Ухвала

від 03.06.2021 по справі 910/10156/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.06.2021Справа № 910/10156/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби в місті Києві про стягнення 58746772,54 грн,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Тхорик С.М. (уповноважений представник);

третя особа - Насв Д.С. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон звернулося до суду з позовом до Київської міської ради про стягнення 65554402,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2009 між Київською міською радою в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та позивачем укладено договір №Д-2009/07/29 купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства Холдингової компанії Київміськбуд , на виконання якого позивач сплатив відповідачу повну вартість акцій у розмірі 114075598,56 грн. У подальшому, зазначений договір визнаний судом недійсним, у зв`язку з чим правові підстави для утримання і користування сплаченими за договором коштами відпали. Оскільки, відповідач вказану суму коштів так і не повернув, позивач просив стягнути з останнього проценти за користування чужими грошовим коштами в розмірі 65554402,18 грн. за період з 24.12.2014 по 15.06.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №910/10156/17 позов задоволено частково, стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон проценти за користування чужими коштами в розмірі 58739001,85 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 239968,25 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №910/10156/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради - без задоволення.

30.10.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №910/10156/17 скасовано й прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон 3 проценти річні за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 9010409,61 грн. В іншій частині у позові відмовлено.

06.06.2018 на виконання вказаної постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

01.11.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла заява про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №910/10156/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 заяву Київської міської ради про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №910/10156/17 задоволено. В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №910/10156/17 стягнуто з ТОВ Фінансова компанія Новий регіон на користь Київської міської ради 49728592,24.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17 та відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення в повному обсязі, а також визнати явку представника ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві обов`язковою. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Постановою північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Новий регіон на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17 залишено без змін.

15.04.2020 ТОВ Фінансова компанія Новий регіон звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 910/10156/17 до суду касаційної інстанції, в якій просило скасувати ці судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви Київської міської ради про поворот виконання рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/10156/17 за касаційною скаргою ТОВ Фінансова компанія Новий регіон на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2020.

27.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ Фінансова компанія Новий регіон про перегляд за нововиявленими обставинами рішення (ухвали) Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що 26.04.2021 позивачем отримано нотаріальну заяву свідка ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А. та зареєстровано за № 819, в якій ОСОБА_1 зазначила, що працювала в Секретаріаті Київської міської ради на посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та звітності Секретаріату Київської міської ради з вересня 2006 (з 2008 р. посада - головний спеціаліст) по 12.09.2019 та вела бухгалтерський облік по коду економічної кваліфікації видатків KERB 2800 інші поточні видатки , куди входив облік судових зборів та безспірного списання, вела аналітику безспірного списання, яка відображалась в бухгалтерській програмі. Окрім того, у вищезазначеній заяві ОСОБА_1 повідомила, що 13.12.2017 повідомлення про безспірне списання коштів з рахунку боржника на загальну суму 58978970,10 грн від 13.12.2017 № 10-09/556-15959 було надано керівнику - Начальнику управління фінансового забезпечення та звітності Секретаріату Київської міської ради Нарубалюк І.П., а його копія вручена заступнику начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради Тхорику С.М.

Заявник (позивач) зазначає, що викладені ОСОБА_1 у заяві від 26.04.2021 обставини, які стали йому відомі 26.04.2021 є такими обставинами, що суттєво впливають на вирішення справи та є нововиявленими обставинами.

03.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач надав відзив по суті поданої заяви, у якій зазначив, що обставини, на які посилається ТОВ ФК Новий регіон , не є нововиявленими, оскільки вони існували під час розгляду заяви Київради про поворот виконання рішення, стосувались порядку його виконання та були повідомлені суду відповідачем. Також відповідач вказав, що зазначені обставини були предметом розгляду щодо аналогічної заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яка була залишена без задоволення ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021, яку за наслідками апеляційного оскарження було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021.

Також відповідач зазначив, що твердження ОСОБА_1 про те, що вона передавала зазначені документи до секретаріату Київради не підтверджені належним чином, а відтак є домислами останньої, які підпадають під санкції ст. 384 КК України.

У судове засідання призначене на 03.06.2021 представник заявника не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти задоволення вищезазначеної заяви з підстав викладених у відзиві на заяву та просили суд відмовити у задоволені відповідної заяви.

Розглянувши подану ТОВ ФК Новий регіон заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення (ухвалу) Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 року в даній справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 320 Господарсько процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

За таких обставин, при зверненні до суду з заявою в порядку глави 3 Господарського процесуального кодексу України заявником повинно бути доведено наявність підстав, встановлених ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначено судом вище, як на нововиявлену обставину заявник посилався на те, що при розгляді заяви про поворот виконання рішення, Київрада приховала факт своєї обізнаності, починаючи з 21.11.2017, про безспірне списання Державною казначейською службою коштів на виконання рішення, про що свідчить прийняття нею рішення № 494/3501 від 21.11.2017 р. Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 554/1558 від 12.12.2016 р. Про бюджет міста Києва на 2017 рік , а також направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві листа № 08/235-350 від 08.12.2017 із повідомленням реквізитів рахунків, з яких можливо буде здійснити списання коштів.

Проте, вказані обставини про обізнаність Київради про безспірне списання коштів на виконання рішення суд не вважає нововиявленими з огляду на наступне.

За змістом ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти або висновки експерта, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена процесуальним законом, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19).

Так, під час розгляду заяви Київради про поворот виконання рішення суди, зокрема Північний апеляційний господарський суд у постанові від 10.03.2020 р., встановили, що з огляду на скасування Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 р., на виконання якого Державною казначейською службою з рахунків Київради були списані кошти у загальній сумі 58978970,10 грн., та прийняттям нового рішення про стягнення коштів у сумі 9010409,61 грн., у відповідача виникло право до 10.04.2019 р. на звернення із заявою про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 р. на суму 49 728 592,24 грн. При цьому відповідач, звернувшись 01.11.2019 р. із відповідною заявою, пропустив зазначений строк для звернення, натомість, скориставшись своїм правом разом із заявою подав клопотання про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якого зазначив про свою необізнаність здійснення 12.12.2017 р. Державною казначейською службою безспірного списання коштів з рахунків Київради на виконання рішення суду від 30.10.2017. Враховуючи такі обставини, а також прийнявши до уваги лист управління правового забезпечення діяльності Київради від 06.11.2019 №_08/230-_1779 та лист управління документообігу та аналізу кореспонденції Київради № 08/236-100 від 05.11.2019, в яких було зазначено, що відповідно до даних СЕД АСКОД у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 лист (повідомлення) Головного управління Державної казначейської служби України від 13.12.2017 №10-09/556-15959 на адресу відповідача не надходив та відповідно не реєструвався, що взаємовиключало доводи ТОВ "ФК "Новий регіон" про обізнаність відповідача про списання у грудні 2017 р. коштів, судами був наданий висновок про можливість захисту відповідачем свого права у суді шляхом подачі заяви про поворот виконання рішення.

Отже, Північним апеляційним господарським судом була надана оцінка щодо обставин поновлення Київраді пропущеного строку для подання заяви про поворот виконання рішення, де апеляційний суд зазначив, що внаслідок прийняття судом першої інстанції заяви про поворот виконання рішення до розгляду, суд фактично поновив пропущений строк, встановлений ч. 10 ст. 333 ГПК України, з метою необхідності надання Київраді можливості захистити своє право у суді. У той час, як інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи у доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також призвів до порушення принципів справедливості та верховенства права.

У контексті викладеного суд зазначає, що наведені заявником обставини вже були предметом розгляду даної справи під час вирішення питання про поворот виконання рішення, а тому вони не є нововиявленими.

При цьому рішення Київради №494/3501 від 21.11.2017 Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 554/1558 від 12.12.2016 Про бюджет міста Києва на 2017 рік , яким були передбачені кошти для безспірного списання з рахунків відповідача та лист Київради № 08/235-350 від 08.12.2017 про повідомлення Державної казначейської служби щодо рахунків, з яких мають бути списані кошти, на які посилається ТОВ ФК Новий регіон , не є матеріально-правовими фактами, а їх можна кваліфікувати як докази, які вже існували на час розгляду справи та могли бути подані суду під час розгляду заяви про поворот виконання рішення, за відповідним клопотанням ТОВ ФК Новий регіон .

Також суд враховує, що про зазначені докази відповідачем особисто повідомлялось у судовому засіданні 10.08.2018 р. під час перегляду Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 р., у розрізі питання щодо вжитих Київрадою заходів на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 р.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 34 Порядку після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків; боржник упорядковує свої зобов`язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства, бюджетні зобов`язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Згідно з ч. 2 статті 49 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Отже, для належного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2017 щодо безспірного списання на користь ТОВ ФК Новий регіон коштів необхідно було передбачити відповідні видатки у бюджеті міста Києва.

Тому Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради було підготовлений та переданий на розгляд Київської міської ради 07.11.2017 проект рішення Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12 грудня 2016 № 554/1558 Про бюджет міста Києва на 2017 рік , яким передбачалось перерахування коштів у розмірі 58 978 980,00 грн. на виконання рішення Господарського суду м. Києва за бюджетною програмою КПКВКМБ 0118600 Інші видатки . Головним розпорядником коштів бюджету міста Києва визначено секретаріат Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради від 21.11.2017 № 494/3501 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12.12,2016 № 554/1558 "Про бюджет м. Києва" внесено зміни до розподілу видатків бюджету міста Києва на 2017 рік, зокрема, передбачено в додатку 3 бюджетної програми "Інші видатки" КПКВКМБ 0118600 збільшення інших видатків (виконання судових рішень) на суму 58 978 980,00 грн. До паспорта бюджетної програми місцевого бюджету на 2017 рік КПКВКМБ 0118600 внесено зміни в частині збільшення фінансування коштів на інші видатки (виконання судових рішень) на суму 58979980 грн.

08.12.2017 Київрада листом №08/235-350 повідомила Головне управління Казначейства про необхідність здійснення безспірного списання коштів та надала відповідні реквізити рахунку.

12.12.2017 Головним управлінням Казначейства було проведене безспірне списання коштів з реєстраційного рахунку Київради № 35417002054084. КПКВКМБ 0118600. КЕКВ 2800 процентів за користування чужими коштами в сумі 58 739 001.85 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 239 968, 25 грн. А 13.12.2017 Головним управлінням Казначейства складено та направлено на адресу Київради повідомлення № 10-09/556-15959 про безспірне списання коштів.

Однак, як вбачається з листа управління правового забезпечення діяльності Київради від 06.11.2019 №_08/230-_1779_ та листа управління документообігу та аналізу кореспонденції Київради № 08/236-100 від 05.11.2019 р., відповідно до даних СЕД АСКОД лист-повідомлення Державної казначейської служби № 10-09/556-15959 від 13.12.2017 не надходив на адресу відповідача та відповідно не був зареєстрований Київрадою.

Тобто, Київрада не була обізнана про сам факт безспірного списання у грудні 2017 р. коштів, а рішення Київради № 494/3501 від 21.11.2017 р. та її лист № 08/235-350 від 08.12.2017 не спростовують таких обставин, оскільки були направлені лише на дотримання порядку (є проміжними етапами) для списання коштів.

До того ж, обставини щодо отримання Київрадою листа Головного управління Казначейства № 10-09/556-15959 від 13.12.2017 про безспірне списання коштів вже були предметом розгляду апеляційною інстанцією під час перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 про поворот виконання рішення, де апеляційний суд вказав про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів отримання та реєстрації відповідачем зазначеного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Отже, вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Також відповідно до п. 8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 № 17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику cуду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України, та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

У рішенні Європейського Суду у справі Желтяков проти України (заява № 4994/04) суд вказує, що право на справедливий розгляд судом гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті преамбули Конвенції, яка серед іншого проголошує верховенство права як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Враховуючи викладене, обставини, на які посилається заявник, суд не вважає нововиявленими обставинами, а тому у заяві ТОВ ФК Новий регіон про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 21.11.19 р. про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва, суд відмовляє.

Окрім того суд зазначає, що показання свідка, які містяться у поданій до суду заяві ОСОБА_1 є фактично новим доказом у справі, який не існував на час розгляду справи і не міг досліджуватись судом.

Крім того, посилаючись на заяву ОСОБА_1 від 26.04.2021 заявник фактично просить суд повторно надати оцінку доказам поданим у ході розгляду справи №910/10156/17, що не є нововиявленою обставиною за своєю юридичною суттю, оскільки зводиться до повторної оцінки доказів, а тому не може вважатись підставою для задоволення відповідної заяви.

Проаналізувавши матеріали справи, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені позивачем у його заяві, не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 325 Господарсько процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених ч. 2, п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Новий регіон про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/10156/17 відмовити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 в справі № 910/10156/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Повний текст складено: 04.06.2021.

Суддя Я.В. Маринченко