Постанова

від 25.05.2021 по справі 300/2650/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2650/19 пров. № А/857/8099/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року про заміну боржника у справі №300/2650/19 (головуючий суддя Скільський І.І., час ухвалення 14 год. 12 хв., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складений 31.03.2021) за позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, в якому просив визнати бездіяльність щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації протиправною, зобов`язати надати таку інформацію.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі №300/2650/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області щодо не надання публічної інформації на запит №32 від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 . Зобов`язано Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області усунути порушення закону та вжити заходи щодо набуття (створення) запитуваної інформації та надати публічну інформацію за запитом №32 вх.№39 від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області 5000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

17.03.2021 року позивач подав заяву про заміну сторони у виконавчому листі №300/2650/19, а саме - боржника Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області на її правонаступника - Долинську міську раду, у зв`язку з розпочатою процедурою реорганізації.

26.03.2021 позивач подав клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Долинської міської ради 250,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з прибуттям в судове засідання.

Оскаржуваною ухвалою від 26 березня 2021 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у справі №300/2650/19 - задовольнив частково.

Замінив відповідача у справі №300/2650/19 - Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області на її правонаступника - Долинську міську раду Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054317, проспект Незалежності, 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77503).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду в частині відмови у стягненні судових витрат, пов`язаних з його прибуттям в судове засідання, просить суд апеляційної інстанції скасувати цю ухвалу в частині відмови та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити клопотання про відшкодування витрат, понесених ним у зв`язку з прибуттям в судове засідання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що до поданого клопотання долучено докази його витрат на придбання дизельного палива на суму 250 грн для прибуття до Івано-Франківського окружного адміністративного суду власним автомобільним транспортом.

Також просить додатково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Долинської міської ради на його користь 299,90 грн судових витрат, понесених у зв`язку з поданням апеляційної скарги через суд першої інстанції.

ВІдповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Обов`язок надання таких доказів покладається на заявника.

Так, в обґрунтування понесених витрат на прибуття до суду першої інстанції заявник подав розрахунок відстані з м. Долини до м. Івано-Франківська у дві сторони - 122 км, середні витрати пального автомобіля, на якому приїхав заявник, за його розрахунками, складає 10 літрів на 100 км, отже, в обидві сторони заявник витратив 12 літрів дизельного пального. Долучив копію фіскального чека на суму 250 грн.

Проте колегія суддів вважає недостатніми надані заявником докази витрат, пов`язаних з прибуттям до суду в інше місто власним автомобілем, оскільки останнім не було надано доказів наявності у власності автомобіля ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. А тому колегія суддів не вбачає підстав для стягнення на користь заявника витрат, пов`язаних з купівлею пального.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду, у зв`язку з чим витрати сторін на прибуття до суду не можуть бути стягнуті після закінчення розгляду справи.

Враховуючи наведене, вимога про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом заяви про заміну боржника у виконавчому листі не підлягає задоволенню, оскільки згідно з приписами Кодексу адміністративного судочинства України таке відшкодування здійснюється у випадку розгляду справи по суті, який в даному випадку завершився 04.03.2020 шляхом прийняття відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Долинської міської ради судових витрат, понесених у зв`язку з прибуттям до суду, в розмірі 250 грн є безпідставним.

Не підлягає задоволенню й вимога апелянта про стягнення на його користь додатково понесених транспортних витрат в розмірі 299,90 грн, пов`язаних із прибуттям до суду першої інстанції для подання апеляційної скарги, оскільки такі витрати відповідно до статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Крім того, вказані витрати не були неминучими з огляду на наявність можливості в апелянта скористатися послугами відділень поштового зв`язку у місті свого проживання.

Підсумовуючи наведені вище обставини на норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі №300/2650/19 постановлена з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 135, 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року про заміну боржника у справі №300/2650/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 04.06.2021.