Постанова

від 04.06.2021 по справі 440/3114/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: А.Б. Головко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 р. Справа № 440/3114/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2020, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.09.21 по справі № 440/3114/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 18.05.2020 № UA807000/2020/000929/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставне прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів без врахування наданих позивачем документів на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару, який імпортується (олива базова ізопарафінова), визначеної декларантом за основним методом. При цьому, відповідач не довів, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності чи наявні ознаки підробки або не місять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На переконання позивача, спірне рішення прийняте відповідачем без дослідження факторів, які б дали змогу з достовірністю встановити факт заниження митної вартості товару.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA 807000/2020/000929/2 від 18.05.2020 про коригування митної вартості товарів.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленко, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп

Слобожанська митниця Держмитслужби (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову,

В обґрунтовування апеляційної скарги відповідач зазначив про не врахування судом першої інстанції, що відповідно до даних митного органу стосовно поданої позивачем митної декларації встановлено, що вартість ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість

В подальшому інспектором митного поста "Суми" направлено запит до спеціалізованого підрозділу митниці з метою перевірки правильності визначення заявленої ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" митної вартості товару. Так, в графах 42 та 38 поданої позивачем до митного оформлення декларації країни відправлення №10006060/300420/0039374 від 30.04.2020 містяться розбіжності щодо ціни та ваги товару в порівнянні з декларацією №UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 на товар та попереднім інвойсом №2016-363/-1ВЭД/00246 від 12.05.2020. В поданих документах також містяться розбіжності щодо дат попереднього інвойсу №2016-363/-1ВЭД/00246 від 18.05.2020 та остаточному інвойсі №1758 від 07.05.2020, останній з яких датований раніше. За умовами контракту №2016/363/01ВЭД від 13.07.2016 датою остаточного інвойсу є дата календарного штампу станції призначення на залізничній накладній, однак на залізничній накладній №28981628 відсутній штамп станції призначення, а отже згідно з умовами контракту право власності на поставлений товар у покупця не виникло, а тому і остаточних інвойсів бути не могло.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 13.07.2016 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Татнєфть-АЗС Центр", Республіка Татарстан, (Продавець) укладено Контракт №2016-363/01ВЭД (а.с. 90-95), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується відвантажити в період з липня 2016 року по 31.12.2016 (за виключенням періодів зупинки заводу на плановий/позаплановий ремонт), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах Додатку до Контракту, і/або Змін до нього в такому об`ємі: олія базова ізопарафінова Татнєфть VHVI-4 по ТУ 38.401-58-415-2014 до 1 500 тонн; розчинник для збагачення руд кольорових металів (РЦМ) Татнєфть по ТУ 0258-001-78689379-2015 до 500 тонн. Вказаний об`єм може бути збільшений за додатковим узгодженням Сторін. Умови поставки Товару за дійсним контрактом - DAF Соловей/Тополі за "Інкотермс-2000" превалює умови Контракту.

Відповідно до пункту 3 Додатку №65 від 24.04.2020 до Контракту, ціна за 1 метричну тонну Товару на умовах DAP Соловей/Тополі складає 580 доларів США/тонну (а.с. 24).

Відповідно до пункту 4 Додатку №65 від 24.04.2020 до Контракту, оплата 100% вартості відвантаженої партії Товару згідно ваги зазначеної в залізничних накладних в рамках контракту №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 здійснюється Покупцем в доларах СЩА прямим банківським переказом грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, зазначений в п. 11 Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 протягом 100 календарних днів наступних за датою відвантаження Товару зі станції відправлення (дата штемпеля станції відправлення на залізничній накладній) проти надання Постачальником попереднього інвойсу, оформленого згідно з п. 1.6 Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016.

Попереднім інвойсом №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020 до Контракту встановлено ціну Товару 580 доларів США за тонну (а.с. 28).

З метою здійснення митного оформлення товару позивач подав до митного оформлення митну декларацію №UA807090/2020/000506 від 16.03.2020 (а.с. 60-61) з додатками: попередній інвойс №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020; рахунок/інвойс №1758 від 07.05.2020 (а.с. 27); накладна №28981628 (а.с. 29-31); контракт №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; додаток №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №11 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №8 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №5 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; паспорт якості №2012Н від 05.05.2020; паспорт якості №2032Н від 05.05.2020; митна декларація країни відправлення №100006060/300420/0039374 від 30.04.2020.

У процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість. Тому інспектором з митного оформлення направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів.

Відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807090/2020/00018 від 18.05.2020, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням вимог статті 54 Митного кодексу України (а.с. 9).

Крім того, 17.03.2020 Слобожанською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000929/2, згідно з яким визначено митну вартість за другорядним методом - за ціною угоди щодо ідентичних товарів, в порядку статті 59 Митного кодексу України (а.с. 7).

При цьому, в обґрунтування причин неможливості визнання заявленої позивачем митної вартості, митницею зазначено наступне: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (вартість товару в митній декларації країни відправлення не співпадає з вартістю в інвойсі, тощо), та не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (значно зменшилася фактурна вартість товару в порівнянні з попереднім митним оформленням наданим декларантом), ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктами 3 статті 53 Митного кодексу України та вимогою декларанта прийняти рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись із правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000929/2 від 18.05.2020, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості орган доходів і зборів зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В силу ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачені частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію Украй відповідно до митного режиму імпорту, а саме: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

При цьому, основним методом визначення-митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У свою чергу, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу доказів недостовірності заявленої фактурної (митної) вартості товарів є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує виникнення права самостійно визначати митну вартість імпортованих товарів відповідно до приписів статей 59, 60 Митного кодексу України.

У ході судового розгляду встановлено, що позивач подав до митного оформлення митну декларацію №UA807090/2020/000506 від 16.03.2020 (а.с. 60-61) з додатками: попередній інвойс №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020; рахунок/інвойс №1758 від 07.05.2020 (а.с. 27); накладна №28981628 (а.с. 29-31); контракт №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; додаток №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №11 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №8 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; доповнення №5 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016; паспорт якості №2012Н від 05.05.2020; паспорт якості №2032Н від 05.05.2020; митна декларація країни відправлення №100006060/300420/0039374 від 30.04.2020.

Зважаючи на те, що документи позивача містили всі відомості на підтвердження числових показників складових митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні об`єктивні підстави вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, а відтак, і були відсутні законні підстави для коригування митної вартості товару та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Отже, позивач одночасно з митною декларацією подав до контролюючого органу усі необхідні документи, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо належного підтвердження "Татнєфть-АЗС-Україна" заявленої митної вартості придбаного товару.

Разом із цим контролюючий орган не погодився з правомірністю визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, у зв`язку з чим прийняв спірне рішення про коригування його митної вартості, яким визначив митну вартість ввезеного позивачем товару за другорядним методом - за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

Відповідач зазначає, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення ціни.

Доводи митниці зводиться до того, що у графі 42 митної декларації країни відправлення №10006060/300420/0039374 від 30.04.2020 зазначено ціну товару - 76560 доларів США. В графі 38 вказано вагу нетто (кг) 132000. В той же час, позивачем пред`явлено до митниці товар в кількості 6119980 кг, вартістю 69588,40 доларів США. Крім того, до митного оформлення декларантом позивача подано попередній інвойс №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020, де сума за товар відрізняється від тієї суми, яка міститься в митній декларації країни відправлення №10006060/300420/0039374 від 30.04.2020.

Проте вказані доводи митного органу спростовуються тим, що як встановлено з матеріалів справи, вартість товару в митній декларації країни відправлення повністю співпадає з вартістю товару, визначеного в митній декларації №UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 та попередньому інвойсі №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020, а саме:

- в митній декларації країни відправлення - 76560 доларів США/132 000 кг = 0,58 доларів США/кг;

- в митній декларації № UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 - 69588,40 доларів США/119980 кг = 0,58 доларів США/кг;

- в попередньому інвойсі №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020 - 69588,40 доларів США/119980 кг = 0,58 доларів США/кг.

Також судовим розглядом встановлено, що в митній декларації країни відправлення №10006060/300420/0039374 від 30.04.2020 вказано весь обсяг товару, який постачальник відвантажив покупцеві в травні 2020 року згідно з Додатком №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016, а саме 120 +- 10% метричних тонн. 120 000 кг + 10% = 132 000 кг.

В митній декларації № UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 вказано партію товару в розмірі 119980 кг, яка постачалася згідно з Додатком №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016.

Крім того, позивач в письмових поясненнях зазначає, що митний орган неправомірно посилається на те, що інвойс № 1758 від 07.05.2020 р. датований раніше, ніж попередній інвойс № 2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020 р., оскільки інвойс №1758 від 07.05.2020 р. є товаросупровідним документом, який визначає кількість та вартість товару, складається на заводі після наливу товару в цистерни, проте даний інвойс не є остаточним інвойсом по Контракту № 2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 р., а тому доводи апеляційної скарги щодо невідповідності дат інвойсів, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що виходячи із пункту 4.4 Контракту датою остаточного інвойсу є дата календарного штампу станції призначення на залізничних накладних, оскільки дослідивши наявний в матеріалах справи Контракт № 2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 р., колегією суддів встановлено, що відповідно до пункту 4.4 Контракту остаточний інвойс за поставлений в рамках даного Контракту товар оформлюється на підставі дати переходу права власності на товар. При цьому, посилання на те, що датою остаточного інвойсу є дата календарного штампу станції призначення на залізничних накладних, Контракт не містить, тому висновок відповідача є помилковим.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості товару, оскільки митна декларація країни відправлення №10006060/300420/0039374 від 30.04.2020, митна декларація №UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 та попередній інвойс №2016-363/01ВЭД/00246 від 12.05.2020 відображають ціну товару на рівні 580 доларів США/тонну або 0,58 доларів США/кг.

Отже, усі сумніви відповідача щодо належності товаросупроводжувальних документів до митного оформлення товару за митною декларацією № UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 спростовані в ході судового розгляду.

На користь висновку щодо підтвердження митної вартості товару за Контрактом №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016 свідчать також фінальний рахунок №2016-363/01ВЭД/00247-F від 17.05.2020 та платіжне доручення в іноземній валюті від 08.07.2020 №35 на суму 69588,40 доларів США. При цьому, сплата коштів згідно з останнім документом здійснена протягом 100 календарних днів, наступних за датою відвантаження Товару зі станції відправлення, що узгоджується з правилом пункту 4 Додатку №65 від 24.04.2020 до Контракту №2016-363/01ВЭД від 13.07.2016.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про повне дотримання позивачем вимог митного законодавства в частині надання контролюючому органу під час митного оформлення товару за митною декларацією № UA807090/2020/000511 від 18.05.2020 усіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Разом з цим, відповідачем доказів протилежного суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем при коригуванні митну вартості спірного товару з - 0,58 дол. США/т на - 0,66 дол. США/т застосовано цінову інформації про митну вартість товарів, розмитнених позивачем за МД UА807090/2020/000427 від 24.04.2020 р.

Згідно з ч.1 ст. 59 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Разом з тим, у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням статей 59, 60 та 64 Кодексу митний орган у своєму рішенні повинен обов`язково зазначити не лише номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, але і надати пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (вимога п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушив законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та сформував рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000929/2 від 18.05.2020, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 по справі № 440/3114/20 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко