Постанова

від 03.06.2021 по справі 675/1566/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 675/1566/19

провадження № 61-2863св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимир Леонтійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кривінчук Оленою Володимирівною, на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року у складі судді Демчука П. В. та постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 12 січня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

у справі за позовомОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонтійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру (далі - ГУ Держгеокадастру) у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля (далі - КП Бюро нерухомості Поділля ) Кметь В. Л., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро (далі - ТОВ Поділлятрансагро ), в якому просила суд визнати бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки площею 80 га, розташованої за межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, незаконною, визнати незаконним наказ ГУ Держгеокадастру від 11 грудня 2017 року № 22-23210-СГ та скасувати державну реєстрацію права власності за наказом від 11 грудня 2017 року № 22-23210-СГ ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 6822186600:05:018:0836 для ведення особистого селянського господарства, виділивши її із кадастрового номера 6822186600:05:018:0001 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, проведену державним реєстратором КП Бюро нерухомості Поділля Кметь В. Л. рішенням про державну реєстрацію прав та обтяжень за індексним номером 39306691 від 23 січня 2018 року, реєстраційним номером 1466891668221 номером запису про право власності № 24483278, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію речових прав за договором оренди від 22 січня 2018 року № 29 укладеного ТОВ Поділлятрансагро з ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 6822186600:05:018:0836 для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, повторно, 07 серпня та 03 вересня 2020 року, не з`явилася в судове засідання та не зверталася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності. Надаючи оцінку доводам представника позивача адвоката Кривінчук О. В. у її клопотанні про відкладення розгляду справи щодо поважності причин її неявки у судове засідання у зв`язку з перебуванням у відпустці, суд зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Більше того, представником позивача на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання будь-яких доказів не надано.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце судових засідань, які відбулися 07 серпня та 03 вересня 2020 року. В указані дати ні ОСОБА_1 , ні її представник Кривінчук О. В. , повторно не з`явилися в судове засідання та завчасно не подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Також суд звернув увагу на те, що процесуальний Закон при вирішенні питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача не передбачає врахування чи перевірки судом поважності повторної неявки до суду представника позивача. При цьому суд зазначає, що справа розглядається з липня 2019 року, розгляд справи неодноразово відкладався саме лише за клопотаннями представника позивача та по суті фактично справа так і не розглядалась, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Кривінчук О. В., подала касаційну скаргу на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року та постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 12 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій застосували як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини та норми ЦПК України, не врахувавши зміни до цивільно-процесуального законодавства, які спрямовані на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, судові рішення не містять посилання на практику Верховного Суду, що підтверджує факт відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.

Причини неявки позивача, з урахуванням наданого суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на карантинні обмеження, спричинені коронавірусом SARS-CoV-2, не можуть вважатися неповажними. Оскільки позивачем зазначалось про поважність причини неявки в судове засідання, остання мала законне сподівання на участь в наступному засіданні з можливістю, наданою статтями 43, 49 ЦПК України на вчинення процесуальних дій, спрямованих на захист порушеного права позивача. Строк, який встановлює суд в судовому рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У квітні 2021 року ТОВ Поділлятрансагро подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день і час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та не подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Крім того, слід врахувати той факт, що на стадії розгляду справи по суті від представника позивача шість разів було подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, останні з яких 07 серпня 2020 року і 03 вересня 2020 року, проте жодного разу ні позивач, ні її представник у судове засідання не з`явились. Додатковим свідченням недобросовісності поведінки позивача та її представника під час реалізації своїх процесуальних прав є подані ними численні клопотання про відкладення розгляду справи на стадії підготовчого засідання.

Таким чином, суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів для надання позивачу та її представнику достатніх можливостей викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання вимоги змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 березня 2021 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Ізяславського районного суду Хмельницької області.

23 березня 2021 року справа № 675/1566/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати бездіяльність ГУ Держгеокадастру щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки площею 80 га, розташованої за межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, незаконною, визнати наказ ГУ Держгеокадастру від 11 грудня 2017 року № 22-23210-СГ про передачу земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822186600:05:018:0836 у власність ОСОБА_5 незаконним, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0836, проведену 18 січня 2018 року державним реєстратором Кметем В. Л. (номер запису про право власності 24483278), визнати договір оренди землі від 23 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Поділлятрансагро недійсним, скасувати державну реєстрацію права ТОВ Поділлятрансагро на оренду земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0836, проведену 30 січня 2018 року державним реєстратором Кметем В. Л. (номер запису про інше речове право 24644223).

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та визначено порядок її розгляду у загальному позовному провадженні.

ОСОБА_1 брала участь у судовому процесі через свою представника, адвоката Кривінчук О. В.

У справі було призначено підготовче засідання на 26 вересня 2019 року, проте сторони не з`явилися, справу було відкладено на 04 листопада 2019 року.

04 листопада 2019 року, розгляд справи не відбувся, оскільки представник позивача - адвокат Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи, так як вона перебуває у відпустці, справу відкладено на 05 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року в судове засідання, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Кривінчук О. В., не з`явилися, проте від Кривінчук О. В. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без її участі та витребування у відповідачів доказів, які зазначені у позовній заяві.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Цією ж ухвалою суд зобов`язав сектор з питань державної реєстрації Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області надати договір оренди землі від 23 січня 2018 року № 29, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Поділлятрансагро .

Справа призначалася до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року, проте представник позивача адвокат Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з хворобою її малолітньої доньки.

Розгляд справи відкладено на 26 лютого 2020 року.

В судовому засіданні 26 лютого 2020 року адвокат Кривінчук О. В. подала до суду від імені ОСОБА_1 позовну заяву (уточнення), в якій фактично були збільшені позовні вимоги та змінені підстави позову. Зокрема, ОСОБА_1 додатково просила суд визнати наказ ГУ Держгеокадастру від 18 серпня 2017 року № 22-16805-СГ незаконним і скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0836. У цій же заяві позивач просила витребувати у відповідачів письмові докази та призначити у справі почеркознавчу експертизу.

Одночасно ОСОБА_1 через свого представника Кривінчук О. В. заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного процесуального строку на подання до суду заяви про уточнення позовних вимог, а цю заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року залишено без змін.

Після повернення справи до суду першої інстанції, розгляд справи продовжено та призначено судове засідання на 07 серпня 2020 року, однак адвокат Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи при цьому посилалася, що через карантинні обмеження вона позбавлена можливості прибути в судове засідання з м. Красилова Хмельницької області.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року, в порядку статті 55 ЦПК України суд залучив до участі у справі замість померлого ОСОБА_5 його правонаступників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і малолітнього ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 та відклав розгляд справи на 03 вересня 2020 року.

03 вересня 2020 року адвокат Кривінчук О. В. подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці, просила розгляд справи відкласти на іншу дату та вказала про намір позивача повторно уточнити позовні вимоги.

Про час та місце розгляду справи 07 серпня та 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення судових повісток.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце судових засідань, зокрема 13 липня 2020 року позивачу була вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 07 серпня 2020 року (т. 2, а. с. 4), 20 серпня 2020 року - вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 03 вересня 2020 року (т. 2, а. с. 13).

В зазначені дати ані ОСОБА_1 , ані її представник Кривінчук О. В. повторно не з`явилися в судове засідання та завчасно не подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника позивача, яка належним чином була повідомлена про призначення, дату і час розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку про відхилення клопотання представника ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. , про повторне відкладення розгляду справи та залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам представника позивача - адвоката Кривінчук О. В., наведеним у її клопотанні про відкладення розгляду справи від 03 вересня 2020 року щодо поважності причин неявки у судове засідання у зв`язку з перебуванням у відпустці та правильно дійшов висновку про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (її представника) до суду. Крім того судами встановлено, що представником позивача на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання будь-яких доказів надано не було.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), не заслуговують на увагу, оскільки позивач (її представник) не була позбавлена можливості повідомити суд про причини неявки в судове засідання, порушити перед судом клопотання про перенесення розгляду справи чи проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України. Разом з тим, представник позивача - Кривінчук О. В. , не обґрунтовувала своє клопотання від 03 вересня 2020 року неможливістю прийняти участь у судовому засіданні внаслідок дії карантинних обмежень.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки (частина третя статті 27 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку поведінці позивача та її представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кривінчук Оленою Володимирівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року та постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 12 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький