Рішення

від 28.05.2021 по справі 495/1317/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1317/20

№ провадження 2/495/172/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

28 травня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Іванченко А.С.,

Справа № 495/1317/20

особисто позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,

представника позивача на підстаі ордеру - адвоката Бережної Т.Г.,

представника відповідача на підставі ордеру - адвоката Самодурової Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

02 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, просить суд визнати рішення та протокол про примусове виключення ОСОБА_6 зі складу учасників недійсним та скасувати рішення, скасувати державну реєстрацію змін, поновити ОСОБА_6 в Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців..

Так, свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 , який був одним із засновників МП База відпочинку Імпульс .

Вказує, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,39 га на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яку позивач прийняла та отримала свідоцтво про право на спадщину.

Між тим, стверджує, що до складу спадщини увійшла частка у статутному капіталі підприємства МП Бази відпочинку Імпульс .

Постановами нотаріуса було відмовлено їй у оформленні спадщини у вигляді 44 % статутного капіталу МП Бази відпочинку Імпульс , з огляду на ненадання оригіналів документів щодо вказаного спадкового майна.

Отже, зазначає, що спадщина не була оформлена належним чином.

Між тим, наполягає, що ОСОБА_6 за життя належали 44% корпоративних прав МП Бази відпочинку Імпульс , а відтак до спадкового майна окрім земельної ділянки входять і 44 % корпоративних прав статутного капіталу у МП База відпочинку Імпульс .

Однак, протоколом від 10.06.2011 року № 18 рішенням загальних зборів МП Бази відпочинку Імпульс Фучіжі І.Д. був виключений у зв`язку з систематичним невиконанням обов`язків учасників МП Бази відпочинку Імпульс , передбачених статутними документами та перешкоджання своїми діями діяльності підприємства з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , а саме ігнорування кількох скликань зборів учасників МП Бази відпочинку Імпульс , невиконання обов`язків учасників МП Бази відпочинку Імпульс , блокування роботи підприємства, невнесення вкладів та неприйняття участі у діяльності МП Бази відпочинку Імпульс .

Посилання на той факт, що протокол зборів учасників МП Бази відпочинку Імпульс був прийнятий з порушенням чинного законодавства міститься у рішеннях Господарського суду від 20.08.2012 року по справі № 20-29/17-3813-2011, постанові апеляційного суду від 24.0.2020 року та постанові ВГСУ від 11.12.2012 року у тієї ж справі, якими визнати недійсним та скасовано рішення про примусове виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Малого Підприємства База відпочинку Імпульс , викладене у протоколі Загальних зборів Малого Підприємства База відпочинку Імпульс`від 10.06.2011 року.

Наполягає на приюдиційності зазначених рішень господарських судів, адже у них встановлено, що ОСОБА_6 належить 44 % статутного капіталуМП Бази відпочинку Імпульс .

До того ж додала, що місце проведення загальних зборів вказано м. Білгород-Дністровський, в т.ч. як вони були проведені у м. Одесі.

АТ Цукроавтомат , що володіє 51 % статутного фонду підприємства на загальних зборах представляв ОСОБА_7 , на підставі довіреності, посвідченого віддаленим територіально приватним нотаріусом, що викликає сумніви в можливості здійснення такого правочину.

Крім того, у рішенні загальних зборів МП Бази відпочинку Імпульс не було конкретно вказано, які саме обов`язки не виконав ОСОБА_6 , яким чином ігнорування кількох скликань зборів учасників МП Бази відпочинку Імпульс перешкоджало своїми діями досягненню цілей підприємства.

Більш того, ОСОБА_6 відповідно медичної довідки майже місяць знаходився на стаціонарному лікуванні у клінічної лікарні № 10 в м. Київ.

Жодних юридичних підстав, вказаних у Законі України Про господарські товариства чи в статуті МП Бази відпочинку Імпульс для виключення ОСОБА_6 з підприємства на час проведення загальних зборів учасників не було.

Окремо звернула увагу на кількісний склад учасників та порушенні норми ст. 60 ЗУ Про господарські товариства , адже на час проведення загальних зборів були присутні учасники, які володіли лише 51 % голосів, що не надає право вважати збори легітимними, для цього необхідно 60 %.

На вказане було звернуто увагу судів у справі № 20-29/17-3813-2011.

За таких вище обставин, вважає, що існують усі правові підстави для задоволення її позовних вимог, з приводу чого вона і звернулась до суду з даним позовом.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.

06 березня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суд по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду. /а.с. 102-103/

28 січня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

16.04.2021 року від представника відповідача надішли письмові пояснення та окремо заява про застосування строків позовної давності.

Так, відповідачем у його письмових поясненнях акцентовано увагу суду на обранні позивачем неефективного способу захисту, адже законодавством не передбачено проведення в Єдиному державному реєстрі реєстраційних дій на підставі судового рішення про поновлення особи в якості засновника підприємства, а також вказує, що особисте немайнове право як право на участь у товаристві не входить до складу спадщини.

Стосовно питання застосування наслідків пропуску строку позовної давності вказав, що у спадковій справі наявна заява ОСОБА_1 від 10.08.2013 року, до якої позивачем додано копію протоколу Загальних зборів учасників МП БВ Імпульс від 10.06.2011 року № 18.

При цьому, позивачем до позову в даній справі надано відповідь завідуючого Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області Кушнір І.В., з якої вбачається, що ОСОБА_1 було надано копію відповіді Білгород-Дністровського МУЮ щодо інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі про МП База відпочинку Імпульс .

Вказане достовірно свідчить про обізнаність позивача про порушення її прав ще у 2013 року.

Натомість, вона звернулась до суду з відповідним позовом лише 26.02.2020 року, тобто зі спливом трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦПК України.

Вказує, що норми ст. 268 ЦПК України, де визначені вимоги, на які позовна давність не поширюється є вичерпаними та на дані правовідносини не розповсюджуються.

З огляду на викладене, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

У своїх запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності, що викладені позивачем у її заяві від 27.05.2021 року, ОСОБА_1 вказувала, що дійсно вона звернулась до Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець І черги за законом після померлого ОСОБА_6 .

У своїй заяві вона зазначала, що МП База відпочинку Імпульс є боржником покійного ОСОБА_6 в розмірі 25 % у зв`язку з примусовим його виключенням та просила витребувати від підприємства інформацію про вартість внеску до статутного фонду підприємства, яка підлягала виплаті ОСОБА_6 .

В той же час вказує, що назва протоколу лише зазначена у заяві, самого протоколу, що оскаржується у даній справі не було.

З відповіді нотаріуса № 123/02-14 від 05.02.2016 року не вбачається жодного посилання на оскаржуваний протокол та жодної відповіді щодо складу засновників або їх часток у статутному капіталі до нотаріальної контори не надходило.

Позивач наполягає, що вона отримала вищевказані документи від одного з засновників МП База відпочинку Імпульс Топора В.О. лише 24.01.2017 року.

Вважає вірним рахувати перелік строку щодо звернення до суду з визнанням даного протоколу не дійсним лише з 25.01.2017 року.

Звертає увагу суду, що позивач звернулась до суду з даним позовом 02.03.2020 року, оскільки у період з 24.01.2020 року по 01.03.2020 рік перебувала під наглядом лікаря, систематично його відвідувала та приймала лікування,що підтверджує медичною карткою та вказує, що даний факт унеможливлював вчасне звернення до суду з даним позовом.

До того ж вважає, що строк позовної давності переривався шляхом подання нею позову про визнання права власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_6 до МП База відпочинку Імпульс /справа № 495/9753/16-ц/.

З огляду на викладене, вважає доцільним відмовити представнику відповідача у застосуванні строків позовної давності.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість, просила суд в задоволені вказаних вимог відмовити позивачу повністю.

Треті особи в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином, причина неявки суду невідома.

Зі згоди позивача та її представник, представника відповідача, суд ухвалою на місці, постановив розглядати справу за відсутність третіх осіб.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вислухавши вступне слово позивача та її представника, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . /л.с.69/.

Позивач є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 /згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 /. /л.с.68/.

Маючи намір прийняти спадщину після смерті чоловіка, позивач звернулась до державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори, де їй було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_4 , площею 4,80 га, розташованої на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та земельну ділянку № НОМЕР_5 , масив № НОМЕР_6 , площею 2,59 га, розташованої на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що належали померлому на підставі державних актів. /л.с.70,71/.

Проте, постановою державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Кушнір І.В. за № 1023/02-31 від 22.07.2016 року, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку в статутному капіталі МП Бази відпочинку Імпульс , з підстав ненадання спадкоємицею оригіналів документів, що підтверджують право спадкодавця на частку в статутному капіталі МП Бази відпочинку Імпульс . /л.с.92-93/

Судом встановлено, що дійсно згідно Витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.06.2011 року, засновниками /учасниками/ МП Бази відпочинку Імпульс були ВАТ Цукроавтомат , розмір внеску до статутного фонду - 99060,70 грн; ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду - 85464,14 грн, ОСОБА_5 , розмір внеску до статутного фонду - 3884,73 грн; ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - - 5827,10 грн /л.с.39-40/

10.06.2011 р. відбулися загальні збори учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", що були оформлені Протоколом загальних зборів учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" № 18 від 10.06.2011 року /л.с.41-43/

Із зазначеного протоколу вбачається, що на загальних зборах МП "База відпочинку "Імпульс" були присутні: ВАТ "Цукроавтомат", що володіє 51% статутного фонду (капіталу) МП "База відпочинку "Імпульс", що складає 99 060,70 грн, в особі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставі посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу довіреностей від 10.06.2011 року.

Згідно зазначеного протоколу по першому питанню порядку денного слухали: ОСОБА_7 , який повідомив про систематичні невиконання обов`язків учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", передбачених Статутом, та перешкоджання своїми діями цілей діяльності підприємства з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , а саме ігнорування кількох скликань зборів учасників МП "БВ "Імпульс", невиконання рішень зборів учасників, блокування роботи підприємства, не внесення вкладів та не прийняття участі фінансуванні МП "БВ "Імпульс", що відповідно до приписів п. 4.2. Статуту є підставою для примусового виключення зі складу учасників МП "БВ "Імпульс" із подальшою виплатою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вартості частини майна підприємства, яка пропорційна їх частки у статутному фонді МП "БВ "Імпульс".

Голосували: За-одностайно. Проти-немає. Утримались -немає.

Вирішили: Примусово виключити ОСОБА_6 (25% частки учасника у статутний фонд МП "БВ "Імпульс", виходячи із доводів дарування останнім 19 % частки статутного капіталу МП БВ Імпульс - ОСОБА_10 ), ОСОБА_2 (3% частки учасника у статутний фонд МП "БВ "Імпульс") із складу учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" та сплатити по закінченню фінансового року вартість прибутку підприємства, яка пропорційна частки учасника у статутному фонді.

На підставі зазначеного Протоколу №18 загальних зборів учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" 17.06.2011 року Державним реєстратором Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області було зареєстровано відповідні зміни до Статуту МП "БВ "Імпульс" (№ запису 15301050010000433), що підтверджується Витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.02.2020 року. /л.с.35-38/.

У відповідності до статуту МП "База відпочинку Імпульс", а саме п.1.1. в редакції від 15.03.2001 року підприємство засноване на підставі Законів України "Про підприємства в Україні" , "Про підприємства" та "Про господарські товариства" відповідно до рішення зборів учасників від 27.04.1995 року шляхом добровільного об"єднання грошових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів учасників.

Учасниками малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" є відкрите акціонерне товариство "Цукроавтомат", ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ..

В п. 5.4 Статуту визначено, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів його учасників утворюється Статутний фонд в розмірі 194 236,67 грн, який розподіляється між учасниками в наступних розмірах:

- Відкрите акціонерне товариство "Цукроавтомат" м. Київ - 141 792,77 грн, що складає 73 %;

- ОСОБА_6 м. Білгород - Дністровський - 48 559,17 грн, що складає 25 %;

- ОСОБА_5 м. Білгород - Дністровський - 3 884,73 грн, що складає 2%.

В подальшому, 21.05.2008 року державним реєстратором Білгород - Дністровської районної державної адміністрації Одеської області зареєстровані зміни та доповнення до п. 5.4 Статуту малого підприємства "База відпочинку "Імпульс" в частині зміни складу його учасників та перерозподілу їх часток.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Так, згідно п. 5.4 Статуту підприємства в новій редакції для забезпечення діяльності підприємства утворюється Статутний фонд в розмірі 194 236,67 грн, який розподіляється між учасниками в наступних розмірах:

- Відкрите акціонерне товариство "Цукроавтомат" м. Київ - 99 060,70 грн, що складає 51 % частки Статутного фонду;

- ОСОБА_6 м. Білгород-Дністровський - 85 464,14 грн, що складає 44 % частки Статутного фонду;

- ОСОБА_5 м. Білгород-Дністровський - 3 884,73 грн., що складає 2% частки Статутного фонду;

- ОСОБА_2 складає 5 827,10 грн, що складає 3 % частки Статутного фонду.

Згідно розділу 8 Статуту Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", вищим органом управління підприємства є збори його учасників або їх представників.

Збори учасників підприємства очолює Голова зборів.

Збори учасників правомочні приймати рішення з будь - яких питань діяльності підприємства.

Кожен учасник має на зборах кількість голосів, відповідну його частці у Статутному фонді підприємства.

В силу ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства належить, зокрема, виключення учасника з товариства.

Згідно п. 2.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин нормами частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" , згідно якої загальні збори учасників є правомочними, якщо на них присутні учасники або представники учасників, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів, не передбачається можливість встановлення у статутах цих товариств іншого кворуму.

Тому у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

Згідно п. 2.11. зазначених вище Рекомендацій, під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів суду слід з`ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Зокрема, підставою недійсності рішень загальних зборів є прийняття рішення неправомочними загальними зборами або якщо правомочність загальних зборів встановити неможливо.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, у зв`язку з чим вони мають відповідати вимогам закону та не порушувати прав чи законних інтересів учасника.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на загальних зборах учасників Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", які відбулися 10.06.2011 року, були присутні учасники, які у сукупності володіють 51% відсотками голосів від загальної кількості голосів, враховуючи, що організаційно-правова форма МП "База відпочинку Імпульс" цілком відповідає законодавчо визначеному поняттю господарського товариства, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю, суд приходить до висновку, що загальні збори учасників Малого підприємства "База відпочинку „Імпульс", які відбулися 10.06.2011 року, не були правомочними в силу вимог ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" , що є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів МП БВ Імпульс , оформленого протоколом № 18 від 10.06.2011 року недійсним.

Вказані висновки узгоджуються з рішеннями господарських судів по справі № 20-29/17-3813-2011: рішення місцевого суду від 20.08.2012 року, постанови апеляційного суду від 24.0.2020 року та постанови ВГСУ від 11.12.2012 року, які розглядали аналогічне питання правомочності загальних зборів МП База відпочинку Імпульс , виходячи із кількісного суб`єктного складу його учасників, що має преюдиційне значення для розгляду даної цивільної справи.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути виключено з товариства рішенням загальних зборів, якщо він систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Таким чином, у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства.

В рішенні загальних зборів МП БВ Імпульс про виключення позивача, оформленому протоколом № 18 від 10.06.2011 року, в якості підстав для такого виключення зазначено: ігнорування кількох скликань зборів учасників МП „БВ „Імпульс", невиконання рішень зборів учасників, блокування роботи підприємства, не внесення вкладів та не прийняття участі фінансуванні МП "БВ "Імпульс".

Разом з тим, факт систематичного невиконання або виконання неналежним чином обов`язків, а також вчинення ним перешкод у досягненні цілей товариства відповідними доказами не доведено, матеріали справи таких доказів також не містять, і в протоколі № 18 від 10.06.2011 року посилання на них не міститься.

Виходячи із усього вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги в частині визнання рішення про примусове виключення ОСОБА_6 зі складу учасників ПМ База відпочинку Імпульс , викладене у протоколі загальних зборів МП База відпочинку Імпульс від 10.06.2011 року - недійним.

Разом з тим, в цій частині суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав необхідності застосування строку позовної давності.

Так, згідно зі статтею 256 ЦК України , позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вказана норма також закріплена у статті 257 ЦК України , де загальна позовна давність встановлена у три роки.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України , позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно до частини четвертої статті 267 ЦК України , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно частиною п`ятою статті 267 ЦК України , якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України , дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України , про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення, викладене у протоколі Загальних зборів МП БЗ Імпульс , яким примусово виключено ОСОБА_6 зі складу учасників підприємства винесений 10.06.2011 року.

В той же час, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкова справа № 266/2011 відкрита за заявою спадкоємиці - ОСОБА_1 .

У зв`язку з наявністю підстав, позивачем оформлені спадкові права на земельні ділянки, що належали спадкодавцю ОСОБА_6 № 7 а , масив № НОМЕР_7 , площею 4,80 га та № НОМЕР_5 , масив № НОМЕР_6 , площею 2,59 га, на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про що свідчать відповідні копії Свідоцтв про право на спадщину за законом.

Між тим, маючи намір оформити спадкові права на частку у статутному капіталі, ОСОБА_1 10.08.2013 року зверталась до нотаріуса Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори про витребування інформації від МП БЗ Імпульс про вартість внеску до статутного фонду в розмірі 25 % , яка підлягала виплаті ОСОБА_6 ..

У переліку додатків вказувалась копія протоколу № 18 від 10.06.2011 року та копія Статуту МП База відпочинку Імпульс .

Вказане достовірно свідчить про обізнаність вже у цей самий період про виключення ОСОБА_6 зі складу учасників підприємства Імпульс .

В той же час, про порушення своїх суб`єктивних прав неможливістю нотаріального спадкування частки у статутному капіталі підприємства, позивачу стало відомо на підставі винесеної нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Вказуючи ж на преюдиційності рішень господарських судів, які розглядали та надавали оцінку правомочності проведення таких загальних зборів МП БЗ Імпульс , то остаточне з них викладено у постанові ВГСУ від 11.12.2012 року.

Натомість ОСОБА_6 звернулась за захистом своїх прав до суду лише 02.03.2020 року, тобто вже з пропуском строку позовної давності, що визначена ст. 257 ЦПК України.

Між тим, посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом лише факт її обізнаності про такий документ від другого засновника МП База відпочинку Імпульс 24.01.2017 року не вказує на її поважність, адже Закон чітко зобов`язує особу знати про стан своїх майнових прав, крім того такі ствердження позивача суперечать матеріалам справи.

Суперечливість даних щодо переривання строку позовної давності шляхом подання нею позову про визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування, з якою вона звернулась до суду у 2016 році, в той час як начебто дізналась у 2017 році про спірний протокол зборів вказує на неправдивості наведених нею стверджень.

До того, суд звертає увагу і на запереченнях МП База відпочинку Імпус , що викладені на заяву позивача та погоджується з доводами відповідача щодо обізнаності позивача про даний протокол під час приймання нею участі у Господарському суді Одеської області на момент розгляду справи № 916/2977/13 від 22.12.2014 року.

Як окреслив ВСУ у своїй постанові від 19.03.2021 року, справа № 910/17317/17: застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", 22.10.1996, заяви № 22083/93, № 22095/93; пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", 20.09.2011).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ЦПК України , про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Таким чином, зважаючи на об`єктивність та доведеність позовних вимог в даній частині позову, суд приймаючи до уваги заяву відповідача, вважає вірним відмовити ОСОБА_1 у визнанні недійсним та скасуванні протоколу загальних зболів МП БВ Імпульс від 10.06.2011 року за № 18, адже поважність пропуску строку позовної давності позивачем належним чином необґрунтована .

Стосовно вимог позивача про скасування державної реєстрації змін в установчих документів, суд вважає за необхідне вказати про наступне.

Згідно ст.1. Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" , державний реєстратор це посадова особа, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

При цьому, згідно до ч. 1 ст. 6 Закону державний реєстратор території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, зокрема, проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб.

Приписами абзацу 12 ч. 1 ст. 6 Закону встановлено, що державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Таким чином положеннями ст. 98 Цивільного кодексу України , яка передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів учасником товариства до суду, ст. 143 цього кодексу , яка визначає, що статут Товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення (ч. 2), та приписами ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , визначено спосіб захисту порушених прав, а за встановлених судами обставин справи і спосіб відновлення правового становища позивача що існувало до прийняття рішень загальними зборами відповідача.

За вказаних обставин скасування державної реєстрації змін до статуту є наслідком визнаної судом недійсності рішення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до Статуту і виконання такого рішення має здійснюватись у порядку, визначеному ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , а звернення з позовом про скасування державної реєстрації змін до статуту чинним законодавством не передбачено оскільки існує встановлений законом порядок скасування такої реєстрації.

Тож, в даному випадку суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у його письмових поясненнях від 16.04.2021 року про неефективність обраного способу захисту, що не передбачений законодавством.

Стосовно вимог позивача про поновлення ОСОБА_6 в державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, як засновника МП База відпочинку Імпульс , суд зазначає про наступне.

Так, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець померлого засновника МП База відпочинку Імпульс ОСОБА_6 , який мав частку у статутному капіталі, намагається її спадкувати.

Згідно з положеннями статей 1218 , 1219 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

За змістом статей 130 , 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України Про господарські товариства передбачено, що у разі смерті (ліквідації) учасника товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) (товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ)) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у цьому товаристві, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Статутом МП База відпочинку Імпульс визначено, що склад засновників товариства, порядок формування його статутного фонду, розміри частки кожного засновника, строки та порядок внесення ними вкладів визначаються установчим договором про створення цього товариства.

З аналізу положень статей 82 , 83 ГК України , статей 143-145 ЦК України , статей 51 , 52 , 58 , 59 Закону № 1576-XII , статей 6 , 9 , 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що прийняття рішення про зміну складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції його вищого органу, а зміни до статуту, пов`язані зі зміною складу учасників такого товариства, підлягають державній реєстрації із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства та установчих документів МП База відпочинку Імпульс можливо зробити висновок про те, що до спадкоємця учасника товариства, у тому числі й колишнього, переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства.

До вказаного правового висновку дійшов ВСУ у своїй постанові від 11.09.2019 року у справі Справа № 392/1213/17, Провадження № 14-292цс19.

З огляду на викладене, виходячи з того факту, що прийняття рішення про зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції його вищого органу, тобто загальних зборів МП База відпочинку Імпульс , а поновлення в державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідного запису в судовому порядку не відновить прав позивача, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні цієї частини позову виключно, у зв`язку з їх необґрунтованістю та невірно обраним способом захисту, що не передбачений чинним законодавством.

З урахуванням усього вищевикладеного, на основі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, достатності, достовірності та логічному взаємозв`язку, виходячи із фактичних обставин справи, та вимог чинного законодавства, що підлягає правозастосуванню до них, суд вважає за неможливе задовольнити позов ОСОБА_1 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 98, 130, 166 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Малого підприємства "База відпочинку "Імпульс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , ІПН: НОМЕР_9 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мале підприємство "База відпочинку "Імпульс", 67772, код ЄДРПОУ: 24530719, що знаходиться за адресою: 67772, Одеська область, смт. Затока м. Білгород - Дністровський, Будацька Коса.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_10 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

- ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_12 , що мешкає за адресою: 67700, Одеська область, Красноокнянський район, с. Антонівка.

- ОСОБА_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 04 червня 2021 року.

Суддя: