу, а позивач ОСОБА_1 як спадкоємець майна ОСОБА_10 не відмовлявся від членства в цьому господарстві, то визнання за ним в порядку спадкування після смерті батька права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ є ефективним способом захисту його прав як спадкоємця засновника, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в пункті 43 постанови від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц.

За таких обставин, суд приходить висновку, що визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ в порядку спадкування за законом в судовому порядку є винятковим способом захисту його прав, тому вбачаються підстави для задоволення даного позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою ним судового збору, в розмірі по 151 грн 33 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: орган опіки та піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Баштанська районна державна адміністрація Миколаївської області про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Фермерського господарства ЛУЧ СВ , код ЄДРПОУ юридичної особи 23400334, юридична адреса фермерського господарства: 56002, Миколаївська область, Казанківський район, селище міського типу Казанка, вулиця Героїв України, будинок 10, у визначеному Статутом господарства обсязі, зареєстрованим 28 березня 2019 року, номер запису 15131050018000154.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, по 151 грн 33 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 03.06.2021 року.

Суддя Сябренко І.П.