Рішення

від 02.06.2021 по справі 645/4485/20

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4485/20

Провадження № 2/645/295/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю представників позивача ОСОБА_1 - адвокатів Качмара В.О., Балаклицького В.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Назаренко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить здійснити поділ квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину вищезазначеної квартири.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.06.2015 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. За час шлюбу подружжям було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м.

Позивач зазначає, що оскільки квартира була придбана позивачем та відповідачем в період перебування у шлюбі, то така квартира належить позивачу та відповідачу на праві сумісної власності і підлягає поділу між позивачем та відповідачем.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що 09.07.2020 року відповідачем було подано позовну заяву з вимогами про розірвання шлюбу, укладеного між позивачем та відповідачем, а також про те, що позивач та відповідач не дійшли згоди щодо поділу спільного майна подружжя.

В підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, позивачем разом із позовною заявою було надано копію свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звіт суб`єкта оціночної діяльності про визначення ринкової вартості квартири.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів судом.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.08.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. копію договору-купівлі продажу квартири, серія та номер: 7409, виданий 27.09.2019 року, видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. та копії документів, на підставі яких було здійснено нотаріальне посвідчення вказаного договору купівлі-продажу.

У строк для подання відзиву відповідачем пред`явлено зустрічний позов з вимогами про визнання права особистої приватної власності відповідача на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

На обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що 12.12.2018 року його матір ОСОБА_3 продала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 за 500 000,00 грн. Відповідач стверджує, що спірна квартира була придбана за грошові кошти, які належали особисто відповідачу та його матері, і не були спільними грошима подружжя позивача та відповідача. Відповідач зазначає, що квартира придбана відповідачем за свої власні кошти, отримані ним від продажу квартири його матері - ОСОБА_3 , а тому така квартира не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є його особистою власністю.

Також відповідач зазначає, що з моменту укладення шлюбу з позивачем, відповідач працював періодично, без офіційного працевлаштування та отримував мізерну зарплатню, а позивач - була працевлаштована, але доходи позивача були недостатніми для придбання квартири і витрачались на поточні побутові потреби подружжя.

В підтвердження обставин, на які відповідач посилається в обґрунтування позовних вимог, відповідачем разом із зустрічною позовною заявою було надано копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 12.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кішкіною О.О.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.09.2020 року відкрито провадження за зустрічним позовом відповідача до позивача про визнання права особистої правної власності на квартиру, постановлено прийняти зустрічний позов відповідача до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Позивачем подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування заперечень проти зустрічного позову, позивач посилається на те, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують обставини придбання подружжям позивача та відповідача квартири за власні кошти відповідача або за кошти, які є спільними коштами відповідача та ОСОБА_3 .

Позивач стверджує, що спірна квартира не могла бути придбана з грошові кошти, отримані від продажу належної ОСОБА_3 квартири, оскільки належна ОСОБА_3 квартира була відчужена ОСОБА_3 вже після того, як подружжям позивача та відповідача було сплачено грошові кошти за спірну квартиру. Позивач заперечує проти обставин наявності у відповідача станом на момент придбання спірної квартири власних коштів, а також заперечує наявність у відповідача та ОСОБА_3 спільних коштів.

Позивач стверджує, що спірна квартира була придбана за рахунок грошових коштів, які належали позивачу та вітчиму позивача ОСОБА_4 .

Також у відзиві на зустрічну позовну заяву позивач зазначає, що спірна квартира була придбана подружжям позивача та відповідача за 684 820,00 грн., тоді як належна ОСОБА_3 квартира була відчужена за 500 000,00 грн.

В підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти зустрічних позовних вимог, позивачем разом із відзивом на зустрічну позовну заяву було надано індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 03.11.2020 року, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_4 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 03.11.2020 року, копію довідки від 05.11.2020 року, виданої Головою Правління Садового товариства Хорошево , копію довідки від 20.11.2020 року про заробітну плату позивача за період вересень 2016 року - жовтень 2020 року, копію довідки № 36 від 20.11.2020 року про заробітну плату ОСОБА_4 за період червень 2016 року - жовтень 2020 року, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо платника ОСОБА_1 .

Разом з відзивом на зустрічну позовну заяву позивачем було подано клопотання про витребування у ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ , АТ УКРАГАЗБАНК , АТ КБ ГЛОБУС належним чином засвідчених копій платіжних документів, які підтверджують факт вчинення безготівкових платежів, календарну дату вчинення платежів та розмір платежів на рахунок № НОМЕР_1 які вчинялись позивачем в рахунок сплати вартості спірної квартири.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.11.2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Відповідачем було подано відповідь на відзив, в якому відповідач, відхиляючи наведені у відзиві заперечення, стверджує про те, що спірна квартира придбана за кошти, які йому подарувала ОСОБА_3 і які вона отримала від продажу належної їй на праві власності квартири за 500 000 грн. Також у відповіді на відзив відповідач зазначає, що він не заперечує проти того, щоб суд при ухваленні рішення виходив з того, що 184 820 грн., які були витрачені на придбання спірної квартири є спільними сумісними коштами подружжя позивача і відповідача та стверджує, що 592 410 грн., які були сплачені за спірну квартиру, є його власними коштами. Крім цього, у відповіді на відзив відповідач пропонує сплатити позивачу грошову компенсацію за припинення частки позивача у спільній сумісній власності на спірну квартиру.

Позивачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому позивач, відхиляючи наведені у відповіді на відзив пояснення, міркування і аргументи відповідача, зазначає про те, що у зустрічній позовній заяві відповідач не посилався на обставину укладення між відповідачем та ОСОБА_3 договору дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала відповідачу грошові кошти, отримані ОСОБА_3 від продажу належної їй квартири. Також позивач зазначає про те, що, виходячи зі змісту відповіді на відзив, відповідач не заперечує, що спірна квартира перебуває у спільній сумісній власності позивача і відповідача, що виключає наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог відповідача.

На виконання ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.08.2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. до суду направлено копію договору купівлі-продажу квартири від 27.09.2019 року за реєстровим № 7409, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію довідки від 27.09.2019 року про балансову вартість майна, копію заяви позивача про надання відповідачу згоди на придбання квартири від 27.09.2019 року.

На виконання ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05.11.2020 року, АБ УКРГАЗБАНК надано копію заяви на переказ готівки № 36718413 від 12.11.2018 року на загальну суму 673 665,00 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, вирішено питання про виклик у судове засідання свідків.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - підтримали позовні вимоги позивача, наполягали на їх задоволенні, надали пояснення на підтримку позовних вимог, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували.

Відповідач та представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог позивача та підтримали зустрічні позовні вимоги відповідача до позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін у справі та показання свідків, вивчивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

12.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Орджонікідзевським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

На час розгляду справи шлюб між сторонами розірваний на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.11.2020 року.

Сторони у справі не мають спільних дітей.

В період перебування у шлюбі, а саме 27.09.2019 року між відповідачем (покупець) та ТОВ Компанія з управління активами Інвестиційні проекти , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Житлобуд-1 (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав покупцю у власність, а покупець прийняв у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 39,0 кв.м., загальною площею 70,6 кв.м, а.с.57.

Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, сформованою 15.15.2020 року, а.с.15-16.

Відповідно до умов п. 3 вищевказаного договору купівлі продажу від 27.09.2019 року, продаж квартири здійснено за 684 820 грн. Покупець сплатив продавцю вартість квартири, оплата була здійснена в безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ (ЗНВПІФ ЖИТЛОБУД-1 ).

На підтвердження факту оплати в матеріалах справи наявні квитанції № 36718413 від 12.11.2018 року на суму 673 665,00 грн., заява на переказ готівки № ПН197358С1 від 27.09.2019 року на суму 11 155 грн., де платником вказаний ОСОБА_2 , а.с. 171, 219.

Крім того, матеріали справи свідчать, що укладанню договору купівлі-продажу 27.09.2019 року передувало укладання попереднього договору № 97/70 від 05.11.2018 року, відповідно до умов якого ТОВ Компанія з управління активами Інвестиційні проекти , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду Житлобуд -1 , що виступає інвестором в Інвестиційному договорі з ТОВ МЕГАЛІТ ФІНАНС (генпідрядник АТ ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 ) Сторона-1 та ОСОБА_2 . Сторона -2 уклали договір про наступне:

Сторона - 1 та Сторона - 2 зобов`язуються укласти основний договір - договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 протягом 10 банківських днів з моменту отримання Стороною-1 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , що підтверджує право власності на цю квартиру, але не пізніше ніж 30.09.2019 року;

Вартість квартири за основним договором буде складати 673 665 грн., з розрахунку 9 700 грн. за 1 кв.м загальної площі;

Сторона-2 сплачує Стороні-1 вартість квартири , визначену у п.1.1.3 до 20.11.2018 року;

Оплата здійснюється у безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ , а.с.178.

Відповідно до копії заяви на переказ готівки № НОМЕР_2 АБ УКРГАЗБАНК , 12.11.2018 року відповідач сплатив на користь ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ 673 665 грн. за призначенням платежу - сплата за квартиру АДРЕСА_4 згідно попереднього договору від 05.11.2018 року, а.с.171.

Сторонами наведені обставини не заперечуються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що спірну квартиру було придбано сторонами по справі, які на час придбання такої квартири перебували у зареєстрованому шлюбі. Також суд вважає встановленим, що 12.11.2018 року відповідач сплатив на користь ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ грошові кошти у розмірі 673 665 грн. в рахунок оплати вартості спірної квартири.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору купівлі продажу квартири від 12.12.2018 року, ОСОБА_3 (продавець) передала у власність ОСОБА_8 (покупець), а ОСОБА_8 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_5 , яка складається з однієї кімнати, житловою площею 17,4 кв.м., загальною площею 30,7 кв.м. Відповідно до умов п. 4 такого договору купівлі продажу від 12.12.2018 року, продаж квартири вчиняється за суму 500 000 грн., які покупець сплачує продавцю після підписання цього договору у безготівковій формі не пізніше 12.12.2018 року, а.с.58. Факт розрахунку підтверджується заявою Продавця про одержання від Покупця повного розрахунку за продане нерухоме майно, де підпис засвідчено нотаріально. Сторонами наведені обставини не заперечуються.

Матеріали справи не містять копії заяви ОСОБА_3 про одержання від ОСОБА_8 грошових коштів за квартиру, а також доказів, які підтверджують здійснення безготівкового розрахунку за квартиру. При цьому, зі змісту договору купівлі продажу квартири від 12.12.2018 року вбачається, що станом на момент його підписання ОСОБА_8 не сплатила на користь ОСОБА_3 500 000 грн. та мала сплатити такі грошові кошти після підписання договору купівлі продажу квартири від 12.12.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про те, що спірна квартира була придбана за кошти, які належали відповідачу особисто. У тому числі відповідачем не було надано доказів, які підтверджують, що спірна квартира була придбана за кошти, які були отримані ОСОБА_3 від продажу квартири АДРЕСА_5 , а також не надано доказів, які підтверджують, що ОСОБА_3 подарувала відповідачу кошти, отримані нею від продажу належної їй квартири.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2 погодився з доводами позивачки про те, що на придбання спірної квартири витрачалися спільні сумісні кошти їх подружжя та запропонував ОСОБА_1 сплатити 7% вартості квартири, чим фактично заперечував обґрунтуванню власного позову.

Доводи позивачки про використання на придбання спірної квартири грошових накопичень їх з відповідачем подружжя, що утворилися завдяки її заробітку за місцем роботи, неофіційного доходу відповідача та допомоги її родичів, на думку суду не є голослівними.

Так на підтвердження власного офіційного, систематичного та тривалого працевлаштування з боку ОСОБА_9 надані відповідні докази. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки № 35 від 20.11.2020 року, виданої ТОВ ВАЙН ПЛЮС ІКЮО 40351370, заробітна плата позивача за період з вересня 2016 року по вересень 2019 року складає 149 371,84 грн. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки № Г/0000924/20-4076-03-12 від 19.11.2020 року Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, заробітна плата Позивача від ПП ЮЛАНА за період 3 квартал 2015 року - 3 квартал 2016 року складає: 3 квартал 2015 року - 4 712,58 грн., 4 квартал 2015 року - 4 810,86 грн., 1 квартал 2016 року - 6 190,59 грн., 2 квартал 2016 року - 3 328,75 грн., 1 550,80 грн., 3 квартал 2016 року - 11 758,47 грн., а.с.154,160.

Відповідачем наведені обставини не заперечуються.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила, що відповідач за час подружнього життя також працював, не офіційно, проте його доходу вистачало на задоволення аж ніяк не мінімальних побутових потреб: разом із позивачкою відпочивали за кордоном, дружина дозволяла собі відвідування салонів краси, вони розпочали суттєвий капітальний ремонт у спірній квартирі, яка розташовувалася у новозбудованому будинку.

Крім того, встановлено, що батьки позивачки ОСОБА_1 незадовго до придбання спірної квартири здійснювали відчуження нерухомості, вітчим позивачки ОСОБА_4 має стабільний дохід. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки № 36 від 20.11.2020 року, виданої ТОВ ВАЙН ПЛЮС , заробітна плата вітчима позивачки ОСОБА_4 за період з червня 2016 року по жовтень 2020 року становить 227 478,09 грн., а.с.156, 161. Відповідачем наведені обставини не заперечуються.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки від 05.11.2020 року, виданої головою правління Садового товариства Хорошево ІКЮО 24340663 ОСОБА_11 , ОСОБА_4 був членом Садового товариства Хорошево та в його користуванні перебувала ділянка № НОМЕР_3 з будинком, яку він продав у 2017 році ОСОБА_12 за грошові кошти у розмірі, еквівалентному 14 000 доларів США та вибув із членів Садового товариства Хорошево . Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив наведені у такій довідці обставини, у тому числі повідомив, що у 2017 році він відступив за грошову винагороду належний йому пай у Садовому товаристві Хорошево за 14 000 доларів США.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність у відповідача доходів в період перебування відповідача у шлюбі з позивачем.

За таких обставин, на погляд суду, не позбавлені сенсу твердження позивачки, що матеріальну допомогу для здійснення накопичень могли надавати і її родичі також.

З наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_3 здійснила продаж належної їй квартири 12.12.2018 року, тоді як відповідач сплатив 673 665 грн. за спірну квартиру 12.11.2018 року. Допитана як свідок ОСОБА_3 повідомила, що кошти за відчуження належної їй квартири були отримані від ОСОБА_8 12.12.2018р., після чого ОСОБА_3 передала такі кошти ОСОБА_4 . Наведене спростовує твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 подарувала йому кошти, отримані ОСОБА_3 від продажу належної їй квартири.

З цих підстав суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не могла в строк до 12.11.2018 року подарувати відповідачу кошти, отримані від продажу належної їй квартири, і такі кошти 12.11.2018 року не могли бути сплачені за спірну квартиру.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Посилання відповідача ОСОБА_2 , що грошові кошти для сплати 12.11.2018 року на користь ТОВ КУА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ 673 665 грн. за призначенням платежу - сплата за квартиру АДРЕСА_4 згідно попереднього договору від 05.11.2018 року, ним запозичувалися у знайомого та позичальником виступав відповідач - жодним чином не доведені. При цьому допитана за його клопотанням свідок ОСОБА_3 (мати відповідача), яка пояснювала ці обставини, очевидцем факту укладання договору позики її сином не була, визнає , що гроші сину особисто ніхто не позичав та особисто вона не бачила як він їх повертав позикодавцю. Крім того, її покази і в інших обставинах є суперечливими, зокрема коли вона пояснює , що гроші в борг надавалися знайомим свата (свідка ОСОБА_4 ) самому свату, що отримані від продажу 12.12.2018 року її власної квартири гроші вона дарувала сину на придбання спірної квартири , в той час , як основна сума грошей за нову квартиру вже була внесена 05.11.2018 року , при цьому гроші від продажу квартири в неї сват, а тому що саме вона розуміє під висловом дарувала сину суду не зрозуміло.

Свідок ОСОБА_13 також очевидцем вищезгаданих обставин особисто не була, про те, що начебто позичалися гроші на придбання спірної квартири знає зі слів матері відповідача, подругою якою є з дитинства. Особисто свідок бачила лише як ОСОБА_3 передавала сину 12 000 грн., але куди він їх витратив, чи вносив саме задля сплати повної вартості квартири не бачила, точної дати передання коштів пригадати не може.

Інший свідок з боку відповідача ОСОБА_14 також знає виключно зі слів ОСОБА_3 про позичання грошей на придбання нової квартири, проте ким, коли, на яких умовах та в якому розмірі це здійснювалося їй не відомо.

Таким чином, суд не враховує показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , оскільки такі показання не містять відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у справі. При цьому, показання таких свідків засновані на відомостях, які їм були відомі зі слів ОСОБА_3 та зі слів позивача.

Посилання відповідача на необізнаність особистого визнання факту придбання спірної квартири за рахунок спільних сумісних коштів їх з позивачкою подружжя є неспроможними, приймаючи до уваги, що в самому тексті договору від 27.09.2019 року між відповідачем (покупець) та ТОВ Компанія з управління активами Інвестиційні проекти ( п.17 ), підписаного самим відповідачем в якості покупця міститься вказівка, що придбання квартири вчинялося за письмовою заявою дружини покупця ОСОБА_1 . Справжність підпису ОСОБА_1 на вказаній заяві засвідчувалося тим же приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. та в той же день 27.09.2019 року, що і укладення самого договору купівлі-продажу.

Відповідно до копії заяви позивача від 27.09.2019 року, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О. за реєстровим № 7408, позивач надала відповідачу згоду на придбання у власність квартири АДРЕСА_2 за спільні кошти подружжя та підтвердила, що договір купівлі-продажу такої квартири вчиняється в інтересах сім`ї позивача та відповідача і відповідає спільному волевиявленню позивача та відповідача, а.с.77.

Таким чином відповідачем не доведено, що спірна квартира була придбана за кошти, що належали йому особисто, або за кошти, що належали йому спільно з ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.11.2018 року № 372/504/17, діє абсолютна презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.02.2019 року № 464/7011/16-ц, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя позивача та відповідача на спірну квартиру, яка набута ними в період шлюбу, вимоги відповідача про визнання за відповідачем права власності на спірну квартиру є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що жодною стороною у справі не висловлено згоди на присудження грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру та не внесено відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сторонами у справі не надано суду висновку технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу спірної квартири в натурі, а також не заявлено клопотань про при призначення відповідної експертизи судом.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять висновку технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу спірної квартири в натурі, суд визначає ідеальні частки кожного з подружжя у праві спільної власності на таку квартиру. При цьому, суд також враховує, що відповідачем не заявлено вимог про поділ спірної квартири та вимог про визнання за відповідачем права власності на частку у спільному майні подружжя.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про здійснення поділу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за нею право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат суд здійснює керуючись положеннями ст.141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою при зверненні до суду з позовом було понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306 грн.

Приймаючи до уваги, що у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги немайнового характеру та майнового характеру, виходячи із ставки судового збору, встановленого Законом України Про судовий збір на час подання позову 04.08.2020 року та ціни позовних вимог майнового характеру 488 512,14 грн. ( 977 024,27 грн. - вартість спірної квартири в цілому, 977 024,27 : 2 = 488 512,14 ) розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачкою ОСОБА_1 складає 5 725,92 грн. ( 840,80 + 4 885,12= 5 725,92). За таких обставин судові витрати позивачки по сплаті судового збору на суму 5 725,92 грн. в зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача; сума внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом 580,08 грн. підлягає поверненню позивачці ОСОБА_1 .

При поданні зустрічного позову виходячи з ОСОБА_16 позову, що дорівнює ринковій вартості спірної квартири - 977 024,27 грн., розмір судового збору становить 9 770,24 грн, в той час, як відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 9 760 грн., а тому з відповідача, якому суд відмовив у задоволенні зустрічного позову, підлягає стягненню в дохід держави сума недоплаченого судового збору - 10,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 61, 70, 71 СК України, ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст. ст. 13, 76 - 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Здійснити поділ квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5725 (п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 92 коп.

Зобов`язати фінансовий орган Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18) повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір у розмірі 580 (п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., сплачений ОСОБА_1 за квитанцією № 0.0.1786204600 від 30.07.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 10 (десять) грн. 24 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_7 .

Повне судове рішення складено 04.06.2021 року.

Суддя