Ухвала

від 03.06.2021 по справі 202/8414/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8414/19

Провадження № 1-кс/202/2811/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

03 червня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040000000109 від 27.02.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Укренергостандарт» (ЄДРПОУ 38360847) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в Акціонерному товаристві"РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), МФО300335, юридична адреса: 01011, місто Київ, вул. Лєскова, будинок 9; зобов`язати службових осіб Акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", у тому числі службових осіб відділення у м. Дніпрі, після пред`явлення ухвали до виконання негайно арештувати кошти на зазначеному рахунку, зробити відмітку на ухвалі суду із вказівкою дати й часу надання ухвали в банківську установу, а також сум арештованих коштів та часу накладання арешту на кошти, зобов`язавши службових осіб АТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ" направляти виписки (довідки) із зазначенням даних про зміну суми грошових коштів на рахунках на письмові запити слідчих слідчої групи та прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000109 від 27 лютого 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за фактом зловживанням службовим становищем та службового підроблення за попередньою змовою групою осіб, заволодіння коштами ПАТ «Укрзалізниця» на суму 829 343,82 грн.

Зокрема, службою РФ «Придніпровська залізниця» на підставі платіжних доручень № 1259428 від 3 жовтня 2018 року, № 1644927, № 1310607 та № 1310598 від 26 жовтня 2018 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Укренергостандарт» у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були надлишково перераховані кошти ПАТ «Укрзалізниця» на завищену загальну вартість трубки на загальну суму 829 343,82 грн. з ПДВ, що призвело до завдання матеріальних збитків ПАТ «Укрзалізниця».

Матеріали за вказаними фактами вчинення кримінальних правопорушень підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 19.05.2021 року виділено в окреме провадження.

У той же час встановлено, що перелічені службові особи ТОВ «Укренергостандарт» та регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» в аналогічний спосіб здійснили заволодіння бюджетними коштами на решті об`єктів під час виконання робіт з технічного переоснащення лінії зв`язку на ділянці Запоріжжя- Комиш Зоря (156 км).

Під час проведеної Східним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за період з 01.01.2017 року по 30.06.2020 року встановлено, що станом на день завершення ревізії виконання робіт по об`єкту «Технічне переоснащення лінії зв`язку на ділянці Запоріжжя-Комиш Зоря» (156 км) не здійснено в повному обсязі відповідно до проектної документації та умов Договору, при цьому за результатами ревізії при виконанні робіт по об`єкту встановлено втрату фінансових ресурсів на загальну суму 46285446, 89 гривень.

Проведеними слідчими діями встановлено, що ТОВ «Укренергостандарт» користується рахунками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , які відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), МФО300335, юридична адреса: 01011, місто Київ, вул. Лєскова, будинок 9.

27.05.2021 року грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Укренергостандарт» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ", визнані речовими доказами.

Ураховуючи той факт, що грошові кошти, які знаходяться на вказаних рахунках, що належать ТОВ «Укренергостандарт» (ЄДРПОУ 38360847), можуть бути перераховані юридичній особі внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою недопущення можливої розтрати бюджетних грошових коштів, забезпечення відшкодування спричинених збитків, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді їх арешту.

Слідчий зазначає, що з метою припинення настання наслідків вчинення кримінального правопорушення, збереження майна АТ «Укрзалізниця», збереження речових доказів, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку ТОВ «Укренергостандарт».

Слідчий у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання в її відсутність.

Відповідно до ч. 2ст. 172 КПК Українислідчий суддя розглядає клопотання без виклику власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000109 від 27 лютого 2019 року, в якому директору ТОВ «Укренергостандарт» ОСОБА_5 та іншим особам повідомлено про підозру, зокрема за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, з якої вбачається завдання організованою групою збитків ПАТ «Укрзалізниця» на суму 829343,82 грн.

Заявляючи клопотанняпро накладенняарешту нагрошові кошти,які належатьюридичній особі-ТОВ «Укренергостандарт»та знаходятьсяна рахунках№ НОМЕР_1 ,№ НОМЕР_2 ,відкритих вАТ "РАЙФФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ", слідчий посилається на необхідність припинення настання наслідків вчинення кримінального правопорушення, збереження речових доказів, забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Вирішуючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частинами 4-5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку,передбаченомупунктом4частинидругоїцієї статті,арештнакладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичноїчиюридичної особи,якавсилу законунесецивільнувідповідальність зашкоду,завданудіями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженогоабонеосудної особи,якавчиниласуспільно небезпечнедіяння,атакожюридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (частина 8 статті 170 КПК України).

Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (частина четвертастатті 170 КПК).

При цьому згідно з частиною 3 статті 170 КПК України забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1 Закону України "Про теплопостачання"істатті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Смирнов проти Росії»від 07.06.2007 року зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

В своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

В силу частини 3 статті 132 КПК України не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання слідчого не містять належних даних щодо банківських рахунків ТОВ «Укренергостандарт», їх цільового призначення та розміру коштів на них.

Слідчий суддя бере до уваги, що цивільний позов до юридичної особи - ТОВ «Укренергостандарт» у кримінальному провадженні не заявлений.

Підстави для застосування у цьому конкретному кримінальному провадженні спеціальної конфіскації (стаття 96-1 КК України) відсутні.

Посилаючись на необхідність збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, слідчий не надав доказів, що всі кошти, які знаходяться на рахунку підприємства, отримані внаслідок кримінального правопорушення, а також не обґрунтував можливість забезпечення конфіскації майна за рахунок цих коштів.

Слідчий суддя вважає, що слідчим не обґрунтована пропорційність між таким заходом забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів товариства та потребами досудового розслідування.

Отже, підстави для накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Укренергостандарт», слідчим не доведені.

На переконання слідчого судді, в даному випадку накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Укренергостандарт» не відповідає завданням кримінального провадження, засадам розумності та співмірності обмеження права власності, може мати негативні наслідки для правомірної господарської діяльності цього товариства.

За таких обставин у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-173 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040000000109 від 27.02.2019 року, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1