Ухвала

від 04.06.2021 по справі 648/1522/21

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/1522/21

Провадження № 2/648/665/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року смт. Білозерка

Суддя Білозерського районного суду Херсонської області Сокирко Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Андрія Вікторовича про забезпечення позову,

в с т а н о в и л а:

3 червня 2021 року адвокат Лещенко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про скасування свідоцтва про право на спадщину. Одночасно разом із позовом спрямував до суду заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що на підставі Договору оренди землі від 29 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520380700:02:001:0098 площею 7,035 га, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Договору оренди землі від 29 липня 2016 року, номер запису в реєстрі про речове право: 15851943 строком на 10 років з правом пролонгації.

Позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520380700:02:001:0098 витребовується ОСОБА_2 на підставі незаконно виданого свідоцтва про право на спадщину за законом. У зв`язку із чим подано позов до суду. Оскільки на підставі оскаржуваного незаконного свідоцтва про право на спадщину за законом буде прийнято рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, вказане протиправно позбавить позивача права оренди цієї земельної ділянки, що в подальшому може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6520380700:02:001:0098 до вступу у законну силу остаточного рішення по справі.

Ознайомившись із заявою та додатками до неї, суддя приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 150 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до статті 152 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Представником заявника не обгрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, так позивач відповідно до поданої позовної заяви просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 11 грудня 2020 року, а арешт просить накласти на нерухоме майно - земельну ділянку, а отже вид забезпечення позову, який просить застосувати представник відповідача, не стосується предмету заявлених позовних вимог. Крім того, сам позивач на теперішній час користується земельною ділянкою на яку просить накласти арешт.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а отже такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі (висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 лютого 2021 року по справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20), у зв`язку з чим суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Андрія Вікторовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання учасником провадження копії ухвали.

Суддя Сокикро Л.М.