Рішення

від 19.05.2021 по справі 915/1266/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 915/1266/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Коваля С.М .,

за участю:

секретаря судового засідання Сьяновій О.С.,

представника прокуратури: Бескровної І.І.,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: не з`явився,

представника ІІІ особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури

(56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, пров.Пожежний, буд.3) ,

в інтересах держави

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

(54034, м.Миколаїв, просп.Миру, буд.34; код ЄДРПОУ 39825404),

до відповідача-2: Фермерського господарства «Ортус»

(57374, Миколаївська обл., Снігурівський р-н, с.Олександрівка, вул.Миру, буд.30;

код ЄДРПОУ 41183216),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача :

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ),

про : визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

24.04.2019 Перший заступник керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, м. Миколаїв та Фермерського господарства «Ортус» , с.Олександрівка Миколаївської області, в якій просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3104-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 28,8310 га (кадастровий номер 4825780400:13:000:0028) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0030) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

3) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 26.05.2015 №2709-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 6,3600 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

4) визнати недійсним укладений 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договір про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 28,8310 га (кадастровий номер 4825780400:13:000:0028), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

5) визнати недійсним укладений 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договір про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0030), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

6) визнати недійсним укладений 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договір про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 6,3600 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

7) зобов`язати Фермерське господарство «Ортус» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 28,831 га з кадастровим номером 4825780400:13:000:0028, нормативною грошовою оцінкою 419935,95 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10751572;

8) зобов`язати Фермерське господарство «Ортус» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з кадастровим номером 4825780400:10:000:0030, нормативною грошовою оцінкою 41971,34 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10755357;

9) зобов`язати Фермерське господарство «Ортус» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 6,36 га з кадастровим номером 4825780400:03:000:0003, нормативною грошовою оцінкою 99766,84 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10754807.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані у справі накази Головного управління Держземагентства в Миколаївській області прийнято без додержання чинного на час їх прийняття законодавства України, а саме в зв`язку з тим, що земельні ділянки були передані ОСОБА_1 , як фізичній особі з метою створення фермерського господарства, тоді як станом на момент прийняття рішення вказана особа вже була членом Фермерського господарства «Нива» та фактично вже скористалася своїм правом на отримання земельної ділянки поза конкурсною процедурою. З огляду на вказане прокурор вважає, що оскаржувані у справі накази мають бути визнані незаконними та скасовані, укладені на їх підставі договори оренди - недійсними, а земельні ділянки повернуті державі.

Ухвалою суду від 24.04.2019 (суддя Ржепецький В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2019. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою від 24.04.2019 суд постановив роз`єднати позовні вимоги, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги Першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Фермерського господарства «Ортус» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок державі і виділити позовні вимоги в окреме провадження:

1) вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3104-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 28,8310 га (кадастровий номер 4825780400:13:000:0028) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- визнання недійсним укладеного 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 28,8310 га (кадастровий номер 4825780400:13:000:0028), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- повернення Фермерським господарством «Ортус» у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 28,831 га з кадастровим номером 4825780400:13:000:0028, нормативною грошовою оцінкою 419935,95 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10751572 розглядати у справі №915/1051/19;

2) вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0030) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- визнання недійсним укладеного 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0030), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- повернення Фермерським господарством «Ортус» у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з кадастровим номером 4825780400:10:000:0030, нормативною грошовою оцінкою 41971,34 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10755357 виділити в самостійне провадження;

3) вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 26.05.2015 №2709-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 6,3600 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- визнання недійсним укладеного 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 6,3600 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- повернення Фермерським господарством «Ортус» у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 6,36 га з кадастровим номером 4825780400:03:000:0003, нормативною грошовою оцінкою 99766,84 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10754807 виділити в самостійне провадження.

Ухвалою суду від 25.04.2019 прийнято господарську справу №915/1266/19 за позовом Першого заступника керівника Баштанської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Фермерського господарства «Ортус» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 26.05.2015 №3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- визнання недійсним укладеного 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:03:000:0003), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- повернення Фермерським господарством «Ортус» у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з кадастровим номером 4825780400:03:000:0003, нормативною грошовою оцінкою 41971,34 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10755357, до провадження судді Ржепецького В.О. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2019.

27.05.2019 відкладено розгляд справи на 24.06.2019.

Відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області у відзиві на позов, який надійшов до суду 29.05.2019, заперечує проти задоволення вимог прокурора та вказує, що законодавством передбачено можливість отримання земельних ділянок громадянином безоплатно у власність один раз по кожному виду використання, що не пов`язується з правом громадян на одержання земельних ділянок державної власності у користування.

Відповідач-1 стверджує, що висновок прокурора щодо отримання земельних ділянок юридичною особою для розширення існуючого Фермерського господарства «Нива» не відповідають обставинам справи, оскільки в подальшому ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Ортус» .

Відповідач-2 - Фермерське господарство «Ортус» у відзиві на позов, який надійшов до суду 30.05.2019, заперечує проти задоволення вимог прокурора та вказує, що земельна ділянка була надана ОСОБА_1 для створення нового фермерського господарства, а не для розширення вже існуючого Фермерського господарства «Нива» . Фермерське господарство «Ортус» , зазначає, що використовує спірну земельну ділянку для обробітку власними ресурсами.

Також, відповідач-2 вважає, що в Земельному кодексі України не встановлено жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути отримані фізичними особами в оренду, Земельним кодексом України встановлені лише обмеження щодо отримання громадянами земельних ділянок у власність.

Відповідач-2 стверджує, що отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства не передбачає проведення земельних торгів, навіть, якщо таке отримання здійснюється не в перший раз.

30.05.2019 року до суду від Фермерського господарства «Ортус» надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України в зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень на звернення до суду із відповідним позовом.

ІІІ особа - ОСОБА_1 у письмових поясненнях, які надійшли до суду 14.06.2019, просить суд відмовити прокурору у задоволені позовних вимог та вказує, що подаючи заяву про отримання земельної ділянки, як фізична особа, мав на меті її використання при здійсненні господарської діяльності самостійно, шляхом створення нового фермерського господарства.

Також, ОСОБА_1 вказує, що йому до 2015 року земля, саме для ведення фермерського господарства на праві користування, не видавалась, а орендовані землі використовуються саме новоствореним господарством «Ортус» .

14.06.2019 ОСОБА_1 також звернувся до суду з відповідним клопотанням про залишення позову без розгляду.

В зв`язку з відсутністю єдиної правової позиції з приводу наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем при заявлені вимог до територіального органу Держгеокадастру, з ініціативи суду, ухвалою від 24.06.2019 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою суду від 21.10.2019 поновлено провадження у справі. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання у справі призначено на 18.11.2019.

Судове засідання, призначене на 18.11.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 15.11.2019 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 18.11.2019, не відбудеться у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у відрядженні та призначено підготовчого засідання на 26.11.2019.

Ухвалою суду від 26.11.2019 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду судового рішення у справі №912/2385/18.

Ухвалою суду від 04.09.2020 поновлено провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено на 23.09.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 № 3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2, 0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району;

- визнання недійсним укладеного 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району.

Позовну заяву в частині позовних вимог щодо повернення Фермерським господарством «Ортус» у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з кадастровим номером 4825780400:10:000:0003, нормативною грошовою оцінкою 41971.34 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 10755357 - залишено без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та залишення позову без розгляду в іншій частині у справі скасовано, справу направлено до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №168 від 28.12.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/1267/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/1266/19 - Коваля С.М.

Ухвалою суду від 29.12.2020 справу прийнято до свого провадження головуючим суддею Ковалем С.М. Ухвалено розгляд справи почати спочатку, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.02.2021.

02.02.2021 судом відкладено розгляд справи на 23.02.2021 у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою суду від 09.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021.

23.03.2021 судом відкладено розгляд справи на 07.04.2021 в зв`язку з неявкою учасників справи. 07.04.2021 судом відкладено розгляд справи на 21.04.2021 в зв`язку з неявкою учасників справи. 21.04.2021 судом відкладено розгляд справи на 19.05.2021 в зв`язку з неявкою учасників справи.

Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання 19.05.2021 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні 19.05.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентства в Миколаївській області з письмовою заявою (т.1 а.с.15), в якій просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га ріллі в довгострокову оренду терміном 49 років для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Наказом Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 25.12.2014 №3523-сг (т.1 а.с.13,14) ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 2,0 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, а також надано дозвіл на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передбачається для передачі в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 2,0 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

Наказом Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.05.2015 № 3102-сг (т.1 а.с.20,21), затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0 га ріллі з кадастровим номером 4825780400:10:000:0003 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.

На підставі такого наказу між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 25.06.2015 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825780400:10:000:0003 загальною площею 2,0 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області строком на 10 років для ведення фермерського господарства (т.1 а.с.20-25) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2015 зроблено запис за № 10755227 про реєстрацію права оренди на вказану ділянку за ОСОБА_1 (т.1 а.с.33,34).

Разом з тим, прокурор вказує, що на час прийняття спірних наказів, громадянин ОСОБА_1 був членом Фермерського господарства «Нива» (код ЄДРПОУ 13867982), що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (т.1 а.с.46-49), та фактично скористався правом на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурсною процедурою.

Відповідно до розпорядження Снігурівської районної державної адміністрації від 29.05.2012 №302-р (т.1 а.с.50-52) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як фізичним особам та членам Фермерського господарства «Нива» , передано у спільну сумісну власність земельну ділянку загальною площею 9,5011 га для ведення фермерського господарства (під розміщення господарських будівель і дворів майнового комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 із земель сільськогосподарського призначення державної власності під господарськими будівлями і дворами, раніше наданих в оренду Фермерському господарству «Нива» для ведення фермерського господарства на підставі договору оренди землі від 03.11.2011.

Прокурор стверджує, що ОСОБА_1 на час звернення до Головного управління Держземагентства в Миколаївській області (грудень 2014) із відповідною заявою про отримання спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства вже мав у власності земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Оскільки громадянин ОСОБА_1 , як член Фермерського господарства «Нива» , отримав земельну ділянку на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства, то надання йому на позаконкурентній основі для ведення фермерського господарства ще однієї окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, на думку прокурора, суперечить зазначеним вимогам законодавства.

Тобто, як вважає прокурор, оспорюваний наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим він підлягає визнанню незаконним та скасуванню. При цьому, враховуючи те, що на підставі незаконного наказу між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та громадянином ОСОБА_1 укладено договір оренди щодо спірної земельної ділянки від 25.06.2015, то, відповідно до ст.ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, він підлягає визнанню недійсним та спірна земельна ділянка підлягають поверненню у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області саме Фермерським господарством «Ортус» .

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз.1,2 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.ч.4,5 ст.53 ГПК України).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони» ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає у протиправному набутті ОСОБА_1 прав на земельну ділянку держаної форми власності всупереч вимогам закону, зловживання відповідачами положень земельного законодавства та Закону України «Про фермерські господарства» та у недотриманні органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками вказаної категорії, а саме Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, вимог щодо проведення перевірки волевиявлення суб`єкта, який має намір отримати земельні ділянки, вимогам чинного законодавства. При цьому прокурор зазначає, що повноваження щодо здійснення контролю за законністю використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами. Невжиття Держгеокадастром заходів щодо усунення порушень, допущених при передачі в користування спірної земельної ділянки, свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, а отже потребує вжиття заходів прокурорського реагування в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру» .

Суд вважає, що в даному випадку прокурором доведено наявність як державного, так і суспільного інтересу, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою наказ, який оспорюється прокурором в межах даної справи, є юридичною формою рішення органу виконавчої влади, який спрямований на регулюванням земельних відносин, породжує певні правові наслідки і має обов`язковий характер для суб`єктів таких відносин. Враховуючи, що на підставі оспорюваного прокурором наказу права і обов`язки виникли у ОСОБА_1 , тобто у особи, якій вони адресовані, такий наказ є актом ненормативного характеру індивідуальної дії.

Будь-який акт державного органу може бути визнаний недійсним з підстав невідповідності такого акту вимогам чинного законодавства, визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3102-сг прокурор у позовній заяві вказує на те, що даний наказ не відповідає вимогам закону, порушує встановлений порядок передачі прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності, а відтак має бути визнаний незаконним та скасований, оскільки на момент отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки за його участі вже було створено Фермерське господарство «Нива» , для ведення якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як фізичним особам та членам такого фермерського господарства, передано у спільну сумісну власність земельну ділянку в 2012 році, яка раніше була надана в оренду Фермерському господарству «Нива» для ведення фермерського господарства на підставі договору оренди землі від 03.11.2011, а тому спірна земельна ділянка могла бути отримана ОСОБА_1 виключно на земельних торгах.

За змістом статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 Земельного кодексу України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім положень Земельного кодексу України, положеннями Закону України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст.8 Закону України «Про фермерське господарство» ).

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (ч.ч.2, 4 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» ).

Таким чином, спеціальний Закону України «Про фермерське господарство» визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст.5 Земельного кодексу України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство» ).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» як спеціального по відношенню до ст.123 Земельного кодексу України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 17.12.2014 до Головного управління Держземагентства в Миколаївській області щодо отримання в користування спірної земельної ділянки було повторним, оскільки відповідно до розпорядження Снігурівської районної державної адміністрації від 29.05.2012 №302-р (т.1 а.с.50-52) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як фізичним особам та членам Фермерського господарства «Нива» , передано у спільну сумісну власність земельну ділянку загальною площею 9,5011 га для ведення фермерського господарства (під розміщення господарських будівель і дворів майнового комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 із земель сільськогосподарського призначення державної власності під господарськими будівлями і дворами, раніше наданих в оренду Фермерському господарству «Нива» для ведення фермерського господарства на підставі договору оренди землі від 03.11.2011.

Крім цього, на час повторного звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства в Миколаївській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га ріллі в довгострокову оренду терміном 49 років для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, позивач був одним із співзасновників Фермерського господарства «Нива» (код ЄДРПОУ 13867982), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.46-48).

З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство» , статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №376/331/16-ц, від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є співзасновником Фермерського господарства «Нива» , який в 2012 році отримав разом з ОСОБА_2 земельну ділянку на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства, то його звернення у грудні 2014 року до Головного управління Держземагентства в Миколаївській області з заявою про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Факт здійснення 01.03.2017 реєстрації Фермерського господарства «Ортус» , створеного ОСОБА_1 , не спростовує факту реалізації ОСОБА_1 свого права на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено факт порушення передбаченої Земельним кодексом України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,00 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 26.05.2015 №2709-сг є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і у порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» ).

Враховуючи те, що судом визнано незаконним наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 №3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, у зв`язку з встановленням факту порушення передбаченої Земельним кодексом України процедури отримання ОСОБА_1 у користування спірної земельної ділянки, правочин, укладений на підставі вищевказаного наказу, підлягає визнанню недійсним.

Судом встановлено, що на даний час спірна земельна ділянка фактично використовуються Фермерським господарством «Ортус» , що підтверджується інформацією Олександрівської сільської ради в листі №562/01-4-5/17 від 13.11.2017 (т.1 а.с.45) та не заперечується відповідачами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та користувачем майна.

Згідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Земельна ділянка загальною площею 2,0 га відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення, розпорядження якими згідно ст.122 Земельного кодексу України здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин в області.

Таким чином, саме Фермерське господарство «Ортус» , як фактичний користувач спірною земельною ділянкою повинно повернути її у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 23.06.2015 № 3102-сг, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003) для ведення фермерського господарства в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району.

3. Визнати недійсним укладений 25.06.2015 між Головним управлінням Держземагентства в Миколаївській області та ОСОБА_1 договір про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 4825780400:10:000:0003), розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району.

4. Фермерському господарству «Ортус» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га з кадастровим номером 4825780400:10:000:0003, нормативною грошовою оцінкою 41971,34 грн., розташованої в межах території Олександрівської сільської ради Снігурівського району, право оренди на яку зареєстровано з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №10755357.

Повне судове рішення складено 31.05.2021 року.

Суддя С.М.Коваль