Постанова

від 31.05.2021 по справі 1.380.2019.006686

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006686 пров. № А/857/2332/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Запотічного І.І.,

суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання Герман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (суддя Качур Р.П., ухвалене в м.Львові о 14:04, повний текст складено 17.12.2020) у справі № 1.380.2019.006686 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2019 позивачі звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, у якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано- прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 № 546 від 14.06.2019; зобов`язати виконавчий комітет Львівської міської ради ухвалити рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 відповідно до вимог містобудівної документації на місцевому рівні, чинного в Україні містобудівного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Позов обґрунтовують тим, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 546 від 14.06.2019 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво громадянином ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесення існуючого будинку на АДРЕСА_1 . Вважають, що затвердження виконавчим комітетом Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень на проектування вищезазначеного об`єкта будівництва безпосередньо впливає на їх права.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначили, що об`єкт будівництва дозволено проектувати по межі червоної лінії АДРЕСА_1 із зблокуванням до існуючого будинку на АДРЕСА_1 , у якому проживає ОСОБА_1 . Мінімально допустимої відстані до червоних ліній та сусіднього будинку не визначено, хоча така відстань повинна бути визначена відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Звертають увагу на те, що дозволена висота будинку 21 метр порушить пропорційність та співвідношення архітектурного об`єму запланованого об`єкта будівництва з висотою існуючої забудови, яка не перевищує 15 метрів. Наголошують, що територія, на якій заплановане будівництво, відноситься до історичного ареалу. Вказують, що при затвердженні оскаржуваного рішення порушено численні вимоги містобудівного законодавства та порушено порядок оприлюднення проекту рішення. Зазначають про порушення, на їх думку, оскаржуваним рішенням права мешканців будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 на безпечне середовище для життя та здоров`я, санітарне та епідемічне благополуччя, право власності, оскільки вони володіють земельними ділянками у безпосередній близькості до об`єкта будівництва, займаються садівництвом. Просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Відповідачі та третя особа- ОСОБА_3 у письмових поясненнях на апеляційну скаргу не погоджуються з доводами апелянта, вважають їх необґрунтованими та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, підтримують вимоги апеляційної скарги, просять її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу.

Протокольною ухвалою суду від 26.04.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_3 14.05.2019 звернувся до Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на проектування та будівництво об`єктів архітектури та містобудування на АДРЕСА_1 (заява зареєстрована в центрі надання адміністративних послуг м. Львова 14.05.2019 за № 3-Б-54991/АП-н-2401).

Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянув заяву ОСОБА_3 з долученими до неї документами та прийняв рішення Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 № 546 від 14.06.2019, яким затвердив містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво громадянином ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 .

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у правовідносинах із затвердження містобудівних умов та обмежень ОСОБА_3 позивачі не є їх учасниками, тому оскаржуване рішення відповідача не породжує для позивачів жодних прав та обов`язків, відтак право на захист у позивачів відсутнє

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Основним нормативно-правовим документом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (Закон 3038).

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З питань делегованих повноважень, передбачених пп. "б" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Частинами 2, 3 ст. 29 Закону 3038 передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Виключний перелік документів, необхідних для подання у виконавчий комітет з метою отримання містобудівних умов та обмежень, передбачено ч. 3 ст. 29 Закону № 3038. Підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень встановлені ч. 4 ст. 29 Закону № 3038.

Відповідно до ч.5 ст. 29 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта: інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов і обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній; ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. В межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (ч. 6 ст. 29 Закону № 3038).

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що на підставі поданих ОСОБА_3 документів Управлінням архітектури та урбаністики останньому видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 , які затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 546 від 14.06.2019. У вказаних містобудівних умовах вказано, що відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівної документації на місцевому рівні - цільове призначення земельних ділянок прощею 0,1000 га (кадастровий номер 4610136900:01:002:0097) та площею 0,0400 га (кадастровий номер 4610136900:01:002:0098) - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Також зазначено, що вид використання - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідно до витягів з Державного земельного кадастру від 09.11.2018 № НВ-4508059432018 та від 09.11.2018 № НВ-4608059612018; функціональне призначення земельних ділянок - зона Ж 2 - зона малоповерхової квартирної житлової забудови відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Франківського району, затвердженого ухвалами міської ради від 18.09.2014 № 3840, від 25.01.2018 № 2914. Разом з тим, замовником будівництва погоджено історико-містобудівне обґрунтування забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з протоколу № 113 від 20.02.2019 засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради та листом Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради № 0004-475 від 04.03.2019.

Рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_4 та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Блажківа Олега Богдановича 12.09.2019 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого банку на АДРЕСА_1 , які затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 546 від 14.06.2019.

Після проведення повторної перевірки дію вказаних містобудівних умов та обмежень відновлено, про що прийнято рішення від 21.02.2020. У вказаному рішенні зазначено про те, що порушені вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності усунуто, а саме: Для зони Ж-2 крім переважних і супутніх видів забудови земельних ділянок встановлено допустимі види забудови земельних ділянок, одним з яких є багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів. Згідно з п. 1.3.3 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг) визначено, що параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.

Крім того, згідно п. 3.3 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг) встановлено, що в межах підзон ІА - 5, ІА - 4 висота забудови у вказаних зонах обмежується і встановлюється не більше 15 м. Відхилення можливе за процедурою допустимих видів забудови.

Наданий протокол засідання № 5 архітектурно-містобудівної ради від 19.04.2019 про погодження містобудівною радою містобудівного розрахунку будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 граничною висотою 21 м, як цього вимагає п. 1.3.3 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг), натомість містить рекомендацію щодо розроблення детального плану території.

Також у вказаному рішенні вказано про те, що в п. 2.4 містобудівних умов та обмежень внесено уточнення, а саме: Мінімальні допустимі відстані від об`єкта, що проектується до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд - 28 м та частково блокується до існуючого житлового будинку АДРЕСА_2 , з північно-східної сторони - 11,5 . Крім цього, в п. 26 зазначено конкретні цифрові показники.

Щодо доводів апелянтів про те, що при затвердженні містобудівних умов та обмежень не враховано особливий характер середовища та належність території до історичного ареалу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про охорону культурної спадщини № 1805-III від 08.06.2000 (Закон № 1805) історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону № 1805 (в редакції, чинній на дату прийняття рішення Львівської міської ради) з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону № 1805 на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно до п.12 ч. 1 ст.5 Закону № 1805 визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Списку історичних населених місць України № 878 від 26.07.2001 місто Львів включено до списку історичних населених місць України. Це є підставою для того, щоб Міністерство культури України розглянуло питання та прийняло рішення про визначення меж історичного ареалу та встановило режим його використання.

Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 13.03.2002 (зі змінами і доповненнями, Порядок № 318), відповідно до якого відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини (пункт 4); межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (пункт 5); визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури (пункт 12); для кожного історичного ареалу визначаються режим використання та конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць (пункт 16).

Вищевказане дозволяє колегії суддів зробити висновок, що передумовою для встановлення меж історичного ареалу населеного місця є розробка науково-проектної документації під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць, яка повинна бути погоджена відповідним органом місцевого самоврядування та затверджена Міністерством культури України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Окрім того, на офіційному сайті Міністерства культури України в підрозділі ІСТОРИЧНІ АРЕАЛИ (ПЕРЕЛІК) оприлюднено інформацію про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць станом на 31.12.2019. У вказаному переліку населених місць місто Львів відсутнє.

Щодо доводів апелянта в частині порушення поверховості будівництва, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Зона малоповерхової квартирної житлової забудови виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 4-х поверхів; супутні види забудови та іншого використання; магазини товарів першої необхідності, вбудовані і окремостоячі; заклади громадського харчування до 25 посадочних місць, вбудовані і окремостоячі; аптеки; пошивочні ательє, ремонтні майстерні побутової техніки, перукарні, інші об`єкти побутового обслуговування; приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять; приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять (вбудовані); приміщення для культурно-масової роботи і аматорської діяльності (вбудовані); майданчики дитячі, спортивні, відпочинкові, господарські; сквери, алеї; гостьові (тимчасові) автостоянки; квітники, палісадніки; об`єкти і будівлі інженерної інфраструктури.

Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах , що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху) і не вище 25 м до гребня даху); одноквартині житлові будинки окремо стоячі, з присадибною ділянкою; одноквартирні житлові будинки зблоковані, з присадибною приквартирною ділянкою; реконструкція садибних будинків в межах відведеної території; будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів; готелі, хостели; поліклініки, амбулаторії, диспансери без стаціонару; спортивні зали, басейни, площинні спортивні споруди; клубні установи, центри дозвілля, танцювальні зали; позашкільні заклади; культові споруди; офісні приміщення (вбудовані); відділення, дільничі пункти міліції; поштові відділення, пункти телефонного та телеграфного зв`язку; відділення банків; житлово-експуатаційні і аварійно-диспечерські служби; об`єкти пожежної охорони; кіоски, ятки, тимчасові павільйони роздрібної торгівлі і обслуговуваннянаселення; гаражі, вбудовані в житлові будинки; гаражі окремостоячі, боксові; гаражі манежного типу підземні; гаражі манежного типу наземні; майданчики для вигулу собак; майданчики для сміттєзбірників.

Відповідно до вимог Закону № 3038 органи архітектури та містобудування здійснюють надання вихідних даних на проектування - містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 № 546 від 14.06.2019 відповідає вимогам державних будівельних норм, правил та стандартів, чинного законодавства та затвердженої містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження не дають права на виконання будівельних робіт та на їх підставі не ведуться будівельні роботи.

У частині висотності забудови (містобудівними умовами передбачено 21 м, зона Ж-2), а в пояснювальній записці до ухвали № 2162 від 29.06.2017 зона ІА-4 - зона історичного ареалу (не вища 15 м).

Ухвалою, рішенням Львівської міської ради не затверджено графічних матеріалів, в яких відображено межі зон (ІА-1, ІА-2, ІА-3, ІА-4, ІА-5) та місця їх знаходження. Відомості про вказані зони зазначено лише в пояснювальній записці до розроблених планів зонування п`яти районів м. Львова. Проте в планах зонування вказані зони не відображено.

Відповідно до загальної пояснювальної записки плану зонування, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2914 Про затвердження змін до містобудівельної документації План зонування території м. Львова (зонінг) : Том І Частина І. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том І Частина 3. Зонування Франківського району (План зонування) допустимі види забудови земельних ділянок здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог, які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються замовником: містобудівного розрахунку.

Зона індивідуальної житлової забудови Ж-2 виділена для малоповерхової житлової забудови для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів.

Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів включно (не вище 22 м в стінах (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху) і не вище 25 м до гребеня даху).

Згідно з п. 3.2 Плану зонування до основних історико-культурних факторів, які створюють певні обмеження для містобудівної діяльності відносяться: підзона ІА - 1 - території пам`яток, територія Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ), територія під охороною ЮНЕСКО; підзона ІА - 2 - охоронні зони пам`яток; підзона ІА - 3 - комплексна охоронна зона; підзона ІА - 4 - територія історичного ареалу; підзона ІА - 5 - зона регулювання забудови; підзона ІА - 6 - зона охорони історичного ландшафту; підзона ІА - 7 - території з історичним культурним шаром.

Межі територій і зон вказаних факторів визначаються згідно з історико-архітектурним опорним планом і проектом зон охорони пам`яток, виконаними і погодженими в установленому порядку.

У період відсутності погодженої науково-проектної документації межі охоронних зон пам`яток (підзона ІА-2) приймаються за критерієм згідно з п. 3.3.6.1 ДБН Б.2.2-2-2008 - не менше двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам`ятки.

У межах територій пам`яток, їх охоронних зон, ареалів і комплексних охоронних зон пам`яток культурної спадщини (підзони ІА-1, ІА-2, ІА-3, ІА-4) поширюється принцип регенерації середовища. У межах вказаних підзон для всіх видів містобудівної діяльності розробляються історико-містобудівні обґрунтування.

У межах підзон передбачається збереження історичного планування та забудови, історичного середовища і ландшафту, виведення промислових підприємств, майстерень, складів та інших дисгармонуючих споруд, які наносять фізичну та естетичну шкоду пам`яткам та їхньому середовищу.

У межах підзон не допускається: прокладання комунікацій для транзитного транспорту; підземних інженерних мереж загальноміського значення; улаштування повітряних ліній електропередачі; встановлення торгівельних кіосків, рекламних щитів та інших споруд, що порушують сприймання пам`яток і навколишнє історичне середовище.

Для існуючої забудови в межах підзон слід передбачати тільки відновлювально-реставраційні роботи, консерваційні та ремонтні заходи, роботи щодо використання пам`яток і навколишньої історичної забудови, благоустрій території, які відносяться до дозволених видів діяльності. Нове будівництво може здійснюватись у межах завдань щодо доповнення характеру середовища, що склалося історично, у тісному планувальному, масштабному погодженні з оточенням, за процедурою для допустимих видів забудови згідно з п. 1.4.2 даної пояснювальної записки відповідно до історико-містобудівного обґрунтування, яке погоджується з Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівською ОДА та містобудівною радою Управління архітектури Львівської міської ради у випадках, встановлених законодавством. У пізонах ІА-1, а також ІА-2 та ІА-3 для пам`яток національного значення ІМО погоджується відповідним органом міністерства культури. Висота забудови регламентується не вище 15 м. Відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови (п. 1.4.2), допустима висота забудови визначається шляхом розроблення історико-містобудівного обґрунтування.

Колегія суддів вказує, що 19.04.2019 містобудівний розрахунок на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 розглядався на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні архітектури та урбаністики. За результатами розгляду було погоджено будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування з гранично допустимою висотою будинку АДРЕСА_3 . Гранично допустима висота будівлі у містобудівних умовах та обмеженнях вказана відповідно до протоколу архітектурно-містобудівної ради № 5 від 19.04.2019.

Щодо доводів апелянтів в частині невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Хар Марти Іванівни та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Блажківа Олега Богдановича від 12.09.2019 було зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого банку на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.06.2019 № 546.

Після проведення повторної перевірки дію вказаних містобудівних умов та обмежень відновлено, про що прийнято рішення від 21.02.2020.

Крім того, щодо порушення порядку оприлюднення проекту рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Статуту територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2667 від 07.12.2017, Львівська міська рада, виконавчі комітети та інші органи Львівської міської ради у межах своїх повноважень приймають акти нормативного та іншого характеру. Вимоги щодо актів органів та посадових осіб Львівської міської ради встановлені законодавством України, Регламентом Львівської міської ради та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Статуту офіційне оприлюднення актів Львівської міської ради, її виконавчого комітету та Львівського міського голови здійснюється на офіційному сайті Львівської міської ради із вказанням дати публікації та, за потребою, у місцевому друкованому засобі масової інформації. Проекти правових актів Львівської міської ради та її виконавчого комітету оприлюднюється не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації № 2939-VI від 13.01.2011 проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування. Розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 546 від 14.06.2019 є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на невизначене коло осіб. Крім цього, надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво об`єктів архітектури та містобудування є адміністративною послугою, інформаційна картка якої затверджена рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 691 від 19.07.2019 та строк надання якої становить 10 робочих днів.

Враховуючи викладене, суд критично оцінює доводи апелянтів щодо порушення порядку оприлюднення проекту рішення виконавчого комітету.

Щодо доводів апелянтів щодо наявності факту порушення їхніх прав оскарженим рішенням відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 546 від 14.06.2019 є актом індивідуальної дії, яке породжує права та обов`язки для ОСОБА_3 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво гр. ОСОБА_3 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим гаражем та приміщеннями громадського обслуговування зі знесенням існуючого будинку на АДРЕСА_1 , отримання у встановленому порядку технічних умов на інженерне забезпечення проекту, розроблення робочого проекту будівництва та його експертизи; звернення в інспекцію ДАБК для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, зачіпати індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст.55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відтак, для задоволення позову в адміністративній справі суд повинен встановити передусім, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень безпосередньо порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача й що прийняте судом рішення може призвести до ефективного поновлення таких прав, свобод чи інтересів позивача (тобто, повинна бути встановлена існуюча матеріально-правова заінтересованість позивача). У той же час, відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, чи неможливість ефективного порушення такого права, є підставою для відмови в задоволенні позову. Колегія суддів зазначає, що дійсне порушення певних прав та інтересів особи, як передумова для судового захисту, а також необхідність його ефективності (тобто, забезпечення внаслідок цього реального поновлення порушеного права), кореспондує положенням ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, право на оскарження бездіяльності, дій чи рішень суб`єкта владних повноважень надано тій особі, прав, свобод та інтересів якої вони безпосередньо стосуються. В іншому разі, вимога, звернена до адміністративного суду, є безпідставною, а її задоволення не може призвести до ефективного відновлення прав та інтересів позивача.

Вищенаведені норми не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно тільки тому, що заявники вважають, що начебто ці обставини - впливають на їх правове становище.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.2, ч.1 ст.5 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси осіб, тобто суд захищає лише порушені права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд апеляційної інстанції вказує, що позивачами до суду не надано жодного належного доказу того, що дії суб`єкта владних повноважень порушують їхні законні права та інтереси.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.006686 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Повне судове рішення складено 03.06.2021